Анотація до роботи:

Липов В.В. Мотивація господарської діяльності в трансформаційній економіці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія. - Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. – Харків, 2002.

Дисертацію присвячено вивченню теоретичних засад господарської мотивації. Розглянуто еволюцію поглядів на господарські засади економічної діяльності людини. Дано визначення категорії господарювання, розкрито її місце й значення в категоріальному апараті економічної науки. Висвітлено роль українських учених у дослідженні категорії господарювання. Запропоновано концепцію господарської мотивації.

Охарактеризовано історичні особливості формування національних інститутів господарювання. Проаналізовано вплив національної господарської культури, господарського менталітету, специфіки ціннісних орієнтацій у сфері господарювання на формування ринкової моделі економіки. Запропоновано структуру інституціональної системи. Дано визначення цінностей і запропоновано структуру ціннісної системи.

Розроблено мотиваційний механізм формування і корекції господарських інститутів, напрямки й методи створення інституціональної бази національної моделі ринкової економіки.

Дослідження мотивації господарської діяльності в умовах трансформації економічної системи дало змогу зробити наступні висновки і пропозиції:

1. В основі трансформації економічної системи знаходиться кардинальний перегляд мотивів господарської активності суб'єктів економічних взаємовідносин. Усвідомити суть процесів, що відбуваються, можливо лише розкривши сутність і зміст господарювання.

2. Вивчення категорії господарювання дозволяє визначити господарську мотивацію як сукупність іманентних особистості, як члену соціуму, традиційних ціннісних орієнтирів, норм і правил поведінки, що регулюють націленість, характер і інтенсивність людської активності по організації відтворення свого існування.

3. Суперечливе поєднання в національному господарському менталітеті світоглядних елементів Східної (духовної, колективіської) і Західної (матеріальної, індивідуалістичної) культур стримує інтеграцію інститутів ринкового господарювання. Зіткнення елементів комунітарності й субсидіарності проявляє себе в суперечливому відношенні до праці, багатства й власності, протиборстві між ціннісною і цільовою раціональністю, інтересами громади і особистості, традиціями та інноваціями, а, від так, й відношенням до підприємливості й конкуренції, визнанням високої духовної цінності знань. Адекватну національній господарчій культурі модель економіки можна було б назвати православно-католицьким капіталізмом.

4. Вивчення господарської мотивації дозволяє зосередити увагу на механізмі цілеспрямованого мотиваційного управління інституціональними змінами у трансформаційній економіці. Умовою успіху є комплексний, цілісний підхід до формування інституціональної бази розвитку.

5. У процесі мотиваційного управління соціокультурною динамікою необхідно враховувати особливості зміни інститутів господарювання:

5.1. Мотиваційне значення новим інститутам господарювання надається через встановлення їх взаємозв’язку із наявною у масовій свідомості системою ціннісних орієнтацій. Процес мотиваційних перетворень повинен опиратися на співзвучні ринковій системі елементи найменш рухливих етосних і релігійних цінностей. Ефективність формулювання нових етичних, правових і політичних цінностей значною мірою залежить від дієвості, послідовності, комплексності політики реформ. Умовою заміни найбільш рухливих екзистенціальних цінностей є активна підтримка реформ населенням.

5.2. Офіційні норми в рамках природного права є продовженням і закріпленням у юридичній практиці прийнятих у суспільстві цінностей і неформальних норм поведінки. У рамках позитивного права вони формуються шляхом штучного впровадження відсутніх у національному господарському менталітеті поведінкових установок. Зусилля необхідно націлити на подолання наявних (розподільчих) і формування нових (ринкових) стереотипів поведінки шляхом зменшення адміністративного тиску, розширення свободи діяльності субєктів господарюваня.

5.3. Прискоренню формування неформальних ринкових норм сприятиме усунення перепон до їх виникнення, підтримка спонтанних, природних процесів їх формування.

6. Першочерговий вплив на формування нової господарської мотивації справляють комплекси законодавчих актів з питань розвитку власності, підприємницької діяльності, трудових відносин, оподаткування. Орієнтація законодавчої бази на потреби людей, наближення її до традиційних норм поведінки, спрощення, зниження бюрократичних витрат стають реальним напрямом розбудови нової інституціональної системи. Важливим інструментом масового поширення нової мотивації є комплексні програми підтримки підприємництва, сприяння становленню й розвитку приватної власності.

7. Інструментом формування нової господарчої мотивації стає система оплати і стимулювання трудової діяльності.

Список опублікованих праць за темою дисертації.

Статті у фахових виданнях

1. Липов В.В. Зарубежный опыт применения альтернативных систем материального вознаграждения // Вісник ХНУ. Економічна серія. – Х. – 2000. – № 468. – С. 177-183

2. Липов В.В. Стимулирование как фактор становления новых ценностей в системе трудовых отношений // Вісник ХНУ. Економічна серія. – 2000. – № 482. – С.150-154

3. Липов В.В. Ціннісні складові мотивації економічної діяльності людини // Вісник ХНУ. Економічна серія. – 2001. – № 508. – С. 55-62

4. Липов В.В. Формування випереджаючої моделі розвитку економіки і стимулювання праці // Проблеми формування ринкової економіки: Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики. – К.: КНЕУ, 2001. – С. 546-552

5. Липов В.В. Неоэкономика: движущие силы и стимулы развития // Социальная экономика. – 2001. - № 2. – С. 33-39

6. Липов В.В. Релігійний менталітет у системі чинників конкурентоспроможності робочої сили // Конкурентоспроможність у сфері праці: Зб. наук. пр. Серія “Економіка праці та соціальної сфери”. - Вип. 1. – К.: Ін-т економіки НАН, 2001. – С. 89-98

7. Липов В.В. Хозяйствование как основополагающая логическая категория экономической науки // Вісник ХНУ. Економічна серія. – Х. – 2002. – № 534. – С. 31-35

8. Липов В.В. Господарська та економічна діяльність: особливості мотивації у трансформаційній економіці // Теорії мікро-макроекономіки. – Вип. 10. – К.: АМУ, 2002. – С. 274-278

9. Липов В.В. Место мотивации трудовой деятельности в системе хозяйственной мотивации // Регіональні Перспективи. – 2002. - № 3-4. – С. 46-48

Інші роботи

10. Липов В.В. Социальное партнерство в системе мотиваторов трудовой активности // Соціальне партнерство та його роль в становленні ринкової економіки. – Х.: ХІБМ, 2000. – С. 126-132

11. Липов В.В. Ценностные ориентации как фактор формирования гражданского общества // Вісник ХНУ. Серія “ Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова”. – 2001. – № 506. – С. 12-14

12. Липов В.В. Реформирование хозяйственной жизни и проблемы развития экономической теории // Экономическая теория на пороге ХХ1 века. Вып. 4: Финансовая экономика. – М.: Юристъ, 2001. – С. 612-621

13. Липов В.В. Неоэкономика и движущие силы развития // Экономическая теория на пороге ХХ1 века. Вып. 5: Неоэкономика. – М.: Юристъ, 2001. – С. 152-161

14. Липов В.В. Случайность и стимул: синергетика и экономическая теория развития // Философия хозяйства. – 2001. - № 3. – С. 197-206

15. Липов В.В. Развитие экономической теории как эволюция понимания ценностной составляющей хозяйственной деятельности человека // От Сциллы к Харибде. Актуальный опыт России. Т. 2. – М.-Волгоград: Изд-во Волгоградского ГУ, 2002. – С. 113 – 126