Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Світове господарство і міжнародні економічні відносини


Гладій Ірина Йосипівна. Міжнародна регіоналізація світової економіки: теоретичні моделі міжнародних регіонів Європи : Дис... д-ра наук: 08.05.01 - 2007.



Анотація до роботи:

Гладій І.Й. Міжнародна регіоналізація світової економіки: теоретичні моделі міжнародних регіонів Європи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Тернопільський національний економічний університет. – Тернопіль, 2006.

Дисертаційне дослідження присвячене розробці теоретичних основ міжнародної регіональної економіки як окремої сфери наукових і прикладних досліджень. Зокрема, сформульовано ряд базових понять, теоретичні моделі та концепції, визначено основні принципи архітектоніки міжнародних регіональних систем. Проведено систематизацію та виокремлення властивостей просторових систем світового ринку, виконано ідентифікацію та розроблено методику оцінки стадій просторового розвитку регіональних ринків на основі методів нелінійної динаміки. Прикладна частина роботи включає визначення новітніх тенденцій міжнародної регіоналізації світового та європейського ринку, зокрема, конфігурації розвитку сучасних регіональних торгових угод, фрагментації європейського ринку. Для України вдосконалено моделі просторового розвитку транснаціональних ринків і міжнародних регіонів залежно від рівня розвитку співробітництва, виявлених мотиваційних механізмів і сформованих переваг.

Проведене у дисертації теоретичне узагальнення концептуальних підходів, наукових гіпотез і сучасних теорій процесу міжнародної регіоналізації світової економіки, а також комплексний емпіричний аналіз основних тенденцій та особливостей розвитку регіональних систем світового ринку послужили висхідною базою для вирішення важливої й актуальної науково-теоретичної проблеми систематизації та розвитку теоретико-методологічних основ міжнародної регіональної економіки і на цій основі розробки ряду теоретичних моделей міжнародних регіонів для країн Європи.

Головні науково-теоретичні, методологічні та практичні результати дисертації полягають у наступному:

  1. Дослідження економічної природи та механізмів міжнародної регіоналізації в умовах глобалізованого середовища виявило низку особливостей, які свідчать про принципово новий етап у розвитку цього процесу. Регіоналізм початку ХХІ ст. на перший план висуває переваги міжнародного співробітництва регіональних систем в умовах “великого” (глобального) і динамічного простору. За таких умов тенденція до розмивання економічної потужності національних економік розвивається досить стрімко. Вона проявляється у трьох напрямках: зверху – під впливом наднаціональних організацій; із сторони – завдяки появі могутніх транснаціональних сил; і знизу – під впливом зовнішньоекономічної активності національних регіонів. Відповідно, сучасна логіка геоекономічного суперництва перейшла від пріоритету інтересів окремих країн або їхніх об’єднань (національна парадигма розвитку) до визначального впливу міжнародних регіональних систем на глобальне середовище і його суб’єктів (регіональна парадигма розвитку). Все це спричиняє зміну економічних і політичних механізмів розвитку світової економіки. Фундаментального значення набувають ознаки рівня глобалізованості економічного простору та інтегрованості економічних механізмів. Відбувається видозміна взаємозв’язку між логікою ринку і політичною силою. Формуються нові умови для “відкритого регіоналізму” наднаціонального рівня, який ґрунтується на принципах взаємодоповнюючого і стимулюючого розвитку регіональних ринків.

  2. Виокремлюється специфіка сучасного етапу розвитку глобалізаційного процесу, яка зумовлює необхідність дослідження наднаціональних систем нового типу – міжнародних регіонів. Масштабність цього процесу підтверджується реальними фактами і статистикою світової економіки. Тому виникає необхідність виділення окремого напрямку теоретичних і прикладних досліджень у міжнародній економіці – міжнародної регіональної економіки, якій притаманні специфічний об’єкт – міжнародні регіони, предмет – система відносин між регіональними системами різного рівня світогосподарської системи в процесі встановлення регіональної ідентичності (простору). Враховуючи специфіку об’єкта та предмету, найприйнятнішим методом проведення емпіричних досліджень є використання моделей просторового розвитку “великих систем”. Як інструменти використовуються елементи нелінійної динаміки (атрактори і фрактали) та регресійний аналіз.

