Анотація до роботи:

Шлюсарчик Б. Міжнародна конкурентність національної економіки: способи оцінки та шляхи посилення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – Економічна теорія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2005.

У дисертаційній роботі обґрунтовані нові методологічні підходи і теоретичні положення щодо формування та оцінки міжнародної конкурентності національної економіки та розроблені шляхи її посилення.

Конкурентність національної економіки трактується як здатність економічного суб’єкта вирішувати проблеми реалізації своїх інтересів шляхом конкурентної боротьби та його схильність до посилення власних конкурентних позицій, що дозволило обґрунтувати відмінності між поняттями “конкурентоспроможність”, “конкурентна позиція” та “конкурентність”.

Вперше розроблено комплексну систему оцінки конкурентності національної економіки, визначено її головні детермінанти та здійснено їх класифікацію на мета-, макро-, мезо- і мікрорівнях.

Запропоновано загальний алгоритм дослідження конкурентності національної економіки та систему показників, за допомогою яких вона вимірюється.

Запропонована методика проведення аналізу міжгалузевої та внутрішньогалузевої торгівлі, яка ґрунтується на обміні горизонтально та вертикально диференційованими товарами і дозволяє виявити найперспективніші галузі для національної економіки, здатні у майбутньому забезпечити посилення її конкурентних позицій на світовому ринку. Розглянута роль держави у поліпшенні конкурентності національної економіки.

Проведено також аналіз міжнародної конкурентної позиції Польщі, що дозволило у синтетичному вигляді представити зміни у польській економіці з позицій формування економічних зв’язків з країнами ЄС, особливо Німеччиною, а також Росією та Україною, запропонувати заходи посилення конкурентних позицій польської економіки.

1. Аналіз сучасної економічної літератури (української, польської та зарубіжної) показав відсутність єдиного розуміння поняття “конкурентність” як за змістом, так і за рівнем економіки, до якого воно застосовується.

У дисертації конкурентність визначається як здатність економічного суб’єкта вирішувати проблеми реалізації своїх інтересів шляхом конкурентної боротьби та його схильність до посилення власних конкурентних позицій. Конкурентність національної економіки є інтегральним поняттям, яке поглинає поняття конкурентоспроможності як потенційної можливості країни досягти певного успіху (конкурентність чинникового типу) та конкурентної позиції як реалізованого потенціалу (конкурентність результативного типу). Доведено, що конкурентність національної економіки сьогодні формується не стільки під впливом компаративних переваг (переваг країни у виробництві того чи іншого продукту порівняно з іншими країнами), а як результат кращої компетентності у сфері дослідження міжнародних ринків.

2. Міжнародна конкуренція постійно збагачує свої форми, урізноманітнює типи. Проведений аналіз дозволив виділити три основних сучасних типи міжнародної конкуренції:

– міжгалузева конкуренція між підприємствами окремих країн. Вона виникає тоді, коли між цими країнами існує різниця у компаративній перевазі. Для цього типу конкуренції характерна вертикальна інтеграція підприємств, що утворюють транснаціональні корпорації;

– продуктова конкуренція між підприємствами та національними економіками. Вона виникає за умови досягнення конкурентних переваг, які ґрунтуються на кращому знанні ринку, умінні чіткіше прогнозувати тенденції його змін тощо. Ця конкуренція може мати як міжгалузевий, так і внутрішньогалузевий характер;

– глобальна конкуренція, суб’єктами якої є великі транснаціональні корпорації. Вони відіграють ключову роль у світовій економіці, як у виробництві продукції, так і в обміні, а також є важливим каналом трансферту технічного прогресу у міжнародному масштабі, фактором, що визначає динаміку експорту, доступність до ринків постачання, розвитку суспільно-технічної інфраструктури тощо.

