Анотація до роботи:

Халіман І. О. Молюски північної частини Азовського моря (фауна, зоогеографія, екологія). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.08 – зоологія. – Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України. Київ, 2006.

Дисертація присвячена фауно-таксономічному, зоогеографічному та екологічному вивченню молюсків в північній частині Азовського моря.

Установлено, що фауна молюсків досліджуваного регіону нараховує 88 видів (64 належить до класу Gastropoda, 24 – Bivalvia). Вперше в регіональній фауні виявлено 10 видів, 6 родів, 4 родини молюсків, для 9 видів відзначені нові місцезнаходження.

Показано, що малакофауна регіону складається з трьох зоогеографічних груп. Чотири види з понто-каспийського комплексу є ендеміками.

Отримано свідоцтва продовження процесу експансії чорноморських видів до Азовського моря. Порівняння осморегуляторних можливостей молюсків різних родин дає змогу оцінити перспективам їх подальшого вселення до Азовського моря.

Висунуто гіпотезу про відносно більшу пристосованість черевоногих молюсків з непелагічним типом розвитку до зниженої солоності Азовського моря.

Показано наявність в досліджуваній акваторії рухливої зони змішання морських та прісних вод, що відокремлює область поширення видів середземноморського та понто-каспійського комплексу.

Отримано оригінальні дані з якісного та кількісного розподілу молюсків у водоймах регіону різного типу. Встановлено, що комплекси молюсків на твердих ґрунтах різко відрізняються за складом від таких, що мешкають на м’яких ґрунтах.

1. Фауна молюсків досліджуваного регіону нараховує 88 видів (64 належить до класу Gastropoda, 24 – Bivalvia). Уперше в регіональній фауні виявлено 10 видів, 6 родів, 4 родини молюсків, ще для 9 видів відмічені нові місцезнаходження.

2. Малакофауна Азовського моря включає комплекс середземноморських евригалінних мігрантів (74 види) і 15 видів понто-каспийського солонуватоводного комплексу. Ще 2 види є інтродуцентами з віддалених морських басейнів. Чотири види понто-каспийців є ендеміками, в той час як серед молюсків середземноморського комплексу немає жодного ендемічного таксону.

3. За нашими уявленнями, процес експансії чорноморських видів до Азовського моря продовжується. Ймовірно, в першу чергу буде заселятися Утлюкський лиман, з огляду на його порівняно високу солоність.

4. Індекс редукціі числа видів (I_MA) для малакофаун Азовського/Чорного морів складає 2,5 для Gastropoda и 3,5 для Bivalvia, для молюсків в цілому – 2,8. Значення даного індексу пов’язано з осморегуляторними можливостями молюсків різних родин і, відповідно, з перспективами їх подальшого вселення в Азовськое море.

5. Показано, що співвідношення видів Gastropoda з пелагічним та непелагічним типом розвитку в Азовському морі складає 1,8 : 1, що значно менше ніж у Чорному морі (3 : 1). Висунуто гіпотезу про більшу пристосованість черевоногих молюсків з непелагічним типом розвитку до зниженої солоності Азовського моря.

6. Найбільше видове різноманіття характерне для літоралі (прибережної частини) Азовського моря (74 види), в Утлюкському лимані відзначено 62 види молюсків, малакофауна Молочного лиману помітно збіднена (37 видів). Всього 20 видів молюсків відзначено у Таганрозькій затоці внаслідок низької солоності вод.

7. Найбільшою фауністичною подібністю характеризуються узбережжя Азовського моря та Утлюкський лиман (індекс Чекановського-С'єренсена 87 %), а також Утлюкський та Молочний лимани (71%). Значення індекса Шимкевича-Симпсона (95%) дозволяє вважати фауни Утлюкського та Молочного лиманів похідними та одночасно дещо збідненною у порівнянні з азовоморською.

8. Провідним фактором, який зумовлює поширення молюсків в досліджуваній частині Азовського моря і Таганрозькій затоці, є солоність. Зона змішання морських та прісних вод слугує рухливим бар’єром, що відокремлює область поширення видів середземноморського комплексу та видів понто-каспійського походження. Сучасна межа поширення молюсків понто-каспийського комплексу в Азовському морі перетинає Таганрозьку затоку дещо східніше устя Міуського лиману (від Бегліцької коси до Сазальницької коси).

9. Установлено, що комплекси молюсків на твердих ґрунтах різко відрізняються за складом від таких, що мешкають на м’яких ґрунтах. Найбільше видове різноманіття (45- 51 вид) та чисельність (до 1900 екз/м²) відзначаються на піщано-черепашкових та на глинисто-мулистих ґрунтах.

Публікації автора:

1. Халиман И.А. Дополнения к фауне моллюсков Азовского моря // Вестн. зоологии. – 2002 а. –36, № 6. – С. 77-79.

2. Халиман И. А., Анистратенко В. В., Анистратенко О. Ю. Моллюски северо-западной части Азовского моря: фауна, особенности распространения и экологии // Вестн. зоологии. – 2006. Т. 40, № 5. – С. 397 – 407.

3. Анистратенко В. В., Халиман И.А. Двустворчатый моллюск Anadara inaequivalvis (Bivalvia: Arcidae) в северной части Азовского моря: завершение колонизации Азово-Черноморского бассейна // Вестн. зоологии. – 2006. – Т. 40, № 6. – C. 505-511.

4. Халіман І. А., Аністратенко В. В. Еколого-зоогеографічні особливості фауни молюсків північної частини Азовського моря // Таврійський наук. вісник : Зб. наук. праць. Вип. 29 (спец.): Сучасні пробл. аквакультури. – Херсон : Айлант, 2003. – С. 196-202.

5. Халиман И. А., Анистратенко В. В. Некоторые итоги изучения фауны и экологии моллюсков северо-западной части Азовского моря // Природничий альманах: Зб. наук. праць. Біол. науки, випуск 8. – Херсон, 2006 а. – С. 264-272.

6. Халиман И. А. Предварительные итоги процесса «понтизации» Азовского моря на примере моллюсков // Вестн. Житомир. Педун – та. – 2002 б. – Вып. 10. – С. 210-211.

7. Халиман И. А. Особенности современного состояния Молочного лимана // Биоразнообразие. Экология. Эволюция. Адаптация.: Материалы юбилейной научн. конф. студентов, аспирантов и молодых ученых, посвящ. 180-летию со дня рождения Л. С. Ценковского (28 марта – 1 апреля 2003 г.) – Одеса, – 2003. –– С. 176.

8. Khaliman I.A. New data on the molluscan fauna of the Azov Sea // Abstracts World Congress of Malacology, Vienna, Austria, 19 – 25 August 2001. (Edited by L. Salvini-Plaven, J. Voltzow, H. Sattmann & G. Steiner). – P. 171.

9. Халиман И. А. Первая находка Cytharella costata (Gastropoda, Raphitomidae) в Азовском море // Вестн. зоологии. –2000. –T. 34, № 6. – C. 92.

10. Халиман И. А. Новые находки редких и малоизвестных брюхоногих моллюсков в Азовском море // Вестн. зоологии. –2001. –T. 35, № 3. – C. 78.

11. Халиман И. А., Анистратенко В. В. Melanoides granifera – еще один чужеродный вид моллюсков в фауне Украины // Вестн. зоологии. – 2006 б. – Т. 40, № 4. – С. 320.