Анотація до роботи:

Гельмбольдт М.В. Морські кліщі (Halacaridae: Acari) північно-західної частини Чорного моря: видова різноманітність і екологія. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.17 – гідробіологія. – Інститут біології південних морів ім. О.О. Ковалевського НАН України, Севастополь, 2003.

Дисертація присвячена морським кліщам (Halacaridae: Acari) – постійному компоненту мейобентосу, які в прибережних біотопах і біоценозах виконують важливу роль в кругообігу органічної речовини.

На підставі власних досліджень 1995 – 2002 рр. (більше 700 проб) виявлено видову різноманітність і розподіл морських кліщів в північно-західній частині Чорного моря (ПЗЧМ). Оцінено внесок таксоцену кліщів у формування поселень мейобентосу цього району моря. Проведений ретроспективний аналіз вивченості морських кліщів Чорного моря і Світового океану.

Морські кліщі ПЗЧМ представлені 18 видами (11 родами). Відмічені зміни у фауні і кількісних показниках морських кліщів різних біотопів і біоценозів ПЗЧМ унаслідок антропогенного евтрофування вод і інтенсивного освоєння людиною берегової зони: з 29 видів, раніше зафіксованих в ПЗЧМ, в даний час відзначено 18, в Одеській затоці і суміжних акваторіях, включаючи інтерстиціаль краєвих біотопів, 12 видів з 17 наведених раніше.

Описано життєві цикли деяких масових видів Halacaridae, які мешкають в ПЗЧМ, і виявлено морфологічні адаптації кліщів до особливостей біотопу і способу життя.

За літературними і власними даними складено уточнений список видів (Halacaridae: Acari) Чорного моря – 41 вид (15 родів) і ПЗЧМ – 23 види (12 родів). Проведено фауністичне порівняння Чорного, Середземного, Балтійського морів і Атлантики, яке дозволяє прослідити етапи заселення цією групою мейобентосу Чорноморського басейну.

1. На даний час в ПЗЧМ зафіксовано 18 видів морських кліщів (11 родів), в Одеській затоці і прилеглих акваторіях – 8 видів (7 родів), в інтерстиціалі піщаних пляжів – 4 види (2 роди), в лиманах північного причорномор'я – 8 видів (6 родів), в Каркінітській затоці – 5 видів (4 роди), в прибережній зоні п-ва Тарханкут – 7 видів (6 родів), – о. Зміїний – 8 видів (7 родів). Copidognathus tectiporus (Viets, 1935) і Porohalacarus alpinus (Thor, 1910) – морські кліщі, що пристосувалися до прісних вод України, знайдені вперше.

2. Щільність поселень, індекс щільності таксоцену кліщів в різних біотопах і біоценозах ПЗЧМ залежать від абіотичних і біотичних чинників: температури, прозорості і солоності води, характеру водообміну, глибини і субстрату, який вони заселяють. Мінливість чисельності і біомаси таксоцену кліщів в прибережній зоні ПЗЧМ носить чітко виражений сезонний характер. Мінімальні значення відзначали в листопаді – березні, максимальні – в травні – серпні на глибині до 6 м на ділянках з активним водообміном з відкритою частиною моря. На глибині понад 12 м морські кліщі знайдені не були. На розгалужених таломах водоростей кількість видів і чисельність більші, ніж на нерозгалужених. Внесок морських кліщів у формування загальних для угруповання мейобентосу показників щільності поселень і біомаси мінімальний на замулених грунтах. Максимальні значення цих показників в ПЗЧМ відзначали на ділянках з розвинутими донними біоценозами водоростей (Каркінітська затока, п-ів Тарханкут, о. Зміїний). В інтерстиціалі піщаних пляжів максимальні значення чисельності зафіксовані для середньо- і грубозернистих пісків супраліторалі у віддаленні 1,5 – 2 м від зони заплеску на глибині 20 – 40 см.. В різних біоценозах і біотопах прибережної зони ПЗЧМ домінували евригалінні види кліщів: Rhombognathides pascens, Rhombognathus tonops, R. magnirostris, Copidognathus brachystomus і С. magnipalpus. Домінуючий вид в інтерстиціалі піщаних пляжів - Actacarus ponticus. В ПЗЧМ морські кліщі формують олігомікстні, з високим домінуванням і малою різноманітністю угруповання, які більш пристосовані до умов середовища і активно розвиваються в присутності легкодосяжних джерел енергії.