3. Комплексний підхід до визначення конкурентності національної економіки дозволив виділити чотири групи її чинників на мета-, макро-, мезо- та мікрорівнях, а також розкрити її сутність через наступні процеси:

– тривалу здатність відкритої ринкової економіки до оптимальної участі у прибутках, що виникають з міжнародного поділу праці як у внутрішньому інтеграційному угрупованні (скажімо, ЄС), так і у світовій економіці;

– еластичну й ефективну адаптацію стратегії розвитку і макроекономічної політики до змін, що відбуваються у внутрішньому і зовнішньому оточенні даної економіки;

– утримання і збільшення компаративних переваг, що забезпечують недопущення або зменшення відставання у технологічному і суспільно-економічному розвитку;

– реалізацію у довгостроковій перспективі швидкого й урівноваженого економічного зростання.

4. На сьогодні сконструйовано цілу гаму показників, як кількісних, так і ціново-прибуткових, за допомогою яких намагаються визначити конкурентність національної економіки. Результатом дисертаційного дослідження стала розробка автором загального алгоритму оцінки конкурентності економіки країни в цілому, який грунтується на розрахунку наступних груп показників: кількісні показники (участь у світовому обміні товарами і послугами, відносна участь у міжнародному ринку в експорті даного товару або групи товарів, співвідношення експорту-імпорту, показники гіпотетичного експорту, показники відносних компаративних переваг тощо); показники ціни і вартості (номінальні, реальні та чинникові terms of trade, індекс міжнародної конкурентності, реальний ефективний валютний курс тощо); показники ex ante міжнародної конкурентної позиції (абсолютна виявлена внутрішня перевага та абсолютна виявлена зовнішня перевага); показники конкурентності “нової економіки” (якість людського капіталу, майнового капіталу, рівень освіченості, стан макроекономічного оточення тощо).

5. Емпірична перевірка ступеню використання основного принципу регіонального господарювання (тобто принципу відносних витрат у його класичному і сучасному формулюванні) була проведена на прикладі зовнішньоекономічної діяльності Польщі у період 1990–2002 рр. Як результат, у єдиному комплексі представлені детермінанти змін у сфері зовнішньоекономічних зв’язків та їх внутрішні і зовнішні замовлення, вплив неоднорідних рівнів економічного розвитку країн на обсяги і форми їх співпраці, чинники, що визначають розмір і товарну та видову структуру обміну, напрямки змін і рівень інтенсивності торгових оборотів з точки зору теорії міжнародної торгівлі і сучасних теорій економічного розвитку, наслідки невигідного сальдо торговельного балансу для економіки і суспільства.

6. Дослідження показали, що проблемою розширення участі Польщі у міжнародному обміні як експортера була і залишається незадовільна товарна і видова структура її зовнішньої торгівлі, оскільки у ній переважають вироби низького рівня переробки, вироби з високим вмістом праці та капіталу. Продовжує залишатися значною частка так званих вразливих товарів (продуктів харчування, вугілля, виробів із сталі та заліза, текстилю, одягу та взуття), реалізація яких на зарубіжних ринках надзвичайно залежить від кон’юнктурних чинників. Подібні проблеми властиві й українському експорту. Невисокий рівень участі у експорті технологічно-інтенсивних товарів можна пояснити слабкою дослідницькою та інноваційною діяльністю польських підприємств.

7. Аналіз польського імпорту виявив невідповідність його структури завданням прискорення економічного розвитку, оскільки частка інвестиційного імпорту у його загальних обсягах залишається порівняно невеликою. Несприятливим є також і співвідношення інвестиційного імпорту до імпорту постачання, особливо порівняно з розвиненими країнами, де інвестиційний імпорт значно переважає імпорт постачання.

8. Спеціальне дослідження асортиментної структури товарообігів Польщі з Росією та Україною виявило її значну звуженість та низьку диверсифікацію, оскільки в обміні переважали товари землеємні, лісоємні та сировиномісткі, а також капіталомісткі з порівняно низьким та середнім рівнем переробки. Невисока позиція Росії та України у загальному експорті Польщі (крім мінеральної продукції) обумовлена не тільки рівнем економічного розвитку цих країн, але й процесами інтеграції Польщі у Євросоюз.

