22. Братерська-Дронь Марина Тарасівна. Моральнісний вимір філософії космізму: дис... д-ра філос. наук: 09.00.07 / Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. - К., 2004.
Анотація до роботи:
Братерська-Дронь М.Т. Моральнісний вимір філософії космізму. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.07. – етика. – Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України. – Київ, 2004.
В дисертації вперше проведено комплексний аналіз етичних концепцій російського космізму, насамперед гуманірного та природничо-наукового його напрямів, зокрема на матеріалі творчої спадщини М. Федорова, О. Сухово-Кобиліна, М. Умова, К. Ціолковського, В. Вернадського, П.Флоренського, В.Муравйова, О. Горського, М. Холодного, М. Сетницького, В. Куприєвича, О.Чижевського, О. Манєєва. Конкретизовано принципові положення етики космізму, що втілюють її орієнтацію на антропокосміче світоставлення.
Здійснено історико-теоретичний аналіз становлення космізму, його генетичних витоків і передумов етико-філософської концепції. Становлення парадигми космічного мислення проаналізовано в контексті напрацьованої світовою філософською думкою, починаючи із античних часів, діалектики понять “мікрокосм” і “макрокосм”. Визначено головні етапи концептуалізації етичного змісту філософії космізму. Вперше висвітлено іманентний зв’язок етики космізму з духовними традиціями української філософської думки (Ф.Прокопович, Г. Сковорода, П. Юркевич та ін.). Конкретизовано місце етичних концепцій російського космізму у контексті історії етичних вчень ХІХ – початку ХХ ст. Обгрунтовано структуру етико-теоретичних досліджень космізму, відповідно до головних сфер життєдіяльності людини, які знайшли в космізмі своє специфічне осмислення. Визначені і проаналізовані наріжні концепти космізму: “космічна єдність”, “розумний егоїзм”, “інтегральна людина”, а також вперше опрацьовано базовий понятійно-категоріальний апарат етики космізму.
У багатоголоссі етичних вчень ХХ століття етика космізму посідає власне своєрідне місце, збагачуючи духовні надбання людства. Проведене дослідження відкриває нові шляхи для подальшого етичного осмислення сучасної соціокультурної ситуації, різнобічного аналізу перспектив розвитку планетарної спільноти, утвердження гуманітарних і екологічних цінностей у сфері освоєння космічного простору, моральнісних критеріїв процесу глобалізації.
Ключові слова: космізм,російський космізм,“філософія загальної справи”, космічна єдність, гуманізм, моральність, “інтегральна етика”, творчість як спосіб космічного буття, безсмертя.
У Висновках сформульовані основні підсумки дослідження, які відповідають проблематиці та загальній структурі роботи. Здійснене дисертаційне дослідження дозволяє виокремити етичні погляди космістів як цілісну етико-філософську концепцію. Ця концепція базується на наріжному принципі антропокосмізму, який стверджує непорушність зв’язків макро- і мікрокосму, включення людини як творчо-активного суб’єкта у загальнопланетарний та загальнокосмічний розвиток універсуму. Усвідомлення нових цивілізаційних масштабів практичного цілепокладання викликало до життя в філософії космістів прагнення обгрунтувати відповідну систему морально-етичних цінностей і ориєнтирів. На думку космістів, Всесвітові імманентно властивий моральнісний принцип влаштування. Закони Природи спрямовані на продовження життя, збереження стабільності системи універсуму, тобто запобігання процесу ентропії, отже, вони доцільні, справедливі, а відтак – моральнісні. Таким чином, етичні положення утворюють фундамент всієї філософської концепції антропокосмізму. В етичній концепції космізму людина постає як духовне віддзеркалення світобудови і підкорюється глобальним законам космосу. Виходячи з цих засад, справедливіше визначати космізм не як філософский, а як етико-філософський напрям духовної думки людства.
