Анотація до роботи:

ВОЗНЮК Василь Степанович. Міжнародний тероризм в сучасних глобалізаційних стратегіях. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.04 – Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку. – Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. – Київ, 2005.

Дисертація є оригінальною спробою політологічного дослідження актуальної проблеми феномену тероризму в сучасних глобалізаційних стратегіях Заходу і, передусім, США. Робота ґрунтується на концептуальному авторському підході до оцінки явища тероризму у форматі глобалізаційного виміру тенденцій розвитку системи міжнародних відносин. Показано, що феномен тероризму, зокрема, пов’язаний з традиційною стратегією Заходу нав’язувати мусульманському світові свої ціннісні орієнтири. Світова спільнота виявилася не готовою для адекватної відповіді на виклики міжнародного тероризму. Натомість гасло боротьби з цим злом разом з тим використовується для утвердження геополітичних амбіцій, в першу чергу Америки, при формуванні нового світопорядку. Стереотипні концептуальні підходи до оцінки явища тероризму і антитероризму загалом спричинені їх спрощеним висвітленням в науковій думці. Реакцію України на терористичні виклики можна вважати певною мірою адекватною: неприйняття суто воєнних методів боротьби з цим суспільним злом та участь у миротворчих заходах в Іраку, з одного боку, засвідчують, що політика Києва ґрунтується на цивілізаційних принципах, а, з іншого, що це може стати передумовою для перспектив розв’язання низки проблем українського державотворення.

1. Феномен міжнародного тероризму безпосередньо пов’язаний з динамічним процесом глобалізації світу в різних її проявах, зокрема, з традиційною політикою країн Заходу нав’язувати мусульманському світові свої ціннісні орієнтири.

2. Застосований з ініціативи США традиційно силовий метод боротьби з тероризмом засвідчив нехтування ними міжнародно-правових норм, громадської позиції переважної частини світової спільноти, принципів демократії і прав людини; продемонстрував свою неадекватність, отже – безперспективність.

3. Світова спільнота виявилася не готовою для адекватної відповіді на виклики міжнародного тероризму. Натомість гасло боротьби з цим злом разом з тим прагматично використовується для утвердження геополітичних амбіцій, передусім США, при формуванні нової конфігурації світового порядку.

4. Стереотипні концептуальні підходи до оцінки явищ тероризму і антитероризму загалом спричинили їхнє спрощено однобічне висвітлення в науковій думці – оцінку головним чином у форматі констатації трагічності наслідків та осудження як явища. Потрібне, отже, кардинальне парадигмальне переосмислення цього феномену сучасності.

5. Історичний досвід боротьби з тероризмом показує, що альтернатив застосуванню воєнної сили не було знайдено; проблеми тероризму в силовий спосіб не були розв’язані, навпаки, частіше набували більшого загострення; сьогодні, як ніколи, актуалізувалась потреба пошуку адекватної антитерористичної парадигми.

6. Реакцію України на сучасні терористичні виклики можна вважати певною мірою адекватною: неприйняття суто воєнних методів боротьби та участь в миротворчих заходах в Іраку, з одного боку, засвідчують, що зовнішня політика Києва ґрунтується на цивілізованих принципах, а, з іншого, що це може стати сприятливою передумовою для перспектив розв’язання низки проблем українського державотворення.

Публікації автора:

1. Вознюк В.С. Знаковий виклик цивілізаційному розвиткові? Монографія. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2004. – 104 с.

   Вознюк В.С. Стратегічні дивіденди антитерористичної кампанії // Дослідження світової політики. Зб. наук. пр. / ред. Є.Є. Камінський. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2002. – Вип. 21. – С. 199-205.

   Вознюк В.С. Синдром "антитерористичного світу" // Дослідження світової політики. Зб. наук. пр. / ред. Є.Є. Камінський. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2003. – Вип. 25. – С. 107-118.

   Вознюк В.С. Америка і Україна у викликах сучасності // Дослідження світової політики. Зб. наук. пр. / ред. Є.Є. Камінський. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. – Вип. 28. – С. 213-225.