9. Аналіз міжнародної конкурентної позиції Польщі на підставі ретроспективних оцінок торговельного обміну з країнами ЄС, особливо з Німеччиною, виявив, що дефіцит торговельного балансу Польщі має структурний характер і виник через технологічне відставання Польщі від країн ЄС. Найбільший дефіцит спостерігається в електромашинобудуванні та електротехнічній промисловості. Аналіз динаміки змін у цій галузі свідчить про надто повільні темпи реструктуризації польської економіки, особливо промисловості.

10. Негативний вплив коливань кон’юнктури ринку на сальдо торговельного балансу Польщі міг бути ослаблений більшою географічною диверсифікацією експорту. Однак, аналіз торгівлі Польщі з Росією та Україною показав, що цей резерв не було використано.

11. Дослідження дали змогу виявити деякі позитивні тенденції, що намітилися у польському експорті на початку ХХІ століття. Це, зокрема, зменшення частки сировиномістких виробів; зростання частки технологічно інтенсивних виробів, легких і важких до імітації; досить значне зростання трудомістких виробів, що вимагають складної праці; зменшення частки землеємних виробів тваринництва (переробних і не переробних).

12. Аналіз показників виявленої відносної переваги (RCA_i) дав змогу зробити висновок, що обмін Польщі значною мірою мав комплементарний характер міжгалузевого типу (його частка становила близько 45–50%). Багато виробів мали від’ємне значення цього показника, що негативно вплинуло на рівень конкурентності польської економіки. Мала місце різноспрямована динаміка показників виявленої відносної переваги на різних географічних напрямках зовнішньої торгівлі. Разом з тим, беручи до уваги практичне значення показників виявленої відносної переваги, необхідно з обережністю інтерпретувати аналітичні дані і доповнювати ті з них, які є основою для побудови стратегії розвитку, зокрема ураховувати показники інтенсивності внутрішньогалузевої торгівлі.

13. У торгівлі Польщі з ЄС і особливо з Німеччиною виявлено позитивну тенденцію показників інтенсивності внутрішньогалузевої торгівлі (ІІТ). Це позитивно позначилося на зменшенні технологічного відставання Польщі та було наслідком вертикальної диверсифікації структури обміну з Німеччиною, яка проходила значно швидше, ніж з рештою країн ЄС. Разом з тим, виявлені дуже негативні тенденції у торговельних відносинах з Росією та Україною: виразно визначилася тенденція спаду ІІТ, що не відповідає сучасним світовим тенденціям розвитку міжнародної торгівлі.

14. Виявлено, що в еволюції структури експорту та імпорту Польщі спостерігається тенденція до посилення подібності з країнами ЄС, особливо Німеччиною. Це є результатом більшої участі Польщі у міжнародному поділі праці і диференційованого економічного розвитку. Досить помітний поступ почався у сфері зближення структур імпорту й особливо експорту Польщі й України.

15. Вступ Польщі до Євросоюзу, розширення її участі у світовому поділі праці створює нові шанси для національної економіки на шляху сталого економічного зростання. Позитивний вплив на польську економіку найближчим часом будуть здійснювати такі чинники: оптимальне переміщення виробничих чинників і зміна структури економіки та структури зовнішнього обміну країн-членів ЄС; отримання вигоди від розширення масштабів виробництва і збуту, а також прискорення темпів технічного прогресу; інтенсифікація внутрішньогалузевого поділу праці і збільшення обсягів комплементарності економіки внутрішньогалузевого характеру; дія мультиплікаційних механізмів у сфері пропозиції, інтенсивність впливу яких залежить від рівня і динаміки ефективного попиту на виробничі чинники і готову продукцію.

16. Одночасно дослідження виявили і загрози, пов’язані із загальними тенденціями розвитку світового виробництва та торгівлі, які можуть негативно вплинути на розвиток польської економіки. Серед них особливо виділяються: зростання рівня “проникнення” імпорту на внутрішній ринок і як наслідок – високий рівень безробіття в країні; невигідні зміни у структурі промислового виробництва, що проявляється у переміщенні ресурсів з виробництва виробів, які вимагають більш розвинутих технологій, у виробництво виробів з низьким рівнем переробки (деіндустріалізація); стагнація або ліквідація деяких галузей промисловості, де виробництво базувалося на вітчизняній сировині.

