Анотація до роботи:

Мартос С.А. Молодіжний сленг у мовленнєвій структурі м. Херсона. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова. – Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Луганськ, 2006.

Дисертацію присвячено вивченню молодіжного соціолекту як структурного складника мови м. Херсона. У роботі визначено поняття «молодіжний сленг» під кутом зору місця цього соціолекту в мовленнєвій структурі міста, реконструйовано мовну картину світу молодіжної субмови, проаналізовано неофіційні найменування внутрішньоміських об’єктів м. Херсона як складника і молодіжного, і міського сленгу.

Досліджено процеси взаємодії молодіжного соціолекту з іншими субстандартними системами урбаністичного простору м. Херсона: кримінальним жаргоном, жаргоном наркоманів, школярсько-студентською субмовою, професійними соціолектами (військовослужбовців, музикантів, комп’ютерників, торгівців і бізнесменів, водіїв). Розглянуто словотвірну структуру молодіжних сленгізмів, установлено основні способи творення молодіжного сленгу м. Херсона. Прослідковано процеси формування власне українського молодіжного сленгу в умовах асиметричної українсько-російської двомовності. Досліджуваний лексичний матеріал представлено у вигляді словника регіональних молодіжний сленгізмів м. Херсона.

1. У мовленнєвій структурі міста виділений компонент, який відображує вікову стратифікацію міського населення, — МС. Носіями його є соціально різнотипні (школярі, студенти, робітники, службовці тощо) міські жителі віком від 14 до 27 років. Молодіжний соціолект структурують загальномолодіжний жаргон, спеціалізовані молодіжні жаргони (насамперед ШК і СТУД), КЖ, НАРК, різні професійні соціолекти (АРМ, МУЗ, КОМП тощо). Кожен із названих складників є окремою мовною підсистемою, але в умовах міського мовного побуту вони тісно переплітаються і взаємодіють між собою. МС виступає посередником, який пов’язує окремі соціолекти зі зниженою розмовною мовою інших вікових груп населення, відповідним чином формуючи сленг міста.

2. Центром лексичної системи молодіжного соціолекту є людина в сукупності таких ознак, як зовнішність, частини тіла, органи, фізіологія, одяг, взуття, рід діяльності, соціальний стан, національність тощо. Субмова молоді містить велику кількість слів і висловів, які деталізують і предметно-речовий світ, інтереси її носіїв, і особливості взаємин, дій і станів людей у повсякденній поведінці. Детально розроблені ЛСП, у яких представлені фізичні дії людини, а також характеристики мовної поведінки, психічних станів, інтелектуальних дій. Часто одне поняття марковане розгалуженим аналого-синонімічним рядом.

3. Мікротопонімія м. Херсона репрезентована назвами об’єктів, кожен з яких здебільшого має офіційну й неофіційну назву. Неофіційні найменування більш розмаїті й значною мірою індивідуалізовані, чим і зумовлена їх варіативність. Урбаноніми за своєю природою соціально різнотипні, вони віддзеркалюють мовні уподобання різних соціокультурних прошарків міста. Найменування, що функціонують у міському сленгу, розрізняються за ступенем поширеності в мовному урбаністичному просторі м. Херсона. Виникнення мікротопонімів, особливо в середовищі молоді, зумовлено настановою на мовну гру — своєрідним «обігрування форми імені».

4. МС взаємодіє з іншими міськими жаргонними субкодами.

Кримінальні жаргонізми міська молодь запозичує: 1) без зміни семантики (передусім це найменування предметів і дій, віднесені до загальнопобутової лексики, не пов’язані з антигромадською діяльністю людини); 2) зі зміною семантики (нейтралізація сем, пов’язаних зі злочинною діяльністю). У ХМС окрему групу становлять номінації, переважно з новим значенням, які виникли в результаті словозмінних чи словотвірних трансформацій кримінальних жаргонізмів.

Жаргонізми наркоманів, потрапляючи в молодіжну субмову, метафорично переосмислюються й набувають семантичного узагальнення, не прив’язаного до якого-небудь смислового діапазону. Спостерігаємо активний перехід одиниць НАРК у ЛСП 'пияцтво' і 'паління' в структурі ХМС.

Школярсько-студентський соціум володіє загальномолодіжним жаргоном, але разом з тим тут виділена власна предметна галузь — навчання. Актуальними ЛСП у жаргонному слововживанні міської молоді, яка навчається, є: найменування осіб; навчальних дисциплін; навчальних закладів; оцінок; приміщень у навчальному закладі; видів навчальної діяльності; предметів, пов’язаних з навчанням; дій, процесів.