У проведеному дослідженні наголошується, що головною метою і завданням етики космізму стало сприяння формуванню оновленої людини. Оригінальна концепція “інтегральної людини” передбачає не тільки духовно-психологічні, а й біологічні зміни в процесі формування нового планетарного виду Homo sapiens. Отже, багатомірна структура особистості розглядається у діалектичному зв’язку усіх її елементів – інтелектуальних, психічних, моральнісних, фізичних тощо. Водночас, варто зазначити, що проблема “інтегральної людини”, у такому вигляді, як її висувають представники космізму, набуває дещо абстрактного характеру, як і самі пропоновані космістами критерії досконалості. Неодмінною умовою залишається наявність як нових, так і традиційних характеристик, що зможуть утримувати оновлену істоту в межах власне людської ідентичності і спільності. Отож, сьогодні ми маємо говорити радше про прагнення до "інтегральності", оскільки парадокс безкінечного розвитку матерії, її якостей полягає в тому, що не існує критеріїв, які обмежували б цей процес.Звичайно, ми не можемо погодитися або одностайно прийняти всі положення космістів щодо “оновленої людини”, “досконалого суспільства” і т. ін.; до того ж вони досить важко піддаються науковій конкретизації і логічному впорядкуванню. Саме у річищі роздумів про вдосконалення людства, гармонізацію суспільних відносин формувалися утопічні уявлення про щасливе суспільство майбутнього. Намагання зазирнути якомога далі у майбутнє, гіпотетичність і футуристичність як визначальні принципи утопії часто-густо призводили до невизначенності і квазінауковості. Водночас, ми не можемо не враховувати позитивний досвід космізму; будь-які напрацювання у цій галузі виводять нас на нові перспективи дослідження ймовірних шляхів розвитку людської спільноти.
У дисертаційному дослідженні звернено особливу увагу, що ідея оновленої людини органічно пов’язана із ноосферною теорією, акцентуванням творчої діяльності людини в процесі перетворення навколишнього світу. Космістами було філософськи обгрунтовано необхідність поєднання настанов освоєння навколишнього середовища, і збереження його первинної гармонії, сполучення історичної діяльності людини із логікою законів Природи. Поняття “регуляції” природи, запропоноване М. Федоровим, передбачало поєднання християнського, моральнісно-дбайливого ставлення до макрокосму із ставленням пізнавально-науковим, і в той же час було спрямоване на саму людину та її мікрокосм. Протистояння руйнівним силам у Природі мало відповідати протидії руйнуванню самої людини як самодостатньої системи. Провідна роль при цьому відводилася етиці, яка повинна була надати процесові “регуляції” концептуальності і цілісної спрямованості.
В дисертації конкретизуються наріжні принципи етики космізму, її специфічні особливості. Насамперед, встановлюється її інтегральний характер, спрямованість на визначення універсальних етичних засад, які б охоплювали всі сфери людських відносин незалежно від соціально-політичних, національних, релігійних і т.ін. факторів, а також поширювалися на ставлення до навколишнього світу (біосфера, космосфера).
Прагнення підкреслити відмінність нової етики від традиційних моральнісних ориєнтирів обумовлює неоднозначність і полемічність поглядів насамперед таких космістів, як О. Сухово-Кобилін, К. Ціолковський, В.Муравйов. Надмірне захоплення патетикою новизни і полеміка з традиційною мораллю часто густо спонукають зазначених мислителів до заперечення власних концептуальних позицій. Насамперед це стосується теорії штучного добору як запоруки формування оновленої людини. І все ж слід визнати, що запроваджуючи у якості об’єкта філософського осмислення біологічний аспект власне людського буття, космісти істотно розширили обрії наукового дослідження проблем людини. Саме моральнісний аспект проблеми можливого біологічного майбутнього людства в дисертаційному дослідженні виділено як головний з погляду осмислення космізму.
У дисертаційному дослідженні показано, що етичне вчення космізму базується на таких головних засадах: розповсюдження принципу “людиномірності” на всю Природу, включення відношення “людина – природа” у систему етичних відносин; запровадження “інтегральної етики”, принципи якої обіймають всі сфери суспільного життя, відповідають космозорієнтованій свідомості і сприяють ноосферному процесові; врахування в етичному дискурсі можливих змін біологічної природи людини. Таким чином, роль етики космізму розкривається в обгрунтуванні об’єктивного характеру процесу універсалізації моральної свідомості, вкоріненості цього процесу в цілісності космічного буття.
