Анотація до роботи:

Кассіч В.Ю. Мінливість мікобактерій, епізоотологічний моніторинг, заходи і засоби боротьби з туберкульозом тварин в умовах радіаційного впливу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальностями 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія. Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, Харків, 2004.

Дисертація присвячена вивченню мінливості мікобактерій і епізоотичної ситуації з туберкульозу ВРХ в умовах впливу іонізуючої радіації та розробці нових і вдосконаленню існуючих засобів і способів діагностики туберкульозу тварин. Визначено, що вплив різних доз іонізуючих променів справляє стимулюючу, пригнічуючу та стерилізуючу (бактерицидну) дію на мікобактерії. Стимулюючі дози гамма-опроміювання (0,00645-0,0645 Кл/кг) сприяють прискоренню росту на живильних середовищах референтних штамів і польових ізолятів збудників туберкульозу та атипових мікобактерій. Механізм стимулюючої дії малих доз гамма-випромінювання обумовлений прискоренням метаболізму ліпідів у мембранах мікобактерій в ланці перекисного окислення ліпідів. Стимулюючу дію опромінення використано

39

для прискорення бактеріологічної діагностики туберкульозу, а стерилізуючу – для удосконалення способу девіталізації мікобактерій. Визначено особливості гісто-морфологічних проявів туберкульозу тварин в умовах радіаційного впливу. Імуносупресорну та аутосенсибілізуючу дію іонізуючої радіації на організм хворих на туберкульоз тварин використано для розробки способів прискорення біологічного дослідження на туберкульоз та диференціації псевдоалергічних туберкулінових реакцій. Вивчено епізоотичну ситуацію з туберкульозу ВРХ, що утримується на забруднених радіонуклідами територіях України та розроблено методичні рекомендації: "Вплив іонізуючого випромінювання на стан епізоотичної ситуації по туберкульозу великої рогатої худоби в господарствах України" (ухвалені рішенням Науково-технічної ради Державного департаменту ветеринарної медицини України від 19.12.2002 року, протокол №2). Встановлено, що на радіоактивно забруднених внаслідок Чорнобильської аварії територіях України реалізація заходів, передбачених існуючими нормативними документами, забезпечує діагностику, профілактику та ліквідацію у господарствах туберкульозу худоби. За результатами досліджень удосконалено існуючі та розроблено нові заходи і засоби діагностики туберкульозу тварин. Удосконалено технологію виготовлення і методи контролю сухого живильного середовища для культивування мікобактерій. Розроблено новий склад середовища, використанням якого досягається прискорення бактеріологічного дослідження на туберкульоз. Розроблено комплекс активних і специфічних засобів алергічної діагностики туберкульозу ссавців: "Туберкулін очищений (ППД) для ссавців у стандартному розчині", ТУУ 24.4.00497087.645-2001; "Алерген сухий очищений із атипових мікобактерій (ААМ)", ТУУ 24.4-00497087-697-2003; "Розчинник мікобактеріальних алергенів", ТУУ 24.4.00497087-698-2003.

1. У дисертації приведено результати вивчення морфології, біологічних і біохімічних властивостей, епізоотичного і патогенетичного значення мікобактерій в умовах радіаційного впливу.

За десять років після Чорнобильської аварії у порівнянні з попереднім десятиріччям у 9,5 разів збільшилась кількість виділених від реагуючої на туберкулін ВРХ культур атипових мікобактерій та удвічі зменшилась кількість культур збудника туберкульозу. Передбачені чинними нормативними документами заходи боротьби з туберкульозом тварин є ефективними й у зоні радіаційного забруднення.

Опромінення іонізуючим випроміненням у різних дозах зумовлює стимулюючу, пригнічуючу та стерилізуючу дію на мікобактерії. “Стимулюючі” дози гамма-опромінення (0,00645-0,0645 Кл/кг) сприяють прискоренню росту на живильних середовищах референтних штамів і польових ізолятів збудників туберкульозу, а “стерилізуючі” (154,8 Кл/кг і вище) – девіталізації мікобактерій. Механізм стимулюючої дії малих доз гамма-випромінювання обумовлений прискоренням метаболізму ліпідів мембран мікобактерій у ланці перекисного окислення ліпідів (ПОЛ). Удосконалено існуючі та розроблено нові способи та засоби діагностики туберкульозу тварин. Розроблено середовище для прискореного культивування мікобактерій та комплекс засобів алергічної діагностики туберкульозу ссавців.

30

2. За десять років після аварії на ЧАЕС, у порівнянні з попереднім десятиріччям, в господарствах України у 1,5 рази збільшилась загальна кількість культур мікобактерій, виділених від реагуючих на туберкулін тварин (9254 та 14142, відповідно), у тому числі в 9,5 разів збільшилась кількість культур атипових мікобактерій (1003 та 9480, відповідно). За цей період удвічі зменшилась кількість виділених культур M.bovis (7519 та 3825, відповідно) і M.tuberculosis (60 та 31, відповідно).

3. Реалізація заходів, передбачених існуючими нормативними документами, забезпечує профілактику, встановлення діагнозу та ліквідацію у господарствах України захворювання худоби на туберкульоз незалежно від рівня їх радіаційного забруднення, що призвело до оздоровлення на кінець 2003 року 17 з 25 областей країни.

