У дисертації викладено теоретичні узагальнення і нове вирі-шення наукового завдання, що полягає у встановленні кровопостачання та будови пародонту щурів, динаміки перебудови ангіоархі-тектоніки та м’яких тканин пародонту за умов експериментальної моделі цукрового діабету, у визначені морфологічного підґрунтя доцільності застосування щурів для експериментального моделювання захворювань пародонту. Вказані питання вирішені в комплексі. Основні результати праці знайшли впровадження у наукову і нав-чальну роботу морфологічних кафедр, практичне застосування (в стоматологічних клініках). 1. Встановлено рентгенологічні варіанти напрямку та ходу судин верхньої та нижньої щелеп щурів у прямій, бічній, аксіальній та напів-аксіальній проекціях зокрема: зовнішня сонна, внутрішня щелепна, зовнішня щелепна, нижня коміркова, підочноямкова, велика під-небінна, нижня різцева та верхня різцева артерії. М’які тканини паро-донту верхньої щелепи щурів мають секторальний тип кровопостачання, а м’які тканини пародонту нижньої щелепи – магістральний. 2. Статистичний аналіз морфометричних даних дозволив об’єктивно оцінити ступінь васкуляризації м’яких тканин пародонту в нормі та при експериментальному стрептозотоциніндукованому цукровому діабеті. Зіставлення морфометричних даних внутрішніх діаметрів артерій верхньої та нижньої щелеп щура в нормі та на різних термінах експерименту показало, що на 2, 4 та 6 тижнях експерименту виявлені відмінності у значеннях внутрішніх діаметрів усіх досліджуваних судин недостовірні. Наприкінці 8 та 10 тижнів експерименту встанов-лено достовірне розширення нижньої і верхньої різцевої артерій. В результаті проведення гістологічного дослідження м’яких тканин пародонту білих щурів в нормі нами було встановлено, що вільна та прикріплена частини ясен щурів, вкриваються незроговілим епітелієм. У товщі власної пластинки слизової оболонки виявляються поодинокі судини та резервні капіляри. У щурів резервна група капілярів, що локалізується у власній пластинці слизової оболонки ясен в нормі, знаходиться у нефункціонуючому стані, що надає м’яким тканинам пародонту щура великих компенсаторних властивостей.
4. Ультраструктурна організація слизової оболонки ясен білих щурів в нормі складається із 4-х шарів епітелію (базального, остистого, зернистого і зроговілого) та власної пластинки слизової оболонки, яка складається з 2-х шарів – поверхневого і глибокого. Епітелій відділений від власної пластинки базальною мембраною. Артеріоли ідуть у супроводі з нервами; цей комплекс знаходиться в оточенні основної речовини. У власній пластинці слизової оболонки є розвинута мережа судин дрібного калібру, а саме артеріоли, прекапіляри, капіляри, прекапілярна венула та венули. 5. В період з 2 до 10 тижня перебігу стрептозотоциніндукованого цукрового діабету відбуваються глибокі зміни морфології пародонту, які характеризуються набряком власної пластинки слизової оболонки, гіперкератозом, значним потовщенням епітеліально пластинки, акантозом та ангіоматозом в товщі судин у власній пластинці слизової оболонки. Судини періодонту повнокровні та дилятовані, артеріоли на межі періодонту та коміркового відростків потовщені, а просвіти венул розширені. Виникає набряк та вогнищева круглоклітинна інфільтрація, гнійне запалення у ділянці циркулярної зв’язки зуба, ангіоматоз з подальшим формуванням патологічної кишені. 6. В період з 4 до 10 тижня стрептозотоциніндукованого цукрового діабету зміни характеризуються дезорганізацією ультраструктури клітин ясен, відшаруванням, витонченням та розпадом клітин зроговілого шару, розширенням міжклітинних контактів клітин зернистого шару, дезорганізацією основної маси десмосом, звуженням просвітів гемокапілярів, наявністю в просвітах артеріол преципітатів та коагулятів, дезорганізацією ендотеліальних клітин, люмінальна поверхня яких утворює випини та мікроворсинки. |