В роботі розв’язано актуальну наукову задачу – встановлено, що діюча система стоматологічної допомоги міському населенню має організаційно-функціональні недоліки, для усунення яких необхідна реструктуризація міської амбулаторної стоматологічної допомоги населенню. Розроблено та науково обґрунтовано напрями реструктуризації міської амбулаторної стоматологічної служби, принципи і механізми удосконалення первинної стоматологічної допомоги міському населенню на засадах сімейної медицини, менеджменту, системи управління якістю за міжнародним та українським стандартами серії ISO 9001. 1. Основні теоретичні та прикладні результати дослідження свідчать про недостатню увагу управлінських структур і науковців щодо вдосконалення організаційних механізмів оптимізації діяльності стоматологічної служби з метою підвищення доступності і рівня стоматологічної допомоги/послуги, опрацювання і впровадження моделей реструктуризації чинної інфраструктури та приведення її у відповідність до умов ринку, підвищення кваліфікації посадових осіб, фахівців та системи контролю якості виробничих процесів. 2. Встановлено, що міська амбулаторна стоматологічна служба має організаційно-функціональні недоліки, зумовлені неефективним управлінням, розпорошенням і нераціональним використанням системних ресурсів при наданні стоматологічної допомоги/послуги, зниженням профілактичної діяльності стоматологічної служби, невикористанням сучасних систем управління якістю. Так, за період дослідження знизилися основні показники діяльності стоматологічних поліклінік: виконання фактичної потужності на 21,7%; числа відвідувань лікарів-стоматологів на 30,7% в розрахунку на одного мешканця; атестації лікарів-стоматологів на 30,6%; стоматологічної санації населення (38,6% стоматологічних поліклінік – від 2,65±0,2 до 8,5±0,3 при середньо-державному 16,9 та середньоміських 14,5±0,3); бюджетного фінансування (28,2% від потреби) і числа фізичних осіб лікарів-стоматологів (2,4% проти 10,0% в державі). 3. Доведено, що реструктуризація амбулаторної системи стоматологічної допомоги міському населенню повинна проводитися за напрямами чіткого обґрунтування: стоматолого-організаційних етапів та управлінських рівнів; відокремлення стоматологічних структур від поліклінік і організація їх діяльності на засадах сімейної медицини; застосування системи управління якістю за стандартом серії ISO; впровадження стоматологічних стандартів-протоколів, новітніх технологічних, клініко-діагностичних та фінансово-економічних аспектів із збереженням загальної лiнійно-функціональної схеми підпорядкованості її складових. 4. Виявлено, що респонденти позитивно відносяться до введення посади сімейного лікаря-стоматолога (лікарі – 58,6%; населення – 60,0%) та договірних відносин між лікарем – пацієнтом (лікарі – 84,4%; населення – 71,3%). Встановлено, що серед респондентів-лікарів стоматологів третина (31,5±2,7%) є прихильниками всебічної реформи існуючої системи стоматологічної допомоги населенню. Основними причинами необхідності реформ респонденти вважали: недоцільність штатної структури стоматологічної служби (31,1±2,7%); неадекватність амбулаторної (41,1±2,8%) та стаціонарної (36,1±2,8%) стоматологічної допомоги; неефективність управління (54,6±2,9%) внаслідок браку підготовки керівного та лікарського складу з наукових основ управління (52,0±2,9%). Більшість респондентів (41,0%) вказували на кілька причин. 5. Розроблено концептуальну модель реструктуризації та управління системою амбулаторної стоматологічної допомоги міському населенню за вимогами стандарту ISO 9001 та на засадах сімейної медицини і адаптованого варіанту схеми системи управління якістю на основі методології РDСА “Кола якості”, яке символізує “Цикл Шухарта – Демінга” чи правило Джурана та обґрунтовано їх науково-практичну доцільність. 6. Доведено, що запропоновані організаційно-управлінські моделі щодо організації діяльності і контролю якості діяльності структур первинної системи стоматологічної допомоги міському населенню за принципами сімейної медицини і стандарту серії ISO є перспективними (математично обґрунтовано) за функціональними принципами та структурою, системними ознаками та оперативністю, як такими, що формують максимальну самостійність посадових осіб та медичних працівників разом з підвищенням вимогливості та відповідальності за стоматологічне здоров’я пацієнта. Це дозволяє визнати їх найбільш адекватними організаційними моделями розвитку міської амбулаторної стоматологічної служби. 7. Перспективними напрямками подальших наукових досліджень стають: системи управління якістю медичної/стоматологічної допомоги населенню і приведення їх у відповідність до міжнародного та українського стандарту ISO серії 9000:2000; медико-правові аспекти, особливо при розробці форм та механізмів оплати праці медичних працівників з фактором присутності фінансового ризику; відпрацювання договірних взаємовідносин між суб’єктами системи (лікар-стоматолог – пацієнт – фінансова структура – органи влади). |