Проведений в дисертаційній роботі комплексний аналіз як власне етичних поглядів, так і моральнісних позицій представників російського космізму, дозволяє об’ємно представити екзистенціальний простір етичного вчення космістів, повніше виявити його творчий характер і духовно-практичне значення. Духовний розвиток людини аналізується не тільки в історичному часі, а і в просторово-космічних координатах відповідно до будови і еволюції навколишнього світу. Зазначено, що критично засвоєний досвід філософії космізму дозволяє розширити можливості сучасної етики, сприяє її розвиткові як однієї з фундаментальних галузей наукового знання.
Процес зміни смислових змістів історичного процесу позначається таким чином на всіх сферах людського буття, реформуючи при цьому існуючу систему ціннісних ориєнтирів. Зазнають суттєвих змін засади самоідентифікації, переглядається роль сім’ї, шлюбних стосунків, концепції державності, моралі і т. ін., що засвідчує глибину і фундаментальність не тільки соціальних та інформаційно-технологічних, а і ціннісно-антропологічних трансформацій. Цей факт дає підстави вважати, що сучасне людство зіткнулося із “системно-глобальною мега-кризою”, підійшло до певної антропологічної межі, коли усі попередні смислові ресурси розвитку Homo sapiens виявляються вичерпаними.
Нині у розвиткові людської цивілізації, на жаль, виявляються хаотичні, деструктивні тенденції, які становлять загрозу фундаментальним засадам світобудови, її красі та гармонії. На цьому тлі доводиться спостерігати дедалі виразніше “розмивання” моральнісних ідеалів, втрату гуманістичних пріоритетів культури.
З огляду на це, провідна думка етичної концепції М. Федорова про переорієнтацію “Всесвіту від хаосу, до якого він прямує, на космос, тобто на красу нетлінності та непорушності”, набуває нині особливого значення.
Роздуми космістів над долею людства, їх щира віра у його гідне майбутнє сприяють виробленню більш оптимістичного погляду на перспективи розвитку нашої цивілізації, збагачують його реальним смислом і надією.
Публікації автора:
Братерська-Дронь М.Т. Етика космізму: проблема людських стосунків. К.: Парламентське видавництво, 2002. – 163 с. – 13,86 др. арк.
Братерська-Дронь М.Т. Кінематографічна модифікація ідей космізму //Художня культура: історія, теорія, практика: Зб. наук. статей. – К.: ІПК працівників культури. – 1997.- С. 235-240. – 0,5 др.арк.
Братерська-Дронь М.Т.Ідея духовного сходження в іконописі Українського барокко //Культура України: стан, проблеми, тенденції розвитку: Зб. наук. статей. – К.: ІПК працівників культури. – 1997. – С. 77-80. – 0,4 др.арк.
Братерська-Дронь М.Т. Художній аспект творчості вчених-космістів //Актуальні проблеми історії, теорії та практики культури: Сб. нак. праць. – К.: ІПК працівників культури. – 1998. – Ч. І. – С.135-146. – 0,5 др.арк.
Братерська-Дронь М.Т. Культуротворчі аспекти космізму //Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Зб. наук. праць. К.: ДАКККіМ,1998. – Вип.2. – Ч. І. – С. 12-21. – 0,5 др.арк.
Братерська-Дронь М.Т. Проблема Абсолюту в етиці вчених-космістів //Актуальні філософські та культуротворчі проблеми сучасності: Зб. наук. праць. – К.: КДЛУ, 1999. – С. 237-345. – 0,5 др.арк.
Братерська-Дронь М.Т. Спадкоємність ідей космізму в українській філософській думці //Духовність українства: Зб. наук. праць. – Житомір: ІПСТ, 1999. – Вип. І. – С. 18-22. – 0,5. др. арк.
Братерська-Дронь М.Т. “Інтегральна людина”: історичний досвід побудови етичної концепції //Актуальні проблеми історії, теорії та практики культури. – Зб. наук. праць. – К.: ДАКККіМ, 1999. – С. 181-191. – 0,5 др.арк.