  3. Оптимальним каркасом для проведення економічних досліджень є використання чотирирівневої економічної моделі, рівні якої перетинаються площиною регіонального простору. Пересічна площина “регіональний простір” – крива площина, яка періодично змінює свою конфігурацію. Таким чином в роботі було вирішене питання розробки теоретичної моделі, що відображає специфіку регіональної парадигми світової економіки і ринку, зокрема. В рамках такої регіональної парадигми сучасна світова економіка – це матриця, утворена регіональними просторами, що взаємодіють між собою в межах функціональних площин (торгової, фінансової, виробничої, інформаційної). Концептуального значення для розвитку систем такого типу набувають механізми самоорганізації. Вони визначають можливості отримання додаткових відносних, конкурентних переваг і вигод від міжнародного співробітництва в межах глобалізованого простору, де управлінські впливи на діяльність первинних суб’єктів економічної діяльності мають опосередкований і часто обмежений характер.

  4. Специфічною ознакою процесу міжнародної регіоналізації є поглиблення взаємозалежності національних економік на фоні економічного федералізму ринків. Тому міжнародні регіональні системи, зазвичай, є результатом виокремлення країнами або акторами ринку частини глобального економічного простору і утворення ринку. Виявлені новітні тенденції регіоналізації світового ринку свідчать про: а) зростання частки найдинамічніших країн, що розвиваються, і порушення монополії інтересів розвинутих держав на світовому ринку; б) використання торгових блоків для лобіювання економічних і політичних інтересів на світовому ринку як розвинутими країнами, так і країнами, що розвиваються; в) збільшення кількості й активності міжрегіональних блоків, що розширює можливості нової ніші – міжконтинентального ринку; г) використання РТУ для прискорення економічного розвитку і зниження розриву між рівнем розвитку країн у межах континентального економічного простору.

  5. Міжнародна регіоналізація континентальних просторів відбувається одночасно у двох площинах: вертикальної й горизонтальної взаємодії. Протистояння формальної і неформальної регіоналізації (горизонтальна інтеграція локальних ринків), з одного боку, доповнюється поглибленням залежностей між регіональними системами різного рівня (вертикальна інтеграція регіонів) – з іншого. Так, утворення спільного ринку країн ЄС змінило його просторову архітектуру: відбувся перехід від континентального ринку як сукупності національних ринків до інтегрованого міжнародного ринку, який об’єднав сукупністю горизонтальних зв’язків і мереж локальні ринки, утворені функціональними регіонами (типу кластерів, агломерацій, хабів або центрів росту). Подальше розгортання глобалізаційного процесу супроводжується двома протилежними тенденціями у розвитку економічного простору: з одного боку, формуються глобальні мережі у межах континентальних ринків, з іншого – спостерігається локалізація економічної активності в межах певної території (функціонального регіону). Утворена різноманітність регіональних систем сприяє надзвичайно високому рівню мобільності композиції глобального простору (“мозаїки” регіону). Це можна розглядати як перевагу і як серйозну проблему для управління. Таким чином, на прикладі економічного простору Європи автор узагальнює і пропонує для подальшого обговорення основні принципи просторової архітектоніки міжнародних регіонів.

  6. Економічний простір Європи варто поділити на три частини: інтегрований (західноєвропейський); такий, що перебуває в стані формування (південно-східний) і такий, що перебуває в стані хаосу (східний). Економічний простір країн СНД, до якого належить Україна, характеризується такими особливостями: більшість країн орієнтовані на використання відкритого типу економіки, можливість використання конкурентних переваг від міжнародного співробітництва прямо залежить від інтересів і пріоритетів розвитку внутрішнього ринку і національної економіки, просте нарощування зовнішньоторгового обороту для вироблених товарів і послуг надалі матиме чітко виражений негативний вплив на економічний ріст країни, загальна орієнтація і специфічні характеристики просторового розвитку підтверджують важливість для виробництва фактора доходу (ВВП на душу населення). Враховуючи вищевикладене, автор приходить до висновку, що для країн СНД найперспективнішим є утворення двохсторонніх трансрегіональних груп для отримання переваг масштабу від об’єднаного ринку.

  1. Автором вирішується проблема розробки концептуальної моделі співробітництва України в рамках міжнародних регіонів Європи. Найперспективнішою і найвигіднішою для України є модель політичної інтеграції країн Східної Європи, в якій вона виконуватиме функції регіонального центра активності (лідера). Державні механізми управління цим процесом мають враховувати особливості формування геоекономічного простору Європи, функціонування і перспективи розвитку міжнародних регіональних систем континенту, можливості формування відносних і конкурентних переваг у межах конкретних регіональних утворень країн Східної Європи. Відповідно, ефективність еволюційного розвитку взаємовідносин між країнами визначається можливостями державного втручання і корекції протікаючих процесів. Таким чином, дестабілізуючий імпульс з боку політичних акторів стає необхідною умовою розвитку в умовах хаотичного, несформованого простору (середовище на стадії видозміни чи трансформації). Враховуючи цю особливість, для України здійснена переоцінка політичних ініціатив уряду: вони виявляються необхідним і направляючим елементом формування міжнародних економічних відносин, у т.ч. торгівлі.

