Анотація до роботи:

Криклива С.Д. Морфобіологічні особливості однорічних видів роду Trifolium L. в зв’язку з введенням у культуру в центральній частині Правобережного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України. – Київ, 2004.

В дисертаційній роботі викладено результати досліджень біології розвитку та морфологічних особливостей однорічних видів конюшин – Trifolium alexandrinum L. і Trifolium apertum Bobr. в умовах центральної частини Правобережного Лісостепу України. З’ясовано строки настання та тривалість фенологічних фаз. Розглянуто особливості формування пагона, кореневої системи, закономірності формування бульбочок, анатомо-морфологічні характеристики листків. Встановлено особливості цвітіння та плодоношення, біологічну нерівноцінність суцвіть, що сформувались на бічних пагонах різних порядків, визначено їх обсіменіння. З’ясовано продуктивний потенціал та динаміку накопичення органічних речовин в онтогенезі T. alexandrinum і T. apertum в умовах культури. Доведено необхідність впровадження у виробництво однорічних видів конюшин, які не мають аналогів в Україні та розроблено основні прийоми з культивування.

У дисертаційній роботі наведено теоретичні узагальнення та результати комплексних досліджень морфобіологічних особливостей однорічних видів Trifolium alexandrinum L. та Trifolium apertum Bobr. в зв’язку з інтродукцією в центральній частині Правобережного Лісостепу України. Встановлено особливості генеративного розвитку, продуктивний потенціал рослин в процесі онтогенезу та на рівні районованих в Україні високоадаптивних сортів Оріана (T. alexandrinum) і Діана (T. apertum) розроблено основні прийоми культивування.

1. Вперше в умовах центральної частини Правобережного Лісостепу України з’ясовано, що T. alexandrinum і T. apertum є однорічними монокарпічними рослинами моноциклічного та дициклічного типу розвитку відповідно. Показано успішність інтродукції видів рослин, про що свідчить формування повноцінного насіння. При проведенні сівби рослин Т. alexandrinum в третій декаді квітня – першій декаді травня масові сходи відмічаються на 7-8 добу, тривалість вегетаційного періоду становить 125-135 діб. У T. apertum при сівбі в третій декаді серпня – першій декаді вересня протягом осіннього періоду вегетації рослини утворюють листкову розетку та формують розгалужену кореневу систему. Відростання рослин T. apertum розпочинається в другій декаді квітня, тривалість вегетаційного періоду становить 320-345 діб (120-125 діб після весняного відростання).

2. Встановлено, що ріст ортотропного пагона відбувається як за рахунок формування метамерів, так і за рахунок інтеркалярного росту з максимумом у фазах стеблування та бутонізації. На кінець вегетації довжина стебла рослин T. alexandrinum становить 84-126 см, T. apertum - 105-135 см, коефіцієнт полягання - 62% і 57% відповідно.

3. Виявлено, що для рослин T. alexandrinum за умов регіону характерне явище поліморфізму листків. Найбільші лінійні розміри листки рослин T. alexandrinum і T. apertum мають в першій половині ювенільного періоду. Максимальна кількість листків (80-90) у видів спостерігається у фазі цвітіння. Найбільшу площу листкової поверхні рослини мають у фази бутонізації, початку цвітіння: T. alexandrinum 95-107 см², T. apertum - 110-
   122 см². Встановлено коефіцієнти листкової поверхні T. alexandrinum і T. apertum, які становлять відповідно 0,728 і 0,727.

4. Анатомічні дослідження листків показали, що кількість клітин нижнього епідермісу на одиницю площі у рослин T. alexandrinum становить 1549 ± 34,0, що в 1,4 рази більше, ніж у T. apertum. Нижній епідерміс листків T. alexandrinum містить 426,5 продихів, що в 1,6 рази більше ніж T. apertum.

5. Встановлено, що досліджувані види рослин на ранніх етапах онтогенезу вступають у симбіотичні зв’язки з азотфіксуючими бактеріями та за період вегетації на кореневих системах утворюють 120-170 кореневих бульбочок кроталаріоїдного типу на різній стадії формування.

