В дисертаційній роботі виконано теоретичне узагальнення і отримано результати вирішення наукової задачі розробки моделей та інструментальних засобів для системи оперативного управління виробництвом. В ході виконаних досліджень отримані такі результати: 1. Проаналізовано сучасний стан проблеми моделювання та оптимізації оперативного управління бізнес-процесами. Показано необхідність удосконалення моделей та інструментальних засобів системи оперативного управління виробництвом для підвищення якості рішень, що приймаються. 2. Сформульована по-новому і розв’язана задача структуризації виробни 15 чо-функціональної системи. В результаті чого побудована ієрархічна структура сімейства моделей системи, що відбиває взаємозв'язок функцій оперативного управління з кожним підрозділом виробництва. 3. Вперше запропонована і реалізована концепція моделювання бізнес-процесів управлення виробництвом на основі регулярних виразів алгебри подій, котра забезпечує компактність записів, достатньо простий опис алгоритмів і наочність подання. Ця концепція придатна для виконання різних рівносильних перетворень алгоритмів оперативного управління виробництвом. 4. Удосконалені процедури прямого перетворення граф-схеми алгоритму в логічну та матричну схеми алгоритмів і зворотного перетворення матричної та логічної схем в граф-схему алгоритму за рахунок введення графічного інтерфейсу, що дозволило прискорити введення і перетворення інформації, заданої операторними рівняннями бізнес-процесу. 5. Вперше запропонована процедура доповнення математичної моделі багатокритеріальної оптимізаційної задачі виробничими функціями, що зв'язують показники ефективності функціонування підприємства не тільки з вектором виробничої програми, як це здійснюється традиційно, а з вектором управляючих ресурсних змінних і вектором стану виробництва. 6. Удосконалено обчислювальну процедуру методу аналізу ієрархій при оцінюванні якісних і кількісних характеристик оперативного управління бізнес-процесами за рахунок значного розширення діапазону «транзитивної» шкали оцінювання, що істотно підвищило точність отриманих результатів. Запропонована математична модель шкального оцінювання дозволила формалізувати процедуру вироблення більш надійних експертних суджень. 7. Запропоновано процедуру оцінювання узгодженості експертних суджень при прийнятті оперативних управлінських рішень. Неузгодженість експертних суджень призводить до порушення вихідних передумов методу і вносить погрішності в результати експертизи. Для усунення непогодженості експертних думок запропонована процедура навчання експертів правилам ведення експертизи. Якщо процедура навчання не поліпшує узгодженість експертних суджень, доцільно виконати ротацію експертів. 8. Апробовано розроблену процедуру формування виробничої програми, котра містить такі етапи: декомпозиція глобального критерію на більш прості локальні критерії; побудова матриць попарних порівнянь локальних критеріїв; визначення вагових коефіцієнтів локальних критеріїв; побудова матриць попарних порівнянь альтернатив рішень; визначення вагових коефіцієнтів альтернатив рішень; обчислення середньовагових коефіцієнтів альтернатив рішень на основі вагових коефіцієнтів локальних критеріїв і альтернатив рішень; прийняття управлінських рішень по знайденим середньоваговим коефіцієнтам альтернатив. 16 |