Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Нормальна анатомія


735. Талаш Валентин Васильович. Морфологічні особливості перебігу раневого процесу в оперованих матці та її придатках при застосуванні шовного матеріалу біофілу (анатомо- експериментальне дослідження): дис... канд. мед. наук: 14.03.01 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2004.



Анотація до роботи:

Талаш В.В. Морфологічні особливості перебігу раневого процесу в оперованих матці та її придатках при застосуванні шовного матеріалу біофілу (анатомо-експериментальне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. – Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2004.

Дисертація присвячена вивченню особливостей впливу шовного матеріалу біофілу на перебіг раневого процесу в оперованих матці та її придатках у порівнянні з кетгутом та вікрилом і обґрунтуванню його застосування при операціях на внутрішніх статевих органах у жінок.

При виконанні дисертаційної роботи вивчались процеси репаративної регенерації в тканинах матки та її придатків в дослідах на 75 кролицях породи шиншила, вагою від 3200 до 4500 грамів. Основну групу (ОГ) склали 25 кролиць, у яких під час операції застосовували шовний матеріал біофіл. Групу порівняння №1 (ГП №1) склали 25 тварин, яким зашивання оперованих органів проводили кетгутом, а групу порівняння №2 (ГП №2) склали 25 кролиць, яким застосовували синтетичний шовний матеріал вікрил.

Автором на основі анатомо-експериментальних досліджень доведено, що біофіл, на відміну від кетгуту, та, в меншій мірі, вікрилу, не справляє негативного впливу на перебіг раневого процесу, викликає мінімально виражені запальні зміни в зашитих тканинах внутрішніх статевих органів без алергічного компоненту, що призводить до більш ранньої нормалізації показників гомеостазу, запобігає розвитку злукового процесу черевної порожнини. Таким чином, результати експериментальних досліджень обґрунтовують можливість застосування шовного матеріалу біофілу при операціях на внутрішніх статевих органах у жінок.

У дисертації викладено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми морфологічних особливостей перебігу раневого процесу в післяопераційному періоді при операціях на матці та її придатках у тварин і вибору хірургічного шовного матеріалу, яке виражається в комплексі морфо-функціональних і структурних змін, що ведуть до більш повного відновлення функцій оперованих органів.

  1. Загоювання рани при зашиванні біофілом відбувається за типом первинного натягу. Протеолітичні ферменти нейтрофілів і макрофагів призводять до активації вже на 3 добу фібробластів і появи грануляційної тканини.

При застосуванні кетгуту загоювання відбувається за типом вторинного натягу. Значна інфільтрація сегментоядерними лейкоцитами та еозинофілами з перших діб призводить до появи грануляційної тканини на 6 добу експерименту поряд із збереженням запальної реакції.

Клітинна реакція при використанні вікрилу подібна до експерименту з біофілом, однак більш тривалі терміни розсмоктування вікрилу, що підтримує реактивне запалення, веде до подовження термінів загоювання післяопераційної рани.

  1. Найбільш впорядкованим розсмоктуванням характеризується біофіл у порівнянні з кетгутом і вікрилом. Так, біофіл у тканинах матки та її придатків починав розсмоктуватись з 6-ї доби експерименту шляхом стрічкоподібного розшарування. Повне його розсмоктування спостерігалось на 60-ту добу. Кетгут розсмоктувався шляхом невпорядкованої фрагментації з 3-ої доби експерименту, а повне розсмоктування відбувалось в окремих дослідах у різні терміни. Розсмоктування вікрилу проходило шляхом гідролізу з 15-ої доби, окремі фрагменти нитки спостерігались на 60-ту добу. Через 180 діб ознак присутності нитки не виявлялось.

  2. При застосуванні біофілу гематологічний показник інтоксикації найнижчий у порівнянні з таким при використанні кетгуту і вікрилу: він був у 1,8 разів нижчий, ніж при застосуванні вікрилу і у 2,3 рази нижчий у випадку кетгутових швів.

  3. Найменш виражена та короткочасна запальна реакція спостерігається при використанні біофілу, порівняно з кетгутом і вікрилом за даними цитологічного дослідження аспірату із черевної порожнини.

  4. Інтенсивність ендотермічних реакцій у ділянці оперативного втручання, за даними радіотермометрії, найменш виражена при використанні біофілу, порівняно з кетгутом і вікрилом.

  5. За даними експериментального дослідження, застосування шовного матеріалу біофілу при операціях на внутрішніх статевих органах у жінок можливе і більш доцільне, ніж кетгуту та вікрилу.

Публікації автора:

  1. Талаш В.В. Особливості протікання раневого процесу в тканинах додатків матки кролиць при застосуванні біофілу та кетгуту // Вісник морфології (Reports of Morphology). – 2000. – №1. – С. 75-76.

  2. Талаш В.В. Визначення гематологічного показника інтоксикації у кролиць, яким під час операцій на матці та її придатках застосували різні шовні матеріали // Вісник проблем біології і медицини. – 2002. – Вип. 4. – С. 80-83.

  3. Талаш В.В., Терещенко А.О. Порівняльна характеристика морфології заживлення рани при застосуванні шовних матеріалів біофілу, кетгуту та вікрилу // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2004. – Т. 3. – Вип. 1 (7). – С. 13-16. (Автором виконано збір та статистична обробка матеріалу, написання основної частини статті).

  4. Громова О.Л., Талаш В.В. Експериментально-морфологічне дослідження стану післяопераційних швів на рогах матки кролиць з використанням біофілу та кетгуту // Збірка наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Сімферополь, 1998. – С. 436-438. (Автором особисто проведено збір матеріалу, його аналіз, статистична обробка).