6. Доведено, що рослини Т. alexandrinum формують голівки на головних пагонах та бічних пагонах І-ІІІ-го порядків, T. apertum - на головних пагонах та бічних пагонах І-ІУ-го порядків. Чим вищий порядковий номер суцвіття чи супліддя, тим менші його лінійні розміри. Обсіменіння суплідь рослин T. alexandrinum становить 47%, T. apertum - 60,2 %

7. Виявлено, що насіннєва продуктивність Т. alexandrinum становить 2,23+0,65 г, T. аpertum - 6,23+0,18 г на рослину. Насіння рослин Т. alexandrinum має більші лінійні розміри і масу, ніж насіння T. apertum. Основну кількість проростків у рослин Т. alexandrinum дає насіння суплідь головного пагона та І-ІІ-го порядків, а у супліддях ІІІ-го порядку міститься найбільша частка твердого насіння. У рослин T. apertum найбільше твердого насіння формується у супліддях головних пагонів та І-ІІ-го порядків. Насіння рослин Т. alexandrinum характеризується високою енергією проростання, T. apertum - нижчою.

8. Встановлено, що у фазі цвітіння рослини містять найбільше азоту, протеїну та мають максимальну чисту продуктивність фотосинтезу. Рослини Т. alexandrinum на всіх етапах онтогенезу містять більше азоту та протеїну. Максимальна кількість азоту спостерігається у листках Т. alexandrinum у фазі стеблування – 4,36% (в перерахунку на абс. сух. реч.).

9. В результаті проведених інтродукційних досліджень та селекційної роботи створені високопродуктивні адаптовані до умов центральної частини Правобережного Лісостепу України сорти однорічних видів роду Trifolium: Оріана Т. alexandrinum і Діана T. аpertum та розроблені основні прийоми їх культивування. Встановлено строки сівби та норми висіву, оптимальну глибину загортання насіння, строки збирання високоякісної надземної маси та насіння.

Публікації автора:

1. Криклива С.Д. Особливості росту і розвитку Trifolium alexandrinum L. у зв’язку з інтродукцією в Правобережному Лісостепу України // Наукові записки. Серія біологія. – Тернопіль.- 2000. – №4 (11). - С. 11-13.

2. Криклива С.Д. Інродукція Trifolium apertum Bobr. в Правобережному Лісостепу України // Інтродукція рослин. – 2003. - №1-2. - С. 65-69.

3. Криклива С.Д. Характеристика генеративного періоду однорічних видів роду Trifolium L., інтродукованих в Правобережному Лісостепу України // Інтродукція рослин. – 2003. – №4. – С. 101-105.

4. Авторське свідоцтво на сорт рослин № 767 – Україна - конюшина відкритозіва Діана // Криклива С.Д., Бугайов В.Д., Щербина Л.П, Бабич А.О., Штойко Л.М. (Україна), заявка №97052001 від 5 листопада 1997 року. Зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 1999 році.

5. Криклива С.Д., Бугайов В.Д. Особливості формування генеративних органів однорічних видів конюшин Trifolium apertum Bobr. і Trifolium alexandrinum L. // Корми і кормовиробництво. – 2001. – №47. – С. 90-97.

6. Криклива С.Д. Проблема нестачі азоту в грунтах Правобережного Лісостепу України та її вирішення шляхом введення в культуру однорічних видів роду Trifolium L. // Тез. доп. на міжн. конф. “Регіональні екологічні проблеми”, – К., 2002. – С.166-167.

7. Юрченко Х., Бугайов В., Прокопенко Л., Криклива С. Конюшина відкритозіва – перспективна культура // Тваринництво України. – 1996. – №3. – С. 28.

8. Криклива С.Д. Деякі біоморфологічні ознаки однорічних видів конюшин в зв’язку з введенням їх в культуру Поділля // Тез. доп. на міжн. конф. молодих вчених “Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений”. – Харків, 2001. – С. 200-201.

9. Криклива С.Д. Результати інтродукції однорічних видів роду Trifolium L. за умов Правобережного Лісостепу України // Тез. доп. на ІІ Міжн. наук. конф. молодих дослідників “Теоретичні і прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва”. – Умань, 2002. – С. 187-188.

10. Криклива С.Д. Болоховська Т.О. Рослини роду Trifolium L. в природі і культурі Поділля // Тез. доп. на Міжн. наук.-практ. конф. “Ресурсознавство, колекціонування та охорона біорізноманіття”– Полтава, 2002. – С. 132-134.

11. Криклива С.Д. Морфологічні особливості листків деяких однорічних видів роду Trifolium L., інтродукованих за умов Правобережного Лісостепу України // Тез. доп. на Міжн. наук.-практ. конф. “Наука і освіта 2004” – Дніпропетровськ, 2004. – Серія “Біологічні науки”, т. 55. - С. 34-35.