Анотація до роботи:

Неня Г.О. Містичні досвід і практика в концепції обоження (історико-філософський аналіз традиції ісихазму). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.05 – історія філософії. – Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України. – Київ, 2007.

Дисертація присвячена історико-філософській реконструкції ісихастського вчення про обоження людської істоти, яке завдяки унікальному характеру імплантації духовно-містичного досвіду та практики синтезувало прадавні містичні традиції з ранньохристиянським та середньовічним містицизмом і перетворилось на теоретико-богословське підґрунтя подальшого історичного розвитку греко-візантійської традиції православ’я та вітчизняної “філософії серця”.

В результаті дослідження з’ясовано, що ісихазм є напрямком греко-візантійського християнства, унікальність якого полягає в залученні містичного досвіду до духовно-релігійної практики, яка втілює в собі синтез рефлексивно-пізнавальної та ритуально-практичної діяльності подвижника-аскетика, світоглядна концепція якого засновується на ідеї обоження людської істоти через пізнання містичних смислів. Стрижневим загально-світоглядним принципом ісихазм обрав принцип “необхідності обоження”, який визначав головну церковну ісихастську ідею щодо поведінки індивіда в суспільстві, створюючи ідеал синтезу індивідуального світорозуміння та світоглядної системи суспільства. В історико-філософському аспекті “необхідність обоження” постає в якості підґрунтя для створення світоглядної концепції, яку можна порівняти з українською версією “філософії серця”, оскільки вона орієнтувалася на пошук трансцендентних, відносно раціональності, основ гармонізації індивідуального буття людини.

Основними висновками дисертаційної роботи є:

1. Різноплановість розуміння і тлумачення понять “езотерика”, “містика”, “містицизм”, “містичний досвід”, “містична практика”, “містичний стан” зумовлюється теоретичним та парадигмально-світоглядним рівнем, на якому вибудовується відповідна методологія і теоретичні принципи дослідження та інтерпретації даних концептів.

2. Спираючись на традицію залучення містичного досвіду до філософського дискурсу, реалізованої у піфагореїзмі та неоплатонізмі, у межах середньовічної релігійно-філософської думки, формується специфічно європейський феномен – містична філософія, одним із аспектів історико-філософської специфіки якої є конституювання та концептуалізація містичного досвіду у сфері духовної реальності людини.

3. В результаті дослідження з’ясовано, що ісихазм є напрямком греко-візантійського християнства, унікальність якого полягає в залученні містичного досвіду до духовно-релігійної практики, яка втілює в собі синтез рефлексивно-пізнавальної та ритуально-практичної діяльності подвижника-аскетика, світоглядна концепція якого засновується на ідеї обоження людської істоти через пізнання містичних смислів.

4. Здійснений аналіз специфіки формування концептуальних основ і змісту філософського вчення Григорія Палами дозволяє стверджувати, що він відстоював позиції позараціонального містичного підходу до визначення головних принципів і категорій загальносвітоглядної й теоретичної системи греко-візантійського православного напрямку релігійної філософії. Вчення про сутність Бога, про сутність та енергії, про нетварну природу Фаворського світла, богоподібність людської істоти, Божу благодать та обоження розбудовується у межах загальносвітової традиції конституювання духовно-містичного досвіду, яка акцентує утаємниченість та містичний характер релігійної символіки. В концепції Григорія Палами містичне осяяння та містичні видіння розробляються в якості способів пізнання світу і світобудови, осягнення реальності та сутності процесів, що в ній відбуваються, засобів інтерпретації християнської символіки шляхом “входження” до містичної реальності трансцендентного Абсолюту.

5. В ісихазмі містичний досвід є досвідом містичного філософствування, що дає підстави для визначення ісихастського вчення в якості специфічної релігійно-філософської антропологічної концепції, яка вибудовувалася як теоретична основа індивідуальної самоорганізації життєдіяльності подвижника, скерованої на досягнення антропологічної цілісності через пізнання містичних смислів не тільки на рівні індивідуальної духовної практики, але й на рівні інтелектуально-теологічного мислення.

6. Стрижневим загально-світоглядним принципом ісихазм обрав принцип “необхідності обоження”, який визначав головну церковну ісихастську ідею щодо поведінки індивіда в суспільстві, створюючи ідеал синтезу індивідуального світорозуміння та світоглядної системи суспільства. В історико-філософському аспекті “необхідність обоження” постає в якості підґрунтя для створення світоглядної концепції, яку можна порівняти з українською версією “філософії серця”, оскільки вона орієнтувалася на пошук трансцендентних, відносно раціональності, основ гармонізації індивідуального буття людини.

Публікації автора:

1. Неня Г.О. Містичний шлях у парадигмі сучасного символізму // Мультиверсум. Філософський альманах. – Вип. 41. – К.: Український Центр духовної культури, 2004 р. – С.144 -155.

2. Неня Г.О. Духовно-містичний досвід та практика в традиції ісихазму // Філософські обрії. Науково-теоретичний часопис Інституту філософії імені Г.С.Сковороди та Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка. – Вип.14. – Київ-Полтава, 2005. – С.161 – 171.

3. Неня Г.О. Ісихазм як специфічна православна світоглядно-богословська концепція містичної філософії християнства // Мультиверсум. Філософський альманах. – Вип. 53. – К.: Український центр духовної культури, 2006 р. – С.88 -97.

4. Неня Г.О. “Філософія серця” Григорія Палами як джерело історико-культурологічних витоків духовної культури України // Духовна культура як домінанта українського життєтворення. – Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Ч.1. – К.: ДАКККіМ, 2005. – С.82 – 84.

5. Неня Г.О. Методологічні проблеми дослідження містичної філософії // Дні науки філософського факультету – 2006: Міжнародна наукова конференція (12-13 квітня 2006 року) : Матеріали доповідей та виступів. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2006. – Ч.III. – С.149 – 150.

6. Неня Г.О. Специфіка формування концептуальних основ і зміст філософського вчення Григорія Палами. Містичний досвід в інтерпретації та переосмисленні релігійних догматів. // Дійсність – думка – дослід. Матеріали 3-ї загальноуніверситетської наукової конференції молодих учених (30-31 березня 2006 року). – Слов’янськ: Видавничий центр СДПУ, 2006. – Вип. 3. – 182 с.