Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Державне управління / Механізми державного управління


Самофалова Тетяна Олександрівна. Мобілізаційний механізм державного регулювання фінансових потоків у процесі інноваційно-інвестиційного відтворення : Дис... канд. наук: 25.00.02 - 2009.



Анотація до роботи:

Самофалова Т.О. Мобілізаційний механізм державного регулювання фінансових потоків у процесі інноваційно-інвестиційного відтворення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. – Харків, 2009.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування та запропоновано напрями і сфери практичного застосування мобілізаційного механізму державного регулювання фінансових потоків у процесі інноваційно-інвестиційного відтворення, в основу якого покладено принцип їх самовідтворення. Розкрито сутність, цільову функцію, елементи, місію та сферу застосування такого механізму. В результаті дослідження визначено місце системи державного регулювання фінансових потоків у загальній теорії систем, удосконалено підходи до формування інноваційно-інвестиційної парадигми державного управління.

З метою реалізації інноваційного процесу розроблено пропозиції щодо вдосконалення організаційно-функціональної схеми взаємодії органів державного управління, місцевого самоврядування та суб’єктів громадянського суспільства.

Вивчено досвід розвинених країн світу з державного регулювання інноваційно-інвестиційного відтворення та перспективи інституціональних запозичень при формуванні національної інноваційної системи. Визначено можливості бюджетного, податкового і кредитного регулювання фінансових потоків, що обслуговують інноваційні процеси.

Мобілізаційний механізм розглянуто як засіб забезпечення державної стратегії входження України у світовий економічний простір, запропоновано складові такої стратегії та інструменти її реалізації.

У дисертаційній роботі вирішено важливе науково-практичне завдання, яке має велике значення для розвитку науки державного управління, а саме: здійснено теоретичне обґрунтування та визначено сфери практичного застосування мобілізаційного механізму державного регулювання фінансових потоків у процесі інноваційно-інвестиційного відтворення, в основу якого покладено принцип їх самовідтворення.

У межах виконання цього завдання відповідно до мети дослідження одержано такі результати:

1. З огляду на те, що інновації є наслідком специфічного цілепокладання та мотивації суб’єктів господарювання, державне регулювання інноваційних процесів в економіці полягає в перетворенні державного метаінтересу стосовно інноваційно-інвестиційного відтворення на відповідний інноваційний економічний інтерес суб’єктів господарювання. У дисертації доведено, що в основі державного регулювання фінансових потоків у інноваційно-інвестиційному відтворенні повинен залучатись мобілізаційний механізм державного регулювання, заснований на антропосоціальному підході.

2. Основним завданням державного управління процесом руху капіталів в інноваційно-інвестиційному відтворенні є забезпечення незворотності інноваційного процесу. Разом з тим досягнення мультиплікативного ефекту в інноваційному процесі потребує доповнення спеціальних функцій державного управління інноваційним процесом функцією забезпечення самовідтворення інноваційного процесу, яка полягає у трансформації державного метаінтересу в інтерес суб'єктів господарювання. У дисертації доведено, що склад спеціальних функцій державного управління повинен уточнюватись відповідно до соціального запиту суб’єктів інноваційного процесу – підприємницької громади.

3. Визначено, що система державного регулювання фінансових потоків у процесі інноваційно-інвестиційного відтворення є впорядкованою за відносинами цілісністю організованих та самоорганізованих компонентів із попередньо визначеними властивостями, що прагнуть у процесі взаємодії досягти параметрів самовідтворення.

Існуючі в пострадянських країнах, у тому числі і в Україні, інституціональні структури не містять системи інноваційного відтворення. Специфічний характер відносин, заснований на інноваційному інтересі, множина і різноманітність зв’язків в інноваційній системі як сутнісні ознаки інноваційно-інвестиційного відтворення потребують нової інноваційно-інвестиційної парадигми державного управління – системної дисциплінарної матриці, яка має бути в основі функціонування мобілізаційного механізму фінансових потоків в інноваційно-інвестиційному відтворенні.

4. Ринкові механізми, що об'єктивно притаманні інноваційно-інвестиційному відтворенню з метою досягнення суспільно вагомих цілей повинні бути доповнені заходами державного регулювання, що не суперечать ринковій суті інноваційного відтворення та спрямовані на забезпечення умов для розвитку інноваційного бізнесу, формування “точок зростання”. Останнє є можливим за умов нелінійного збільшення ефективності та досягнення нової якості в управлінських системах. Сучасному стану інноваційної системи найбільше відповідає комбінування диригентського підходу (спрямованого на формування параметру порядку нової економічної системи) у створенні кластерів, що виражають національні стратегічні пріоритети з ліберальним підходом, що полягає в актуалізації керуючих параметрів, які приводять систему в стан самоорганізації, тобто самостійного виділення параметра порядку.

