Анотація до роботи:

Жаріков М.Ю. Морфофункціональний стан секреторних компонентів серця в нормі та в умовах дії різних факторів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. – Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2006.

Дисертаційне робота присвячена вивченню секреторних компонентів серця людей та щурів в нормі, та секреторних компонентів серця щурів за умов моделювання гемодинамічного перевантаження міокарда, введення адреналіну та дексаметазону. Встановлені вікові особливості морфології та закономірності розташування серцевих тканинних базофілів та міоендокринних клітин у людей дефінітивного періоду. Визначено, що гемодинамічне перевантаження міокарда активує секреторні компоненти серця: збільшується кількість тканинних базофілів біля кровоносних судин, відбувається збільшення кількості специфічних секреторних гранул у міоендокринних клітинах та їх переміщення.

Встановлено, що адреналін активує тканинні базофіли та міоендокринні клітини, дексаметазон активує міоендокринні клітини та гальмує активність тканинних базофілів.

Нами запропоновано власний спосіб моделювання гемодинамічного перевантаження міокарда та активації секреторних компонентів серця. Також була розроблена класифікація тканинних базофілів з урахуванням їх розташування у тканинах серця.

У дисертації викладено вирішення науково-практичної задачі, яка полягає у встановленні морфофункціонального стану тканинних базофілів та міоендокринних клітин серця людини на протязі постнатального онтогенезу, а також серця щурів в експерименті за умов впливу гемодинамічного перевантаження міокарда та дії адреналіну та дексаметазону.

1. Стінка серця різних відділів у людей є регіонально неоднорідною і відрізняється за співвідношенням м’язового і сполучнотканинного компонентів. Відсоток сполучної тканини зростає у напрямку від стінки шлуночків, в яких складає 19-28%, до вушок (33-44%). В передсердях цей показник займає проміжне місце і становить 28-39%.

2. У тканинах всіх досліджуваних відділів серцевої стінки людей протягом постнатального онтогенеза виявлені тканинні базофіли, які за характером розташування можна поділити на три типи: І тип – тканинні базофіли, які розташовані в товщі сполучної тканини поблизу від судин різного калібру, ІІ тип – тканинні базофіли, що містилися в товстих прошарках сполучної тканини на приблизно однаковій відстані як від судин, так і від кардіоміоцитів, ІІІ тип – тканинні базофіли, які знаходилися поблизу кардіоміоцитів. У шлуночках переважають тканинні базофіли ІІІ типу (72-86 %), у передсердях і вушках – ІІ типу (47-63 %). Відсоток ТБ І типу у різних відділах стінки серця відрізнявся незначним чином і складав 8-17 %. У людей досліджуваних вікових груп специфічні секреторні гранули містяться в цитоплазмі кардіоміоцитів всіх відділів серця переважно в навколоядерній зоні групами по 7-22 гранул. Кількість специфічних секреторних гранул найбільша в кардіоміоцитах вушок серця 4-11 подібних груп, найменша – в кардіоміоцитах шлуночків 1-5 груп. Відсоток кардіоміоцитів, що містять специфічні секреторні гранули у вушках і передсердях у 1,5-2 рази більша ніж у шлуночках.

3. З віком у стінці серця відбувається збільшення кількості сполучної тканини на 6-11%, при порівнянні юнацького та старечого віку, та міоендокринних клітин на 2-9 %, також зростає кількість специфічних секреторних гранул у міоендокринних клітинах. Окрім цього, відбувається зростання із віком тканинних базофілів ІІ типу на 4-13 % та, відповідно, зменшення відсотка тканинних базофілів ІІІ типу на 5-14 %, процент тканинних базофілів І типу коливався незначним чином.

4. Гемодинамічне перевантаження міокарда є потужним фактором активації секреторних компонентів серця. На ранніх стадіях (1, 3 та 5 доба) відбувається збільшення тканинних базофілів І типу на 2-6 % та тканинних базофілів ІІ типу на 2-4 % на фоні зменшення тканинних базофілів ІІІ типу на 5-8 %, що найбільш виражено у стінці шлуночків. Також збільшується кількість специфічних секреторних гранул у міоендокринних клітинах як вушок серця та передсердь, так і шлуночках з переміщенням їх у напрямку до переферії клітини.

5. На пізніх стадіях гемодинамічного перевантаження міокарда (10 та 30 доба) відбуваються більш виражені зміни: відсоток тканинних базофілів І типу зростає на 6-14 % порівняно із нормою, та ІІ типу на 7-11 %, відсоток тканинних базофілів ІІІ типу зменшується на 11-26 %. Кількість сполучної тканини зростає на 4-7 %. Продовжується зростання загальної кількості специфічних секреторних гранул у міоендокринних клітинах всіх відділів серцевої стінки на фоні зменшення їх електронної щільності.

6. При одноразовому введенні щурам адреналіну та дексаметазону відбувається міграція секреторних гранул до переферії міоендокринних клітин і незначне зменшення їх електронної щільності. Після п’ятиденного введення щурам дексаметазону відбувається зменшення загальної кількості тканинних базофілів у 1,3-1,5 рази на одиницю площі, та збільшується кількість специфічних секреторних гранул у міоендокринних клітинах при одночасному зменшенні їх електронної щільності.

