Зандарян Сергій Юрікович. Молекулярно-біологічні властивості штамів вірусу ньюкаслської хвороби, виділених в Україні, та удосконалення діагностики : дис... канд. вет. наук: 16.00.03 / УААН; Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини. - Х., 2006.
Анотація до роботи:
Зандарян Сергій Юрікович. Молекулярно-біологічні властивості штамів вірусу ньюкаслської хвороби, виділених в Україні, та удосконалення діагностики. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія. Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, Харків, 2006.
Проведеними дослідженнями показано, що серед птиці в Україні спостерігається широка циркуляція штамів вірусу ньюкаслської хвороби, різноманітними за своїми молекулярно-біологічними властивостями.
В роботі представлені результати вірусологічних досліджень з індикації та ідентифікації збудника НХ в птахогосподарствах України. При імунологічному дослідженні птиці 28 промислових птахогосподарств було виявлено, що 100% досліджуваної птиці мають антитіла до ВНХ, стада птиці у 87% випадків мали груповий захист проти НХ (>80%), а у стад птиці, що його не мали (<80%), строкатість титрів специфічних антитіл спостерігалася лише у 8% випадків, та після вакцинації (ревакцинації) проти НХ поголів’я такої птиці набувало групового захисту. При дослідженні птиці приватних фермерських та присадибних птахогосподарств Харківської, Луганської, Сумської та Дніпропетровської областей з невеликою кількістю голів, де не застосовувалася система імунопрофілактики НХ, а якщо і застосовувалася, то мала нерегулярний характер і не супроводжувалася послідуючим сероконтролем захисту, виявлено спорадичні випадки захворювання птиці на НХ, при яких було виділено 1 мезогенний і 5 велогенних ізолятів ВНХ. За результатами проведення молекулярно-генетичних досліджень було визначено спорідненість велогенних ізолятів ВНХ, що були виділені на території України, з ізолятами ВНХ, які циркулюють серед птиці країн Східної Європи та Південно-Східної Азії.
При удосконаленні діагностики НХ запропоновано спосіб визначення ІІЦП ізолятів ВНХ на перепелятах та спосіб диференціації лентогенних штамів ВНХ на курячих зародках. Розроблений на основі проведених досліджень проект «Інструкції щодо діагностики ньюкаслської хвороби птиці», враховує біологічні властивості кожного ізоляту ВНХ та дозволяє визначати філогенетичні зв'язки між штамами вірусів, а також їх походження і можливі шляхи розповсюдження нових ізолятів ВНХ в Україні та усьому світі.
Епізоотологічний моніторинг щодо ньюкаслської хвороби у птахогосподарствах України свідчить про циркуляцію штамів вірусів НХ, різноманітних за молекулярно-біологічними властивостями. Встановлено, що виділені в Україні польові ізоляти ВНХ за структурою сайтів розрізування білків F0 та показниками індексів патогенності є велогенними і мають високий ступінь гомології з ізолятами ВНХ, які тривалий час циркулювали на території Росії та Південно-Східної Азії, що дозволяє зробити припущення про їхнє загальне походження.
Ідентифікація штамів вірусу НХ, що циркулюють серед птиці в Україні, на основі прямого секвенування амплифікованого в ЗТ-ПЛР фрагменту кДНК гену F0, дозволила віднести їх до VI (UA/Kup/ch/03) та VII А (UA/Cirk/ch/03, UA/Poc/ch/03 і UA/Bor/ch/03) генетичних груп.
Індекси інтрацеребральної (ІІЦП), внутрішньовенної (ВВІП) патогенності та середнього часу загибелі (СЧЗ) ембріонів 6-ти польових ізолятів ВНХ відповідно становили: UA/Kup/ch/03 – 1,66/2,09/53,4; UA/Cirk/ch/03 – 1,81/2,37/55,7; UA/Poc/ch/03 – 1,76/2,34/48,6; UA/Bor/ch/03 – 1,7/1,59/79,6; UA/Lug/ch/03 – 0,65/0,16/86 і UA/Keg/ch/03 – 0,93/2,58/51,8.
Встановлено кореляцію між ступенем патогенності штамів ВНХ при визначенні ІІЦП, ВВІП та СЧЗ із впливом вірусу на проліферативну активність клітин FLK-92.
Розроблено спосіб визначення ІІЦП ізолятів ВНХ на перепелятах та диференціації лентогенних штамів ВНХ на курячих зародках для удосконалення діагностики НХ.
Започаткована робота по створенню віртуального банку даних нуклеотидних послідовностей варіабельної ділянки гену F0 і відповідних амінокислотних послідовностей ділянки білку F0 вітчизняних штамів вірусу НХ, що дозволяє проводити порівняльний аналіз і ідентифікацію знову виділених ізолятів ВНХ.
Публікації автора:
Герман В.В., ЗандарянС.Ю. Особенности проявления ньюкаслской болезни в птицехозяйствах Украины // Птахівництво: Міжвід. тематич. наук. зб. – Х.., 2003. – Вип. 53. – С. 543–547.
Дисертант провів дослідження з ізоляції і ідентифікації штамів вірусу ньюкаслської хвороби з патологічного матеріалу від птиці господарств України.
ЗандарянС.Ю. Совместное культивирование двух апатогенных штаммов вируса ньюкаслской болезни на куриных эмбрионах // Ветеринарна медицина: Міжвід. тематич. наук. зб. – Х., 2004. – Вип. 83. – С. 87–90.
Герман В.В., ЗандарянС.Ю. Дифференциальная диагностика изолятов вируса ньюкаслской болезни и вируса гриппа с использованием метода определения стабильности гликопротеинов оболочки вирусов / // Ветеринарна медицина: Міжвід. тематич. наук. зб. – Х., 2004. – Вип. 84. – С. 212–216.
Дисертант провів аналіз доцільності використання методу диференціальної діагностики ізолятів вірусу ньюкалської хвороби і грипу птиці.
Характеристика ізолятів вірусу ньюкаслської хвороби, виділених у курей з малих приватних господарств / В. Герман, С. Зандарян, Т. Манін та ін. // Ветеринарна медицина України. – 2005. – № 4. – С. 15–17.
Дисертант визначив циркуляцію вірулентних штамів вірусу ньюкаслської хвороби серед птиці приватних птахогосподарств України та визначив їх генетичні властивості.
ЗандарянС.Ю. Определение индекса интрацеребральной патогенности изолятов вируса ньюкаслской болезни на перепелятах // Ветеринарна медицина: Міжвід. тематич. наук. зб. – Х., 2005. – Вип. 85. – С. 457–462.
Зандарян С.Ю. , Герман В.В., Головко А.Н. Изучение патогенности изолятов вируса ньюкаслской болезни // Птахівництво: Міжвід. тематич. наук. зб. – Х., 2005. – Вип. 57. – С. 398–401.
Дисертант визначив вплив штамів вірусу ньюкаслської хвороби на проліферацію клітинної культури FLK-92, характер дії якого корелює з показниками ступеню патогенності штаму.