Серед професійно-орієнтованих субсистем найбільший вплив на ХМС мають АРМ, МУЗ, КОМП, ТОРГ, БІЗН, АВТО. Найменування студентів/учнів молодших курсів/класів і старших (випускників) у СТУД і ШК м. Херсона співвіднесені виключно з одиницями АРМ на позначення диференціації солдат залежно від строку служби. Особливості музичної дії і її спрямованість на масового споживача роблять популярними жаргонізми музикантів, окремі з яких, проникаючи в міський сленг, стають загальновідомими. Процес заробляння грошей у свідомості молодої людини здебільшого не пов’язаний з фізичною працею, основна увага акцентована на фінансових взаєминах, купівлі-продажу, чим і зумовлене проникнення жаргонізмів торгівців і бізнесменів у ХМС. Комп’ютери стають невід’ємним атрибутом робочого або навчального місця, ефективним способом спілкування й отримання оперативної інформації, формою дозвілля, що й активізує формування КОМП і проникнення його одиниць у молодіжний і міський сленг. Слова й вислови професійного жаргону водіїв автомобілів розповсюджені у масовому мовленні завдяки особливій мобільності носіїв цієї підмови, популярності їх професії або масовості захоплення керуванням автомобілів.

5. Семантична деривація (метафора, метонімія, антономазія) активно поповнює словниковий склад ХМС. Традиційні способи творення — афіксація, усічення основи, осново- і словоскладання, абревіація — продуктивні у ХМС. Репертуар суфіксів, приєднаних у ХМС до твірних основ (і літературних, і жаргонних) розмаїтий: нормативні літературні, просторозмовні, стилістично марковані, демінутивні, узуальні. На відміну від сленгових іменників і прикметників, у яких основним формантом творення є суфікс, дієслова-сленгізми відзначені різноманітнішою афіксацією (префіксальний, префіксально-суфіксальний, префіксально-постфіксальний способи творення). Способом усічення основи у ХМС утворені лише іменники, найпоширеніша апокопа. Компоненти складних іменників-сленгізмів — літературні, жаргонні, іншомовні основи. Особливість абревіації МС у тому, що статусу складноскорочених слів набувають загальновживані слова. Широко розповсюджена деабревіація, яка межує з мовною грою. Мовна гра постає структуротвірним чинником ХМС, у її основі — фонетична мімікрія, контамінація, фонетичні деформації слова.

6. МС — динамічна за своєю природою субсистема, яка варіюється залежно від певних етномовних та культурних особливостей регіону. Носії ХМС знають і вживають одиниці «загальножаргонної» лексики. У той же час виділені власне херсонські молодіжні сленгізми (додаток «Словник регіональних молодіжних сленгізмів м. Херсона»). Матеріал словника охоплює фонетичні й словотвірні варіанти, демонструє семантичну дифузність та рухливість молодіжного сленгового вокабуляру. Синонімічні ряди ХМС включають одиниці БСРЖ, лексеми КСЖЛ, регіональні молодіжні сленгізми м. Херсона. Можливо, якісь одиниці ХМС згодом поповнять склад загальноукраїнської жаргонної лексики.

7. Характер функціонування регіональної жаргонної лексики обумовлений мовною ситуацією у м. Херсоні: багатонаціональністю міського населення й історично зумовленим впливом російської мови. Значна частина ХМС запозичена з російської мови. Однак це не лише пряме копіювання російської жаргонної системи, бо молодь м. Херсона вносить корективи у семантику сленгізму, одиниця набуває оригінального, відмінного від російського, значення, або розвиває значення на іншій семній основі. Окремі елементи «пристосування» до української мовної системи спостерігаємо й у фонетичній зміні російських жаргонізмів. Формування власне українського МС яскраво демонструють словотвірні процеси. Способом творення молодіжних сленгізмів м. Херсона є семантична трансформація лексичних одиниць української літературної, просторозмовної мови.

Публікації автора:

1. Сленг як об’єкт соціолінгвістичних досліджень // Південний архів: Філол. науки. – Херсон: Айлант, 1999. – Вип. V - VI. – C. 46-52.

2. Проблема дослідження мовного побуту міста // Південний архів: Філол. науки. – Херсон: Айлант, 2001. – Вип. ІХ. – С. 127-130.

3. Студентський сленг як соціолект української мови // Система і структура східнослов’янських мов: Зб. наук. пр. – К.: Знання, 2001. – С. 169-176.

4. Молодіжний сленг у публіцистиці // Південний архів: Філол. науки. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2002. – Вип. ХV. – С. 102-105.

5. Молодіжний сленг: міф чи реальність? // Культура слова.– К., 2003. – Вип. 62. – С. 39-44.

6. Сленг як складова молодіжної субкультури // Південний архів: Філол. науки. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. – Вип. ХХІ. – С. 111-114.

7. Молодіжна субмова як структурна складова мови міста // Вісн. Харківського нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна: Серія «Філологія». – Х., 2004. – Вип. 42. – №632. – С. 240-243.

8. Усічення основи як спосіб творення сучасного молодіжного сленгу// Уч. зап. Таврического нац. ун-та им. В.И.Вернадского: Серия «Филология». – Сімферополь, 2005. – Том 18(57). – № 2. –С. 82-84.

9. Молодіжний сленг: комунікативний аспект // Наук. вісн. Херсонського держ. ун-ту: Серія «Лінгвістика».– Херсон: Вид-во ХДУ, 2005. – Вип. ІІ. – С. 199-202.