  2. Міжнародні регіони мають передбачати трирівневу регіональну структуру: а) формування транснаціональних ринків на основі укладення міжурядових угод; б) організацію єврорегіонів як форми міжнародного співробітництва інституційних структур регіонального рівня; в) організацію невеликих територій, кластерів як форми організації суб’єктів підприємницької діяльності для досягнення конкретної економічної цілі розвитку. Просторові вектори охоплюють 4 напрямки: 1) північно-східний (прикордонні території та єврорегіони); 2) східний (прикордонні території, регіональні торгові угоди, міждержавні угоди про спільне використання глобальних мереж); 3) південний (міждержавні угоди про транснаціональне співробітництво); 4) західний (регіональні торгові угоди і міждержавні угоди про транснаціональне співробітництво).

Перспективи трансрегіонального співробітництва України повинні враховувати формування гармонізованого інституційно-правового й економічного середовища, орієнтацію на переважне використання відтворювально-інвестиційної моделі транскордонної взаємодії та інтенсифікацією взаємин на локальному рівні. Стрижнем розвитку таких територій має стати інноваційна діяльність, орієнтована на створення транснаціональних мереж на основі пріоритетів галузевого розвитку й активізацію потоків капіталу. Механізми підвищення економічної активності регіонів мають передбачати формування адекватних мотиваційних механізмів як на рівні національної, так і міжнародної економіки.

Таким чином, країни Європи постають перед необхідністю формування новітньої парадигми регіонального розвитку, пов’язаної з розвитком економічних і політичних систем глобального рівня – міжнародних регіонів. Україна при цьому отримає ще один шанс стати глобальним актором світової економічної та політичної спільноти у випадку, якщо вона зможе виконати функції регіонального лідера та стабілізатора політичного простору і міжнародного центра економічної активності серед країн Східної Європи.

Публікації автора:

Монографія

1. Гладій І.Й. Регіоналізація світового ринку: євроінтеграційний аспект: Монографія. – Тернопіль: Економічна думка, 2006. – 544 с. (31,5 д.а.).

Статті у наукових фахових виданнях

2. Гладій І. Міжнародна регіональна економіка як наука // Журнал європейської економіки. – 2006. – Т. 5, № 3. – С. 217–236 (0,88 д.а.).

3. Гладій І. Трансформація механізмів світогосподарської взаємодії та архітектоніка міжнародних регіонів // Вісник Тернопільського державного економічного університету. – 2006. – №5-2. – С.19–29 (0,58 д.а.).

4. Гладій І.Й. Просторові трансформації і регіональна парадигма світового ринку // Вісник економічної науки України. – 2006. – № 1(9). – C. 41–45 (0,5 д.а.).

5. Hladiy I. Fragmentierung des europдischen Handelsraumes und die Perspektiven der Ukraine // Berichte. Forschungsinstitut der Internationalen Wissenschaftlichen Vereinigung Weltwirtschaft und Weltpolitik. – September 2006. – S. 60–64 (0,3 д.а.).

6. Гладій І., Майброда М. Регіоналізація європейського простору і економічне зростання України // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2005. – № 2. – C. 40–52 (0,75 д.а. / особистий внесок: виокремлення специфічних ознак і проведення фрагментації європейського глобального простору, розробка висновків для економічної політики України – 0,6 д.а.).

7. Гладий И. Особенности современного европейского пространства в контексте планирования регионального развития / В криза ли е планирането? Юбилеен алманах. – Свищов: Академично издание “Ценов”, 2005. – Т. 1. – С. 191–200 (0,75 д.а.).

8. Гладій І., Гладій Г. Міжнародна торгівля послугами і регіональні торгові угоди: динаміка потоків і проблеми регуляторних механізмів // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2005. – Вип. 5-1. – C. 75–85 (0,63 д.а. / особистий внесок: аналіз динаміки та виокремлення основних тенденцій розвитку міжнародного ринку послуг, дослідження проблеми узгодження регулятивних механізмів і ефектів регіональних торгових угод – 0,53 д.а.).

