У дисертації сформульовано теоретичне узагальнення й нове вирішення проблеми визначення основних морфо-функціональних принципів організації артеріального русла великого кола кровообігу, які визначають його гемодинамічний опір в умовах норми. 1. Артеріальні русла функціонально-різних органів великого кола кровообігу людини побудовані відповідно до принципу узгодження значень МСГО їх окремих ділянок. 2. Збільшення кількості артеріальних сегментів на подальших рівнях розподілу відбувається, в основному, за рахунок дихотомічного розгалуження материнського артеріального сегмента, проте трихотомія і квадритомія також існують. Трихотомія зустрічається не більш ніж в 15% випадків, а квадритомія складає не більше 1,5% від загальної кількості розгалужень. Зустрічаються чотири структурно-відмінні типи артеріальних дихотомій, що входять до складу артеріального розгалуження. Найчастіше зустрічається перший тип дихотомій (близько 50% від загальної кількості), при якому величини діаметрів сегментів артерій, не дорівнюють одна одній; другий тип (зустрічається приблизно в 25% випадків) – величина діаметра материнського сегмента дорівнює значенню діаметра однієї з дочірніх гілок; третій тип (зустрічається приблизно в 20% випадків) – величини діаметрів дочірніх гілок дорівнюють одна одній і менші за значення діаметра материнського сегмента; четвертий тип (зустрічається не більш ніж в 5% випадків) – величини діаметрів всіх артеріальних сегментів дорівнюють одна одній. Асиметричні артеріальні дихотомічні розгалуження (1-й і 2-й типи дихотомій) у більшості досліджених органів мають менше значення МСГО, ніж симетричні (3-й і 4-й типи дихотомій). 3. До складу артеріального русла входять конструкції деревоподібного та циклічного видів; кількість перших більша ніж других. Циклічні артеріальні сегменти кишок складають 2-3 ряди осередків сітки й розташовуються, в основному, з 2-го по 8-й рівні розподілу. Середнє число артеріальних сегментів, що становлять один цикл, дорівнює 5,63 (від 3 до 12). Існують: помірна достовірна кореляційна залежність між величинами внутрішнього діаметра і довжини сегмента артерії; сильні достовірні кореляційні залежності між величинами внутрішніх діаметрів материнського і дочірніх циклічних артеріальних сегментів. 4. Крайніми формами деревоподібних артеріальних русел є магістральна (одноканальна) і розсипна (багатоканальна), типами – лептоареальний і евріареальний. Магістральна форма та лептоареальний тип деревоподібного артеріального русла є характерними для органів де артерії, в основному, розташовуються на поверхні (серце, головний мозок, деревоподібні артерії кишок). Розсипна форма та евріареальний тип деревоподібного артеріального русла є характерними для органів де артерії розташовуються всередині (нирка, печінка, селезінка). 5. Для магістральної деревоподібної форми артеріального русла характерною є більша кількість і/або сила кореляційних регресійних залежностей між величинами морфометричних показників і номером генерації, ніж між значеннями цих же показників і рівнем розподілу. Переважним видом розгалужень є дихотомічне (95% і більше). Для розсипної деревоподібної форми - характерною є менша кількість і/або сила кореляційних і регресійних залежностей між величинами морфометричних показників і номером генерації, ніж між значеннями цих же показників і рівнем розподілу, наявність більше 6% від загальної кількості артеріальних розгалужень з трихотоміями і наявність розгалужень з квадритоміями, відсутність зміни величини показника асиметрії (asymmetry ratio) і значення коефіцієнта розгалуження (area ratio) зі збільшенням номера генерації, а також зменшення значення коефіцієнта галуження зі збільшенням рівня розподілу. 6. Середня величина довжини артеріального сегмента деревоподібного русла визначається середніми розмірами органа й меншою мірою залежить від виду органа, тоді як середня величина внутрішнього діаметра артеріального сегмента визначається, у першу чергу, видом органа і вже в межах цього виду залежить від його розмірів. Залежності між діаметром і довжиною артеріального сегмента деревоподібного русла, достатньої для математичного моделювання, у реальних умовах не виявлено. 7. Індивідуальною об'єктивною оцінною морфологічною характеристикою нормального артеріального русла функціонально-різних органів великого кола кровообігу є специфічна картина, зміни величини показника асиметрії та значення коефіцієнта розгалуження залежно від номера генерації та рівня розподілу, а також характер узгодження значень МСГО його ділянок. Узгодження значень МСГО ділянок деревоподібного артеріального русла виявляється достовірними залежностями між: величинами внутрішніх діаметрів материнського і дочірніх артеріальних сегментів, що входять до складу дихотомічного розгалуження; достовірною залежністю між величинами внутрішнього діаметра початкового сегмента артерії та її довжиною від певної початкової точки до рівня мікроциркуляторного русла. 