Анотація до роботи:

Гербут А.О. Морфологічні зміни лімфоїдних структур селезінки в постнатальному онтогенезі в нормі та при антигенній стимуляції.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. – Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, 2007.

Дисертація містить дані про величину відносних площ і щільності імунокомпетентних клітин структурних компонентів білої пульпи селезінки: лімфоїдних вузликів та їх чотирьох зон - мантійної, крайової, періартеріальної і світлого центру та періартеріальних лімфоїдних піхв, які складаються з малих, середніх і великих лімфоцитів, плазмоцитів, макрофагів. Встановленj залежність величини цих морфологічних параметрів від віку тварин. Найбільшу відносну площу займають мантійна і крайова зони лімфоїдних вузликів (54,29-66,36)%. У лімфоїдних компонентах селезінки всіх вікових груп тварин переважають малі лімфоцити, щільність яких найбільша у періартеріальних лімфоїдних піхвах, у мантійній та періартеріальній зонах лімфоїдних вузликів (від 7,52±0,26 у щурів дорепродуктивного віку до 17,97±0,49 у тварин репродуктивного віку).

Антигенна стимуляція організму викликає фазові зміни відносних площ і щільності клітинних елементів структурних компонентів селезінки, ці зміни залежать від віку тварин. Відносна площа білої пульпи селезінки та щільність її клітин у тварин дорепродуктивного віку зростає прямолінійно, через 30 діб збільшується вдвічі.

У лімфоїдних структурах селезінки щурів репродуктивного і пострепродуктивного віку щільність малих лімфоцитів максимально збільшується у 1,5-2 рази з максимумом через сім діб після введення антигена.У цей період відносна площа білої пульпи селезінки зростає на 5,8%.

У дисертації викладено теоретичне узагальнення і нове вирішення завдання з нормальної анатомії щодо особливостей структурної організації та цитоархітектоніки компонентів білої пульпи селезінки безпородних білих щурів-самців різних вікових груп у нормі та закономірностей їх змін в динаміці упродовж одного місяця після антигенної стимуляції організму.

1. Встановлена залежність величини відносних площ структурних компонентів білої пульпи селезінки від віку білих щурів-самців: її найбільше у тварин репродуктивного віку – (18,98±0,66) % від всієї площі селезінки, найменше у особин дорепродуктивного віку – (15,13±0,28) %; у тварин пострепродуктивного віку вона становить (17,33±0,42) %. У структурних компонентах білої пульпи селезінки щурів дорепродуктивного віку мантійна і крайова зони лімфоїдних вузликів є найбільшими і займають 66,36 % від загальної її площі, у тварин репродуктивного віку – 56,69 %, а у особин пострепродуктивного віку – 54,29 %. Найбільше лімфоїдних вузликів зі світлими центрами є у селезінці тварин репродуктивного віку, їх відносна площа дорівнює (2,63±0,05) %, а у тварин дорепродуктивного віку цей показник складає всього (0,44±0,09) %.

2. У структурних компонентах білої пульпи селезінки білих щурів-самців дорепродуктивного віку переважають малі лімфоцити (93,26 %), їх щільність у мантійній і періартеріальній зонах лімфоїдних вузликів дорівнює відповідно 8,80±0,36 і 9,95±0,28, а у періартеріальній піхві – 9,35±0,32 на площі 625 мкм². У крайовій зоні цих клітин найменше – 7,52±0,26. Щільність середніх лімфоцитів найбільша у світлому центрі лімфоїдних вузликів – 1,15±0,11. Великих лімфоцитів мало (до 2,03 %), їх щільність найбільша у світлому центрі лімфоїдних вузликів – 0,63±0,14. Щільність плазмоцитів і макрофагів невелика.

