Анотація до роботи:

Клишня М.А. Морфофункціональна характеристика ендотеліоцитів аорти при хронічній гіперхолестеринемії, стресі та механічному пошкодженні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 – патологічна анатомія. – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2004.

Дисертація присвячена вивченню структурно-метаболічних особливостей судинного ендотелія при диференційованому і поєднаному впливі хронічної гіперхолестеринемії, стреса, механічного пошкодження та визначенню морфофункціональних еквівалентів ендотеліальної дисфункції при патології, яка моделювалась. Встановлено, що структурно-метаболічні особливості перебудови ендотелію визначаються комплексом стереотипних змін, що являють собою фон для реалізації порушень, які індукуються проатерогенними факторами. Показано, що вирішальною ланкою патогенезу ендотеліальної дисфункції в усіх модельованих нами ситуаціях є рецептор-опосередкований та прямий вплив цих факторів на плазмолему ендотеліоцитів, що призводить до змін її складу та фізико-хімічних властивостей. Виявлено, що поєднаний вплив хронічної гіперхолестеринемії зі стресом або механічним пошкодженням створює потенціюючий ефект, який посилює ступінь атеросклеротичного пошкодження судинної стінки.

1. На основі результатів електронномікроскопічних і гістохімічних досліджень отримані нові дані про особливості структурно-функціональної перебудови ендотеліального моношару аорти при ізольованому і комплексному впливі проатерогенних факторів: ГХЕ, стресу і механічного пошкодження.

2. Морфофункціональна перебудова ендотелію, незалежно від характеру застосованого нами впливу, визначається, перш за все, комплексом стереотипних компенсаторно-пристосувальних і патологічних змін, співвідношення яких варіює в кожній клітині, що обумовлює, по-перше, різну ефективність адаптації до нових умов функціонування, по-друге – різко посилює природну морфофункціональну гетерогенність ендотеліального моношару, знижуючи резистентність судинної стінки до проатерогенних факторів.

3. Ендотеліальна дисфункція в умовах ГХЕ, стресорних ситуацій та дії гуморальних речовин, які накопичуються при механічному пошкодженні судинної стінки, ініціюється як через рецепторний аппарат, так і шляхом прямого впливу на глікокалікс та плазмолему ендотеліоцитів.

4. Структурно-метаболічними ознаками ендотеліальної дисфункції при впливі факторів, що досліджувались, поряд із змінами каталітичної активності ензимів, функціонально пов’язаних з рецепторним апаратом ендотеліоцитів, є модифікація фізико-хімічних властивостей плазмолеми, явища мікроклазматоза і шейдінга, пошкодження глікокалікса і перебудова цитоскелета, порушення проникності ендотеліального моношару, механізмів енергетичного та пластичного забезпечення функції клітин, їх секреторної активності, інтенсифікація процесів катаболізму.

5. Стрес-реакція ендотеліоцитів при ГКХ включає активацію їх ферментних систем, що здійснюють катаболізм біогенних амінів. Недостатність цієї адаптаційної реакції, яка коригує чутливість клітин до рецептор-опосередкованих впливів, призводить до надмірної реалізації кінетичних потенцій їх цитоскелета з розширенням міжендотеліальних щілин і активації мікропіноцитоза, істотно змінюючи бар’єрно-транспортну функцію ендотеліального моношару.

6. Одним із провідних факторів альтеративних змін ендотеліоцитів при хронічному стресі є дисбаланс регуляторних систем, які контролюються АДЦ і фосфоліпазою С. Електронноцитохімічно це визначається непропорційними змінами каталітичної здатності АДЦ і ФДЕ циклічних нуклеотидів. Надлишок некомпартменталізованого Са²⁺ в цитозолі, дефіцит АТФ, активація ПОЛ і модифікація цитомембран в тій чи іншій мірі дискоординують взаємодію різних компонентів цитоскелета і бар’єрно-транспортну функцію судинного ендотелію.

7. При хронічній ГХЕ ендотеліальна дисфункція ініціюєтся насиченням холестерином і дисліпопротеїдемічною модифікацією плазмолеми, що стимулює оксидативні процеси суттєвіше, ніж інші фактори. Це змінює фізико-хімічні властивості цитомембран і, тим самим, стан асоційованих з ними ферментних систем, наприклад, АТФ-ази або АДЦ, які контролюють іонні канали і функцію рецепторного апарата. Дісліпопротеїдемічна модифікація плазмолеми змінює адгезивність МПВ, що сприяє утворенню ними канальців, які разом з дилатацією міжендотеліальних контактів підвищують проникнисть судинної стінки.

8. Ендотелізація травмованого сегмента судинної стінки на момент завершення експерименту не призводить до повного відновлення гістоструктури і, відповідно, функції новоутвореного ендотеліального моношару. Це сприяє тривалому генералізованому характеру пострегенераторної реакції ендотеліоцитів, морфофункціональними проявами якої є інтенсифікація в них пластичних, секреторних, енергетичних процесів і активності АТФ-ази, а також більш виражена у порівнянні з контролем структурно-метаболічна гетерогенність клітин в регіонах, віддалених від травмованої зони аорти.

9. Поєднання хронічної ГХЕ і стреса або механічного пошкодження підсилює їх стимулюючий вплив на атерогенез, що вірогідно збільшує площу атеросклеротичного ураження судинної стінки і надає змінам в ендотеліоцитах якісної своєрідності.

