Анотація до роботи:

Арчакова Т.М. Морфологія ворсинчастого хоріона жінок віком 35 років і більше та при природжених вадах розвитку центральної нервової системи у плода. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 – патологічна анатомія. – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено визначенню структурних і ультраструктурних критеріїв ушкодження та особливостей апоптозу ворсинчастого хоріона першого і другого триместрів вагітності у жінок віком 35-45 років та при природжених вадах розвитку центральної нервової системи у плода для виділення груп ризику щодо розвитку плацентарної недостатності. На підставі комплексного морфологічного, ультраструктурного, імуногістохімічного та морфометричного аналізу біоптатів плаценти вперше дано характеристику змін, що відбуваються у ворсинчастому хоріоні жінок віком 35-45 років та при природжених вадах розвитку центральної нервової системи у плода в динаміці вагітності

У дисертації наведено нове теоретичне узагальнення і вирішена актуальна наукова задача – визначені морфологічні критерії ушкодження та особливості апоптозу ворсинчастого хоріона першого і другого триместрів вагітності у жінок 35-45 років та при природжених вадах розвитку центральної нервової системи у плода і на цій основі виділені групи ризику щодо розвитку плацентарної недостатності.

1. Встановлено, що у жінок віком 35-40 років в першому триместрі вагітності морфологія ворсинчастого хоріона не відрізнялась від групи контролю. У другому триместрі виявлені дистрофічні зміни вогнищевого характеру у синцитіотрофобласті та компенсаторні реакції у вигляді достовірного потоншення епітелію (1,28±0,05 мкм; контроль 1,64±0,06 мкм; р <0,001) та зменшення діаметра ворсин.

2. Виявлено, що у жінок віком 41-45 років при прогресуванні вагітності збільшується обсяг патологічних змін у ворсинчастому хоріоні. В першому триместрі вагітності на фоні дистрофічних змін у синцитії та цитотрофобласті переважають компенсаторні реакції. В другому триместрі спостерігаються дистрофічні зміни в епітелії та порушення васкуляризації ворсин, яке характеризується достовірним зменшенням площі фетальних судин (598,2±20,1 мкм²; контроль – 681,5±27,5 мкм²; р<0,05).

3. Визначено характер розвитку компенсаторних реакцій у ворсинчастому хоріоні жінок віком 41-45 років у вигляді достовірного потоншення епітеліального шару (І триместр 8,23±0,34 мкм; контроль 10,42±0,41 мкм; ІІ триместр 1,21±0,04 мкм; контроль 1,64±0,06 мкм; p<0,001), зменшення діаметра ворсин, збільшення кількості синцитіальних вузликів (21,9±0,7%; контроль 11,2±0,4%; р<0,001), активації ендотеліоцитів, що сприяє подальшому розвитку вагітності.

4. При природжених вадах розвитку центральної нервової системи плода, морфологічними критеріями плацентарної недостатності є незрілість ворсинчастого хоріона у вигляді затримки дозрівання та диференціювання ворсин, що супроводжується недостатньою їх васкуляризацією і призводить до порушення плацентарного кровообігу та дистрофічно-некротичних процесів у синцитіотрофобласті, цитотрофобласті, ендотеліоцитах.

5. Морфологічне визначення апоптозу у ворсинчастому хоріоні жінок віком 35-40 років показало, що апоптозний індекс суттєво не відрізняється від групи контролю (І триместр 1,28±0,04%; контроль 1,34±0,05%; ІІ триместр 0,62±0,02%; контроль 0,67±0,02%; р>0,05), тобто, в цій групі не відбувається порушення клітинного відновлення тканин.

6. У ворсинчастому хоріоні жінок віком 41-45 років виявлено достовірне підвищення апоптозного індексу (І триместр 1,56±0,06%; контроль 1,34±0,05%; р<0,01; ІІ триместр 0,83±0,04; контроль 0,67±0,03%; р<0,001), що сприяє елімінації дистрофічно змінених клітин.

