Дисертаційне дослідження " Модернізація освітньої системи в східних землях Німеччини (1945–2007 рр.)" репрезентує теоретичні узагальнення наукової проблеми модернізації освітньої системи в східних землях Німеччини (1945–2007рр.). 1. Аналіз джерельної бази показав, що проблеми освіти Німеччини вивчали як німецькі, так і вітчизняні науковці. У роботі вказано, що сучасна система освіти ФРН – це різнопланова, добре організована галузь, модернізація якої забезпечувалася цілеспрямованою державною підтримкою, послідовною освітньою політикою, продуманими реформами, які базувалися на демократичних засадах відповідно до вимог суспільства в умовах поглиблення європейської інтеграції. У роки незалежності України та інтеграції її освіти у європейський освітній простір значно зросла увага українських педагогів до вивчення системи освіти Німеччини. Водночас було виявлено ряд соціально-економічних суперечностей, які детермінують модернізацію освітньої системи Східної Німеччини: демографічний спад і намагання зберегти лідерство в усіх галузях суспільного життя об’єднаної Європи; рівень конкурентоспроможності товарів, виготовлених німецькими фахівцями, та засиллям дешевих товарів низької якості, вироблених некваліфікованими робітниками-іноземцями; прагнення зберегти національні традиції в освітній системі й пристосування її до міграційних процесів та ін. За результатами вивчення джерельної бази показано еволюцію розвитку проблеми модернізації освіти: від вдосконалення навчальних планів, програм, підручників для всіх типів шкіл за формою і змістом, до посилення науковості викладу навчального матеріалу. Доведено, що вагомим внеском у теорію модернізації освіти стала філософсько-педагогічна концепція оцінювання навчальних досягнень, котра обумовила модернізацію сучасних освітніх систем. 2. Установлено, соціально-економічні умови, котрі стали підгрунтям для модернізації освітньої системи Німеччини, були складними і неоднозначними. Так, спочатку цей період характеризується проведенням антифашистсько-демократичної шкільної реформи, підготовкою нових педагогічних кадрів, створенням навчальних програм та підручників, вилученням зі шкільного компонента релігії. Впродовж 1959 – 1970 рр. запроваджено 10-річне шкільне навчання, проведено реформи в професійній освіті, а з 1970 по 1990 рр. Відбувалося експериментальне впровадження нового вищого навчального закладу – фахової школи. Доведено, що специфіка освітньої системи полягала в її політично-ідеологічному характері. Так, концепція „працюючої школи” ставила за мету оволодіння грамотою, основами професії та виховання громадянина держави пролетарів, здатного гідно її захистити, а також самостійно приймати рішення й нести за них відповідальність. З»ясовано, що законодавча база посилює процеси оновлення освітньої системи. Так, Конституція НДР 1968 р. надала привілеї для вступу в вищі навчальні заклади дітям робітників. На підставі вивчення освітньої системи Німеччини з’ясовано, що її становлення відбувалося з урахуванням інтересів держави, а також менталітету німецького народу. Світоглядно-культурним фундаментом появи й розвитку сучасної системи освіти Німеччини можна вважати той тривалий процес, що отримав назву «Реформація» і визначив релігійні погляди німецького населення. За результатами аналізу встановлено визначальні ознаки системи освіти ФРН: звернення до принципів європейського християнства, демократії, законодавчої заборони тоталітарних партій і суспільних рухів. На підставі законодавчої бази та освітньої політики, вивчення розвитку керівних і консультативних органів управління, структури освітньої системи та її зміни, радикальних соціалістичних реформ пояснено причини різноманітності основних шкіл в умовах уніфікованої початкової освіти, навчальних планів для різних освітніх щаблів – це атрактивно-елітарна роль різних навчальних закладів. 3. Компаративний аналіз уможливив виокремлення особливостей модернізації системи освіти Східної Німеччини в післявоєнний період. В дослідженні виявлено, що в структурі освітньої системи Німеччини збережено ідеали Реформації, що обумовило розвиток освіти на основі її державної підпорядкованості та включення в навчальні плани шкіл „елементів релігійних учень”; утримання молоді „під контролем” і переконання її в тому, що доля людини визначена в час її земного буття наперед Вищою Силою. У дисертації доведено, що однією з тенденцій модернізації освіти є раціональне поєднання в освіті державного стратегічно-законодавчого управління та широкої громадської ініціативи на рівні діяльності навчально-виховних закладів. На основі аналізу наукової літератури визначено парадигмальні й реалізаційно-дидактичні особливості освітніх систем ФРН і НДР. Вони детерміновані дуальною („подвійною”) пруською моделлю школи й національно-громадянським вихованням через поєднання якісного масового навчання дітей і підлітків, елітарної підготовки молоді з вищих суспільних верств і здібних представників інших прошарків. У процесі дослідження особливостей