3. У білих щурів-самців репродуктивного віку в структурних компонентах білої пульпи селезінки малих лімфоцитів є 94,8 %, але їх щільність на площі 625 мкм² у 1,8-2 рази більша у порівнянні з тваринами до репродуктивного віку. Найбільша щільність цих клітин у мантійній і періартеріальній зонах лімфоїдних вузликів, відповідно 17,97±0,49 і 17,90±0,34. Кількість середніх лімфоцитів у структурних компонентах білої пульпи селезінки зростає на 14,21 % у порівнянні зі щурами дорепродуктивного віку, а їх щільність коливається від 0,10±0,03 у періартеріальних лімфоїдних піхвах до 1,43±0,19 у світлих центрах лімфоїдних вузликів. Щільність великих лімфоцитів найбільша у світлих центрах – 0,55±0,05. Плазмоцитів найбільше у періартеріальній і крайовій зонах, а макрофагів – у періартеріальній зоні.

4. У білих щурів-самців пострепродуктивного віку в структурах білої пульпи селезінки кількість малих лімфоцитів на 23,20 % менша, ніж у тварин репродуктивного віку, а їх щільність коливається від 6,70±0,30 у світлому центрі до 15,90±1,10 у періартеріальній зоні лімфоїдних вузликів і періартеріальних лімфоїдних піхвах. Середніх лімфоцитів у 1,5 рази більше у порівнянні із селезінкою щурів репродуктивного віку, а їх щільність найбільша у мантійній зоні і світлому центрі – 1,70±0,40, а у крайовій зоні – 1,40±0,40. Щільність великих лімфоцитів у світлих центрах у двічі більша за аналогічний показник селезінки щурів репродуктивного віку і становить 1,10±0,20. Плазмоцитів і макрофагів мало.

5. Антигенна стимуляція білих щурів-самців “Імуноглобуліном людини нормальним” викликає реакцію структурних компонентів білої пульпи селезінки, що проявляється фазовими змінами їх відносних площ і щільності клітинних елементів, ці зміни залежать від віку тварин.

6. Після дії антигена відносна площа білої пульпи селезінки щурів дорепродуктивного віку поступово зростає і через 30 діб вона збільшується на 8,65 % у порівнянні з інтактними тваринами. Найбільше зростає площа світлих центрів і періартеріальних зон лімфоїдних вузликів, відповідно у1,7 і 1,3 рази. У тварин дорепродуктивного і пострепродуктивного віку максимально збільшується площа білої пульпи селезінки через сім діб після введення антигена, відповідно на 2,26 % і 5,77 %. У цей період у щурів репродуктивного віку найбільше зростає (на 6,18 %) площа періартеріальних піхв, а у тварин пострепродуктивного віку на 24,13 % площа періартеріальних зон лімфоїдних вузликів. Через 30 діб ці параметри наближаються до контрольних величин.

7. Після антигенної стимуляції у структурних компонентах білої пульпи селезінки білих щурів усіх вікових груп достовірно зростає щільність малих лімфоцитів. У тварин дорепродуктивного віку щільність цих клітин прямолінійно зростає і через 30 діб збільшуються вдвічі, зокрема щільність малих лімфоцитів у мантійній і крайовій зонах лімфоїдних вузликів становить відповідно 16,93±0,30 і 15,98±0,20 на площі 625 мкм², а в періартеріальних піхвах – 16,58±0,40. У всіх структурних компонентах білої пульпи селезінки щурів репродуктивного віку щільність малих лімфоцитів максимально зростає на 10-20 % через сім діб після введення антигена, а через 30 діб коливається в межах контрольних величин. Фазовість змін щільності малих лімфоцитів у компонентах білої пульпи селезінки щурів-самців пострепродуктивного віку подібна до тварин репродуктивного віку.

8. Закономірність фазових змін щільності середніх і великих лімфоцитів після антигенної стимуляції подібна у всіх структурних зонах білої пульпи селезінки білих щурів-самців різних вікових груп. Максимальне зростання вдвічі щільності середніх лімфоцитів спостерігається через сім діб у світлих центрах лімфоїдних вузликів: у щурів дорепродуктивного віку до 2,27±0,28, репродуктивного віку найбільше до 2,30±0,43, у тварин пострепродуктивного віку до 2,79±0,22 на площі 625 мкм². У особин репродуктивного і пострепродуктивного віку достовірно зростає у 1,6 разів щільність великих лімфоцитів через сім діб у світлих центрах, відповідно вона становить 0,87±0,09 і 1,81±0,30, а у тварин до репродуктивного віку щільність великих лімфоцитів у світлих центрах максимально збільшується втричі через три доби до 1,91±0,25. Через 30 діб щільність цих клітин у структурах білої пульпи селезінки всіх вікових груп тварин коливається в межах контрольних величин.

