Овсянкіна Людмила Анатоліївна. Мораль в системі економічної життєдіяльності людини і суспільства (соціально-філософський аспект): дисертація канд. філос. наук: 09.00.03 / АПН України; Інститут вищої освіти. - К., 2003.
Анотація до роботи:
Овсянкіна Л.А.Мораль в системі економічної життєдіяльності людини та суспільства (соціально-філософський аспект). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія і філософія історії. Інститут вищої освіти АПН України. – Київ, 2003.
Дисертацію присвячено дослідженню соціально-філософської концепції місця й ролі моралі в системі економічної життєдіяльності людини та суспільства. У процесі дослідження доведено, що мораль є невід'ємним елементом саморегуляції та самоорганізації життєдіяльності людини та суспільства. Мораль розглянуто як світоглядно ціннісну та мотиваційно стимулюючу основу економічної діяльності людини, яка виступає суб'єктом економічних інтересів, потреб та духовно-моральних цінностей, ідеалів, переконань і прагнень. Результати, отримані в ході дослідження, здійснюють певний внесок у розробку соціально-філософської концепції функціонування моралі в системі соціально-економічних відносин. Робота сприятиме збагаченню поглядів на соціально-економічне управління, на сучасну економічну культуру і підприємницьку мораль.
На основі проведеного у дисертаційній роботі дослідження здійснено теоретичне обґрунтування й практичне вирішення актуального завдання, що виявляється у розкритті ролі та місця моралі в системі економічної життєдіяльності людини та суспільства. Основні підсумки дослідження в узагальненому вигляді відображають сутнісний зміст та систему обгрунтувань авторської концепції, її новизни.
У суспільстві перехідного типу як складній соціальній системі активну роль відіграє мораль, феномен якої полягає у формуванні суспільної та індивідуальної свідомості, економічної свідомості, регулюванні економічної діяльності. Мораль – це невід'ємний компонент суспільства, пов'язаний із основними формами життєдіяльності людини. Мораль є одним з головних факторів стабільності економіки суспільства. Але стабільність її як системи – поняття відносне, тому що вона не може існувати постійно. З ускладненням і розвитком суспільства та його економіки знижується рівень її стабільності й знову виникає нестійкість, знову спостерігається моральна невизначеність і розвиток йде по спіралі.
У результаті застосування норм, цінностей та оцінок суспільної моралі, її загальновизнаних принципів в нових суспільних умовах мораль бере участь у виникненні нових норм, правил та цінностей. В умовах суспільства перехідного типу застосування розуміється як дійсне внутрішньо-предметне засвоєння базових за своїм значенням норм і цінностей загальнолюдської моралі на основі узагальнення гуманістично-морального досвіду. Відбувається розвиток як змісту, так і форм прояву моралі в зв'язку з її втіленням у сфері економічної життєдіяльності людини. Спостерігається перетворення, переакцентування, переосмислення змісту конкретно-історичних моральних цінностей, з'являються нові форми взаємодії та поєднання моральних норм, правил та цінностей як між собою, так і з всіма іншими регулятивними засобами, відбувається зміна місця моральних цінностей в ієрархії системи духовних цінностей, у зміні самих ціннісних систем. Це означає можливість виникнення нових цінностей, нових позитивних та негативних правил, що не застосовуються ніде, крім у певній сфері суспільства.
Людина – це носій всієї суспільної системи в цілому, а також активний суб'єкт моральних відносин. Вона синтезує усі елементи суспільної свідомості й творчо відтворює їх у своїй економічній діяльності. Втілення морального потенціалу людини в конкретні цілі, засоби обумовлює результат цієї діяльності.
Економічна мораль є компонентом суспільної свідомості, що являє собою поєднання економічних та моральних цінностей, мотивів і стимулів соціуму. Вона виконує такі функції: 1) формує свідоме прагнення діяти у відповідності до самостійно поставленої економічної мети; 2) координує дії суб'єктів економічної діяльності; 3) підвищує ефективність роботи підприємства, культуру взаємин у ньому, а також у всьому суспільному просторі; 4) регулює поведінку підприємця за умови внутрішньої узгодженості системи її вимог із вимогами та потребами суспільства; 5) відображає систему об'єктивних протиріч в економічних відносинах й виробляє моральні норми, що регулюють ці протиріччя; 6) виражає моральні обов'язки підприємців перед суспільством. Економічна мораль є також умовою самореалізації людини та її творчої свободи в соціумі.
