У дисертації обґрунтовано та розроблено методику моделювання стану малих басейнових геосистем урбанізованих ландшафтів із тестуванням цієї методики на прикладі геосистем малих річок Києва. Головними висновками роботи є: 1. Основний об’єкт моделювання – мала урболандшафтна басейнова геосистема (МУБГ) найбільшого за порядком урбанізованого ландшафту – розглядається як елемент басейнової ландшафтної територіальної структури, ядром якого є постійний русловий водотік з площею водозбору до 2 тис.км2, із специфічним комплексуванням в межах МУБГ різних підсистем (генезисних, басейнових, урболандшафтних, урбофункціональних тощо). Рівень стану МУБГ і/або її елементів тлумачиться як сукупність властивостей, що модельно оцінюються за стійкістю та надійністю МУБГ. 2. Обґрунтовано і визначено принципові способи і критерії моделювання всіх, спеціально для цього класифікованих, складників рівня стану (стійкості та надійності) МУБГ з параметризацією основних моделей і схем оцінювання стану геосистеми та окресленням шляхів їх удосконалення. При цьому стійкість МУБГ (з її двома типами – фазовою і параметричною) розуміється як здатність геосистеми зберігати при aнтропогенних і природних впливах на неї власні природні властивості, структуру та типові особливості головним чином за рахунок саморегуляції. 3. Фазова стійкість моделюється як стійкість, що відображає міру саморегуляційної здатності МУБГ і розподіляється на різновиди за ознаками, що віддзеркалюють міру "залишкової" здатності до саморегуляції (фазово-антропізаційна стійкість), міру збереження відношень гідрофункціонування (фазово-етологічна стійкість) та принциповий характер структурно-функціональної трансформації і розвитку МУБГ, зважаючи на приуроченість її території до певних урбоінтегративних підсистем (фазово-загальнофункціональна стійкість). За додаткові критерії моделювання різновидів фазово-етологічної стійкості правлять ознаки, що відображають передусім міру трансформації (квазі)природних елементів гідромережі, міру трансформації місцезнаходження (квазі)природного вододілу та водозбору МУБГ та деякі інші ознаки. 4. Параметрична стійкість моделюється як міра поліваріантної відповідності обраних визначальних параметрів стану геосистеми певним еталонним параметрам, заданим з огляду на "нормальність" її природних властивостей, структури та типових особливостей. Ця стійкість модельно диференціюється на різновиди з огляду на: міру щойно зазначеної відповідності для параметрів основних структуротворних та інших процесів в МУБГ (параметрично-процесова стійкість); міру здатності МУБГ до відновлення власних природних властивостей і типових особливостей, зумовлену наявністю головних чинників такого відновлення – зеленої зони, природоохоронних територій і т.ін. (параметрично-відновлювальна стійкість); міру адекватності комплексних гідроекологічних параметрів головного водотоку еталонним як інтегральне відображення рівня стану "компактної" МУБГ у цілому (параметрично-інтегральна стійкість за водно-стоковими та водно-якісними критеріями). 5. Надійність МУБГ розуміється як міра здатності виконувати чи посилювати нею бажані екопозитивні або обмежувати чи ліквідовувати обрані еконегативні природно-соціально-економічні функції, орієнтуючись на оптимальний режим функціонування МУБГ та обов’язково дотримуючись умов її стійкості. За можливостями моделювання розрізняється "повномірильна" надійність і спрощений її варіант – умовна, у т.ч. індикаторна надійність, застосовуючи і розроблену класифікацію природно-соціально-економічних функцій МУБГ, яка вирізняє їх типи, види, підвиди та різновиди підвидів. 6. Комплексна характеристика за фізико-географічними, урболандшафтними, гідрологічними, гідроекологічними та ін. особливостями та специфікою природокористування і антропогенного впливу на МУБГ засвідчила репрезентативність для поставлених завдань обраного складу тестових геосистем (річок Горенки, Віти, Нивки Сирцю і Либіді), позаяк розглянуті закономірності їх динаміки та стійкості зумовлюють риси типовості та діапазон мінливості параметрів власного стану та чинників такого стану, необхідні та достатні як для ефективного відпрацювання методики моделювання роботи, так і для виваженого тестування її складників. 7. Проведено вибіркове, забезпечене наразі необхідною інформацією, тестування розробленої методики моделювання рівня стану МУБГ за його складниками на прикладі тестових геосистем Києва з комплексним аналізом результатів застосування моделей фазової і параметричної стійкості та надійності, у т.ч. за основними параметрами цих моделей та стосовно як геосистем у цілому, так і їх басейнових морфологічно-позиційних підсистем. Отримані тестові результати, з одного боку, засвідчують у більшості випадків погіршений або вкрай погіршений рівень стану МУБГ Києва, враховуючи і ймовірні тенденції зміни цього стану. З іншого боку, тестові результати, їх змістовно-параметричний аналіз та зіставлення, підтверджують обґрунтованість, об’єктивність, правомірність і застосовність принципових підходів, схем і розрахункових залежностей, запропонованих для комплексного моделювання рівня стану МУБГ, зважаючи і на сформульовані реальні способи подальшого удосконалення і розвитку апарату моделювання і його інформаційної підтримки. 8. Розроблено рекомендації з модельної оцінки стану малих урболандшафтних басейнових геосистем, ідентифікації причин погіршення цього стану і визначення заходів з його поліпшення, які являють собою систематизований і алгоритмічно впорядкований стислий виклад всіх обґрунтованих у роботі модельних підходів, доповнений також запропонованою типізацією природоохоронних заходів для МУБГ. Усі складники рекомендацій мають бути реалізовані у схемах, а далі і конкретних проектах поліпшення стану та геоекологічної реабілітації малих урболандшафтних басейнових геосистем з огляду на органічне поєднання таких схем і проектів із загальноміськими природоохоронними програмами. |
