У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та наведене нове вирішення науково-прикладної проблеми міжнародної міграції робочої сили в умовах ринкової трансформації економіки. Автором поставлено і вирішено низку недостатньо опрацьованих проблем аналізу теоретичних аспектів міжнародної трудової міграції, дослідження трудової міграції та міграційної політики в Україні, систем державного регулювання міжнародної міграції робочої сили у країнах з різним рівнем розвитку, здійснення економіко-соціального аналізу міграційних процесів на мезорівні ієрархії управління. Це дало можливість розробити методи оцінки ефективності міграційних процесів та систему заходів регулювання трудової міграції у гірських районах західних областей України і зробити такі висновки. 1. На сучасному етапі розвитку світового господарства склався досить стабільний і структурно оформлений національними та наднаціональними системами регулювання потоків трудових ресурсів міжнародний ринок робочої сили. Це якісно нове явище, яке характеризується постійним ростом попиту і пропозиції іноземної робочої сили, участю в ньому не лише економічних агентів, але й країн. Основою формування міжнародного ринку робочої сили є процеси міжнародної трудової міграції – переміщення працездатного населення з одних держав в інші терміном більше, ніж на рік, обумовлене причинами економічного характеру. 2. Міжнародна міграція робочої сили супроводжується як позитивними, так і негативними явищами. Незважаючи на труднощі виїзду за кордон з України (недосконалість законодавства, висока вартість транспортних послуг, моральні, психологічні, побутові, економічні втрати під час адаптації), стимулюючі фактори міграції діють сильніше, ніж фактори стримування. Одним з негативних наслідків перебування за кордоном слід вважати погіршення “якісних” параметрів національного трудового потенціалу, зниження народжуваності, що ускладнює і без цього несприятливу демографічну ситуацію. Втім, наслідки виїзду за кордон мають і соціально амортизуючий вплив у сфері зайнятості, поглинаючи надлишок робочої сили, еміграція може сприяти набуттю корисних знань, навичок, вищої кваліфікації, досвіду адаптації до ринкових умов, а також призупиненню інвестиційної кризи. 3. Посилення позитивних аспектів міжнародної міграції робочої сили передбачає вдосконалення законодавчо-нормативної бази, зокрема доповнення базових законодавчих актів (“Про громадянство України”, “Про біженців”, “Про імміграцію”) положеннями щодо врегулювання транзитної міграції з інших країн, чіткий розподіл функцій різних органів виконавчої влади у цій сфері, проведення ними активної міграційної політики на різних рівнях ієрархії управління. Важливою передумовою нормалізації еміграційного процесу може стати широке запровадження практики міжурядових угод і укладення довгострокових контрактів, що забезпечить для мігрантів необхідний мінімум матеріальних умов і соціального захисту. 4. Результати економетричної оцінки впливу факторів соціально-економічного розвитку областей України на зовнішню міграцію дозволяють стверджувати, що найбільш вагомими з них є чисельність населення, обсяги трудових ресурсів, рівень доходів населення, кількість промислових підприємств, рівень кредитування підприємств та ступінь зовнішньої конкурентоспроможності області. Кореляційний аналіз виявив найвищий рівень тісноти зв’язку між зовнішньою міграцією та такими показниками, як: грошові доходи населення, кількість населення, трудові ресурси, середньомісячна зарплата. Проте, дослідження тісноти взаємозв’язку між ознаками неповною мірою забезпечує адекватність побудованих моделей внаслідок неповноти офіційної статистичної інформації. З огляду на це для забезпечення належного рівня достовірності пропонується проведення зондажних досліджень окремих типів міграції на мезорівні управління, а також міждержавних двосторонніх зіставних досліджень. 5. Зважаючи на демографічну ситуацію, високий рівень безробіття та міграції, вагомість впливу міграційних процесів на ринок праці, в Старосамбірському районі Львівської області (типовому для західних областей гірському району) проведено соціологічне дослідження з метою виявлення специфічних особливостей міграції. Соціальний портрет типового мігранта - це особа молодого і середнього працездатного віку переважно чоловічої статі з високим рівнем кваліфікації та освіти. “Якісні” характеристики мігруючого населення вище середнього рівня, за кордон виїжджають найактивніші, фізично і психічно стійкі люди, що погіршує “якість” національних трудових ресурсів загалом. 6. Вкрай необхідним видається пошук інструментів збалансування пропозиції та попиту на ринку праці гірських районів західних областей України, впровадження яких, з одного боку, забезпечило б конкретні результати у найближчі строки і, з іншого, розв'язання проблеми безробіття та міграції трудових ресурсів у стратегічній перспективі. В основу їх розробки слід покласти методи оцінки ефективності міжнародної міграції робочої сили. Проведений аналіз показав відсутність єдиного і загальноприйнятого методичного підходу для визначення ефективності трудової міграції. Пропонована методика полягає у враховуванні наслідків міграції робочої сили окремо для країни імміграції та країни еміграції. Кількісний вимір ефекту від міграції робочої сили для країни еміграції запропоновано здійснити на основі розрахунку різниці між визначеними позитивними (податок на прибуток фірм-посередників, які працевлаштовують мігрантів за кордоном; податок на перекази мігрантів, особисте інвестування мігрантів у вигляді нерухомості, цінних паперів; капітали від країн імміграції робочої сили; трансферти мігрантів) та негативними ефектами (середній прибутковий податок з одного мігранта середньої кваліфікації в країні еміграції за умови роботи мігранта на батьківщині, потенційні інвестиції в країні еміграції). 7. Узагальнення та аналіз отриманих результатів дозволяє запропонувати систему державної підтримки мігрантів на регіональному рівні, яка повинна включати такі механізми підтримки, як: інформаційне (допомога в організації трудової міграції) та правове забезпечення (захист прав мігрантів в приймаючій країні). Організаційна підтримка повинна передбачати створення мережі бізнес-інкубаторів, основними завданнями яких визначені: консультаційна допомога; створення нових робочих місць, поєднане з підготовкою і перекваліфікацією працівників; поставка міні-переробних ліній для передачі в оренду сільським підприємцям, організація навчання роботі на обладнанні. Для посилення ділової активності пропонується використання доходів міжнародних мігрантів як інвестиційного ресурсу, виведення трансфертів, що інвестуються мігрантами у місця їх постійного проживання, з-під оподаткування, надання пільг з оподаткування прибутків та дивідендів на інвестований капітал. 8. Здійснене групування гірських районів західних областей України за 34-ма показниками соціально-економічного розвитку і доведена їх подібність дозволяють стверджувати про можливість поширення отриманих висновків та рекомендацій щодо використання розроблених організаційно-економічних заходів регулювання міграційних потоків у Старосамбірському районі Львівської області і в інших подібних гірських районах Західного регіону нашої країни. |