модернізації системи освіти Східної Німеччини було встановлено, що в усіх закладах освіти збереглося не характерне для Європи явище ранньої профілізації навчання. При цьому НДР дотримується політики раціонального обмеження рівня охоплення молоді вищою освітою. Структура системи професійно-технічної освіти Німеччини є досить складною і поліваріативною: навіть у межах одного міста освітні заклади одного типу можуть мати істотні відмінності, оскільки ними опікуються різні палати підприємців і торгівців, що переслідують власні інтереси й цілі. Значні труднощі процесу модернізації освіти Німеччини в післявоєнний період зумовлені відмінностями в організації підготовки молодих робітників у ФРН та східних німецьких землях: з одного боку - це збільшення робітничого контингенту через систему ремісничої підготовки на робочих місцях і при одноденному теоретичному навчанні (дуальне навчання), з іншого - одноденна практична виробнича підготовка. Теоретично обгрунтовано засади, котрі склали підвалини для об’єднання двох шкільних систем у єдину цілісність. Ними визначено: особливість німецького характеру – організованість, сучасні демократичні принципи, пріоритетність прав людини й захисту дітей, демократично-християнська система суспільних цінностей. 4. Дослідження процесу модернізації системи освіти східних земель об’єднаної Німеччини дало можливість встановити, що першочерговим завданням сучасної освіти є її розбудова й демократизація, конструювання її змісту, необхідного для підготовки кваліфікованих фахівців. За результатами аналізу виявлено, що освітня система сучасної Німеччини забезпечує високий рівень професіоналізму, самовдосконалення й самореалізації людини як суб’єкта діяльності, який відповідає соціально-економічним, політичним та соціокультурним змінам у європейських країнах. Порівняльний аналіз кількісних даних про сектор загальної освіти і систему основної та середньої професійно-технічної освіти уможливив виокремлення провідних тенденцій в системі дуальної професійно-ремісничої підготовки, а саме: хоча вона охоплює більшу частину підлітків, спостерігається її неухильне повільне скорочення через модифікацію відповідно до потреби ринку праці. 5. В дослідженні показано на можливість модернізації освітньої системи України на апробованому європейському та світовому педагогічному досвіді і стверджується доцільність в такому контексті досвіду Німеччини. На основі вивчених документів доведено, що сучасна освітня політика Німеччини значно відрізняється від освітньої політики України. Так, у 90-х роках минулого і на початку нового сторіччя під час модернізації освіти в Україні особливу увагу було зосереджено на предмети гуманітарного циклу, тоді як Німеччина докладала зусиль для збереження високої якості викладання природничо-математичних наук. Водночас німецька освітня система розвивала точні науки, намагаючись спрямувати в природничо-математичні спеціалізовані заклади якомога більше студентів. Слід зазначити, що, на відміну від України, ФРН укладає значні кошти в розвиток фундаментальних наук. Також і професійно-технічна освіта Німеччини, на відміну від України, дозволяє отримувати дипломи міжнародного визнання. В дисертації узагальнено основні напрями сучасної освітньої політики в Німеччині: ефективна підготовка молоді відповідно до потреб суспільства в навчально-виховних закладах, досягнення конкурентоспроможності через уточнення мети, удосконалення змісту, методів і форм навчання та виховання, взаємодії вчителя та учня, покращення системи фінансування й навчально-методичного забезпечення; раціональне обмеження рівня охоплення молоді вищою освітою; формування особливої громадської думки щодо низьких результатів навчання; розвиток точних наук і надвисоких технологій; формування екологічного мислення. Об’єктивне осмислення модернізаційних процесів, які є подібними і вагомими для розбудови українського освітнього простору, уможливило визначення, в який спосіб досвід модернізації освітніх систем в Німеччині може бути використаний в Україні: формувати особливу суспільну думку щодо незадовільних результатів навчання і виховання молоді; враховувати новітні досягнення Німеччини в природничо-математичних та інших науках при створенні й упровадженні нових навчальних програм на рівні школи; застосовувати підходи запобігання екологічним загрозам через перетворення екологічної освіти в невід’ємну частину шкільних програм та навчання дотримання законодавчих актів при формуванні екологічного мислення у дітей, молоді й педагогічних працівників. Дисертаційне дослідження не вичерпує усього розмаїття питань, що пов’язані з модернізацією системи освіти Німеччини та використанні її здобутків для модернізації освітньої системи України. Так, необхідно дослідити внесок Німеччини в європейські освітні проекти, з’ясувати особливості підготовки фахівців із нових перспективних технологій. Дослідження цих проблем стане ще одним кроком у напрямку створення конкурентоспроможної професійної освіти в Україні. | 