Братерська-Дронь М.Т. Духовний аспект родинних стосунків в етиці космізму //Актуальні філософські та культуротворчі проблеми сучасності: Зб. наук. праць. – К.: Видавничий центр КДЛУ, 2000. – С.310-316. – 0,5 др. арк.
Братерська-Дронь М.Т. Філософія космізму: творчий потенціал концепції “інтегральна людина” // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Зб. нак. праць. – К.: ДАКККіМ, 2000. – Вип. ІV-V. – Ч. І. – С.29-39. – 0,5 др.арк.
Братерська-Дронь М.Т. Ідеї етики єдності у філософський думці ХХ ст. // Актуальні філософські та культуротворчі проблеми сучасності.: Зб. нак. праць. – К.: КДЛУ, 2000. – С. 249-256. – 0,5 др.арк.
Братерська-Дронь М.Т. Етика космізму в аспекті християнського світоставлення //Наукові записки (Культурологія. Філософія. Релігієзнавство). – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2000. – Вип. 5. – С. 60-67. – 0,5 др.арк.
Братерська-Дронь М.Т. Етика космізму на межі тисячоліть: до проблеми понятійного апарату //Науковий Вісник ВДУ: філософські науки (журнал). – Луцьк: видавництво “Вежа” Волинськ. держ. ун.-ту. – 2000. – № 8. – С. 228-233. – 0,5 др.арк.
Братерська-Дронь М.Т. Роль науки в сучасному культурному процесі //Вісник харківського національного ун.-ту ім. В.Н. Каразіна: Зб. наук. статей. – Харків-Дрогобич, 2001. – № 501/2. – 0,5 др. арк.
Братерська-Дронь М.Т. Любов у структурі понятійного апарату етики космізму // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Зб. наук. праць. – К.:ДАКККіМ, 2001. – С. 87-98. – 0,5 др. арк.
Братерська-Дронь М.Т. Биологическое будущее человечества в философских работах ученых-космистов // Культура народов причерноморья. Научный журнал. – Межвузовский центр “Крым”, 2001. – № 22. 2001. – С. 187-191. – 0,5др.арк.
Братерська-Дронь М.Т. Часовий вимір в мистецтві початку ХХ століття: до обгрунтування проблеми // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Зб. наук.праць. – К.: ДАКККіМ. – 2001. – Вип. VІІ. – Ч. І. – 2001. – С. 13-21. – 0,5 др. арк.
Братерська-Дронь М.Т. Безсмертя як етична константа //Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Зб. нак. праць. – К.: Видавничий центр КНЛУ, 2002. – С. 110-116. – 0,5 др. арк.
Братерська-Дронь М.Т. Мистецтво і наука початку ХХ ст.: перехрестя двох паралелей // Наукові записки. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія. – Зб. наук. статей. – К.: Національний педагогічний ун.-т. ім. М.П. Драгоманова, 2002. – Вип. 10. – С. 68-74. – 0,5. др. арк.
Братерська-Дронь М.Т. Інтеграція наук у контексті процесу глобалізації //Наукові записки Харківського військового ун.-ту. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. – Харків: ХВУ, 2002. – Вип. ХІV. – С. 38-46. – 0,5 др. арк.
Братерська-Дронь М.Т. “Інтегральна етика” в контексті глобальної концепції //Вісник Харківського національного університету. – Харків, 2002. – С. 80-85. – 0,5 др. арк.
Братерська-Дронь М.Т. Интегральная этика: к проблеме постановки вопроса // Культура народов причерноморья. Научный журнал. – Межвузовский центр “Крым”. – 2002. – № 30. – С. 142-146. – 0,5 др.арк.
Братерська-Дронь М.Т. До проблеми сенсу страждань, милосердя та прощення в етиці космізму //Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. Зб. нак. праць. – К.: КНЛУ, 2002. – С. 244-249. – 0,5 др. арк.
Братерська-Дронь М.Т. Динаміка розвитку суспільства: етичний аспект // Вісник Харківського національного університету. Зб. наук. статей. Харків, Харківський національний ун.-т. ім. В.Н. Каразіна. – 579-2/2003. – С. 23-31. – 0,5 др.арк.