5. Інноваційна політика є відповіддю держави на глобальні виклики й повинна сприяти інтеграції країни у глобальний економічний простір. Вона просякає в усі сфери буття суспільства і стосується філософії, ідеології, техніки та технології, а також тією чи іншою мірою стосується кожної людини. Державна інноваційна політика повинна бути вписана в існуючий контекст у всіх сферах життя суспільства та здійснена засобами ефективних інструментів, що застосовуються там і тоді, де і коли є необхідність в якісному ривку. Такий підхід надає політиці мобілізаційного характеру.

6. Виходячи з синергетичної концепції, в точках біфуркації вплив на подальший розвиток системи можуть здійснювати будь-які, навіть другорядні фактори. З метою забезпечення подальшого розвитку інноваційної системи, незмінності напрямку її руху державна інноваційна політика має базуватись на кредитному, бюджетному та податковому регулюванні, ключовими елементами якого є неоподатковуване інноваційне реінвестування та податкові розщеплення як умова утворення джерел фінансування, виникнення “точок зростання”. Ці важелі фінансового механізму є складовими інституціональної матриці, що знаходиться в основі мобілізайційного механізму державного регулювання фінансових потоків у процесі інноваційно-інвестиційного відтворення.

7. У межах інноваційно-інвестиційної парадигми мобілізаційний механізм державного регулювання фінансових потоків визначено як складову системи державного управління, що через послідовну реалізацію принципів системності та антропоцентричного підходу, активізуючи зворотні зв’язки, забезпечує функціональний діяльнісний вплив на фактори, від стану яких залежить результат діяльності об’єкта регулювання та досягає самовідтворення інноваційного процесу. Критерій самовідтворення інноваційного процесу в рамках національної економіки розглядається як метавизначальний в обґрунтуванні елементів механізму.

8. Інституціональною формою організаційного забезпечення мобілізаційного механізму виступає регіональна інноваційна агенція, яка наділена метазабезпечувальними функціями стосовно інноваційного процесу на місцевому рівні, а саме: створення умов авансування інноваційного процесу, встановлення пільгового періоду стосовно повернення авансованого капіталу з метою відшкодування додаткових витрат, що передують випуску інноваційної продукції, а також звільнення від оподаткування реінвестованої частини прибутків від інноваційної діяльності за умов перевищення нею нормативного рівня рентабельності при реалізації. Така організаційна структура забезпечує виконання всіх економічних функцій державного регулювання інноваційним процесом.

9. Застосування мобілізаційного механізму державного регулювання забезпечує реалізацію державної стратегії входження країни у глобальний економічний простір, що включає такі складові:

– створення умов для формування нового промислового укладу;

– утворення метапідприємств “випереджаючого виготовлення”;

– розвиток галузей, що визначають обличчя держави в міжнародній економіці;

– забезпечення стратегічних пріоритетів технологічного розвитку.

Здійснене дослідження дозволило визначити шляхи узгодження суперечливих інтересів у процесі інноваційного відтворення, що забезпечують лабільність до внутрішніх тенденцій та адаптивність економічної системи до зовнішніх впливів динамічного світу шляхом поєднання стратегії включення в глобальне середовище та мобілізаційного механізму державного регулювання фінансових потоків, що створює умови її виконання.

Публікації автора:

Статті в наукових фахових виданнях

1. Самофалова Т. О. Інноваційна економіка і податкова політика : шляхи подолання протиріч / А. О. Дєгтяр, Т. О. Самофалова // Збірник наукових праць ДонДУУ. – Т. VIII. – Вип. 77 : Фінансовий механізм державного управління економікою України. – Донецьк : ДонДУУ, 2007. – С. 47–56. – (Серія “Державне управління”).

Особистий внесок: обґрунтовано підходи до зменшення податку на прибуток підприємств за рахунок коштів, що вкладаються у інноваційний розвиток.

2. Самофалова Т. О. Організаційне забезпечення інноваційно-інвестиційного відтворення на регіональному рівні / А. О. Дєгтяр, Т. О. Самофалова // Держава та регіони. – 2007. – № 1. – С. 52–56. – (Серія “Державне управління”).

Особистий внесок здобувача: обґрунтовано можливість виконання органами державного управління функцій регулювання інноваційно-інвестиційного відтворення в регіональних інноваційних програмах.

3. Самофалова Т. О. Мобілізаційний механізм інноваційно-інвестиційного відтворення в умовах цивілізаційної невизначеності в Україні / Т. О. Самофалова // Державне будівництво [електронне видання Харківського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України]. – 2007. – № 2. – Режим доступу до зб. : http: // www. nbuv.gov.ua

4. Самофалова Т. О. Проблеми банківських ризиків у процесі інноваційного розвитку / Т. О. Самофалова // Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. – Вип. 2 (17). – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2007. – С. 177–182.

