Анотація до роботи:

Жеманюк А.П. Моделювання стратегії розвитку персоналу підприємства – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02 – економіко-математичне моделювання. – Харківський державний економічний університет, Харків, 2004.

У дисертації розглядається актуальна проблема розробки комплексу економіко-математичних моделей формування стратегії розвитку персоналу, які враховують вплив факторів зовнішнього середовища і внутрішні можливості підприємства.

У роботі із системних позицій проведено аналіз стану ринку праці України на етапі становлення ринкових відносин, виявлено найбільш істотні проблеми його розвитку, визначено шляхи подолання негативних тенденцій, які полягають в обміркованому сполученні державного регулювання й активного використання досвіду роботи підприємств стосовно пошуку і розробки нових підходів підвищення ефективності праці працівників.

Запропонований механізм формування стратегії управління розвитком персоналу підприємства, який засновано на комплексі взаємозалежних адаптивних механізмів і моделей, дозволяє істотно підвищити ефективність прийняття управлінських рішень щодо розвитку персоналу підприємства в трансформаційних умовах перехідної економіки.

Для досягнення цілей запропонованого механізму розроблено комплекс економіко-математичних моделей визначення ринкової привабливості підприємства на ринку праці, раціональної чисельності персоналу, визначення витрат на додаткове залучення персоналу, матричні моделі вибору адекватної стратегії. Побудова запропонованих моделей підтримується сукупністю розроблених алгоритмів і методик, які розглядаються як інструментарій прийняття відповідних управлінських рішень по оцінці, аналізу і розвитку персоналу в практиці функціонування українських підприємств.

Отримані результати дисертаційного дослідження в сукупності вирішують важливе науково-практичне завдання – розробку теоретико-методичних положень і комплексу економіко-математичних моделей формування адекватної стратегії розвитку персоналу підприємства. У процесі дослідження отримано наступні результати:

1. Проведений аналіз категорійного апарату проблеми управління і розвитку персоналу, а також сутнісних характеристик основних її концепцій дозволив обґрунтувати необхідність застосування на українських підприємствах парадигми управління людськими ресурсами, яка розглядає людину як надбання компанії в конкурентній боротьбі, яку треба розміщати, мотивувати, розвивати разом з іншими ресурсами, щоб досягти стратегічних цілей організації.

2. Розроблено механізм формування стратегії управління розвитком персоналу, структурними елементами якого є механізми діагностики, планування і регулювання, а також механізм розвитку людських ресурсів підприємства. Комплекс поставлених цілей і сукупність розв'язуваних завдань кожного із запропонованих механізмів визначає такі властивості загального механізму управління розвитком персоналу як адаптивність, гнучкість, рефлексивність і здатність до стратегічного цілеположення.

3. Розроблено адаптивну модель планування чисельності персоналу, за допомогою якої для стратегічних періодів на основі послідовності імітацій визначені раціональні обсяги виробництва, чисельність персоналу в цілому і з розбивкою по категоріях АУП і ПВП, а також раціональний розмір середньої заробітної плати.

4. Запропонований алгоритм усунення диспропорцій у чисельності персоналу на основі розробленого комплексу економіко-математичних моделей і обробки експертних оцінок дозволяє підвищити обґрунтованість усунення виникаючих на підприємстві позитивних і негативних диспропорцій.

5. Розроблено механізм розвитку людських ресурсів підприємства, що включає комплекс теоретичних і інструментальних методів, методик і заходів щодо використання основних виробничих, фінансових і трудових ресурсів підприємства, і який спрямовано на досягнення головної мети – формування стратегічного напрямку розвитку ЛР.

6. Розроблено адаптивні матричні моделі вибору стратегії розвитку персоналу на основі передбачення тенденції розвитку підприємства і його людських ресурсів у майбутньому, які враховують поведінку підприємства на ринку і його внутрішні можливості.

7. Розроблені теоретичні положення, рекомендації й економіко-математичні моделі застосовані на практиці при вирішенні завдань формування стратегії розвитку персоналу на ВАТ «Мотор-Січ», ДП «ХМЗ ФЕД» і на ДП Запорізькому машинобудівному конструкторському бюро Прогрес.

Публікації автора:

У провідних фахових виданнях:

1. Жеманюк А.П. Механизм формирования гибкой стратегии управления персоналом // Вестник ХДЕУ. - 2001. - № 4(20). - С. 48-50.

2. Жеманюк А.П. Модель планирования численности человеческих ресурсов предприятия // Економіка розвитку. - 2002. - №4(24). - С. 102-104.

3. Жеманюк А.П. Взаимосвязь механизмов стратегии управления развитием человеческих ресурсов // Економіка розвитку. - 2003. - №1(25). - С. 14-16.

4. Жеманюк А.П. Сравнительный анализ моделей и методов мотивации персонала // Економіка: проблеми теорії та практики. – 2002. - Випуск 161. - С. 3-11.

5. Жеманюк А.П. Анализ факторов формирования заработной платы // Економіка: проблеми теорії та практики. 2003. - Випуск 176. - С. 263-271.

6. Пушкарь А.И., Жеманюк А.П. Методологические аспекты формирования механизма стратегического развития персонала организации // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - Випуск 178. - С. 58-67.

За матеріалами конференцій:

7. Жеманюк А.П. Модели определения рациональной численности персонала крупного промышленного предприятия // Всеукраїнська науково-практична конференція «Економіка підприємства». Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003 (12 травня). - С. 48-50.

8. Жеманюк А.П. Некоторые аспекты эволюции теорий управления персоналом // Міжнародна науково-практична конференція «Динаміка наукових досліджень». Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002 (28 жовтня - 4 листопада). - Т.21: Економіка. - С 15 – 19.