Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Гістологія, цитологія, ембріологія


Чекмарьова Ірина Володимирівна. Морфологічні особливості тимусу та селезінки за умов травми сідничого нерва та дії імунодепресанту : Дис... канд. мед. наук: 14.03.09 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2005. — 214арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 145-187.



Анотація до роботи:

Чекмарьова І.В. Морфологічні особливості тимусу та селезінки за умов травми сідничого нерва та дії імунодепресанту. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.09 – гістологія, цитологія та ембріологія. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця. Київ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню морфологічних особливостей тимусу та селезінки за умов травми сідничого нерва та дії циклоспорину А. Експериментальне дослідження відбувалось на 106 білих нелінійних статевозрілих щурах, яких було розподілено на такі групи: І – тварини, які підлягали операції по моделюванню стандартної травми сідничого нерва, ІІ – щури, що перебували в аналогічних умовах та отримували циклоспорин А терміном 18 діб, ІІІ – контрольні тварини. Всіх щурів виводили з експерименту через 3, 6, 12 тижнів після травми.

У роботі були використані загальногістологічні, нейрогістологічні, гістохімічні та морфометричні методи дослідження. Встановлено, що при травмі периферійного нерва відбуваються зміни у структурі тимусу та селезінки, спостерігаються зрушення у клітинних співвідношеннях. Ці зміни найбільш виражені через 3 тижні після травматичного ушкодження нерва, поступово зменшуються у термін 6 тижнів після операції, наближуються до контрольних показників через 12 тижнів після травматичного пошкодження сідничого нерва. За умов використання циклоспорину А після травми нервового стовбура вищеозначені зміни теж виявляються, але ступінь їх виявлення дещо нижчий, ніж без використання імунодепресивного засобу. Виявлена різна спорідненість рецепторів клітин до лектинів сої, арахісу та сочевиці, що підтверджує дані загальноприйнятих гістологічних методик. Ділянка травми сідничого нерва характеризується уповільненням процесів регенерації після використання циклоспорину А.

  1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, яка полягає у з’ясуванні морфологічних особливостей загруднинної залози та селезінки за умов травми периферійного нерва та дії імунодепресанту циклоспорину А.

  2. При пошкодженні сідничого нерва у загруднинній залозі змінюється співвідношення розмірів кіркової та мозкової речовини на користь останньої. Відбуваються зміни співвідношення між вивченими класами клітин (епітеліоретикулоцитами, макрофагами, тучними клітинами та класами лімфоїдних клітин). Усі зміни найбільш значні через 3 тижні після травми сідничого нерва, поступово зменшуються – через 6 тижнів, і наближаються до контрольних значень – через 12 тижнів.

  3. Застосування циклоспорину А після травматичного пошкодження нерва призводить до менш значних змін у тимусі, а морфометричні показники наближаються до контрольних значень швидше, ніж без використання препарату.

  4. Вивчена спорідненість рецепторів клітин загруднинної залози до лектинів сої, арахісу та сочевиці. За допомогою лектину сої визначені епітеліальні клітини, сочевиці – тучні клітини та макрофаги, арахісу – лімфобласти.

  5. За умов травми периферійного нерва виникають зміни в будові селезінки: змінюється співвідношення білої та червоної пульпи (на користь білої), відбуваються зміни клітинного складу органу, зокрема, в складі лімфоїдної популяції. Найбільш значні прояви виявляються через 3 тижні після пошкодження нервового стовбура, поступово зменшуються – через 6 тижнів, наближаються до контрольних показників у термін 12 тижнів.

  6. Використання циклоспорину А зменшує вищеперераховані зміни в селезінці та приводить до більш швидкого наближення морфометричних показників до контрольних значень.

  7. Гістохімічними методами у селезінці вивчено розподілення рецепторів клітин до лектинів сої, арахісу та сочевиці. За допомогою лектину сочевиці виявлена тучноклітинна та макрофагальна реакції органу. Вперше встановлено факт наявності позитивних до лектину сої клітин навколо артеріол Т-залежних зон та позитивних до лектину арахісу лімфоцитів вздовж маргінальної зони селезінки.

  8. Встановлено паралелізм між змінами в тимусі і селезінці та сідничому нерві при травмі останнього: поступове відновлення структури нерва супроводжується аналогічними процесами в тимусі та селезінці. Використання циклоспорину А призводить до повільнішої регенерації сідничого нерва, але прискорює відновлення структури тимусу та селезінки.

Публікації автора:

  1. Чекмарьова І.В. Зміни тимусу за умов травми сідничого нерва та фармакологічної корекції імунодепресантом //Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2003. - №4. – С. 53-56.

  2. Чайковський Ю.Б., Чекмарьова І.В., Раскалєй В.Б. Морфологічні зміни селезінки за умов травми периферійного нерва та дії імунодепресанта // Вісник морфології. - 2004. - №10(1). – С. 142-145. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистична обробка та аналіз отриманих даних і написання роботи).

  3. Мельник Н.О., Чекмарьова І.В., Чайковський Ю.Б. Реактивні зміни органів імунної системи під впливом патологічних факторів // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2004. - Т.3, №3. – С. 5-8. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведений експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистична обробка та аналіз отриманих даних і написання власного фрагменту роботи).

  4. Чекмарьова І.В., Чайковський Ю.Б. Морфометричне дослідження тимусу за умов травматичного ушкодження периферійного нерва та дії імунодепресанту // Патологія. - 2004. - Т.1, №1. – С. 29-31. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистична обробка та аналіз отриманих даних і написання роботи).

  5. Чекмарьова І.В., Раскалєй В.Б., Чайковський Ю.Б. Зміни в органах імунітету за умов травми периферійного нерва та імунокорекції // Матеріали наукової конференції, присвяченої 100-річчю з дня народження М.І. Зазибіна “Гістологія та ембріогенез периферійної нервової системи”. – Київ. - 2004. – С. 64-65. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистична обробка та аналіз отриманих даних і написання роботи).

  6. Чекмарьова І.В. Зміни тимусу за умов травми сідничого нерва // Тези 58-ї науково-практичної конференції студентів та молодих вчених НМУ імені О.О. Богомольця “Актуальні проблеми сучасної медицини” 28-31 жовтня 2003 р. - Київ. – С. 87.

  7. Чайковський Ю.Б., Раскалєй В.Б., Чекмарьова І.В. Гістохімічне виявлення клітин тимічного оточення після травми сідничого нерва та дії циклоспорину А // Матеріали науково-практичної конференції “Гістологія на сучасному етапі розвитку науки”. – Тернопіль. – 2004. - С. 76-77. (Автором самостійно проаналізована література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистична обробка та аналіз отриманих даних і написання роботи).

  8. Чайковский Ю.Б., Мельник Н.А., Чекмарёва И.В. // Тезисы докладов IV Международной конференции по функциональной нейроморфологии ‘‘Колосовские чтения-2002”. – С.-Петербург. – 2002. – С. 297-298. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент та гістологічна обробка матеріалу, статистична обробка та аналіз отриманих даних і написання роботи).