9. Гладій І. Особливості та динаміка розвитку регіональних торгових угод на початку ХХІ століття // Журнал європейської економіки. – 2005. – Т. 4, № 4. – С. 397–414 (0,87 д.а.).

10. Гладій І.Й. Новий регіоналізм і неолібералізм конкурентних ринків / Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. Сборник научных трудов – Донецк: ДонНУ. – 2005. – С. 99–104 (0,54 д.а.).

11. Гладій І.Й. Сучасні тенденції розвитку регіональної структури світового ринку // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Інститут міжнародних відносин. – 2005. – Вип.55. – Част. ІІ. – C.146–154 (0,5 д.а.).

12. Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: міжнародні ринки послуг і Україна (Аналітична записка за матеріалами десятої міжнародної наукової конференції) // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2005. – №4. – С.2–21 (0,9 д.а. / особистий внесок: розробка аналітичних матеріалів по секції 1 “Світовий ринок послуг: конкурентні переваги країн ЄС та України” – 0,2 д.а.).

13. Гладій І.Й. “Новий регіоналізм” і державний механізм управління ринком // Економіка України. – 2004. – № 6 (511). – С. 45–50 (0,79 д.а.).

14. Гладій І. Протиріччя розвитку регіональних торгових об’єднань у контексті політики СОТ // Економіка промисловості. – 2004. – № 1(23). – C. 17–24 (0,75 д.а.).

15. Гладій І. Мегарегіоналізація економічного простору та міжнародна мобільність капіталу // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2004. – № 5-1. – C. 63–70 (0,75 д.а.).

16. Гладій І. Транснаціональна регіоналізація глобалізованого економічного простору: системно-синергетичний підхід // Журнал європейської економіки. – 2004. – Т.3, №1. – С. 79–93 (0,75 д.а.).

17. Гладій І.Й. “Новий регіоналізм” України та управління територіальним розвитком // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. – Донецк: ДонНУ, 2004. – Ч.2. – C. 776–778 (0,25 д.а.).

18. Гладий И.И. Региональные приоритеты международного научно-технического сотрудничества Украины / Проблемы и перспективы в развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках на Черноморского экономического сотрудничества и ГУУАМ. – Сборник научных трудов. – Свиштов – Донецк: СА “Д.А.Ценов”, ДонНУ. – 2004. – Т.1. – 307–314 (0,42 д.а.).

19. Гладій І. Концепція “воріт у глобальний світ” та інтеграція країн Східної Європи // Журнал європейської економіки. – 2003. – Т. 2., №. 3. – С. 335–349 (0,75 д.а.).

20. Савельєв Є., Гладій І., Куриляк В. Європейська економіка від Атлантики до Уралу (ХІІІ Економічний міжнародний форум у Криниці Гурській: інформація, роздуми, ідеї) // Журнал європейської економіки. – 2003. – Т.2, №4. – C. 473–485 (0,7 д.а. / особистий внесок: проблеми розвитку інтеграційного процесу для країн Центральної і Східної Європи – 0,23 д.а.).

21. Гладій І. Особливості європейської регіоналізації в сфері науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2003. – № 5-1. – C. 46–51 (0,5 д.а.).

22. Гладій І.Й. Механізми розвитку трансрегіонального співробітництва країн Східної Європи: Чорноморський вектор / Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУУАМ. Сборник научных трудов. – Донецк: ДонНУ, 2003. – C. 198–203 (0,37 д.а.).

23. Гладій І. Новий рівень протиріччя глобалізованого ринку // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2002. – № 8-1. – С. 186–192. (0,95 д.а.).

24. Гладій І.Й., Християнівський В.О. Україна – Європа: реалії та перспективи // Схід. – 2001. – № 2. – C. 5–11 (0,4 д.а. / особистий внесок: огляд основних проблем розвитку ринку праці, банківської системи, податкової політики країн ЄС і їхній вплив на перспективи України щодо участі в інтеграційному процесі – 0,3 д.а.).

25. Гладій І.Й. Європейське зростання та міжнародні торговельні потоки країн ЄС // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2001. – № 18-3. – С. 45–50 (0,8 д.а.).

26. Гладий И.И., Гладий Г.М. Инвестиционная деятельность ТНК в Украине // Икономиките в преход. Научни изследования. – Свиштов: Академично издателство “Ценов”, 2000. – С. 62–71 (0,8 д.а. / особистий внесок: механізми селективного регулювання інвестиційною діяльністю ТНК і зміна логіки геоекономічного суперництва та конкурентоспроможності країни – 0,6 д.а.).

