Дослідження регіональних особливостей морального виховання учнів сільських шкіл дозволяє дійти висновку про значимість досягнень вітчизняної педагогічної науки і практики для обґрунтування теоретичних основ системи національного виховання. По-перше, була чітко визначена мета виховання, в основі якої — активна діяльність для блага України, суспільства, родини. По-друге, виховний процес проводився на основі поєднання національних і європейських традицій. По-третє, в основі виховного впливу вихователя на учнів чітко прослідковуються засади гуманізму. По-четверте, був апробований унікальний багаторічний досвід спільної діяльності сім’ї, церкви, громадськості у вихованні учнівської молоді. По-п’яте, зміст, форми, методи виховної роботи, діяльність різноманітних молодіжних організацій можуть успішно використовуватись і в сучасних умовах. По-шосте, ефективному педагогічному керівництву виховною роботою сприяла об’єктивна інформація про негативні явища в молодіжному середовищі. У той же час, відсутність власної державності значною мірою знижувала рівень виховної роботи. За роки радянської влади була створена принципово нова система морального виховання учнів. Вона характеризується іншими ідеологічними засадами, концентрацією уваги на колективних формах діяльності, матеріалістичному світогляді. Перевагою радянської системи морального виховання стало проголошення і, певною мірою дотримання, гуманістичних ідей, а також продумана система молодіжних організацій, об’єднання всіх можливих засобів впливу на свідомість особистості. Водночас, ігнорування національних інтересів, традицій, обмеження доступу до європейської культури, відсутність в Україні академічних наукових центрів обумовлювало розбіжність між теорією і практикою, викликало незадоволення, яке врешті-решт і обумовило політичні та соціальні зміни. Перетворення України на самостійну державу, поступова перебудова системи освіти, утвердження принципів загальнолюдської моралі, розвиток національної системи виховання створили передумови для підвищення ефективності морального виховання старшокласників. Серед пріоритетних напрямів реформування загальної середньої освіти у 90-ті роки була передбачена розбудова сільської школи, як важливої умови соціально-культурного розвитку села та збереження традицій українського народу. Результати нашого дослідження дозволяють зробити висновок про певну невідповідність між традиційним уявленням про сільську молодь і реальністю, а також визнати розбіжність між вимогами нормативно-правових документів про освіту і можливістю їх реалізації на практиці. Занадто віддалена перспектива виконання освітніх програм знижує їх ефективність. Рівень науково-методичного забезпечення виховного процесу не відповідає сучасним вимогам. Виняток становить розробка ефективних діагностичних програм для оцінки моральних якостей особистості. Враховуючи специфічність процесу виховання і, особливо, формування моральних якостей особистості, необхідне цілеспрямоване вивчення основ моралі, тобто введення в шкільну програму окремого навчального предмета. Курс основ християнської моралі здобув підтримку учнів, студентів, вчителів, батьків. Водночас, згідно з результатами опитування, цей предмет повинен формувати в учнів критичне ставлення до вибору власної релігійної позиції, враховувати і зберігати право на свободу віросповідання. Визначаючи ставлення майбутніх вчителів до виховних можливостей релігії, було з’ясовано, що майже всі студенти висловили позитивне ставлення до релігії та курсу основ християнської моралі. На їх думку, за умови щирої віри релігія виступає основним регулятором людської поведінки, зупиняє перед здійсненням поганих вчинків, спонукає жити не порушуючи норм моралі. Але релігія має позитивний вплив за умови самостійного вибору віросповідання, коли не нав’язується та чи інша віра. Студенти вважають, що кожна людина сама повинна зробити вибір, жити їй за релігійними правилами чи ні. Результативність морального виховання молоді значною мірою залежить від правильної організації позашкільної діяльності учнів. Дослідження свідчить, що найпоширенішими видами занять старшокласників у вільний час є спілкування з друзями, перегляд телепередач, читання книг і періодичної преси (на жаль, найчастіше це неукраїномовні газети і журнали), заняття спортом, прослуховування музичних записів (старшокласникам однаковою мірою імпонують як українські, так і зарубіжні співаки). Аналіз теоретичних і практичних аспектів організації позашкільної діяльності в сільських школах дозволяє зробити невтішний висновок про відсутність продуманої системи виховної роботи із старшокласниками. Актуальною проблемою морального виховання молоді в процесі позашкільної роботи є запобігання впливу на неї ряду неформальних угрупувань, в яких легко потрапити у залежність від тютюну, алкоголю та наркотиків. Особлива увага в нашому дослідженні зверталася на роль батьків у виховному процесі. Більше двох третин батьків відчували брак часу на спілкування з дітьми, що є однією із причин сімейних суперечок. Конфліктні ситуації виникали також через неслухняність дітей, нездатність частини батьків зрозуміти їх, скрутне фінансове становище, прагнення самостійно вирішувати власні проблеми. Часто батьки віддають перевагу хорошій освіті, матеріальному забезпеченню, вмінню пристосовуватись до складних життєвих умов, тоді як виховання доброти, чесності, працелюбності відходить на другий план. Особливої гостроти проблема сімейного виховання набула в другій половині 90-х років у зв’язку із масовим виїздом батьків за межі України. Підвищення рівня моральності серед молоді можливе за умови налагодження співпраці між школою, сім’єю та громадськістю. Потрібні також взаємна згода і спільний підхід до вибору методів і засобів виховання. | 