8. Величина внутрішнього діаметра початкового сегмента артерії, яка утворює певне деревоподібне русло, визначає: значення довжини цієї артерії від певної початкової точки до рівня мікроциркуляторного русла; значення загальної довжини всіх артеріальних сегментів цього русла; загальну кількість артеріальних сегментів з мінімальним діаметром, які складають це русло; величину загального внутрішнього об'єму русла; значення МСГО всього русла. 9. Розроблені методика та пристрій для її здійснення дають можливість кількісно досліджувати ПКБВ артерії при об'єктивному контролі за її руйнуванням в ході дилатації у реальному часі. Існує залежність між величиною показника ПКБВ артерії та геометричними характеристиками артеріального сегмента, такими як товщина стінки й розмір внутрішнього діаметру. 10. Математична модель артеріальної гемодинаміки великого кола кровообігу, заснована на: кількісних даних про екстраорганну частину артеріального русла; математичних моделях структури артеріальних русел досліджених органів; кількісних характеристиках ПКБВ артерій різного типу; відомих гемодинамічних теоріях, дозволяє адекватно описати розподіл значень тиску та об'ємного потоку крові по артеріальній системі в нормі та при стенозах крупних артерій. Практичні рекомендації. 1. Встановлені в ході дослідження загальні та індивідуальні морфо-функціональні принципи організації нормальних артеріальних русел функціонально-різних органів великого кола кровообігу є науковою основою для подальших анатомічних, експериментальних і клінічних досліджень; їх доцільно використовувати для поглиблення розуміння закономірностей будови та функціонування артеріальної системи великого кола кровообігу. 2. Виявлені в ході дослідження: кореляційні та регресійні залежності між величинами внутрішніх діаметрів материнського й дочірніх артеріальних сегментів, що входять до складу розгалуження; кореляційні та регресійні залежності між значеннями початкового внутрішнього діаметра артерії та її довжиною до рівня мікроциркуляторного русла; характерну картину змін величин показників асиметрії та коефіцієнта галуження залежно від номера генерації та рівня розподілу; наявність певної відносної кількості артеріальних розгалужень з дихотоміями різних типів, трихотоміями й квадритоміями слід використовувати як індивідуальну об'єктивну оцінну характеристику нормальної будови деревоподібних артеріальних русел органів великого кола кровообігу, які вивчалися і для математичного моделювання структури та функціонування нормального артеріального русла. 3. Порівняльний аналіз: кількості й сили кореляційних і регресійних залежностей між величинами морфометричних показників артеріального русла та номером генерації та рівнем розподілу; зміни величин показників асиметрії та коефіцієнта галуження залежно від номера генерації та рівня розподілу; наявність або відсутність певної відносної кількості артеріальних розгалужень з трихотоміями й квадритоміями слід використовувати як об'єктивну оцінну характеристику форми (магістральної або розсипної) деревоподібного артеріального русла. 4. Знайдені залежності між величинами параметрів, що кількісно характеризують морфологічні закономірності будови (товщина стінки і внутрішній діаметр) і ПКБВ артерії, слід використовувати для розрахунку величини ПКБВ артерії при математичному моделюванні гемодинаміки. 5. Запропоновані нові способи, пристрої, методики, математичні моделі слід застосовувати під час виконання наукових досліджень і в клінічній практиці для вдосконалення методів діагностики і лікування патології артеріальної системи. Зокрема: використання в клінічних умовах математичних моделей будови артеріальних русел, органів які були досліджені, дозволить в автоматичному режимі діагностувати патологію цих органіх; прогнозувати об'єм і площу ділянки, в яку постачається кров; судити про адекватність кровопостачання. Використання математичної моделі артеріального русла скелетного м'яза дозволить раціонально планувати об'єм кірно-м'язового клаптя, що трансплантується. Знання величини, що кількісно характеризує ПКБВ артерії, дозволить прогнозувати поведінку артерії при при проведенні балонної дилатації і сприятиме створенню нових матеріалів для штучних протезів. Практичне застосування математичної моделі гемоциркуляції в умовах експерименту на комп'ютері надасть можливість об'єктивного планування заходів щодо реконструкції патологічно зміненого артеріального русла. Використання в умовах клініки апаратно-програмного комплексу “Visual” для проведення БА дозволить автоматизувати цю процедуру, що допоможе знизити ймовірність внутрішньоопераційних і ранніх післяопераційних ускладнень. 6. Фотографії, комп'ютерні малюнки та цифрові бази даних, одержані в результаті виготовлення й морфометрії корозійних препаратів артеріальних русел органів великого кола кровообігу слід використовувати в навчальному процесі на кафедрах морфологічного профілю. | 