Анотація до роботи:

Степанюк Я.В. Морфо-екологічна характеристика центральних відділів нюхового та зорового аналізаторів деяких ссавців. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2004.

Проведено дослідження центральних відділів нюхового та зорового аналізаторів ссавців, які належать не лише до різних рядів (Insectivora, Chiroptera, Rodentia, Primates), а й до різних екологічних груп (літаючі, напівводяні, підземні, тварини наземного способу життя, тварини відкритих просторів та наземні спеціалізовані: напівдеревні), що внаслідок освоєння різних біотопів відрізняються за екологічними та морфо-функціональними ознаками. Саме в останніх виявлено вплив середовища та екологічних факторів на організацію структур нюхового та зорового аналізаторів.

Комплексне порівняння структур нюхового аналізатора свідчить про те, що в тупайї він розвинений найгірше. Це є наслідком компенсації слабкого розвитку нюху стереоскопічним зором. Найвищий рівень організації нюхового аналізатора виявлено в комахоїдних та підземного гризуна сліпака. Розвиток цього показника в інших досліджуваних гризунів різний, що пояснюється їх значною адаптивною радіацією. У структурах нюхового аналізатора вечірниці проявляються як примітивні, так і прогресивні риси організації.

Зоровий аналізатор серед досліджуваних видів найкраще розвинений у тупайї. Найгірше його ланки проявляються в комахоїдних, особливо у їжака та крота, хоча структури цього аналізатора в білозубки мають прогресивні риси будови. Серед гризунів зоровий аналізатор розвинений примітивно у сліпака, значно досконаліше – у нутрії. У вечірниці структура аналізатора складніша, ніж у комахоїдних, проте значно примітивніша, ніж у гризунів.

У дисертації дано теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що визначається у встановленні особливостей анатомо-гістологічної будови центральних відділів нюхового та зорового аналізаторів ссавців різних екологічних груп, в залежності від їх спеціалізації, систематичного положення та, перш за все, від значення аналізатора в життєзабезпеченні видів. Показано наявність компенсаторних взаємовідносин між нюховим та зоровим аналізаторами.

1. Дані морфометричних досліджень (розміри головного мозку, відносна маса його окремих відділів, кутові виміри, коефіцієнт енцефалізації) свідчать про те, що мозок досліджуваних видів ссавців відноситься до різних типів (класифікація за Нікитенком, 1967), а саме до рінального (представники Insectivora), акустико-базального (представники Chiroptera), рінально-паріетального (представники Rodentia). Головний мозок тупайї (Primata) не належить до жодного із згаданих типів, оскільки поєднує риси рінального, рінально-паріетального і примітивного фронто-темпорального типу, який характерний для вищих приматів.

2. Темпоральна частка головного мозку досліджених видів, у якій розміщені кіркові та підкіркові центри слухового аналізатора, розвинута найпрогресивніше в рудої вечірниці (Chiroptera) (=37±1; =103±1), а окципітальна, де розміщені кіркові центри зорового аналізатора, – у тупайї звичайної (Primata) (=21±1; =123±1). Це вказує на пріоритетну роль у першої слухового аналізатора, а у другої – зорового. У інших видів ці показники не мають значних відмінностей, що, очевидно, вказує на схожий розвиток як зорового, так і слухового аналізатора.

3. Величина коефіцієнта енцефалізації залежить не лише від систематичного положення видів, але й від спеціалізації, локомоторних властивостей, ступеня розвитку сенсорних органів та способу живлення тварин.

4. У нюхових цибулинах усіх досліджуваних видів, як і в людини, виявлено сім цитоархітектонічних шарів: зовнішній волокнистий, клубочковий, зовнішній плексіморфний, мітральний, внутрішній плексіморфний, зернистий шар, внутрішній волокнистий.

Характерною особливістю мітрального шару комахоїдних є висока щільність нейронів (кріт – 40230±2120,2, мм³; білозубка – 266821±1577, мм³; їжак – 70854±256,2, мм³). Нюхові цибулини гризунів не мають характерних рис організації, тому що представники ряду належать до різних екологічних груп. Щільність нейронів мітрального шару ємуранчика (104142,8±5891,8, мм³) та сліпака (60393,1±2876,9, мм³) наближається до показників у комахоїдних, що підтверджує важливе значення нюхового аналізатора в життєдіяльності видів.

5. У піріформній корі всіх досліджуваних видів виявлено три цитоархітектонічні шари (зовнішній та внутрішній плексіморфні, густоклітинний), їх організація, як і організація шарів нюхової цибулини, складніша в комахоїдних. На це вказують високі значення відносного об’єму кори (кріт – 1,2±0,95%; білозубка – 1,36±0,1,23%; їжак – 1,51±0,56%) та щільність нейронів густоклітинного шару (кріт – 905357,8±27764,5, мм³; білозубка – 994172,4±24939,1, мм³; їжак – 321206,9±4564,2, мм³). Піріформна кора у представника приматів розвинута найпримітивніше, що свідчить про втрату значення нюхового та кращий розвиток зорового аналізатора в його життєдіяльності. Ця структура у вечірниці демонструє як примітивні (низька щільність відносного об’єму 1,11±0,29%), так і прогресивні (висока щільність зовнішнього плексіморфного шару – 445773±46747,8, мм³) риси організації.