17. Орієнтирами здійснення державної економічної політики можуть стати розроблені у дисертації прогнози розвитку Польщі до 2014 р. та розвитку торгівлі Польщі з Німеччиною, Росією та Україною до 2010 р. Кожен з прогнозів має три варіанти, які відрізняються рівнем макроекономічних показників, але передбачають проведення деяких спільних заходів, спрямованих як на розвиток внутрішньоекономічних процесів, так і поглиблення участі у міжнародному поділі праці. Проведений SWOT-аналіз дозволив виділити сильні та слабкі сторони польської економіки з точки зору її конкурентності та обґрунтувати висновок, що чим більш адекватною буде державна політика результатам SWOT-аналізу, тим більшою буде її підпорядкованість стратегічним завданням.

18. Одержані у дисертаційному дослідженні результати не носять сугубо національний характер, а можуть широко використовуватися для проведення подібного роду досліджень у інших країнах. Зокрема, загальний алгоритм оцінки конкурентності національної економіки на підставі запропонованої системи показників дасть змогу оцінити стан та запропонувати заходи щодо поліпшення конкурентних позицій економіки будь-якої країни. Особливе значення результати дослідження мають для України, ураховуючи подібність зовнішньоекономічних завдань, які вирішуються. Їх використання дозволить уникнути багатьох помилок і зробити українську зовнішньоекономічну політику більш виваженою й обґрунтованою.

Публікації автора:

1. Шлюсарчик Б. Міжнародна конкурентна позиція країни: досвід Польщі. – Дніпропетровськ: ДУЕП, 2004. – 324 с.

2. Шлюсарчик Б. Розвиток економічної співпраці між Польщею і Україною (з урахуванням специфіки польсько-української прикордонної зони) // Економіка: проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. Випуск 32. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. – С.14–24.

3. Шлюсарчик Б. Шанси і загрози, що виникають при формуванні інституційно-інструментального компоненту співпраці Польщі з Євросоюзом та Польщі з Україною // Економіка: проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. Випуск 35. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. – С.83–97.

4. Шлюсарчик Б. Загальна характеристика польсько-української транскордонної співпраці // Економіка: проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. Випуск 37. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. – С.9–32.

5. Шлюсарчик Б. Еволюція і співвідношення понять конкуренції та конкурентності // Академічний огляд. – 2001. – №1. – С.20–26.

6. Шлюсарчик Б. Конкурентоспособность народного хозяйства и роль государства в ее повышении // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 75. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. – С.8–17.

7. Шлюсарчик Б. Стратегии конкуренции предприятия на современном этапе // Академічний огляд. – 2001. – №2. – С.66–74.

8. Шлюсарчик Б. Перспективи розвитку торговельного обміну між Польщею та Україною на період до 2010 року // Вісник Академії митної служби України. – 2002. – №3. – С.60–65.

9. Шлюсарчик Б. Стратегія конкуренції підприємства на сучасному ринку // Теоретичні та прикладні питання економіки. Випуск 1. – Київ: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2002. – С.153–159.

10. Задоя А.О., Шлюсарчик Б. Міжнародна внутрішньогалузева торгівля: питання теорії // Вісник Академії митної служби України. – 2002. – №4. – С.31–34.

Особистий внесок здобувача: обґрунтовано фактори, які стимулюють розширення масштабів міжнародної внутрішньогалузевої торгівлі.

11. Шлюсарчик Б. Конкурентні переваги на основі пропозиції в теорії міжнародної торгівлі // Академічний огляд. – 2002. – №1. – С.10–16.

12. Задоя А.О., Шлюсарчик Б. Промисловий потенціал та проблеми формування торгового балансу: досвід Польщі // Теоретичні та прикладні питання економіки. Випуск 2. – Київ: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2003. – С.85–92.

