Анотація до роботи:

Селезньов О.О. Морфологія і морфогенез латентного псоріатичного артриту. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 – патологічна анатомія. – Харківський державний медичний університет, Харків, 2002.

Дисертація присвячена встановленню характеру структурної патології синовіальної оболонки суглобів при латентному псоріатичному артриті і визначенню її ролі у морфогенезі псоріазу для поліпшення морфологічної діагностики і використання отриманих даних при розробці нових методів патогенетичної терапії псоріазу. У результаті проведеного дослідження встановлено, що у всіх хворих на псоріаз, у яких немає клінічних проявів патології суглобів, в синовіальній оболонці розвивається латентний вільозний гіперпластичний синовіїт, в основі якого лежить прогресуюче ушкодження сполучної тканини і стінок судин, реакції гіперчутливості негайного й уповільненого типів у формі різних видів імунного запалення і склерозу. Однотипність виявлених змін у шкірі і синовіальній оболонці дозволяє вважати їх морфологічним субстратом псоріатичної хвороби. До числа особливостей морфологічних змін при псоріазі варто віднести їх осередковий і сегментарний характер, що, очевидно, й обумовлює латентний перебіг псоріатичного артриту в більшості випадків.

1. У дисертації приведені теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі поліпшення морфологічної діагностики латентного псоріатичного артриту на підставі визначення характеру структурної патології синовіальної оболонки суглобів і її ролі в морфогенезі псоріазу.

2. При всіх клініко-анатомічних формах псоріатичної хвороби органом-мішенню, поряд зі шкірою, є суглоби, ступінь ушкодження яких визначається інтенсивністю імунокомплексного ушкодження судин мікрогемоциркуляторного русла і сполучної тканини.

3. Морфологічним субстратом латентного псоріатичного артриту є вільозний гіперпластичний синовіїт різного ступеня виразності та активності патологічного процесу. Морфологічним субстратом клінічно маніфестного псоріатичного артриту у більшості випадків є вільозний гіперпластичний синовіїт, але є можливим і розвиток особливої форми синовіїту – атрофічного (у 3,3% від загальної кількості хворих та у 18,2% хворих на клінічно маніфестний псоріатичний артрит).

4. Структурну основу як латентного, так і клінічно маніфестного псоріатичного артриту складають різні форми системного імунного запалення сполучної тканини і судин мікрогемоциркуляторного русла, які мають однотипні морфологічні прояви в шкірі і синовіальній оболонці: при обмеженному інфільтративно-бляшковому псоріазі – зтовщення синовіальної вистилки у порівнянні з нормою у 3,6 рази, збільшення питомих об'ємів клітинних інфільтратів в 5,20 рази і судин мікрогемоциркуляторного русла в 5,18 рази; при поширеному інфільтративно-бляшковому псоріазі – у 6,07, 8,63 і 5,85 рази; при псоріатичній еритродермії – у 2,35, 12,12 і 6,82 рази; при клінічно маніфестному псоріатичному артриті з гіперпластичним синовіїтом – у 4,23, 15,22 і 10,88 рази, відповідно, а при клінічно маніфестному псоріатичному артриті з атрофічним синовіїтом – зменшення відповідних показників у 2,83, 2,16 і 3,78 рази.

5. Тип тканинних змін у синовіальній оболонці корелює з типом ураження шкіри при псоріатичній хворобі, при цьому існує статистично достовірний зв'язок між основними морфометричними параметрами в шкірі і синовіальній оболонці при латентному перебігові псоріатичного артриту: між товщиною епідермісу і синовіальної вистилки (r=0,745), між питомим об'ємом (r=0,854), зовнішнім діаметром (r=0,902) і товщиною стінки (r=0,953) судин мікрогемоциркуляторного русла дерми і синовіальної оболонки, між питомим об'ємом дермальних і синовіальних інфільтратів (r=0,721).

6. Отримані дані можуть бути використані при диференціальній морфологічній діагностиці біопсійного і секційного матеріалу в патологоанатомічних відділеннях лікарень, а также при розробці нових методів патогенетичної терапії псоріазу.

Публікації автора:

1. Селезньов О.О. Морфологічні зміни в синовіальній оболонці суглобів при латентному псоріатичному артриті //Укр. журнал патол. – 2000. – №1. – С.46-51.

2. Селезньов О.О. Морфологічні варіанти змін у синовіальній оболонці суглобів при псоріатичній хворобі // Дерматологія та венерологія. – 2002. – №3 (17). – С.26-31.

3. Селезньов О.О. Морфологічні зміни у сполучній тканині шкіри і синовіальної оболонки суглобів при латентному псоріатичному артриті // Дерматовенерология, косметология, сексопатология. – 2002. – №1-2 (5). – С.73-79.

4. Селезнев А.А. Морфология латентного псориатического артрита при различных типах псориатической болезни // Патологическая анатомия псориатической болезни. – Киев: Издательство УкрНТЕК, 2001. – С.289-293.

5. Селезньов О.О. Структурні зміни в шкірі при псоріатичному артриті // Морфологія і морфогенез нефропатії при псоріазі. – Київ: Видавництво АМН України, 1999. – С.96-100.

6. Селезньов О.О. Імуноморфологічні особливості шкіри та органів імуногенезу при псоріатичному артриті // Морфологія органів імуногенезу при псоріазі. – Київ: УкрНТЕК, 2000. – С. 99-111.

7. Селезнев А.А. Морфология латентного псориатического артрита //Вопросы экспериментальной и клинической медицины: Сб. ст. – Вып.3, Т.1. – Донецк, 1999. – С. 127-129.

8. Селезньов О.О. Сучасне уявлення про етіологію та патогенез псоріатичного артриту //Укр. журнал патол. – 2000. - №1. – С.100-105.

9. Seleznyov A.A. Latent arthritis at the patients with psoriasis vulgaris //Clin. And Exp. Pathology, 1998.–Vol. 46, №5-6.–P.352.

10. Seleznyov A.A., Shlopov V.G. The morphological analysis of psoriatic arthropathy with the various clinical-anatomic forms of psoriasis// Clin. And Exp. Pathology, 1998.–Vol. 46, №5-6.–P.352.