855. Щур Ігор Володимирович. Місце лапароскопічних операцій у лікуванні перфоративної виразки дванадцятипалої кишки: дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / АМН України; Інститут хірургії та трансплантології. - К., 2004.
Анотація до роботи:
Щур І.В. Місце лапароскопічних операцій у лікуванні перфоративної виразки дванадцятипалої кишки.– Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.03 – хірургія. Інститут хірургії та трансплантології АМН України, Київ, 2004.
Дисертація присвячена питанням хірургічного лікування перфоративної виразки дванадцятипалої кишки. На підставі аналізу результатів клініко–лабораторних, інструментальних методів дослідження та операційних даних оцінено ефективність лапароскопічної санації черевної порожнини. У період до 12 год за результатами вона співставна з відкритим методом. Розроблена схема попереднього відбору пацієнтів для виконання лапароскопічної операції. Розроблені показання до здійснення паліативних, умовно радикальних та радикальних втручань, визначені умови для їх виконання. Вдосконалена техніка виконання лапароскопічного втручання. На підставі порівняльного аналізу відкритих та лапароскопічних операцій визначена ефективність та місце лапароскопічних операцій у комплексі лікування перфоративної виразки дванадцятипалої кишки.
Дисертаційна робота містить новий підхід до розвязання актуальної задачі невідкладної абдомінальної хірургії – поліпшення результатів лікування хворих з перфоративною виразкою дванадцятипалої кишки шляхом розробки й впровадження вдосконаленої хірургічної тактики з застосуванням мініінвазивних лапароскопічних операцій, розроблені критерії відбору пацієнтів, показання до використання патогенетично обґрунтованих методів оперативного втручання, вдосконалена техніка виконання лапароскопічних операцій. Результати дослідження сприяли зниженню частоти виникнення післяопераційних ускладнень, рецидивів захворювання, прискоренню трудової реабілітації хворих.
1. Застосування лапароскопічної санації черевної порожнини з виконанням радикального оперативного втручання можливе в строки до 12 год з моменту перфорації виразки. Бактеріологічний (контамінація мікроорганізмів) і клінічні (частота ускладнень, летальність, показники термометрії, відновлення перистальтики) критерії ефективності в зазначений період співставні з такими при застосуванні відкритого втручання.
2. Використання запропонованої уніфікованої трьохетапної схеми відбору пацієнтів до виконання лапароскопічної операції дозволило уникнути необхідності здійснення конверсії та появи післяопераційних ускладнень, пов'язаних з методом виконання хірургічного втручання.
3. Виконання операцій з використанням лапароскопічного способу показане хворим за локалізації виразки на передній стінці дванадцятипалої кишки, діаметром до 2 см, діаметром перфоративного отвору до 1 см, за відсутності подвійної локалізації виразки, такого тяжкого ускладнення, як стеноз, тяжких соматичних захворювань, парезу кишківника, вираженого злукового процесу в черевній порожнині.
4. Під час вибору обсягу операції необхідний диференційований підхід, слід мати на увазі особливості перебігу виразкової хвороби, характер раніше проведеної терапії, морфологічні зміни в ділянці виразки, вік пацієнтів, соціальні можливості проведення довічної противиразкової терапії:
паліативна операція – зашивання перфоративного отвору показана при наявності перфорації виразки діаметром до 0.5 см у хворих молодого віку з відсутнім виразковим анамнезом
умовно радикальна операція – висічення виразки та дуоденопластика показана при наявності виразки до 1.5 - 2см з перфоративним отвором до 1 см та рубцьовосклеротичними змінами країв виразки у хворих , що не отримували сучасної противиразкової терапії
радикальна операція – зашивання чи висічення виразки з ДП та СПВ показана хворим з рецидивуючим перебігом ВХ, незважаючи на проведення курсів сучасної противиразкової терапії
5. Застосування лапароскопічних операцій за розробленими показами дозволяє зменшити травматизацію тканин під час здійснення маніпуляцій, знизити частоту післяопераційних ускладнень до 3,8% (4,9% - при відкритій методиці), скоротити тривалість лікування у стаціонарі з (9,6±0,5) доби при відкритій методиці до (6,4 ± 0,6) доби, прискорити трудову реабілітацію хворих.
6. Впровадження лапароскопічних технологій дозволило досягти відмінних і хороших результатів через 2 міс після втручання – в усіх пацієнтів, через 6 міс – у 96,2%, через 1 рік – у 92,4%, через 3 роки – у 90,5%. Рецидиви виразки виникли у 13,9% хворих після операцій без виконання ваготомії і були спричинені припиненням противиразкової терапії.
7. До переваг лапароскопічних операцій у порівнянні з відкритими належать: зменшення тривалості зашивання перфоративного отвору, менша вираженість больового синдрому, більш раннє відновлення перистальтики, рання активізація хворих, зменшення частоти післяопераційних ускладнень і тривалості лікування у стаціонарі, скорочення строків трудової реабілітації, кращий косметичний ефект. Недоліком є тривалість виконання радикального втручання.
8. Tutchenko M., Svetlichniy E., Slonetsky B., Shchur I., Lysenko V. Laparoscopic repair for perforated duodenal ulcers // Acta Chir. belg. – 2003. – Vol. 20–22. – P. 49.
9. Тутченко М.І., Рощин Г.Г., Нічка В.Й., Щур І.В., Лисенко В.М. Місце лапароскопічних операцій у лікуванні перфоративної виразки дванадцятипалої кишки // Матеріали ХХ з'їзду хірургів України. – К., 2002. – Т. 1. – С. 34–36.
10. Тутченко М.І., Слонецький Б.І., Ватаман В.М., Щур І.В., Лисенко В.М. Радикальна операція – метод вибору при перфоративній виразці ДПК // Зб. наук. праць співробітн. КМАПО ім. П.Л.Шупіка: Перша наук.–практ. конф. „Сучасні проблеми невідкладних станів”. – К., 2000. – С. 341–343.