Особистий внесок здобувача: досліджено динаміку та фактори торгового балансу Польщі.

13. Шлюсарчик Б. Динаміка і структура товарообороту Польщі та України // Академічний огляд. – 2003. – №1. – С.16–21.

14. Шлюсарчик Б., Плішка Т. Розвиток економічного співробітництва між Польщею та Україною // Економіка і управління. – 2003. – №1. – С.44–50.

Особистий внесок здобувача: визначено чинники змін динаміки взаємної торгівлі Польщі та України

15. Шлюсарчик Б. Джерела конкурентних переваг у сучасній глобальній економіці // Академічний огляд. – 2003. – №2. – С.115–120.

16. Шлюсарчик Б. Попитово-пропозиційні передумови конкурентоспро-можності в сучасних теоріях міжнародної торгівлі // Економічний вісник Національного гірничого університету. – 2003. – №3. – С.16–22.

17. Шлюсарчик Б. Євроінтеграція: шанси та загрози для польської економіки // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2003. – №4. – С.233–238.

18. Шлюсарчик Б. Участь Польщі у міжнародному поділі праці: детермінанти змін та їх загальні тенденції // Теоретичні та прикладні питання економіки. Випуск 4. – Київ: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2004. – С.140–144.

19. Шлюсарчик Б. Перспективи зростання конкурентоспроможності польської економіки // Держава та регіони. Серія: економіка та підприємництво. – 2004. – №1. – С.18–23.

20. Шлюсарчик Б. Проблеми адаптації економіки Польщі до європейських стандартів // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 216. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С.9–28.

21. Шлюсарчик Б. Прямі іноземні інвестиції як фактор формування компаративної переваги: питання теорії та практики (на прикладі Польщі) // Академічний огляд. – 2004. – №1. – С.103–109.

22. Шлюсарчик Б. Чинники міжнародної конкурентності національної економіки // Академічний огляд. – 2004. – №2. – С.15–18.

23. Шлюсарчик Б. Тенденції розвитку світової економіки та їх вплив на зовнішньоекономічну діяльність Польщі // Академічний огляд. – 2005. – №1. – С.24–28.

24. lusarczyk B. Przejawy niegospodarnoci w gospodarce materiaowej i sposoby ich ograniczania w okresie reformy gospodarczej // Rzeszowskie Zeszyty Naukowe “Prawo – Ekonomia”, t. VII, UMCS Filia Rzeszw, 1989, s.223–239.

25. lusarczyk B. Einige Anmerkungen zur internationalen Wettbewerbsfahigkeit // Zeszyty Naukowe Annales, UMCS Lublin, 1994, Sectio H, Vol XXVIII, 12, s.273–282.

26. lusarczyk B. Podstawowe wspzalenoci midzy zdolnoci konkurencyjn przedsibiorstwa, brany i gospodarki narodowej // Zeszyty Naukowe Annales, UMCS Lublin, 1995, Sectio H, Vol. XXIX, 13, s.309–322.

27. lusarczyk B. Konkurencja jako element systemu gospodarczego i przedsibiorczoci // Zeszyty Naukowe 5/96, Wysza Szkoa Ekonomiczna w Warszawie, Warszawa, 1996, s.71–93.

28. lusarczyk B. rda konkurencyjnoci przedsibiorstwa na wspczesnym rynku // Zeszyty Naukowe 1/98,Wysza Szkoa Ekonomiczna w Nisku, Nisko, 1998, s.121–132.

29. lusarczyk B., Zalasiski J. Rola ekspertw w budowaniu strategii gospodarczych i kontroli mechanizmw spoeczno – gospodarczych // Zeszyty Naukowe 2/98, Wysza Szkoa Ekonomiczna w Nisku, Nisko, 1998, s.54–61.

Особистий внесок здобувача: досліджено вплив експортних можливостей економіки на розробку міжнародної конкурентної стратегії.