3. Життєві цикли вивчених видів (Rhombognathides pascens, Rhombognathus tonops, Thalassarachna affinis) в ПЗЧМ і в інших районах Світового океану аналогічні: одне покоління за рік. Температура води – основний чинник, який регулює процес розмноження і проходження стадій розвитку морських кліщів.

4. Специфіка морфологічної будови видів (видозміна або редукція частин організму) визначається в значній мірі особливостями біотопу, який вони населяють: в інтерстиціалі – зменшення розмірів і сплощення тіла, скорочення відстані між скелетними пластинами, зміни в будові кінцівок; в прибережній зоні – злиття дорсальних пластин, зміни в будові латеральної частини кігітка, зміна довжини кігіткового склерита.

5. За літературними даними для Чорного моря відомо 41 вид Halacaridae (15 родів), для ПЗЧМ - 23 види (12 родів). В наших дослідженнях зафіксовано – 18 видів (11 родів).

6. Для Одеської затоки і суміжних акваторій, включаючи інтерстиціаль піщаних пляжів, на даний час зафіксовано 12 видів (9 родів), в 1975 – 1979 рр. тут було відмічено 17 видів (7 родів).

7. Зменшення видової різноманітності Halacaridae ПЗЧМ за період 1980 - 2002 рр. обумовлено в значній мірі збільшенням антропогенного навантаження, яке спричинило негативні зміни в екосистемі і призвело до деградації, а у ряді випадків, і повного зникнення деяких природних біотопів і біоценозів.

Публікації автора:

1. Гельмбольдт М.В. О первом обнаружении представителей Halacaridae в пресных водах Украины // Вестник зоологии – 2000. – вып.14. – С. 48–49.

2. Гельмбольдт М.В. Видовой состав и численность морских клещей (Halacaridae: Acari) Одесского залива // Гидробиологический журнал. – 2001 – Т. 37, №1. – С. 22–26.

3. Гельмбольдт М.В. Видовое разнообразие морских клещей (Halacaridae: Acari) Украинского побережья Черного моря // Вестник Одесского университета – 2001. – Т. 6, вып.1. – С. 125–130.

4. Гельмбольдт М.В. Видовой состав и распределение морских клещей (Halacaridae: Acari) интерстициали Одесского побережья // Экологическая безопасность прибрежной и шельфовой зон и комплексное использование ресурсов шельфа: Сб. научн. тр. / НАН Украины, МГИ, ОФ ИнБЮМ – Севастополь, 2001. – С. 316–321.

5. Гельмбольдт М.В. Видовое разнообразие морских клещей (Halacaridae: Acari) некоторых лиманов северного Причерноморья // Наукові записки Тернопільського педуніверситету. Серія: Біологія, №4 (15) Спеціальний випуск: Гідроекологія. – 2001. – С. 122–123.

6. Гельмбольдт М.В. Морские клещи (Halacaridae: Acari) прибрежных биоценозов Одесского залива // Тез. доп. II з’їзд гідроекологічного товариства України (Київ, 27 – 31 жовтня 1997 р.). – Київ: Інститут гідробіології НАН України 1997. – Т. I. – С.61–62.

7. Гельмбольдт М.В. Фауна морских клещей (Halacaridae: Acari) прибрежных вод острова Змеиный // Тез. докл. конф. молодых ученых “Понт Эвксинский – II” “Проблемы экологии Азово – Черноморского бассеина: современное состояние и прогноз” (Севастополь, 18 - 20 сентября, 2001 г.). – Севастополь, 2001 – С. 64–65.

8. Gelmboldt M.V. Marine mites (Halacaridae: Acari) from the Odessa Bay // Proc. 10^th International Meiofaunal Conf. July, 27 – 31, 1998, Plymouth (Еngland). – 1998. – P. 72.

9. Gelmboldt M.V. Recent species composition of the marine mites (Halacaridae: Acari) along the Ukrainian coast of the Black Sea // Тез. докл. Международная конф. “Экологические проблемы Черного моря”. – Одесса, ОЦНТИ. – 1999. – С. 298–300.

10. Gelmboldt М. Modern state of marine mites (Halacaridae: Acari) species biodiversity in the Black Sea // Proc. 11^th International Meiofaunal Conf. July,15 – 20, 2001, Boston (USA). – 2001. – Р. 76.

11. Gelmboldt М. Changers in composition of interstitial meiofauna as an example of the anthropogenic influence on the coastal zone // Proc. 3^rd International Congress “Environmental Micropaleontology, Microbiology and Meiobenthology” September, 1 – 6, 2002, Vienna (Austria). – 2002. – P. 81–82.