Публікації автора:

1. Гавриш А.С., Сергиенко О.В., Рудницкая О.Г., Лисовец М.А., Третьяк И.В. Морфофункциональное состояние эндотелия и тромбоцитов в отдаленные сроки посттравматической регенерации сосудистой стенки // Укр. кардіол. журн. – 1997. - №4. – С. 54-57.

Дисертантом проведені електрономікроскопічні та морфометричні дослідження ендотелія аорти кролів, проаналізовані результати і підготовлен матеріал до публікації.

2. Гавриш А.С., Евстратова И.Н., Лисовец М.А. Региональные особенности структуры и метаболические изменения эндотелия аорты при экспериментальной гиперадреналинемии // Укр. кардіол. журн. – 1997. - №1. – С. 64-66.

Дисертантом проведені електронномікроскопічні та морфометричні дослідження ендотелію аорти експериментальних тварин в умовах експериментальної гіперадреналінемії, проаналізовані та опубліковані результати.

3. Гавриш А.С., Лисовец М.А., Благодаров В.Н., Исаечкина И.М. Особенности морфофункциональной перестройки эндотелия аорты при алиментарном атеросклерозе // Лікар. справа. – 1998. - №8. – С. 43-49.

Дисертантом проведені електронномікроскопічні та морфометричні дослідження ендотелію аорти експериментальних тварин в умовах комплексного впливу хронічної гіперхолестеринемії і гіперадреналінемії, проаналізовані результати та підготовлен матеріал до публікації.

4. Гавриш А.С., Сергиенко О.В., Лисовец М.А., Лишневская В.Ю. Структурно-метаболические изменения сосудистого эндотелия и тромбоцитов при комплексном воздействии хронической гиперхолестеринемии // Укр. кардіол. журн. – 1999. – №5. – С. 56-61.

Дисертантом проведені електрономікроскопічні та морфометричні дослідження ендотелія аорти експериментальних тварин в умовах комплексного впливу хронічної гіперхолестеринемії і стреса, проаналізовані та опубліковані результати.

5. Гавриш О.С., Клишня М.А. Структурно-метаболічні еквіваленти ендотеліальної дисфункції при впливі факторів, що стимулюють атерогенез // Галицький лікар. вісник. – 2003. – Т.10, № 4. – С. 13-16.

Дисертантом проведені електронномікроскопічні та морфометричні дослідження ендотелію аорти експериментальних тварин, проаналізовані результати та підготовлений матеріал до публікації.

6. Гавриш А.С., Лисовец М.А., Сергиенко О.В. Ультраструктурная и цитохимическая перестройка ендотелия аорты и тромбоцитов периферической крови при комбинированном воздействии атеросклеротических факторов // Укр. кардіол. журн. – 1998. – Додат. № 10. – С.35.

7. Гавриш А.С., Лисовец М.А., Порадун Е.Н., Рудницкая О.Г., Сергиенко О.В. Морфофункциональная реакция эндотелия на механическое повреждение сосудистой стенки и ее алияние на атерогенез // Actualitati in diagnosticus si tratamentul bolilor cardiovasculare: Conf. A dona stuntifica a cardiologilor. – Chisinau, 1996. – С. 92-93.

8. Гавриш А.С., Сергиенко О.В., Благодаров В.Н., Лисовец М.А. Морфофункциональное состояние эндотелия и тромбоцитов в отдаленные сроки посттравматической регенерации сосудистой стенки // Инвазивная кардиология. Новое в сердечно-сосудистой хирургии: Тезизы докладов науч. конф. Ассоциации серд.- сосуд. хирургов Украины . – Киев, - 1997. – С.60.

9. Лисовец М.А., Гавриш А.С. Морфофункциональный анализ системных и региональных реакций сосудистого эндотелия при различных воздействиях // Судинні і онкологічні захворювання: морфогенез та екологічний патоморфоз: Матеріали 6 Конгр. Патологів України. – Вінниця, - 1998. – С. 76-77.

10. Гавриш А.С., Лисовец М.А. Гемодинамическая нагрузка и структурно-метаболические особенности эндотелия интактной аорты // Актуальні питання морфології: Фахове видання наук. праць II Націон. Конгр. анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України. – Луганськ. – 1998. – С. 160-161.

11. Гавриш А.С., Лисовец М.А. Региональные особенности эндотелия аорты при рецептор-опосредованных воздействиях // Некоронарогенні хвороби серця: сучасні підходи до класифікації, нові напрямки диагностики, лікування: Тези допов. об’єднанного пленуму кардіологів, ревматологів та кардіохірургів України з міжнар. участю. – Київ. – 1999. – С. 122-123.

12. Гавриш О.С., Клишня М.А., Благодарова О.В., Рудницька О.Г. Еволюційно детерміновані передумови мозаїчності атеросклеротичних пошкоджень судинної стінки // Сучасні проблеми кардіології та ревматології – від гіпотез до фактів: Матеріали Укр. наук.- практ. конф. – Київ. – 2001. – С. 40-41.

13. Гавриш О.С., Клишня М.А. Морфогенез реакції судинного ендотелію при відтворенні гострої стресорної ситуації // Атеросклероз і ішемічна хвороба серця: сучасний стан проблеми. Артеріальна гіпертензія як фактор ризику ІХС; профілактика ускладнень: Тези допов. пленуму правління Укр. наук. товариства кардіологів. – Київ. – 2003. – С. 49.