30. lusarczyk В., Misala J. Ocena midzynarodowej konkurencyjnoci czynnikowej Polski w okresie transformacji w wietle wynikw bada empirycznych // Handel zagraniczny, metody – problemy – tendencje, cz. 1, wyd. Akademii Ekonomicznej w Krakowie, Krakw, 1999, s.68–91.

Особистий внесок здобувача: здійснено емпіричне підтвердження чинникової теорії міжнародної торгівлі.

31. lusarczyk В. Ksztatowanie si salda bilansu handlowego Polski z wybranymi krajami w latach 1993–2000 // Ekonomika, Prace naukowe 2/6/2002 Politechnika Radomska, Radom, 2002, s.243–266.

32. lusarczyk В., Misala J. Mechanizmy generowania nierwnoci oraz moliwoci przeciwdziaania dysproporcjom w globalizujcej si gospodarce wiatowej i w regionalnych ugrupowaniach integracyjnych // Nierwnoci spoeczne a wzrost gospodarczy, wyd. Mitel, Rzeszw, 2003, s.211–236.

Особистий внесок здобувача: досліджено вплив диференціації економічного розвитку країн на напрямки їх міжнародної співпраці.

33. lusarczyk В. Intensywno handlu wewntrzgaeziowego w obrotach zagranicznych Polski // Zamojskie Studia i Materiay, Zeszyt 3 Seria: Ekonomia, Wysza Szkoa Zarzdzania i Administracji w Zamociu, Zamo, 2003, s.271–283.

34. lusarczyk В. Relacje eksportowo-importowe jako rezultat zrnicowanego poziomu gospodarczego krajw-partnerw handlowych Polski // Nierwnoci spoeczne a wzrost gospodarczy, wyd. Uniwersytetu Rzeszowskiego, Katedra Teorii Ekonomii, s.21, Zeszyt 5, Rzeszw, 2004, s.439–460.

35. lusarczyk В. Ksztatowanie si ujawnionej przewagi wzgldnej (RCA) w handlu zagranicznym Polski ogem i na rynkach krajw Unii Europejskiej, publikowana, Ekonomika, Prace naukowe 3/11/2004, wyd. Politechnika Radomska, Radom, 2004, s.1–8.

36. Studia nad transformacj polskiej gospodarki / red. S. Marczuk, K.Z. Sowa. – Wyszej Szkoy Pedagogicznej, Rzeszw, 1998, s.71–114.

Особистий внесок здобувача: досліджено основи, характеристики та наслідки ринкової трансформації національної економіки.

37. Szanse i zagroenia procesu transformacji gospodarki polskiej / red. W. Grzybowski. – UMCS Lublin, 1998, s.163–169.

Особистий внесок здобувача: проведено аналіз міжнародної конкурентної здатності польської економіки у галузевому розрізі.

38. Edukacja ekonomiczna na rzecz integracji Rzeczypospolitej Polskiej i Unii Europejskiej. – Wyd. Wysza Szkoa Ekonomiczna, Nisko, 1998, s.1–33.

Особистий внесок здобувача: проведено аналіз масштабів та темпів зростання зовнішньої торгівлі Польщі з країнами Євросоюзу.

39. Proces integracji gospodarczej Polski z krajami czonkowskimi Unii Europejskiej w wietle teorii (red.) J. Misala, publikowana, wyd. Politechniki Radomskiej, Radom, 2001, s.111–149.

Особистий внесок здобувача: досліджено емпіричне підтвердження теорій світової торгівлі на прикладі закордонної торгівлі Польщі.

40. Wsppraca gospodarcza Polski z krajami ssiedzkimi w okresie transformacji (red.) J. Misala, publikowana, wyd.Politechniki Radomskiej, Radom, 2004, s.204–250.

Особистий внесок здобувача: досліджено питання співпраці Польщі з Україною в умовах євроінтеграції.

41. Шлюсарчик Б. Сфера применения и инструменты активной экономической политики современного государства // Європейський вибір України: проблеми теорії та практика реалізації. Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції. – Дніпропетровськ: ДУЕП, 2003. – С.14–15.

