Результати проведеного дослідження дозволяють зробити узагальнюючі висновки щодо інвестиційної діяльності банків в економічно розвинених країнах, і оцінити їх ділову поведінку на світових фінансових ринках і виявити ті аспекти їх міжнародної інвестиційної діяльності, які варто використати в практиці українських банків. Головні науково-теоретичні результати дисертації полягають у: - авторському тлумаченні інвестиційної діяльності, під якою розуміється цілеспрямована діяльність, що полягає у формуванні і використанні інвестицій, регулюванні інвестиційного процесу, міжнародного руху інвестицій та створенні інвестиційного клімату для залучення іноземних інвестицій з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. Таке визначення розкриває всі сторони, що пов’язані з формуванням і реалізацією інвестицій як на національному , так і на міжнародному рівні; - визначенні переваг банків на міжнародному інвестиційному ринку порівняно з іншими суб’єктами ринку. Це дає можливість віднести їх до провідних операторів міжнародного ринку. Перевага банків полягає в тому, що вони володіють інформацією про фінансово-економічне становище більшості корпорацій будь-якої форми власності, мають багаторічний досвід у роботі з ними; можуть легко пристосувати строки погашення позик до того періоду, протягом якого позичальник відчує додаткову потребу в коштах; - виявлені фактори, що визначають особливості зовнішнього середовища функціонування банків на початку ХХІ століття. До них віднесено відкритість економіки і фінансових ринків та глобалізацію світогосподарських зв’язків; - з’ясуванні головних форм інвестиційної діяльності банків у міжнародних масштабах. Так, інвестування як форма міжнародної діяльності банків здійснюється через ринок капіталів, який являє собою ринок зобов’язань тривалістю більше одного року, тобто довгострокових цінних паперів; кредитування реалізується через міжнародний ринок банківських послуг, а саме через ринок довгострокових кредитів, який являє собою ринок індивідуалізованих, неуніфікованих боргових зобов’язань, які, як правило, виключають існування вторинного ринку; - визначенні напрямів міжнародної інвестиційної діяльності банків. Інституціоналізація як напрям інвестиційної діяльності банків, проявляється у: (1) операціях банків як дилерів у великомасштабній торгівлі цінними паперами; (2) діяльності банків як творців інвестицій на світовому фінансовому ринку; (3) посередницьких операціях банків по злиттю компаній. Сек’юритизація як напрям міжнародної діяльності банків має такі переваги: (1) ініціатор сек’юритизації перекладає ризик на інвестора, яким може бути інша фірма; (2) банки мають можливість збільшити ліквідність; (3) банки одержують більшу комісійну винагороду за високий клас своїх експертиз і надійність умов надання позик. Універсалізація в банківській діяльності означає здійснення банком всіх або переважної більшості банківських операцій і є: (1) явищем цілком закономірним; (2) такою, що має світовий характер. Науково-практичне значення проведеного дослідження, яке відповідає реалізації меті підвищення рейтингу банківських структур у країнах з перехідною економікою, покращення міжнародної інвестиційної позиції банків цих країн, посиленню їх міжнародної конкурентоспроможності полягає у: - досліджені основних джерел залучення інвестиційного капіталу на світовому фінансовому ринку в умовах глобалізації. Такими джерелами є міжнародний ринок акцій, міжнародний ринок облігацій, міжнародний ринок банківських послуг і прямі іноземні інвестиції; - визначенні тенденцій, які впливають на міжнародну інвестиційну діяльність банків. У роботі акцентується на домінуванні тенденції загострення міжбанківської конкуренції; - характеристиці міжнародної інвестиційної діяльності банків в умовах глобалізації, яка розкривається через підвищення ролі банківських структур на міжнародному ринку облігацій. Останні роки ХХ століття свідчать про динаміку зростання цього ринку порівняно з іншими міжнародними фінансовими ринками. В дисертації стверджується, що у фінансовій сфері сформувався особливий, відносно самостійний потужний сектор – ринок облігацій, який за останні десять років збільшився у 5 разів; - проведенні порівняльної характеристики банківської системи України з банківськими системами країн СНД і Балтії; і прогнозуванні майбутнього розвитку банківського сектора України. Розвиток останнього має включати зростання в ньому частки іноземних банків, як це спостерігалось в країнах Балтії. Сьогодні в Україні акредитовані іноземні банки зі 100-процентним іноземним капіталом (Raffeisen Bank, Credit Lyonnais, CS First Boston, ING Bank, Bank Pekao, City Bank), виступають суб’єктами українського фондового ринку, купуючи великі пакети приватизованих підприємств з метою надання стратегічних інвестицій. Вони ефективно конкурують з місцевими банками, зокрема на ринку валютного кредитування; - розробці основних завдань щодо реформування банківського сектору України. | 