Анотація до роботи:

Левицька Н. А. Молекулярно-генетичні особливості розвитку резистентності мікобактерій туберкульозу до лікарських засобів. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.03.05 — фармакологія. — Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2006.

Дисертація присвячена вивченню підвищення ефективності проведеної хіміотерапії туберкульозу в Миколаївській області на основі молекулярно-генетичних досліджень резистентних форм мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів. Як показали наші дослідження, популяція мікобактерій туберкульозу в Миколаївській області має унікальні особливості розвитку стійкості до антимікобактеріальних препаратів, що виявляється в рівнях первинної (4,78 %) і набутої (28,18 %) резистентності до протитуберкульозних препаратів; у наявності мутацій в областях генів kat G, inh A, відповідальних за розвиток стійкості мікобактерій до ізоніазиду і етіонаміду; виявлених штамах генетичного сімейства Beijing (18,4 %). Встановлено, що популяція мікобактерій туберкульозу в Миколаївській області характеризується низьким рівнем резистентності до препаратів із групи фторхінолонів (1,0 %). Отримані результати показали, що низькі показники ефективності лікування хронічних хворих, які виділяють резистентні штами до ізоніазиду, з використанням у схемі лікування етіонаміду, пов’язані з рівнем поширення штамів, стійких до цього препарату; аналогічна ситуація проявилася й у призначенні канаміцину в лікуванні хронічних хворих, які виділяють резистентні штами до стрептоміцину. Порівняльний аналіз результатів діагностики резистентних форм туберкульозу з використанням бактеріологічних і молекулярно-генетичних методів показав незаперечну перевагу молекулярно-генетичних методів як у часі (24–36 год і 1,5–2 міс), так і в чутливості (розбіжність у результатах у 41,9 %).

В дисертації наведено теоретичне та експериментальне розв’язання важливого наукового завдання сучасної фармакології, що полягає в обгрунтуванні нових підходів до підвищення ефективності хіміотерапії туберкульозу. Отримані результати мають істотне значення для розробки шляхів корекції лікування резистентних форм туберкульозу.

1. Ріст захворюваності на туберкульоз у Миколаївській області України поєднується зі збільшенням первинної (з 3,15 до 4,09 %) і набутої (з 16,8 до 22,8 %) резистентності мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів першого ряду при зростанні кількості виділюваних полірезистентних (у первинних хворих — у 1,74; у хронічних у 1,8 разу) і мультирезистентних штамів M. tuberculosis (з 9,8 до 19,5 %). На цьому фоні зросла кількість (від 2 до 14) і різноманіття поєднань протитуберкульозних препаратів (від 2 до 29), до яких є одночасно стійким виділений від конкретного хворого штам МБТ.

2. Аналіз діагностики резистентності штамів M.tuberculosis показав, що молекулярно-генетичні методи значно вищі за чутливістю при визначенні резистентності МБТ (в 1,93 рази), при визначенні мультирезистентності M. tuberculosis (в 1,61 рази) і за ефективністю (на 34,6 %) в порівнянні з бактеріологічними методами.

3. В основі розвитку високого рівня резистентності досліджуваних штамів МБТ лежать зміни геному M.tuberculosis, а саме: частота мутацій у генах МБТ, відповідальних за розвиток лікарської стійкості до рифампіцину (область гена rpo B), становила 36,8 %, до ізоніазиду (область гена kat G) — 44,7 %, до етіонаміду (область гена Inh A, також пов’язана з резистентністю до ізоніазиду) — 15,7 %. У різноманітті виділених від хворих штамів мікобактерій туберкульозу, стійких до протитуберкульозних препаратів I, II ряду і резервних препаратів, превалював штам МБТ, стійкий до комбінації стрептоміцин + ізоніазід (препаратів першого ряду) — 43,9 %.

Звертає на себе увагу низька (18,4 %) частота зустрічальності поширених у сусідніх регіонах України та інших країнах Східної Європи штамів МБТ, що належать до сімейства Beijing.

4. Дослідження довели, що у Миколаївській області резистентність M. tuberculosis до окремих препаратів I–II ряду в 2003 р. становила: загальна — 28,18 % (у первинних хворих — 2,58 %; у хронічних хворих — 25,6 %). Стійкість до препаратів групи фторхінолонів становила: 1,5 % — до левофлоксацину; 2,3 % — до ципрофлоксацину. Спостерігається тенденція до росту кількості резистентних штамів, виділених у первинних хворих, до основних ПТП (до 4,09 %). Виявлено перехресну стійкість: більше 90 % левофлоксацин-резистентних штамів одночасно стійкі до 9 інших основних ПТП. Штами, резистентні до ципрофлоксацину, давали найвищі рівні перехресної стійкості до стрептоміцину, ізоніазиду, етамбутолу й піразинаміду (по 84,2 %), а також до циклосерину (78,9 %).