7. При природжених вадах розвитку центральної нервової системи плода у ворсинчастому хоріоні, відмічалося достовірне зменшення апоптозного індексу (І триместр 1,06±0,03%; контроль 1,34±0,05%; р<0,001; ІІ триместр 0,48±0,01%; контроль 0,67±0,02%; р<0,001) і кількості синцитіальних вузликів (6,1±0,3%; контроль 11,2±0,4%; р<0,001), порівняно з аналогічними показниками групи контролю, що свідчить про порушення механізмів регуляції апоптозу.

8. Найбільш тяжкі структурні зміни ворсинчастого хоріона виявлено у жінок віком 41-45 років і жінок, плід яких мав природжені вади розвитку центральної нервової системи, що дозволяє віднести їх до групи ризику щодо розвитку плацентарної недостатності, яка потребує розробки лікувально-профілактичних заходів.

Публікації автора:

1. Арчакова Т.М., Задорожна Т.Д. Структурні особливості плацентарного бар’єра в динаміці вагітності у жінок старше 35 років // Лікарська справа. - 1999. - №5. - С. 73-78 (здобувачем особисто проведено морфологічний аналіз, огляд літератури та підготовку до друку).

2. Задорожна Т.Д., Арчакова Т.М., Єщенко О.І., Сопко Н.І. Структурні зміни плацентарного бар’єра другого триместру вагітності при вроджених вадах розвитку центральної нервової системи плода // Перинатологія та педіатрія. - 2000. - №2. - С. 6-8 (здобувачем особисто проведено аналіз отриманих даних та підготовку до друку).

3. Сопко Н.И., Задорожная Т.Д., Арчакова Т.Н. Опыт дородовой диагностики врожденных пороков развития плода и плаценты у беременных женщин группы высокого риска // Здоровье женщины. - 2001.
- №4. - С. 89-93 (здобувачем особисто проведений морфологічний аналіз отриманих даних).

4. Пат. 21249А Україна, А61В 10/00. Спосіб ранньої діагностики фето-плацентарної недостатності при вагітності, що розвивається: Пат. 21249А Україна, А61В 10/00: №3769-ХІІ; Заявл. 07.09.94; Опубл. 04.11.97. / Гордієнко І.Ю., Задорожна Т.Д., Дашкевич В.Є., Арчакова Т.М.. Сопко Н.І. (здобувачем особисто розроблені морфологічні критерії плацентарної недостатності).

5. Арчакова Т.М., Задорожна Т.Д., Єщенко О.І. Морфологія та ультраструктура хоріона І та ІІ триместрів вагітності при деяких вроджених вадах розвитку плода // Доповіді Національної академії наук України. - 1997. - №9. - С. 175-179 (здобувачем особисто зроблено огляд літератури, аналіз отриманих даних, підготовку до друку).

6. Арчакова Т.М., Бариляк І.Р., Нікітчина Т.В., Задорожна Т.Д. Морфологічні та цитогенетичні аспекти при дослідженні біоптату хоріона і плаценти у вагітних жінок, вік яких перевищує 35 років // Цитологія і генетика. - 1998. - т. 32. - №1. - С. 96-107 (здобувачем особисто проведено морфологічний аналіз отриманих даних).

7. Gordienko I., Zadorozhnaya T., Mostovaya M., Archakova T. Chorionic villus and placental biopsy for chromosomal and morphological analysis in 1st-2nd trimester of gestation // Book of Abstracts of V International Congress on “Early Fetal Diagnosis: Recent Progress and Public Health Implications”. - Prague (Czechoslovakia). - 1990. - P. 84 (здобувачем особисто проведено морфологічний аналіз отриманих даних).

8. Арчакова Т.Н., Задорожная Т.Д., Гордиенко И.Ю. Морфологические изменения хориона и плаценты у женщин критического возраста // Зб. тез І Національного Конгресу анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України. Івано-Франківськ. - 1994.
- С. 9 (здобувачем самостійно проведено аналіз отриманих даних, підготовку до друку).

9. Арчакова Т.М. Морфометрична характеристика війкуватого хоріону першого та другого триместрів вагітності при вроджених вадах розвитку центральної нервової системи плода. // Зб. тез VІ Конгресу патологів України. - Вінниця. - 1998. - С. 172-173.