Анотація до роботи:

Власова О. В. Морфо-функціональні показники адаптаційно-компенсаторних можливостей серцево-судинної системи при хронічній фтористій інтоксикації (анатомо-експериментальне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 03. 01 – нормальна анатомія. – Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2005.

Дисертація присвячена вивченню морфо-функціональних аспектів патогенезу ураження серцево-судинної системи при хронічній фтористій інтоксикації та лікувально-профілактичних можливостей його корекції.

В роботі використано сучасні морфологічні методи (серійні напівтонкі зрізи, трансмісійна та скануюча електронна мікроскопія) у поєднанні з електрофізіологічними методами дослідження (реовазографія) з статистичним аналізом кількісних показників.

Встановлено, що тривалий надлишковий вміст фтору в організмі експериментальних тварин викликає в міокарді деструкцію міжм’язевоволоконних анастомозів (порушення паралельних зв’язків між м’язевими волокнами), пошкодження спеціалізованих з’єднувальних структур в зоні вставних дисків (порушення послідовних зв’язків між кардіоміоцитами), а також патологічні зміни майже усіх органел і міофібріл кардіоміоцитів.

Доведено, що до перебудови обмінних мікросудин і змін процесів мікроциркуляції в міокарді тварин при хронічній фтористій інтоксикації відноситься підвищення активності люмінальної поверхні ендотеліального шару кровеносних капілярів, посилення мікропіноцитозного транспорту, зменшення у капілярах еритроцитів, а також розвиток венозної гіперемії, яка супроводжується підвищенням гідратації інтерстиція в міокарді.

В експериментальних умовах проведено вивчення лікувально-профілактичних властивостей гліцерофосфату кальція та яблучного пектину. При хронічній фтористій інтоксикації, введення тваринам гліцерофосфату кальція та яблучного пектину дає достовірно регеструєме покращення вивчених нами морфологічних та функціональних показників, що дає змогу рекомендувати їх як лікувально-профілактичний засіб при флюорозі.

У дисертації викладено теоретичне обгрунтування і нове рішення наукової задачі, яка визначається морфо-функціональними аспектами патогенезу ураження серцево-судинної системи при хронічній фтористій інтоксикації та лікувально-профілактичні можливості його коррекції.

1. Тривалий надлишковий вміст фтору в організмі експериментальних тварин викликає в міокарді деструкцію міжм’язевоволоконних анастомозів (порушення паралельних зв’язків між м’язевими волокнами), пошкодження спеціалізованих з’єднувальних структур в зоні вставних дисків (порушення послідовних зв’язків між кардіоміоцитами), а також патологічні зміни майже усіх органел і міофібріл кардіоміоцитів.

2. Забезпечення скоротливої функції серцевих м’язевих волокон можливо за допомогою кровеносих мікросудин капілярного типу, стінка яких утворена нефенестрованим ендотелієм, який є основним компонентом гемато-міокардіального бар’єру, утворюючого можливість вибіркового транспорту речовин із плазми крові у міжм’язевоволоконні інтерстиціальні “відсіки” за рахунок механізму мікропіноцитозу.

3. До перебудови обмінних мікросудин і змін процесів мікроциркуляції в міокарді тварин при хронічній фтористій інтоксикації відноситься підвищення активності люмінальної поверхні ендотеліального шару кровоносних капілярів, посилення мікропіноцитозного транспорту, зменшення у капілярах еритроцитів, а також розвиток венозної гіперемії, яка супроводжується підвищенням гідратації інтерстиція в міокарді.

4. При хронічній фтористій інтоксикації деструктивні зміни міокарду йдуть поряд з помітними змінами інтимального рельєфу аорти та пошкодженням ендотеліальних клітин, іноді до їх вогнищевого відшарування.

5. Відмічені вище явища супроводжуються зниженням упруго-в’язких властивостей стінки магістральних кровеносних судин, що призводить до порушення процесів гемодинаміки у периферичному руслі серцево-судинної системи експериментальних тварин.

6. При хронічній фтористій інтоксикації, введення тваринам гліцерофосфату кальція дає невелике, але достовірно регеструєме покращення вивчених нами морфологічних та функціональних показників, що дає змогу рекомендувати його як лікувально-профілактичний засіб при флюорозі.

7. До більш суттєвого зниження патологічних явищ серцево-судинної системи тварин, які викликані дією фтору, призводить використання в експерименті яблучного пектину, який має гарно виражені обволакуючі та адсорбціонні властивості, ефективно знижує надходження у внутрішню середу організму надлишкової кількості фтору.

Публікації автора:

1. Власова О. В. Зміни регіонарного кровообігу при моделюванні хронічної фтористої інтоксикації. // Вісник проблем біології і медицини. – 2003. - № 5. – С. 18-19.

2. Власова О. В. Ультраструктурные проявления реакции эндотелия обменных микрососудов при экспериментальной хронической фтористой интоксикации. // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2003. - № 2. – С. 34-37.

3. Власова О. В. Стереоморфологическая характеристика эндотелия аорты кроликов при экспериментальной интоксикации фтористым натрием. // Вісник проблем біології і медицини. – 2004. - № 2. – С. 37-40.

4. Власова О. В. Структурное состояние миокарда при экспериментальной профилактике хронической фтористой интоксикации яблочным пектином и глицерофосфатом кальция. // Вісник проблем біології і медицини. – 2005. - № 1. – С. 51-54.

5. Власова О. В. Показатели изменения регионарного кровообращения при экспериментальной профилактике хронической фтористой интоксикации яблочным пектином и глицерофосфатом кальция. // Вісник проблем біології і медицини. – 2005. - № 2. – С. 53-57.