Моральна мотивація економічної діяльності особистості є складноструктурованою системою мотивів та ціннісних орієнтацій людини, що передбачають економічну детермінацію привернення її до трудової поведінки залежно від соціально-економічних (макро- та мікро-) умов реалізації функцій праці як засобу та потреби життя. Моральні та матеріальні мотиви економічної діяльності, інтереси, плани, очікування об'єднані в людській свідомості і не можуть існувати один без одного. Тільки одночасна реалізація цих мотивів діяльності та їхня динаміка є природним станом особистості, що становить її фізичну та духовну єдність.
Моральні критерії підприємницької діяльності – це головні ознаки, що характеризують рівень розвитку моралі суб'єктів ринку. Відповідність моральним критеріям обумовлює несуперечливу мотиваційну систему особистості, визнання та повагу індивідуумом інтересів інших суб'єктів економічної діяльності, моральну свободу вибору. Наявність цих критеріїв забезпечує репутацію надійного, компетентного, порядного партнера та гарантує прибуток. Суспільство чекає від росту підприємництва не тільки високих економічних результатів, а й суттєвих досягнень з точки зору моралі.
Мораль у системі економічної життєдіяльності людини та суспільства є одним із визначальних елементів системи соціально-економічного управління, що виступає як сукупність внутрішніх цінностей, потреб і стимулів особистості до самореалізації та самоорганізації в колективі. Мораль як складова частина культури управління є фактором гармонізації індивідуальних і суспільних інтересів, збереження цілісності колективу і регуляції його ефективності.
Овсянкіна Л.А. Своєрідність проявів моральних цінностей суб'єктів ринку // Людина і політика. – 2000. – №3. – С. 49-53.
Овсянкіна Л.А. Моральний вимір ринкової економіки //Людина і політика.– 2000. – №5. – С. 62-66.
Овсянкіна Л.А. Соціально-психологічні фактори формування моральних цінностей в умовах ринкових відносин // Людина і політика. – 2000. – №6. – С. 44-49.
Овсянкіна Л.А. Моральні критерії підприємницької діяльності // Людина і політика. – 2002. – №3. – С. 136-143.
Овсянкіна Л.А. Мораль – один із важливих факторів самоорганізації людини та суспільства // Вісник КНТЕУ. – 2003.– №4. – С. 99-107.
Інші видання:
Овсянкіна Л.А. Проблеми моральності в умовах сучасної ринкової економіки // Вісник КДТЕУ. – 1998.– №3.– С.42-46.
Овсянкина Л.А. Нравственность личности и общества в условиях становления и развития рыночной экономики // Материалы Международной научно-практической конференции "Коммерческое дело в России: история, современное состояние, будущее", 24-25 февраля 1999 г. – Москва: МГУК, 1999. – С. 352-354.
Овсянкіна Л.А. Підприємництво та моральність: діалектика взаємозв'язку // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Становлення і розвиток підприємництва в Україні", 28-29 квітня 1999 р. – Хмельницький: ХІБ, 1999. – С. 20-22.
Овсянкіна Л.А. Моральні цінності як складова діяльності суб'єктів в умовах ринку // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі ХХІ століття", 1-2 березня 2000 р. – Київ: КДТЕУ, 2000. – С. 138-140.
Овсянкіна Л.А. Мораль в системі управлінської діяльності // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. Матеріали наук.-практ. конф. студентів та молодих учених "Міжнародний бізнес в Україні: становлення та розвиток в умовах ринкової трансформації суспільства", 1-2 лист. 2001 р. – К.: Київ. ун-т, Ін-т міжнар. відносин, 2001.– Вип. 29, ч.IV. – С. 146-147.
