Меліхов Сергій Володимирович. Мінливість, родова і видова антигенність Brucella ovis та серологічна діагностика бруцелаовісної і хламідійної інфекцій при змішаному перебігу: дисертація канд. вет. наук: 16.00.03 / УААН; Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини. - Х., 2003. : табл.
Анотація до роботи:
Меліхов С.В. Мінливість, родова і видова антигенність Brucella ovis та серологічна діагностика бруцелаовісної і хламідійної інфекцій при змішаному перебігу.– Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія, Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини УААН, Харків, 2003.
В дисертації викладено результати дослідження мінливості культурально-морфологічних та антигенних властивостей штамів B.ovis, родової та видової антигенності збудника інфекційного епідидиміту баранів. Серед культур B.ovis визначено штами з високою активністю родових і видових R-антигенів. Визначено додаткові ознаки при селекції штамів. Розроблено способи одержання видової бруцелаовісної та родової бруцельозної R-сироваток із застосуванням штамів B.ovis. Розроблено й впроваджено в практику ветеринарних лабораторій “Набір компонентів для серологічної диференціації культур бруцел”.
Проведено серологічний моніторинг 5 вівцегосподарств щодо бруцелаовісної та хламідійної інфекцій. Виявлено тенденцію залежності виходу ягнят від рівня серопозитивності тварин. Визначено роль баранів-плідників репродуктивного віку у розповсюдженні збудників бруцелаовісної та хламідійної інфекцій та підтриманні епізоотичного процесу. Досліджено серологічний статус тварин при змішаному перебігу ІЕ баранів і хламідіозу.
Результати серологічного моніторингу п’яти племінних вівцегосподарств із низьким рівнем відтворення у період 1999–2002 років свідчать про циркуляцію серед поголів’я збудників інфекційного епідидиміту баранів та хламідіозу. Стаціонарність і латентний перебіг хвороб були обумовлені не тільки біологією збудників, а й недодержанням технологічних вимог щодо відокремленого утримання різних статево-вікових груп та повноти проведення діагностичних і протиепізоотичних заходів. Серед досліджених штамів збудника ІЕ баранів B.ovis встановлено гетерогенність щодо родового бруцельозного і видового бруцелаовісного R-антигенів, визначено і задепоновано виробничі штами, розроблено нормативну документацію на виготовлення, контроль та застосування набору компонентів для серологічної диференціації бруцел.
Щорічне виділення 1,8–6,4 % тварин серопозитивних на інфекційний епідидиміт, 8–19 % тварин серопозитивних на хламідіоз та від 1,9 до 3,7 % тварин позитивно реагуючих одночасно на ІЕ і хламідіоз, а також низький рівень відтворення поголів’я, який становив, у середньому по отарах, від 40,7 до 62,7 %, свідчили про стаціонарне неблагополуччя вівцегосподарств № 1 і № 2 на бруцелаовісну й хламідійну інфекції. Установлена тенденція залежності високого рівня серопозитивності на бруцелаовісну та хламідійну інфекції й зниження виходу ягнят в окітний сезон наступного року.
Спонтанний спалах бруцелаовісної інфекції у д/г “А”, д/г “М” і д/г “Т” влітку 2002 року характеризувався високим рівнем серопозитивності баранів репродуктивного віку (2–5 років), який сягав від 68,6 до 71,4 %. При проведенні бактеріологічних досліджень від одного барана було ізольовано культуру, яку за культурально-морфологічними та антигенними властивостями типовано нами як B.ovis.
У лабораторних умовах на групі 20 клінічно здорових ягнят у 5-ти місячному віці виявлено серопозитивність на бруцелаовісну й хламідійну інфекції у 25 % тварин, що свідчило про латентний перебіг ІЕ баранів і хламідіозу. Введення бруцеліну ВІЕВ тваринам, серед яких виявляли серопозитивність на ІЕ баранів і хламідіоз, викликало активацію імунної відповіді, що супроводжувалось появою та підвищенням при дослідженні через 14 діб титрів антитіл у 92,9 % тварин не тільки на ІЕ баранів, а й на хламідіоз. Протягом наступних 2–3 місяців, спостерігали зниження, а у деяких тварин повне зникнення серопозитивності на антигени обох збудників.
При дослідженні бруцелаовісних та хламідійних гіперімунних сироваток кролів в перехресних імунологічних тест-системах (РА, РЗК) та антигенів в ІФА з моноклональними протихламідійними антитілами не виявлено антигенної спорідненості поміж збудниками інфекційного епідидиміту баранів і хламідіозу.