Публікації автора:

1. Козлов В.О., Жаріков М.Ю. Морфофункціональний стан тканинних базофілів серця людей зрілого віку в нормі // Вісник морфології. - 2005. - Т. 11, № 2. - С. 162-164. Здобувач самостійно провів підбір і аналіз наукової літератури з означеної проблеми, визначив мету та завдання роботи, провів необхідні дослідження, оцінив стан тканинних базофілів серця людей зрілого віку, особисто сформулював висновки і практичні рекомендації та виконав технічне оформлення роботи.

2. Жаріков М.Ю., Кошарний В.В., Козловська О.Г. Особливості впливу експериментальної коарктації аорти на стан міокарда і секреторних компонентів серця щурів // Таврический медико-биологический вестник. - 2006. - Т. 9, № 3. - С. 58-60. Здобувач самостійно провів підбір і аналіз наукової літератури з означеної проблеми, визначив мету та завдання роботи, провів моделювання коарктації аорти на дослідних тваринах, оцінив вплив експериментальної коарктації аорти на стан секреторних компонентів серця щурів, особисто сформулював висновки роботи та виконав технічне оформлення роботи.

3. Козлов В.О., Жаріков М.Ю. Гістотопографічне взаємовідношення компонентів міокарда у різних відділах серцевої стінки // Вісник наукових досліджень. - 2006. - № 3. - С. 12-13. Здобувачем було самостійно проведено підбір і аналіз наукової літератури з означеної проблеми, проведено необхідні дослідження, оцінено стан тканинних базофілів серця людей різного віку, особисто сформулював висновки і практичні рекомендації та виконав технічне оформлення роботи.

4. Жаріков М.Ю. Особливості морфології секреторних компонентів серця людей юнацького віку // Вісник морфології. - 2006. - Т. 12, № 1. - С. 64-67.

5. Жаріков М.Ю. Морфофункціональний стан секреторних компонентів серця в нормі та експерименті // Вісник проблем біології і медицини.- 2006. - № 3. - С. 94-97.

6. Передсердний натрійуретичний фактор / В.О. Козлов, М.Ю.Жаріков, Г.В. Довгаль, Л.В. Абдул-Оглы, А.А. Інджикулян, Т.В. Григоренко // Матеріали V міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2002”. - Дніпропетровськ, 2002. - Т.5. - С.12. Здобувач самостійно проаналізував дані літератури з означеної проблеми та сформулював основні положення і висновки роботи.

7. Ендокринна функція серця. / М.Ю. Жаріков, Г.В. Довгаль, Л.В. Абдул- Оглы, А.А. Инджикулян, Т.В. Григоренко // Тези ІІІ міжнародної медичної конференції студентів та молодих вчених “Медицина - здоров’я XXІ сторіччя”. – Дніпропетровськ, 2002. - С. 10-11. Здобувач самостійно проаналізував дані літератури з означеної проблеми та сформулював основні положення і висновки роботи.

8. Жаріков М.Ю. Тучные клетки сердца людей зрелого возраста // Тези ІІ всеукраїнської морфологічної наукової конференції “Карповські читання”. –Дніпропетровськ, 2005. - С. 21.

9. Жаріков М.Ю. Морфофункціональний стан тканинних базофілів серця щурів в умовах експериментальної коарктації аорти // Тези VI міжнародної конференції студентів та молодих вчених „Новини і перспективи медичної науки”. - Дніпропетровськ. – 2006. - С. 60-61.

10. Жаріков М.Ю. Специфічні секреторні гранули серця людей // Хист – Всеукраїнський журнал молодих вчених.- 2006 .- № 8. - С. 77.

11. Пат. № 6234 Україна, МПК А61В 17/00. Спосіб моделювання коарктації аорти: Пат. № 6234 Україна, МПК А61В 17/00 В.О. Козлов, В.В. Кошарний, М.Ю. Жаріков, С.В.Козлов (Україна). - № 20041210951; Заявл. 30.12.04; Опубл.15.04.05, Бюл. № 4.Здобувач особисто проаналізував результати дослідження, сформулював основні положення та висновки роботи, за допомогою співавторів виконав оперативні втручання у щурів та провів оформлення роботи.

12. Пат. № 18011 Україна, МПК А61В 17/12. Спосіб активації секреторних компонентів серця: Пат. № 18011 Україна, МПК А61В 17/12 В.О. Козлов, М.Ю. Жаріков, В.В. Кошарний, С.В.Козлов (Україна). - № 200605048; Заявл. 06.05.06; Опубл. 16.10.06, Бюл. № 10. Здобувач особисто провів підбір та аналіз літератури по проблемі дослідження, проаналізував результати дослідження, сформулював основні положення та висновки роботи, за допомогою співавторів виконав оперативні втручання у щурів та провів оформлення роботи.

13. Козлов В.О., Жаріков М.Ю. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір за № 16884 від 07.06.2006. Здобувачеві належить виконання роботи по формулюванню заявки та її технічному оформленню.