1. Досліджена морфолого-анатомічна будова листків та стебел 25 облігатних та факультативних псамофітів флори України, що належать до десяти родів та шести родин й зростають на відкритих сухих пісках, на основі порівняльного аналізу 25 анатомічних ознак, з визначенням їх систематичного значення та з’ясуванням особливостей впливу на них провідних екологічних факторів. 2. З’ясовано, що більшість досліджених видів відрізняються між собою за кількісними анатомічними ознаками (Dianthus pseudobarbatus, D. pseudosquarrosus, Genista borysthenica, G. tinctoria та ін.), значно менше – за якісними (Jurinea pseudocyanoides, J. laxa, J. salicifolia, Asperula setulosa, A. graveolens), й незначна їх кількість майже не відрізняються між собою за ознаками анатомічної будови листків (Dianthusandrzejowskianus та D. platyodon) або стебел (Syrenia dolichostylos та S. ucrainica). 3. Встановлено, що деякі морфолого-анатомічні особливості досліджених видів (молочники у представників роду Tragopogon, ефірні олії у видів роду Centaurea, різна форма тяжів флоеми у стеблі представників родів Tragopogon, Jurinea та Helichrysum) виступають характерними або діагностичними ознаками родового та надродового таксономічних рівнів. 4. Морфолого-анатомічна будова листків H. сorymbiforme та S. dolichostylos змінюється залежно від вікових станів досліджених рослин. У листках ювенільних та іматурних рослин обох видів краще виражені мезоморфні ознаки, ніж у генеративних. У листках S. dolichostylos спостерігається більше ксероморфних ознак уже на перших етапах онтоморфогенезу рослин, ніж у H. соrymbiforme. 5. У анатомічній будові листків та стебел досліджених псамофітів наявні стійкі (товщина листка, будова трихом, тип продихів) й мінливі (товщина палісадної тканини, ступінь видовженості палісадних клітин, товщина стінок клітин епідерми тощо) ознаки, але ступінь екологічної їх пластичності - різний. Доведено достовірний вплив екологічних факторів на 13 (із 19 досліджених) анатомічних ознак у рослин H. сorymbiforme та D. platyodon, на 11 - у рослин D. аndrzejowskianus та на 7 – у рослин S. dolichostylos. 6. У досліджених видів найчастіше спостерігається сильний зв’язок між такими ознаками, як товщина листка і палісадної тканини та кількість клітин епідермальної тканини. Узгодженість між ознаками мезофілу та епідермальної тканини більша у S. dolichostylos, ніж у H. corymbiforme, а кількість ознак із значною кореляцією більша у рослин D. аndrzejowskianus, порівняно з такими D. platyodon. Встановлено, що кореляційні плеяди, які найбільш подібні за складом і мають одну і ту ж ознаку–індикатор, наявні у S. dolichostylos і S. ucrainica (облігатні псамофіти) та D. аndrzejowskianus і H. arenarium (факультативні псамофіти). 7. На морфолого-анатомічну будову досліджених псамофітів найбільше впливають інтенсивність інсоляції (зумовлює, головним чином, симетричне розташування клітинних шарів палісадної тканини), температурний (зумовлює розміри клітин) та водний режим (позначається в першу чергу на щільності розміщення клітин у тканинах). Вплив на анатомічну будову досліджених рослин піску як субстрату є опосередкованим й проявляється через підсилення інсоляції, погіршення водопостачання, підвищення температури. 8. Визначено комплекс мезо- та ксероморфних анатомічних ознак, характерний для представників псамофільного комплексу. До числа мезоморфних ознак відносяться: дорзовентральний мезофіл, крупноклітинність різних тканин, слабкий розвиток провідної системи тощо. Найхарактернішими ксероморфними ознаками виступають: наявність густого опушення, розвиток абаксиальної палісадної паренхіми, потужної кутикули, товстостінних клітин епідерми, водоносної паренхіми та ін. Прояв ступеня ксероморфності залежить від екологічних умов місцезростання видів: чим більш аридні умови, тим більш ксероморфна структура листків та стебел. 9. За ступенем подібності анатомічної будови листків та стебел рослин виділено три основні типи структурної організації досліджених псамофітів флори України, які відображають особливості пристосування рослин до зростання на пісках. До першого, найменш спеціалізованого Helichrysum-типу, відносяться Helichrysum arenarium, H. corymbiforme, Jurinea pseudocyanoides, J. laxa, J. saliсifolia, Centaurea pseudomaculosa, C. breviceps, до другого, спеціалізованого Syrenia-типу, – Syrenia ucrainica, S. dolichostylos, Anchusa gmeliniі, Centaurea adpressa, Genista tinctoria, G. borysthenica, Senecio borysthenicus, до третього, високо спеціалізованого Dianthus-типу, – Dianthus andrzejowskianus, D. pseudobarbatus, D. platyodon, D. deltoides, D. pseudosquarrosus, Asperula setulosa, A. graveolens. |
