Анотація до роботи:

Руснак Я. О.Моніторинг центральної гемодинаміки та нервово-м’язової провідності під час анестезіологічного забезпечення лапароскопічних оперативних втручань у хворих на жовчнокам’яну хворобу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ, 2002.

На підставі клінічного обстеження і узагальнення безпосередніх результатів дослідження змін параметрів центральної гемодинаміки, дихальної системи на етапах лапароскопічної холецистектомії, порівняльного аналізу ефективності використання міорелаксантів різних груп зроблена спроба систематизувати основні зміни, що відбуваються в серцево-судинній та дихальній системах на етапах лапароскопічної холецистектомії з метою своєчасного виявлення та попередження ускладнень, які виникають підчас та в ранньому післяопераційному періоді.

Визначено рекомендації по вибору оптимальних видів та доз м’язових релаксантів для анестезіологічного забезпечення оперативних втручань з використанням карбоперітонеуму та доцільності використання моніторингу НМП.

Розроблено алгоритм анестезіологічного забезпечення оперативних втручань з використанням ендовідеохірургічної техніки, що дозволило зменшити частоту ускладнень, які виникають під час та в ранньому післяопераційному періоді.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в дослідженні пери операційних змін параметрів ЦГД, дихальної системи на етапах ЛХЕ, вивченні впливу карбоперитонеуму на функцію серця у хворих із супутньою патологією серцево-судинної системи, порівняльному аналізі використання міорелаксантів різних груп при анестезіологічному забезпеченні ЛХЕ, вивченню доцільності використання моніторингу НМП з метою оптимізації проведення анестезіологічного забезпечення ЛХЕ та покращенню якості хірургічного лікування хворих на жовчнокам’яну хворобу.

1. Типовою компенсаторною реакцією при лапароскопічних холецистектоміях слід вважати збільшення ЗПО на 78-86% в період накладання карбоперітонеуму та досягнення величини внутрішньочеревного тиску 12-14 мм.рт.ст.

2. Між глибиною нервово-мязового блоку та ЗПО існує чіткий прямо пропорційний зв’язок. Відновлення амплітуди м’язових скорочень на 25% відразу приводить до зростання ЗПО на 50%.

3. Максимальні зміни показників ЦГД при проведенні лапароскопічної холецистектомії виникають на період досягнення величини внутрішньочеревного тиску 12-14 мм.рт.ст. та зміною положення тіла пацієнта на операційному столі.

4. Збільшення тиску плато вдиху та зростання легеневого комплаєнсу відбувається тільки при лапароскопічних холецистектоміях на етапі накладання карбоперітонеуму, що у хворих із супутньою патологією легеневої та серцево-судинної систем вимагає лімітування періоду інсуфляції СО₂ .

5. Враховуючи, що накладання карбоперітонеуму приводить до достовірного збільшення РЕТСО₂ при застосуванні лапароскопічної методики холецистектомії необхідно проводити його інтраопераційний моніторинг.

6. Для ефективного використання міорелаксантів необхідно проводити постійний моніторинг нервово-мязової провідності. При існуванні можливості вибору м’язового релаксанту очевидним є перевага недеполяризуючих міорелаксантів середньої тривалості дії, використання яких надійно запобігає передчасному відновленню м’язового тонусу підчас проведення лапароскопічних оперативних втручань.

Публікації автора:

1. Русин В.І., Шніцер Р.І., Руснак Я.О., Русин А.В., Попадиненць І.І. Порівняльний аналіз ефективності використання “Норкурону” та “Дітіліну” в анестезіологічному забезпеченні лапароскопічних операцій // Шпитальна хірургія. - 2000. - №3. - С.43-45.(Дисертант особисто проводив анестезіологічне забезпечення лапароскопічних операцій. Проводив порівняльний аналіз ефективності використання міорелаксантів різних груп. Готував статтю до друку)

2. Русин В.І., Руснак Я.О., Русин А.В., Попадиненць І.І. Моніторинг нервово-мязової провідності в анестезіологічній практиці // Науковий вісник УжНУ. – серія Медицина – 2000. – випуск11.- С.234-235.(Вперше в області впровадив в клінічну практику монітор нервово-м'язової провідності. Активно використовував його при проведенні анестезіологічного забезпечення оперативних втручань.)

3. Руснак Я.О. - Моніторинг нервово-мязової провідності під час використання норкурону в лапароскопічній хірургії // Клінічна хірургія. – 2000. - №4. – С.61-62.

4. Руснак Я.О. – Зміни центральної гемодинаміки при лапароскопічних холецистектоміях у хворих із супутньою серцево-судинною патологією // Науковий вісник УжНУ. – серія Медицина – 2001. – випуск13.- С.152-155.

5. Руснак Я.О. - Периопераційні зміни з боку дихальної системи при порівнянні відкритого методу та лапароскопічної техніки видалення жовчного міхура // Науковий вісник УжНУ. – серія Медицина – 2001. – випуск14.- С.152-155.

6. Руснак Я.О., Химич В.Ю., Авдєєв В.В., Долженко В.В.- Інтраопераційні та ранні післяопераційні ускладнення при проведенні анестезіологічного забезпечення лапароскопічної холецистектомії // Науковий вісник УжНУ.- серія Медицина – 2003. – випуск 19.- С. 49-52.(Проводив набір матеріалу, проводив анестезіологічне забезпечення всіх пацієнтів, займався статистичною обробкою матеріалу, готував статтю до друку).

7. Руснак Я.О. Анестезіологічне забезпечення лапароскопічних операцій з використанням моніторингу нервово-мязової провідності // Тези доп.4 Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених.- Матеріали.- 2000.- С.8-9.