5. Самофалова Т. О. Імперативи державного регулювання фінансових потоків у інноваційно-інвестиційному відтворенні / Т. О. Самофалова // Державне будівництво [електронне видання Харківського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України]. – 2008. – № 2. – Режим доступу до зб. : http: // www. nbuv.gov.ua

6. Самофалова Т. О. Особливості функцій державного управління в інноваційно-інвестиційному відтворенні / Т. О. Самофалова // Держава та регіони. – 2008. – № 3. – С. 182–186. – (Серія “Державне управління”).

7. Самофалова Т. О. Феномен “точок зростання” в державному управлінні / Т. О. Самофалова // Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. – Вип. 2 (21). – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2008. – С. 87–93.

Статті в інших виданнях

1. Купіна Т.О. Як не занапастити свої гроші двічі / Т.О. Купіна // Податкове планування. – 2002. – №. 5 (19). – С. 46–48.

2. Самофалова Т. О. Податкові розщеплення як метод утворення фінансових потоків у процесі інноваційно-інвестиційного відтворення на регіональному рівні / Т. О. Самофалова // Держава та регіони. – 2007. – № 1. – С. 293–296. – (Серія “Економіка та підприємництво”).

Матеріали наукових конференцій

1. Купіна Т. О. Податкове стимулювання інноваційно-інвестиційного розвитку / Т. О. Купіна // Міжбюджетні відносини та податкова політика в Україні : матеріали наук.-практ. конф., 30 листоп. 2004 р. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2005. – С. 119–121.

2. Купіна Т. О. Особливості застосування системного підходу до державного регулювання інноваційно-інвестиційного розвитку в Україні / Т. О. Купіна // Управління розвитком: зб. наук. статей / Професійна державна служба та місцеве самоврядування : матеріали міжвуз. наук.-практ. конф., 20 квіт. 2005 р. – Х. : ХНЕУ, 2005. – № 2. – С. 88–91.

3. Купіна Т. О. Організаційно-правові аспекти інноваційно-інвестиційної діяльності / Т. О. Купіна // Державна кадрова політика України в умовах європейської інтеграції : зб. матеріалів наук.-практ. конф., 21 верес. 2005 р. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2005. – С. 150–152.

4. Купіна Т. О. Інституційні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку в контексті європейської інтеграції / Т. О. Купіна // Управління розвитком: зб. наук. статей / Економічні проблеми інноваційно-структурних перетворень в Україні : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., присв. 75-річчю засн. ХНЕУ, 7-8 жовт. 2005 р. – Х. : ХНЕУ, 2005. – № 3. – С. 127–128.

5. Самофалова Т.О. Застосування фінансового лізингу в процесі інноваційно-інвестиційного розвитку регіону / Т. О. Самофалова // Інноваційні технології та механізми державного управління на регіональному рівні: матеріали наук.-практ. конф. 28 листоп. та 21 груд. 2006 р. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2007. – С. 75–77.

6. Самофалова Т. О. Роль органів місцевого самоврядування в організаційному забезпеченні інноваційно-інвестиційного відтворення на регіональному рівні / Т. О. Самофалова // Місцеве самоврядування в Україні: сучасність та перспективи : матеріали наук.-практ. конф., 26 черв. 2007 р. – Х.: Стиль-Издат, 2007. – С. 207–211.

7. Самофалова Т. О. Проблеми формування інноваційно-інвестиційної парадигми / Т. О. Самофалова // Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України : матеріали наук.-практ. конф., 27 листоп. 2007 р. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2008. – С. 168–171.

8. Самофалова Т.О. Визначення системи державного регулювання фінансових потоків в інноваційно-інвестиційному відтворенні регіону / Т. О. Самофалова // Тенденції та перспективи розвитку державно-управлінських відносин: матеріали наук.-практ. конф. 6 груд. 2007 р. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2008. – С. 66–69.

9. Самофалова Т. О. Оптимальна модель національної економічної системи: значення ментального аспекту у виборі інституціональної концепції / Т. О. Самофалова // Управління розвитком: зб. наук. статей / Соціально-економічні проблеми розвитку країн з транзитивною економікою: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 14-15 груд. 2007 р. – Х. : ХНЕУ, 2007. – № 8. – С. 120–121.

10. Самофалова Т. О. Товарний кредит як засіб забезпечення співпраці суб’єктів інноваційного процесу на регіональному рівні / Т. О. Самофалова // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців : теорія та практика: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 22 берез. 2007 р.: у 2 ч. – Ч. 2. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2007. – С. 376–380.

11. Самофалова Т. О. Методичні підходи до формування механізму державного регулювання фінансових потоків у інноваційно-інвестиційному відтворенні / Т. О. Самофалова // Державне управління та місцеве самоврядування : тези VIII Міжнар. наук. конгресу, 27-28 берез. 2008 р. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2008. – С. 232–234.