42. Задоя А.О., Шлюсарчик Б. Інвестиційна привабливість регіону як фактор конкурентної переваги // Соціально-економічні проблеми сталого розвитку українського суспільства. Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції. – Мелітополь: НКП ГУ “ЗІДМУ”, 2004. – С.28–29.

Особистий внесок здобувача: досліджено фактори іміджу регіону.

43. lusarczyk B. Problemy konkurencyjnoci w handlu towarami rolniczymi / Referat wygoszony na Konferencji Naukowej nt. Elementy Programu Ratunkowego dla Rolnictwa i Gospodarki ywnociowej // Wyd. Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego Filia w Stalowej Woli. – Stalowa Wola, 1999, s.14.

44. lusarczyk B., Woniak M.G. Konkurencyjno polskich wyrobw przemysu rolno-spoywczego na rynkach krajw Unii Europejskiej / Konferencja z okazji 75-lecia Akademii Ekonomicznej w Krakowie, kwiecie 2000, (artyku recenzowany i publikowany w materiaach pokonferencyjnych) // Wyd. Akademii Ekonomicznej Krakw, 2000, s.18.

Особистий внесок здобувача: визначено критерії оцінки конкурентності сільськогосподарської продукції Польщі на ринках Євросоюзу.

45. lusarczyk В. Jako produkcji jako element konkurencyjnoci na rynku wiatowym / Referat naukowy na Krajow Konferencj // Rola towaroznawstwa w zarzdzaniu jakoci w warunkach gospodarki opartej na wiedzy, organizowan przez Politechnik Radomsk. – Wydz. Ekonomiczny, Polsk Akademi Nauk, Pozna, 17–18.X.2002 r. – Wyd. Politechniki Radomskiej w Radomiu i Polskiej Akademii Nauk oddzia, Pozna, 2002, s.49–56.

46. lusarczyk B., Woniak M.G. Perspektywy rozwoju sektora rolno-spoywczego Polski w kontekcie integracji z Uni Europejsk // Regionalne uwarunkowania ekonomicznego rozwoju rolnictwa i obszarw wiejskich, t. 1. – Wyd. Uniwersytetu Rzeszowskiego, Rzeszw, 2003, s.300–319.

Особистий внесок здобувача: визначено роль прямих іноземних інвестицій у розвитку агропромислового сектору та їх вплив на підвищення конкурентноздатності сільськогосподарської продукції на ринках ЄС.

47. lusarczyk B. Perspektywy rozwoju wsppracy gospodarczej midzy Polsk i Ukrain do 2010 roku ze szczeglnym uwzgldnieniem wsppracy przygranicznej // VIII Midzynarodowa konferencja naukowa nt.: “Podkarpacie jako region przygraniczny Unii Europejskiej”. – Wyd. Pastwowej Wyszej Szkoy Zawodowej im. Ks. B. Markiewicza w Jarosawiu, Jarosaw, 17–18.09.2004, s.1–11.

48. lusarczyk B. Kapita ludzki jako czynnik determinujcy zdolno konkurencyjn gospodarki narodowej // Konferencja naukowa nt. Kapita ludzki i intelektualny jako czynnik wzrostu gospodarczego i ograniczenia nierwnoci spoecznej. – Wyd. Uniwersytetu Rzeszowskiego, 23–24 wrzenia 2004, s.1–8.

49. lusarczyk B., cznar M. Zmiany w rozmiarach i strukturze handlu krajw Europy na tle tendencji wiatowych na przeomie XX i XXI // Midzynarodowa konferencja n.t. “Perspektywy Europejskiej Wsppracy Gospodarczej. Teoria i Praktyka” Katedra Midzynarodowych Stosunkw Gospodarczych i Integracji Regionalnej, Wydzia Ekonomiczny Politechniki Radomskiej. – Wyd. Politechniki Radomskiej, Radom, 2004, s.1–17.

Особистий внесок здобувача: зроблено прогноз розвитку європейської торгівлі до 2020 р.