При тривалому зберіганні 15 штамів B.ovis на щільних живильних середовищах у 46,7 % виявлено дисоціацію у напрямку RS-форми незалежно від умов культивування. Характерною відмінністю культуральних властивостей стабільних штамів B.ovis від дисоційованих було те, що вони не росли на напіврідкому агарі з основним фуксином 1:50000, редукували сечовину та аглютинувались видовою бруцелаовісною R-сироваткою.
Селекційоновано стабільні штами B.ovis з високою активністю видових бруцелаовісних (штами 67/Б, 156/7807) та родових бруцельозних (штам 76/982) R-антигенів. При дисоціації штамів відбувалась супресія видового бруцелаовісного R-антигену й експресія родового бруцельозного S-антигену. У стабільних і дисоційованих штамів B.ovis зберігався родовий бруцельозний R-антиген, загальний для різних видів бруцел, B.abortus, B.melitensis, B.suis, B.ovis, в R- та RS-формах.
Серед культур B.ovis виявлено два штами, які мали різну антигенну спорідненість до інших видів бруцел за родовим бруцельозним R-антигеном. Штам B.ovis 67/Б виявив більшу спорідненість до RS- форм B.abortus – група R-a (R-abortus), а штам B.ovis 76/982 антигенно ближчий до RS- форм B.melitensis і B.suis – група R-m (R-melitensis).
Розроблено способи одержання видоспецифічної бруцелаовісної аглютинуючої R-сироватки, за допомогою якої виявляли тільки типові штами збудника інфекційного епідидиміту баранів B.ovis в R-формі (патент UA, № 49257 А), та родоспецифічної бруцельозної аглютинуючої R-сироватки, яка аглютинувала типові та дисоційовані штами B.ovis, а також штами B.abortus, B.melitensis та B.suis в R- та RS- формах (патент UA, № 53910 А).
Публікації автора:
Меліхов С.В. Спектр імунної відповіді кролів на введення живих або інактивованих бактеринів Brucella ovis // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб.– Х., 1999.– Вип. 76.– С. 38 – 40.
Мелихов С.В. Изучение ассоциативной хламидиозной и бруцеллаовисной инфекции в племенных хозяйствах // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб.– Х., 2000.– Вип. 77.– С. 259 – 264.
Мелихов С.В., Бабкин А.Ф. Влияние некоторых факторов на динамику иммунного ответа при латентном течении ассоциированной бруцеллаовисной и хламидийной инфекции // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб.– Х., 2000.– Т. 1, Вип. 78.– С. 211 – 219.
Дисертант безпосередньо проводив серологічні дослідження, визначення імунного статусу тварин, аналіз та узагальнення даних.
Бабкин А.Ф., Галищев Н.И., Мелихов С.В. Серологическая идентификация культур возбудителя инфекционного эпидидимита баранов – Brucella ovis // Пробл. зооінженерії та вет. медицини: Матеріали 5-го з’їзду паразитоценологів України (м. Харків, 5 – 6 квітня 2001 р.): Зб. наук. праць / ХЗВІ.– Х., 2001.– С. 68 – 69.
Дисертант приймав участь у розробці, випробуванні та впровадженні набору для серологічної ідентифікації збудника.
Меліхов С.В. Вивчення антигенної спорідненості Brucella ovis та Chlamydia psittaci в серологічних реакціях // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб.– Х., 2001.– Т.2, Вип. 79.– С. 50 – 54.
Бабкин А.Ф., Мелихов С.В., Галищев Н.И. Изменчивость штаммов Brucella ovis. Родовая и видовая антигенная специфичность // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб.– Х., 2002.– Вип. 80: 80 років ІЕКВМ.– С. 38 – 42.
Дисертантом досліджено мінливість біологічних та антигенних властивостей штамів B.ovis, визначено родову та видову антигенну активність штамів.
Дисертантом визначено антигенну неоднорідність штамів B.ovis, встановлено антигенні взаємозв’язкі збудника інфекційного епідидиміту баранів з представниками інших видів роду Brucella.
Пат. 49257 А UA, МКІ 7 А61К39/10. Спосіб одержання видоспецифічної R-бруцелаовісної аглютинуючої сироватки: Пат. 49257 А UA, МКІ 7 А61К39/10/ А.Ф. Бабкін, М.Г. Галіщев, С.В. Меліхов; Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини.– № 2001106708; заявл. 01.10.2001; Опубл. 16.09.2002; Бюл. № 9.
Пат. 53910 А UA, МКІ 7 А61К39/10. Спосіб одержання родоспецифічної R-бруцелаовісної аглютинуючої сироватки: Пат. 53910 А UA, МКІ 7 А61К39/10/ А.Ф. Бабкін, М.Г. Галіщев, С.В. Меліхов, С.М. Орлов; Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини.– № 2002021484; заявл. 22.02.2002; Опубл. 17.02.2003; Бюл. № 2.
