1. Ефективність праці як соціально-економічна категорія відображає суспільно-економічні відносини, які виникають між людьми у процесі трудової діяльності і виражаються ступенем результативності праці, тобто здатністю праці створювати певну кількість споживчих вартостей високої якості та в оптимальні строки. Вона охоплює продуктивну і непродуктивну працю, на відміну від продуктивної сили праці та продуктивності праці, які характеризують тільки продуктивну працю. 2. У систему показників ефективності праці слід включати показники продуктивної сили праці та продуктивності праці. Виключення або недооцінка хоча б одного з показників робить систему неповною і може призвести до хибних висновків, тому в роботі запропонована методика визначення інтегрального показника оцінки ефективності праці в молочному скотарстві. 3. На ефективність праці в молочному скотарстві впливають здебільшо такі фактори, як продуктивність праці, продуктивна сила праці та інтенсивність праці. Кожен з цих факторів підвладний впливу інших факторів, які в кінцевому рахунку визначають рівень ефективності праці в галузі. З цієї точки зору в систему факторів ефективності праці, на наш погляд, необхідно включати такі їх групи: економічні, природно-біологічні, техніко-технологічні, організаційно-виробничі, соціальні. 4. Галузь молочного скотарства в останні роки перебуває в кризовому стані, що, перш за все, проявляється в зменшенні поголів`я корів, зниженні їх продуктивності, скороченні валових надоїв. По Дніпропетровській області чисельність корів з 1990 по 2001 рік скоротилась більш ніж вдвоє, або на 259,6 тис. гол., їх продуктивність знизилась на 3,1 %, або на 89 кг, валове виробництво молока скоротилось на 59,1 %, або на 735 тис.т. Скорочення обсягів виробництва молока, поголів`я та зниження продуктивності тварин є наслідком багатьох причин. Одна з них – це цінова політика на сільськогосподарську продукцію, пов`язана з диспаритетом цін. Низькі закупівельні ціни на молоко, висока його собівартість призвели до збитковості галузі. Товаровиробники самостійно вишукують канали збуту продукції, що, перш за все, впливає і на формування її ціни. 5. Одним із факторів збільшення ефективності виробництва є якість молока як сировини. Якість продукції є прямим відображенням якості праці робітників галузі. Аналіз даних по сільськогосподарських підприємствах Дніпропетровського району показав, що у порівнянні з 1990 та 1995 рр. в 2000 році якість молока, що реалізується, значно покращилась. 6. Чисельність працівників молочного скотарства в господарствах суспільного сектора Дніпропетровської області щорічно зменшується, що пов`язано, перш за все, зі скороченням поголів`я худоби та обсягів виробництва продукції. Так, тільки чисельність доярок за період з 1990 по 2001 рр. скоротилась на 81,8 % (14937 осіб). Якісні параметри кадрового потенціалу молочного скотарства за досліджуваний період змінилися незначно та залишаються ще на досить низькому рівні. За віковим складом в галузі значна питома вага належить працівникам пенсійного та передпенсійного віку. В складі працюючої молоді віком до 30 років належить тільки 18,0 %. Серед працюючих на фермах переважають жінки. 7. Перехід до нових форм господарювання, введення систем якості в сільському господарстві потребує підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації працівників молочного скотарства шляхом систематичної атестації, організації навчання, наставництва та раціональної організації кадрів всіх професій. Цим і визначається необхідність істотної перебудови кадрових служб аграрних формувань. 8. На продуктивність праці в молочному скотарстві в основному впливають такі фактори, як затрати праці на обслуговування корів та продуктивність худоби. Негативна зміна даних факторів у часі в сільськогосподарських підприємствах Дніпропетровської області (зниження продуктивності корів та збільшення затрат праці на їх обслуговування) викликають зменшення продуктивності праці на 0,0041 ц/люд.-год, або збільшення трудомісткості продукції на 0,67 люд.-год щорічно. 9. За результатами впливу різних груп факторів на рівень ефективності праці встановлено, що різниця в рівнях трудомісткості продукції в сільськогосподарських підприємствах на 45,9% пояснюється навантаженням поголів`я корів в розрахунку на тваринника (0,6%); оплатою 1 люд.-год, відпрацьованої в молочному скотарстві (0,8%); витратами кормів на 1 гол. худоби за рік (28,9%); концентрацією поголів`я (10,4%); спеціалізацією виробництва (1,0%). При використанні всіх наявних резервів зниження трудомісткості продукції сумарна економія праці в нерентабельних сільськогосподарських підприємствах регіону в 2000 році склала б 1918,7 тис. люд.-год або 959 середньорічних працівників. З підвищенням трудомісткості 1 ц молока з 6,34 люд.-год до 46,77 люд.-год підвищується собівартість продукції з 58,03 грн. до 127,43 грн., або в 2,2 рази, знижується рівень рентабельності з 40,0% до – 44,5%. 10. Вибір мотивів професії, задоволення операторів машинного доїння основними аспектами праці, трудова поведінка, ціннісні орієнтири та забезпечення соціальних умов виробництва показують на те, що праця робітників в теперішніх умовах є не зовсім мотивованою і є значні резерви для підвищення ефективності використання кадрового потенціалу галузі. На основі встановленого мотиваційного механізму в роботі обґрунтовано для ринкових умов дві моделі внутрішньогосподарських відносин. Першу – для первинних виробничих підрозділів на стадії переходу до самостійного функціонування; другу – для первинних колективів та індивідуальних товаровиробників, які працюють на засадах повної виробничої та фінансово-економічної самостійності. 11. У роботі розроблені основні заходи організаційного забезпечення росту ефективності праці в молочному скотарстві. По-перше, запропоновані оптимальні раціони і нова структура годівлі корів дозволяють з розрахунку на одну голову використовувати 1,13 – 1,18 га посівів, при трудозатратах 27,75 – 40,2 люд.год та матеріально-грошових витратах 309,5 – 394,53 грн. в рік. По-друге, підвищення кваліфікації операторів машинного доїння на крупнотоварних фермах та збільшення навантаження з 14 до 64 голів, знизить затарати праці на виробництво 1 ц молока з 20,62 до 5,33 люд.-год, а скорочення часу на 0,1 хвилину складе економію робочого часу 2504 люд.-год в досліджуваних господарствах. 12. Удосконалення організації праці в молочному скотарстві поряд з іншими чинниками передбачає нормування інтенсивності проведення тих чи інших операцій виробничого процесу. Дослідженнями встановлена оптимальна кількість апаратів (три), якими повинен доїти корів в молокопровід оператор машинного доїння. Економія живої праці в зимовий період від впровадження доїння трьома доїльними апаратами в порівнянні з двома в досліджуваних господарствах складає 27549 люд.-год. Доведено, що при переході з триразового доїння двома доїльними апаратами на дворазове доїння з піддоєм трьома доїльними апаратами, час на обслуговування однієї корови скорочується з 11,0 хв. до 6,6 хв., що складає економію 60% часу на проведення операцій доїння. 13. Практична реалізація запропонованих заходів підвищення ефективності праці в молочному скотарстві досліджуваних господарств Дніпропетровської області дозволяє скоротити трудові затрати на 16060 люд.-днів, або на 22,1%, в результаті чого приріст продуктивності праці складає близько 28,4%. Зменшується частка працівників в галузі на 44 особи, в тому числі операторів машинного доїння – на 29 осіб. Середнє навантаження корів на оператора машинного доїння зросте на 10 голів. У результаті впроваджених заходів по удосконаленню організації праці скоротиться собівартість 1 ц молока на 4,16%, або на 1,73 грн. |