6. Передні горбки чотиригорбкового тіла досліджуваних видів ссавців мають ламінарну будову і складаються з цитоархітектонічних шарів. Проте у комахоїдних (кріт, їжак) досліджувана структура має слабо диференційований середній сірий шар. У тупайї значення відносного об’єму (3,65%) та щільність цитоархітектонічних шарів (I шар = 272156±12322, мм³; II шар = 285670±2135,6, мм³; III шар = 178549±2569,9, мм³; IV шар = 191473,9±13665,13, мм³) мають найвищі показники.

Структури зорового аналізатора примітивно представлені у підземних (кріт, сліпак). Проте, відносний об’єм, щільність латерального колінчастого тіла та передніх горбків за своєю організацією не суттєво відрізняються від інших досліджуваних видів, хоч периферичний відділ зорового аналізатора редукований.

7. Результати досліджень свідчать про наявність кореляції між організацією нюхового і зорового аналізаторів та екологічними умовами існування досліджуваних видів ссавців.

Публікації автора:

1. Степанюк Я.В. Особливості організації основної нюхової цибулини та піріформної кори комахоїдних, рукокрилих, гризунів та приматів // Вісник Прикарпатського університету. Серія біологія. – 2002. – Вип. ІІ. – С. 164-172.

2. Степанюк Я.В. Особливості цитоархітектоніки ядра латерального нюхового тракту в комахоїдних, рукокрилих, гризунів та приматів // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. – Симферополь. – 2002. – Т. 138, Ч. 6. – С. 96-99.

3. Степанюк Я.В. Морфометричні відмінності головного мозку деяких видів комахоїдних, рукокрилих, гризунів та приматів // Науковий вісник Волинського державного університету. – Луцьк. – 2003. – №11. – С.88-94.

4. Омельковець Я.А., Степанюк Я.В. Морфологічна характеристика ядер мозочка тупайї // Науковий вісник Волинського державного університету. – Луцьк. – 2002.– №6. – С.100-102. (Степанюк Я.В. – проведення гістологічних досліджень, математична обробка одержаних результатів, написання тексту статті).

5. Омельковець Я.А., Степанюк Я.В. Порівняльна мікроморфологія трапецієподібного тіла деяких комахоїдних і рукокрилих // Український медичний альманах. – 2000. – №3. – С. 128-130. (Степанюк Я.В. – здобувачем проведено експеримент, взято участь в обговоренні та підготовці матеріалів до друку).

6. Степанюк Я.В. Макроморфологія головного мозку комахоїдних та гризунів // ІІ Всеукраїнська студентська наукова конференція. – Черкаси. – 2000. – С. 18.

7. Омельковець Я.А., Степанюк Я.В., Ільчук Н.Л. Порівняльна мікроморфологія bulbus olfactorius звичайного їжака та звичайної тупайї // Структура та функціональна роль тваринного населення в природних та трансформованих екосистемах: Тези І Міжнародної конференції. – Дніпропетровськ. – 2001. – С. 186-187. (Степанюк Я.В. – інтерпритація даних гістологічних досліджень, оформлення статті).

8. Степанюк Я.В. Порівняльна мікроморфологія піріформної кори ссавців різних екологічних груп // Міжнародна науково-практична конференція “Динаміка наукових досліджень”.– Д.: Наука і освіта, 2002.– Т. 3: Біологічні науки.– С. 59–62.

9. Степанюк Я.В. Порівняльна характеристика colliculus superior тупайї звичайної і білозубки звичайної // Матеріали VI Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених.– Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.– С. 356.

10. Степанюк Я.В. Особливості організації мітрального шару основної нюхової цибулини ссавців // VI Міжнародна науково-практична конференція “Наука і освіта ’2003”.– Д.: Наука і освіта, 2002.– Т. 3: Біологія. – С. 17–18.

11. Омельковець Я.А., Степанюк Я.В. Особенности организации основной обонятельной луковицы амфибий и млекопитающих в сравнительном аспекте // Материалы Международного совещания VIІ съезд териологического общества.– Москва.– 2003.– С. 243–244. (Здобувачем здійснено виготовлення гістологічних зрізів, проведення експериментальних вимірів, математична обробка одержаних результатів, узагальнення даних та підготовка статті до друку).

12. Степанюк Я.В. Порівняння організації латерального колінчастого тіла ссавців різних рядів // Матерыали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень ’2003”.– Д.: Наука і освіта, 2003.– Т. 5: Біологія.– С. 45.