5. Ефективність протитуберкульозної терапії підвищується при використанні вихідних даних, отриманих із розробленої нами в ході проспективних досліджень анкети. Ії можна рекомендувати для проведення аналізу епідеміологічної ситуації з туберкульозу в Україні і створення бази даних за групами ризику.

6. Дослідження показали, що найефективнішим поєднанням антимікобактеріальних препаратів є комбінація стрептоміцин + ізоніазід + ріфампіцин + піразінамід (одужання в групі первинних хворих з абацилярними формами туберкульозу становило 65,1 %, а в групі хворих, у яких виділено чутливі до зазначеної комбінації препаратів штами M. tuberculosis, — 45 %). В групі хворих, що раніше приймали антимікобактеріальні препарати, і в яких виділено резистентні штами M. tuberculosis, найменш ефективним було поєднання препаратів із тих, що були в наявності, — ізоніазід, ріфампіцин, етамбутол, канаміцин, етіонамід + препарат із групи фторхінолонів (одужання спостерігалося тільки в 10 %, прогресування захворювання — в 60 %, летальний кінець — в 30 % випадків).

Публікації автора:

1. Застосування методів ДНК-аналізу у лабораторній діагностиці туберкульозу і мікобактеріозів / В. В. Ніколаєвський, Ю. І. Бажора, К. О. Прудникова, Н. А. Левицька // Одес. мед. журнал. — 2002. — № 4 (72). — С. 18-21.( Особистий внесок здобувача: розробка загальної концепції та схеми наукового дослідження, проведено пошук і аналіз літературних джерел, експериментальні дослідження, статистична обробка результатів).

2. Медикаментозна резистентність мікобактерій туберкульозу, що були виділені від хворих в Миколаївській області України протягом 2000–2002 рр. / Н. А. Левицька, Ю. І. Бажора, В. В. Ніколаєвський, О. К. Асмолов // Укр. пульмонол. журнал. — 2003. — № 4. — С. 17-20.( Особистий внесок здобувача: проведені експериментальні дослідження, статистична обробка результатів, підготовлено матеріал до друку).

3. Діагностика стійкості мікобактерій туберкульозу до фторхінолонів / О. К. Асмолов, Н. А. Левицька, В. В. Ніколаєвський, Ю. І. Бажора // Укр. хіміотер. журнал. — 2004. — № 1-2 (19). — С. 44-47. (Особистий внесок здобувача: проведено огляд літератури, експериментальні дослідження, статистична обробка результатів, підготовлено матеріал до друку).

4. Розповсюдженість лікарсько-стійких штамів мікобактерій туберкульозу в Миколаївській області України / Ніколаєвський В. В., Левицька Н. А., Бажора Ю. І., Асмолов О. К., Шишкін В. М. // Одес. мед. журнал. — 2004. — № 5 (85). — С. 91-95. (Особистий внесок здобувача: проведено огляд літератури, експериментальні дослідження, статистична обробка результатів, підготовлено матеріал до друку).

5. Стійкість до специфічної терапії туберкульозної палички в хворих на туберкульоз Миколаївської області України / Левицька Н. А., Ніколаєвський В. В., Шишкін В. М., Бажора Ю. І., Асмолов О. К. // Труди VII з’їзду ВУЛТ. —Тернопіль, 2003. — С. 81-82. (Особистий внесок здобувача: проведено огляд літератури, експериментальні дослідження, статистична обробка результатів, підготовлено матеріал до друку).

6. Molecular characterization of Mycobacterium tuberculosis strains from Southern Ukraine: evidence of drug resistance rates and Beijing strains prevalence / Nykolayevskyy V., Brown T., Bazhora Y., Asmolov A., Levitskaya N., Drobniewski F. // Proc. 14^th European Congress of Cl. Microb. and Infec. Diseases. — Prague, Czech Republic, 2004. — Р. 81. (Особистий внесок здобувача: проведено огляд літератури, експериментальні дослідження, статистична обробка результатів).

7. Левицкая Н. А., Бажора Ю. И. Распространение мультирезистентного и полирезистентного туберкулеза в Николаевской области Украины // Матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. «Розвиток наукових досліджень 2005». — Полтава, 2005. — С. 46-49. (Особистий внесок здобувача: проведено огляд літератури, експериментальні дослідження, статистична обробка результатів, підготовлено матеріал до друку).

8. Левицкая Н. А. Возникновение и распространение лекарственно-устойчивых штаммов M. tuberculosis в Николаевской области Украины // Матеріали Міжнародної НПК «Наукові дослідження — теорія та експеримент’ 2006». — Полтава, 2006. — С. 45-49.

9. Левицкая Н. А. Анализ эпидемиологической ситуации с туберкулезом в Николаевской области Украины на основе результатов сполиготипирования выделенных штаммов микобактерий туберкулеза // Матеріали конференції "Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині". – Одеса, 2006. – С. 60-61.