У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в моделюванні екологічних взаємодій у системі "середовище - інфекція - шкідник - рослина" стосовно до культурі картоплі. 1. Експериментально дослідженно вплив чинників зовнішнього середовища на динаміку площі листової поверхні, чистої продуктивності фотосинтезу, сухої біомаси органів рослин картоплі. Встановлено, що в умовах півдня України в період максимального розвитку рослин чиста продуктивність фотосинтезу знаходиться в межах від 6,5 до 9,9 г/м2добу, прирости сухої біомаси рослин досягають 38,6–46,2 г/м2добу. Фотосинтетичний потенціал посадок картоплі складає від 400 до 440 (м2/м2)добу. 2. Розроблено динамічну модель екологічних взаємодій у системі "середовище - інфекція - шкідник - рослина", у якій моделюється вплив чинників зовнішнього середовища на формування продуктивності культури картоплі, розвиток популяції колорадського жука, розвиток фітофтори в їхньому складному взаємозв'язку. 3. Для основних грунтово-кліматичних зон України ідентифіковані параметри моделі екологічних взаємодій у системі "середовище - інфекція - шкідник - рослина", що характеризують процеси росту і розвитку рослин картоплі, розвиток популяції колорадського жука після перезимівлі і кожної наступної генерації, розвиток фітофтори та їхня шкідливість. Проведено перевірку адекватності моделі й оцінено чутливість моделі до зміни її параметрів. 4. Встановлено, що найвищий рівень фотосинтезу рослин до 55 мг СО2/дм2 за годину спостерігається при інтенсивності ФАР більш 627 Вт/м2, при температурі повітря в межах 17-20 С і при запасах продуктивної вологи в 0–50 см шарі грунту близько 80 % найменшої вологоємності. 5. Кількісно оцінена відмінність в динаміці показників фотосинтетичної продуктивності картоплі різних строків посадки. При ранніх строках посадки відносна площа листя в період максимального розвитку складає 5,5 м2/м2, а чиста продуктивність фотосинтезу досягає 5,9 г/м2добу, фотосинтетичний потенціал становить 442 (м2/м2)добу. 6. Визначені показники впливу температури повітря в ранньовесінній період на кількість особин колорадського жука, що вижили після зимівлі. Встановлено кількісні критерії впливу чинників середовища на відносну плодючість самок колорадського жука, наступну загибель особин шкідника. Мінімальна кількість особин (67–74 %) спостерігається при понижених температурах повітря (13–16 oС) і значній кількості опадів. Найбільша кількість жуків спостерігається при температурах понад 20 С і невеликій кількості опадів (менше 40 мм) за першу половину періоду вегетації картоплі. Оцінено зниження відносних приростів біомаси бульб у залежності від розвитку популяції шкідника. 7. Встановлено вплив строку початку розвитку захворювання фітофторою на фотосинтетичну продуктивність рослин картоплі. Зменшення загальної біомаси наприкінці вегетації було найбільшим при ранніх строках розвитку захворювання, загальна маса рослин склала 77,9 % від загальної маси здорових рослин, зниження врожаю бульб склало 21,1 %. При більш пізніх термінах розвитку фітофтори зниження розмірів загальної біомаси і врожаю бульб було істотно меншим. 8. Кількісно оцінено вплив пізніх весняних приморозків різної інтенсивності на формування врожаю картоплі. Встановлено, що приморозок –4 С у період сходів призводить до уповільненого бульбоутворення і зниження врожаю на 50 %. | 