Братерська-Дронь М.Т. Етика космізму: проблема суспільних відносин //Мультивірсум. Філософський альманах. Зб. наук. праць. – К.: Укр. Центр духовної культури . – 2003. – Вип. 36. – С. 101-112. – 0,5 др.арк.
Братерська-Дронь М. Т. Ідея космічного братерства: теоретичний досвід етики космізму // Вісник Прикарпатського університету. Філосоофські та психологічні науки. Зб. наук. праць. – Івано-Франківськ, 2003. – Вип. 5. С.93-101. – 0,5 др.арк.
Братерська-Дронь М.Т. Духовність в структурі світоставлення //Тези наукових читань з нагоди 60-річчя від дня народження А.С. Канарського. К.: Київ держ. ун-ту ім. Т. Шевченка. – 1996. – С. 11-13. – 0,1 др.арк.
Братерська-Дронь М.Т. Этика в логике движения гуманиснического знания //Тез. межд. науч. Конференції “Антична спадщина і сучасна філософія”.“VІІ Аристотелівські читання”. – Мариуполь,1996. – С. 54-56. – 0,2. др. арк.
Братерська-Дронь М.Т. Етика космізму в контексті інтеграції наук //Мат. наук.-теор. конференції “Етика і естетика в структурі сучасного гуманітарного знання”. – К.: Видав. Центр “Київський ун.-т”, 1997. С. 4-6. – 0,1 др. арк.
Братерська-Дронь М.Т. Наукова і художня творчість: досвід взаємодії // Мат. між. наук.-практич. Конф. “Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога”. – К.: Гнозис. – 1998. – С. 62-63. – 0,1 др. арк.
Братерська-Дронь М.Т. Від поняття “розумності” Аристотеля до “розумного егоїзму” російського космізму: етичний аспект проблеми //Мат. Міжнар. Наук.конф. “VІІІ Аристотелівські читання”. – Маріуполь: ПДТУ. – 1998. – Вип. 5. – С. 58-60. – 0,2. др. арк.
Братерська-Дронь М.Т. Розвиток творчого потенціалу особистості як фактор формування її духовного світу //Мат. Наук.ь практ. Конф. “Кіноосвіта в Україні: Сучасний стан, проблеми розвитку”. – К.: Акад. Мистецтв України. – 2000. – С. 61-64. – 0,1. др. арк.
Братерська-Дронь М.Т. Ідеї космізму в традиціях української філософської думки // Мат. ІІІ Всесвітнього форуму українців “У майбутнє – в ім’я України!”. – Київ, 2001. – 18-20 серпня. – С. 93-94. – 0,1. др. арк.
Братерська-Дронь М.Т. Етико-філософська спадщина В. Вернадського в духовних традиціях людства // Мат. 3-ї Між. наук. конф. “Творча спадщина В. І. Вернадського і сучасність” (“Вернадські читання”). – Донецьк: ДонНТУ, 2003. – С. 187-198. – 0,2 др. арк.
Братерська-Дронь М.Т. Творчість як визначальна константа ноосферного процесу у філософії космізму //Мат. між. наук. конференції. – К.: Асоціація “Акрополь”, 2003. – 23-24 травня. – Ч. І. – С. 3-4. – 0,1 др.арк.
Братерська-Дронь М.Т. Моральнісний вимір філософії космізму. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.07. – етика. – Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України. – Київ, 2004.
В дисертації вперше проведено комплексний аналіз етичних концепцій російського космізму, насамперед гуманірного та природничо-наукового його напрямів, зокрема на матеріалі творчої спадщини М. Федорова, О. Сухово-Кобиліна, М. Умова, К. Ціолковського, В. Вернадського, П.Флоренського, В.Муравйова, О. Горського, М. Холодного, М. Сетницького, В. Куприєвича, О.Чижевського, О. Манєєва. Конкретизовано принципові положення етики космізму, що втілюють її орієнтацію на антропокосміче світоставлення.