27. Гладій І. Структурна політика та ринок праці ЄС / Матеріали п’ятої наукової конференції “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: європейські студії”, Ялта-Лівадія-Форос, 13-15 вересня 2000 р. – Тернопіль: Економічна думка, 2000. – C. 46–49 (0,75 д.а.).

28. Гладій І., Християнівський В. Проблеми інтеграції України у Європейський Союз // Схід. – 1999. – № 1-2. – C. 28–30 (0,3 д.а. / особистий внесок: аналіз проблем регіоналізації та децентралізації управління макроекономічними та соціальними процесами в країнах Європи, включаючи вільні економічні зони та єврорегіони – 0,2 д.а.).

Публікації в інших виданнях:

29. Гладій І. Трансформаційні процеси в Україні та інвестиційні потоки // Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: інвестиційний аспект / Збірник наукових праць учасників міжнародної наукової конференції, Ялта-Форос, 1999 р. – Тернопіль. – С. 177–181 (0,7 д.а.).

30. Гладій І. Торговельні відносини України з країнами ЄС у контексті Угоди про партнерство та співробітництво / Особливості економічної політики постсоціалістичних країн в умовах глобалізації світової економіки (приклад України). Матеріали VII міжнародної науково-теоретичної конференції. Модуль IV. Зовнішньоекономічна діяльність постсоціалістичних країн в умовах глобалізації. – К.: Київський університет ім. Т. Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 1999. – С. 128–134 (0,45 д.а.).

31. Гладій І. Міжнародна міграція робочої сили в контексті інтеграційних процесів // Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: регіональні та соціально-економічні аспекти / Міжнародна наукова конференція, Ялта-Форос, 1998 р. Збірник наукових праць учасників конференції. – Ялта-Форос, 1998. – С. 208–211 (0,45 д.а.).

32. Гладій І. Міжнародна мобільність капіталу і проблема асиметричного розвитку країн Європи / Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій: Збірник матеріалів ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, Вінниця, 16-17 лютого 2006 р. – Т. 2. – Вінниця: Книга-Вега, 2006. – С. 107–110 (0,33 д.а.).

33. Аналітична записка восьмої міжнародної наукової конференції “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: наука, навчання, освіта – економічний та організаційний аспекти”. – Лівадія-Форос-Ялта. – 2003. (0,8 д.а. / особистий внесок: розробка аналітичних матеріалів по секції “Наука в системі нової економіки: перспективи країн ЄС і України” – 0,2 д.а.).

34. Аналітична записка восьмої міжнародної наукової конференції “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: глобалізація і нова економіка – наслідки для Європи і України”. – Ялта-Форос, 2002. (0,75 д.а. / особистий внесок: розробка аналітичних матеріалів по секції “Міжнародна торгівля і створення єдиного глобального ринку” – 0,18 д.а.).

35. Гладій І.Й., Янченко Н.В. Австрія // Європа-2000. Збірник статей. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – Ч.1. – С. 20–34 (0,63 д.а. / особистий внесок: інвестиційний клімат, валютна політика та зовнішня торгівля Австрії – 0,2 д.а.).

36. Гладій І.Й., Буряк А.А. Фінляндія // Європа-2000. Збірник статей. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – Ч.1. – С. 140–148 (0,37 д.а. / особистий внесок: експортний потенціал Фінляндії, Фінляндія і Україна – 0,15 д.а.).

37. Рекомендації і аналітична записка четвертої міжнародної наукової конференції “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: інвестиційні аспекти”. – Ялта-Форос, 1999. (3,33 д.а. / особистий внесок: розробка аналітичних матеріалів по секції “Інвестиційні аспекти УПС між Україною та ЄС” – 0,2 д.а.).

38. Гладій І. Методологія розробки моделі поведінки України на ринку ЄС // Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: теорія і стратегія / Міжнародна наукова конференція, Ялта-Форос, Україна, 25-27 вересня 1996 року. Збірник наукових праць учасників конференції. – Вип.2. – Львів: Товариство “Діло” Лтд, 1996. – С. 196–199 (0,55 д.а.).

39. Гладій І. Теорія порівняльного аналізу економічних систем // Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: теорія і стратегія / Міжнародна наукова конференція, Ялта-Форос, Україна, 25-27 вересня 1996 року. Збірник текстів виступів учасників конференції. – Львів: Товариство “Діло” Лтд, 1996. – С. 54–55 (0,2 д.а.).