9. Після антигенної стимуляції організму у білій пульпі селезінки щурів-самців у 1,5-2 рази зростає щільність макрофагів і плазмоцитів з максимумом через сім діб. Найбільше цей ефект виражений у тварин репродуктивного віку. Через один місяць після дії антигена у тварин дорепродуктивного віку кількість макрофагів і плазмоцидів залишається дещо вищою, ніж у контрольних тварин. При ультрамікроскопічному дослідженні в цей період відзначено посилення плазматизації лімфоцитів. Зростає кількість “активних” макрофагів: збільшується відносна площа їх цитоплазми, зростає кількість і довжина відростків та мікроворсинок плазмолеми, за допомогою яких вони контактують між собою, а також з іншими макрофагами і лімфоцитами.

Публікації автора:

1. Гербут А.О. Порівняльна характеристика відносних площ структурних компонентів селезінки білих щурів-самців у нормі у віковому аспекті // Науковий вісник Ужгородського університету, серія „Медицина”. – 2005. – Вип. 24. – С. 9-11.

2. Гербут А.О. Щільність клітинних елементів у структурно-функціональних зонах білої пульпи селезінки ”старих” білих щурів-самців у нормі // Науковий вісник Ужгородського університету, серія „Медицина”. – 2005. – Вип. 25. – С. 31-34.

3. Кочмарь М.Ю., Гербут А.О., Калинюк І.Г., Попович Ф.А. Характеристика лімфоїдних структур стравоходу, шлунка і селезінки у статевозрілих білих щурів // Вісник наукових досліджень. – 2006. – № 3 (44). – С. 46-48. Дисертантка самостійно виконала дослідження, статистично опрацювала отримані результати, сформулювала висновки відносно дослідження селезінки.

4. Гербут А.О., Головацький А.С., Кочмарь М.Ю., Зотіков Л.О. Субмікроскопічна характеристика білої пульпи селезінки статевозрілих білих щурів-самців у нормі та після антигенної стимуляції // Таврический медико-биологический вестник. – 2006. – Т. 9, № 3. – С. 35-40. Дисертантка самостійно виконала забір матеріалу, сформулювала висновки, підготувала статтю до друку.

5. Гербут А.О. Морфофункціональна характеристика структурних компонентів білої пульпи селезінки “старих” щурів-самців після антигенної стимуляції організму // Вісник морфології. – 2007. – Вип. 1. – С. 13-17.

6. Гербут А.О. Характериститка щільності клітинних елементів структурних компонентів білої пульпи селезінки статевонезрілих білих щурів-самців після антигенної стимуляції в експерименті // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2007. – Т. 6, № 1. – С. 56-58.

7. Гербут А.О. Морфометрична характеристика лімфоїдних структур селезінки білих щурів у динаміці постнатального онтогенезу // Актуальні питання морфології: Наукові праці ІІІ національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України. – Київ, 2002. – С. 71.

8. Гербут А.О. Порівняльна характеристика структурних компонентів білої і червоної пульпи селезінки у статевозрілих білих щурів // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2004. – Т. 3, № 3. – С. 43.

9. Головацький А.С., Кочмарь М.Ю., Гербут А.О., Палапа В.Й. Характеристика структурних компонентів селезінки у статевозрілих білих щурів // Збірник наукових статей “Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики”. – Запоріжжя: видавництво ЗДМУ, 2003. – Вип. ХІ. – С.34-37. Дисертантка самостійно виконала дослідження, статистично опрацювала отримані результати, сформулювала висновки.

10. Кочмарь М.Ю. Гербут А.А., Головацкий А.С. Особенности ультраструктурной организации белой пульпы селезёнки половозрелых крыс после антигенной стимуляции // Морфология. – 2006. – Т. 129, № 4. – С. 70. Дисертантка самостійно виконала дослідження, статистично опрацювала отримані результати, сформулювала висновки.