Здійснено історико-теоретичний аналіз становлення космізму, його генетичних витоків і передумов етико-філософської концепції. Становлення парадигми космічного мислення проаналізовано в контексті напрацьованої світовою філософською думкою, починаючи із античних часів, діалектики понять “мікрокосм” і “макрокосм”. Визначено головні етапи концептуалізації етичного змісту філософії космізму. Вперше висвітлено іманентний зв’язок етики космізму з духовними традиціями української філософської думки (Ф.Прокопович, Г. Сковорода, П. Юркевич та ін.). Конкретизовано місце етичних концепцій російського космізму у контексті історії етичних вчень ХІХ – початку ХХ ст. Обгрунтовано структуру етико-теоретичних досліджень космізму, відповідно до головних сфер життєдіяльності людини, які знайшли в космізмі своє специфічне осмислення. Визначені і проаналізовані наріжні концепти космізму: “космічна єдність”, “розумний егоїзм”, “інтегральна людина”, а також вперше опрацьовано базовий понятійно-категоріальний апарат етики космізму.
У багатоголоссі етичних вчень ХХ століття етика космізму посідає власне своєрідне місце, збагачуючи духовні надбання людства. Проведене дослідження відкриває нові шляхи для подальшого етичного осмислення сучасної соціокультурної ситуації, різнобічного аналізу перспектив розвитку планетарної спільноти, утвердження гуманітарних і екологічних цінностей у сфері освоєння космічного простору, моральнісних критеріїв процесу глобалізації.
Ключові слова: космізм,російський космізм,“філософія загальної справи”, космічна єдність, гуманізм, моральність, “інтегральна етика”, творчість як спосіб космічного буття, безсмертя.
Братерская-Дронь М.Т. Нравственное измерение философии космизма. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора философских наук по специальности 09.00.07 – этика. Институт философии имени Г.С. Сковороды НАН Украины. – Киев, 2004.
В диссертации впервые проведен комплексный анализ этических концепций русского космизма, прежде всего гуманитарного и естественнонаучного направлений, в частности на материале творческого наследия Н. Федорова, А. Сухово-Кобылина, Н. Умова, К. Циолковского, В.Вернадского, П. Флоренского, В. Муравьева, А. Горского, Н. Холодного, Н.Сетницкого, В. Куприевича, А. Чижевского, А. Манеева. Конкретизированы принципиальные положения этики космизма, отображающие ее ориентацию на антропокосмическое мировоззрение.
Проведен историко-теоретический анализ становления космизма, его генетических истоков, предпосылок его этико-философской концепции. Формирование парадигмы космического мышления исследовано в контексте наработанной мировой философской мыслью, начиная с античных времен, диалектики понятий “микрокосм” и “макрокосм”. Впервые освещена имманентная связь этики космизма с духовными традициями украинской философской мысли (Ф. Прокопович, Г. Сковорода, П. Юркевич и др.). Определено место этических концепций русского космизма в контексте истории этических учений ХІХ – начала ХХ вв. Обоснована структура этико-теоретических исследований космизма в соответствии с главными сферамы жизнедеятельности человека, нашедшими в космизме свое специфическое осмысление.
Раскрыты и проанализированны основополагающие концепты космизма: “космическое единство”, “разумный эгоизм”, “интегральный человек”. Впервые проработан базисный понятийно-категориальный аппарат этики космизма. Рассмотренно толкование космистами понятий “добро” и “зло”, “духовность”, “любовь”, “страдание”, “сочувствие”, “милосердие”, “прощение” и др. Раскрыт этический смысл одного из определяющих принципов космизма – “всеобщего бессмертия”. Определен анализ морально-этического аспекта, разработанной представителями космизма концепции биологического будущего человечества, что существенно расширяет традиционный круг этической проблематики. Конкретизирована нравственная подоплека проблематики “обновленного человека”.
Проведенное исследование представляет этику космизма как оригинальное явление этической мысли ХХ века, опыт которого существеннен для дальнейшего осмысления современной социокультурной ситуации, разностороннего анализа перспектив развития человеческого сообщества, утверждения гуманитарных и экологических в сфере освоения космического пространства, нравственных критериев процесса глобализации.