4. Ультраструктура M.bovis та атипових-нефотохромогенних мікобактерій (M.intracellularae) після опромінення гамма-випрмінюванням у дозах 0,00645-0,0645 Кл/кг (25-250 Р) не змінюється. В препаратах з опромінених культур переважають мікробні клітини у процесі поділу.

Скотохромогенні мікобактерії (M. scrofulaceum) після опромінення дозами 0,00645-0,0645 Кл/кг набувають сферичної форми та значної електронно-оптичної щільності цитоплазми.

Опромінені дозами 154,8 Кл/кг (600 тис.Р) і вище M.bovis та атипові мікобактерії набувають дегенеративних змін (частковий розпад клітинної стінки, цитоплазматичної мембрани, ущільнення цитоплазми з утворенням великогранулярних структур), що призводить до девіталізації культур.

Дози гамма-випромінення у діапазоні 154,8 Кл/кг і вище визначені “стерилізуючими” щодо мікобактерій.

5. Опромінення патологічного матеріалу від хворих на туберкульоз тварин гамма-променями у дозах 25,8-51,6 Кл/кг (100 тис.-200 тис.Р) справляє бактерицидну дію щодо банальної мікрофлори, а дози 77,4-125,0 (300 тис.-500 тис.Р) Кл/кг затримують ріст мікобактерій туберкульозу.

Дози гамма-випромінення у діапазоні 77,4-125,0 Кл/кг визначені “пригнічуючими” ріст мікобактерій.

6. Ріст культур M.bovis із патологічного матеріалу від хворих на туберкульоз тварин після опромінення гамма-променями у дозах 0,00645-0,0645 Кл/кг (25-250 Р) починається на 5-8 діб раніше, ніж з неопромінених зразків.

Дози гамма-випромінення у діапазоні 0,00645-0,0645 Кл/кг визначені “стимулюючими” щодо мікобактерій.

7. Кожному виду мікобактерій властивий певний рівень антиокислювальної (АОА) та антиоксидантної (ферментативної) активності. Рівень АОА у M.bovis (68,1±1,8 %) вищий ніж у M.scrofulaceum (30,1±1,8 %) та M.fortuitum (43,6±1,8 %). М.scrofulaceum відрізняється найнижчою супероксиддисмутазною активністю (15,9±1,7 ум.од./мг).

31

Каталазна активність M.scrofulaceum (195,2±2,3 мкмоль Н₂О₂/мг білка за 1 хв) вища, ніж у М.bovis (2,5±04 кмоль Н₂О₂/мг білка за 1 хв) та M.fortuitum (21,3±2,8 мкмоль Н₂О₂/мг білка за 1 хв).

8. Після опромінення стимулюючими дозами гамма-променів активність супероксиддисмутази зменшується у M.bovis (з 46,9±3,1 до 32,6±1,8 умовних одиниць на мг білка) та M.fortuitum (з 56,5±1,5 до 38,5±5,3, відповідно). Рівень каталазної активності після опромінення зменшується тільки у М.scrofulaceum (на 7,2–13,3 %).

9. Опромінення М.bovis стимулюючими дозами гамма-променів підвищує рівень антиокислювальної активності (з 62,0±1,8 до 72,0±1,2 %) та віст гідроперекисів ліпідів (з 1,95±0,02 до 2,34±0,05 нМоль МДА), супроводжується зниженням ферментативної активності та у 3-4 рази прискорює ріст культур на живильних середовищах.

10. Прискорення репродукції опромінених стимулюючими дозами М.bovis є наслідком посилення активності метаболізму ліпідів і у межах системи перекисного окислення ліпідів.

11. Опромінення тварин дозою 0,00129 Кл/кг (50 Р) за 10 діб перед зараженням M.bovis ініціює посилення стійкості гепатоцитів та затримує розвиток некрозу паренхіми печінки і нирок.

Опромінення тварин дозою 0,0516 Кл/кг (200 Р) спричиняє опосередкований радіацією імунодефіцит і супроводжується посиленням процесів розпаду тканин, послабленням проліферативної реакції епітеліоїдних клітин жовчних канальців та прискоренням розвитку туберкульозного процесу.

12. Введення екстракту картоплі, сірчанокислого цинку, глікоколу та лимонної кислоти до складу щільного живильного середовища для культивування мікобактерій призводить до прискорення росту на ньому M.bovis на 5-12 діб.

13. Розроблено та впроваджено у виробництво препарати для алергічної діагностики туберкульозу тварин: "Туберкулін очищений (ППД) для ссавців у стандартному розчині", ТУУ 24.4.00497087.645-2001, “Алерген сухий очищений із атипових мікобактерій (ААМ)”, ТУУ 24.4-00497087-697-2003 та "Розчинник мікобактеріальних алергенів" (ТУУ 24.4.00497087-698-2003).

14. За підсумками одержаних результатів досліджень визначено характер мінливості та механізм стимулюючої дії гамма-променів на мікобактерії, епізоотичне і патогенетичного значення збудника туберкульозу в умовах радіаційного впливу, оптимізовано заходи боротьби з туберкульозом ВРХ на радіоактивно забруднених територіях, розроблено та впроваджено у виробництво засоби алергічної і бактеріологічної діагностики туберкульозу тварин.

32