Анотація до роботи:

Федотова М.А. Мовна особистість у чужому лінгвокультурологічному просторі (на матеріалі англомовної прози ХХ-ХХІ століть). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 – германські мови. – Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, Одеса, 2006.

Реферовану роботу присвячено дослідженню комунікативної поведінки мовної особистості в чужому лінгвокультурологічному просторі. Досліджено структуру мовної особистості і виокремлено її три складники-сегменти – універсальний, груповий (етнічний і соціальний) та індивідуальний, визначено роль кожного в міжособистісному спілкуванні у «своєму» та в «чужому» просторі, виявлено типи та джерела комунікативного шуму, що супроводжують вказані типи комунікації. В залежності від мети, способів та тривалості освоєння чужої лінгвоконцептосфери виокремлено групи рівнів освоєння – survival level, intermediate (basic communicative), proficiency (high proficiency).

На підставі багатоаспектного аналізу «чужої» лексики (у нашому випадку грецької) в англомовному тексті зроблено висновок про відмінності виконуваних нею функцій у мовленні іноземця, з одного боку, та автора і грека-комунікатора, – з іншого. Створення ефекту автентичності діалогу та достовірності того, що відбувається, характеризує другий випадок, у першому ж основною виступає функція демонстрації поступового збагачення «своєї» лінгвоконцептосфери за рахунок входження до «чужого» простору.

Склад та повторюваність «чужої» лексики, введеної в англомовний текст, повністю визначаються сюжетом твору, який перетворює високочастотні грецизми в тематичні слова.

Додатком до роботи служить алфавітно-частотний словник виявленої в досліджуваних текстах та проаналізованої грецької лексики.

Дослідження комунікативної поведінки мовної особистості в чужому лінгвокультурологічному просторі передбачало необхідність розв’язання кількох проблем.

Так, на підставі вивчення наявних моделей структурації мовної особистості, нами було запропоновано розглядати мовну особистість як триелементну структуру, що складається з універсального, групового та індивідуального сегментів. Перший є спільним для всіх лінгвокультурологічних просторів і містить концепти, спільні для всіх homo sapiens.

Другий поділяється на а) етнічний, що передає спільність концептосфери, зумовлену спільністю етнічною (національною), та б) соціальний, зумовлений спільністю соціальною/професійною.

Третій відображає індивідуальність ментальної та мовної картини світу кожного homo loquens, що є наслідком неповторності генетики та соціалізації індивіда.

Вступаючи в комунікацію, мовна особистість використовує три сегменти по-різному. Можна припустити, що перший сегмент найменш зазнає впливу таких факторів, як мовний простір та варіабельність складників комунікативного акту.

Третій – індивідуальний – сегмент активізується в кожному акті спілкування: унікальність мовної особистості онтологічно зумовлює неможливість абсолютного збігу інформації на вході в канал зв’язку та виході з нього, тобто незбіг крайніх (кінцевих) модулів комунікативного акту.

Для виявлення активізації другого сегменту необхідно розглянути опозицію свій vs чужий лінгвокультурологічний простір. Саме груповий фактор відповідальний за особливості поведінки homo communicans зі «своїми» та «чужими». Повна/часткова розбіжність концептів, позначених еквівалентною лексикою, або, навпаки, їх збіг при відсутності лексичної співвіднесеності, надзвичайно ускладнюють проникнення індивіда до «чужої» лінгвоконцептосфери. Міжкультурна комунікація, таким чином, відбувається в умовах постійного комунікативного шуму, що ускладнює або повністю порушує адекватну комунікацію. Найменші ускладнення виникають – при всій парадоксальності висновку – при передачі реалії чужої лінгвоконцептосфери, тому що в цьому випадку і концепт, і слово, що його позначає, сприймаються одночасно і у всій своїй повноті. Вказані перешкоди наявні як при спілкуванні представників двох етносів/мов (перший підтип групового сегмента), так і при спілкуванні представників одного етносу/мови, які відрізняються своєю соціальною/професійною належністю (другий підтип групового сегмента). Для останнього випадку запропоновано використовувати термін кроскультурна комунікація.

Розбіжність у цілях, способах, тривалості освоєння чужого лінгвокультурологічного простору зумовила необхідність виокремлення груп, що оволодівають чужою лінгвоконцептосферою на рівнях: мінімальному (survival level), базово-комунікативному (basic communicative, intermediate) та високому (proficiency, high proficiency).

Аналіз усього корпусу грецизмів показав розбіжність їх текстових функцій: у мовленні іноземця вони є свідченням (спроб) його входження до чужого простору й ілюструють збагачення свого; у мовленні автора та комунікатора-грека вони увиразнюють автентичність того, що відбувається, і створюють місцевий колорит.

Загальним результатом розгляду функціонально-семантичних, структурно-морфологічних та частотних характеристик вокабуляра, засвоюваного іноземцем і відображенного в англомовній художній прозі, стало те, що чужа лексика (у нашому випадку –грецька) вводиться в текст та повторюється в ньому виключно в тісному зв’язку з розвитком сюжету, і частотні грецизми (як апелятиви, так і власні назви) перетворюються в тематичні слова з відповідним утворенням та розвитком власної контекстуальної семантичної структури (прагматичного значення).

Публікації автора:

1. Греческая лексика в романе Луиса де Берньера «Мандолина капитана Корелли» // Записки з романо-германської філології. – Вип. 13. – Одеса: Фенікс, 2003. – С. 205 –220.

2. Особенности лингво-культурологических контактов // Записки з романо-германської філології. – Вип. 17. – Одеса: Фенікс, 2006. – С. 202 –210.

3. Языковая личность в чужом лингво-культурологическом пространстве // Записки з романо-германської філології. – Вип. 14. – Одеса: Фенікс, 2003. – С. 196 –206.

4. Безэквивалентная лексика в англоязычной художественной прозе // Матеріали II міжвузівської конференції молодих учених «Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських та германських мов і літератур». – Донецьк: Норд Комп’ютер, 2004. – С. 322 – 324.

5. Возможные миры чужого концептуально-культорологического пространства // Матеріали міжвузівської конференції молодих учених «Актуальні дослідження іноземних мов і літератур». – Донецьк: Норд Комп’ютер, 2003. С. 302 –304.

6. Диалог художественного произведения как дискурс // Материалы Международной научно-методической конференции «Юбилейные Каразинские чтения, посвященная 200-летию Харьковского национального университета: Человек. Язык. Коммуникация». – Харьков, 2004. – С. 265–267.

7. Коммуникативные неудачи как результат несовпадения концептуализации мира разными языковыми личностями // Збірник наукових праць IV міжнародної науково-практичної конференції з питань методики викладання іноземної мови присвячена пам’яті доктора педагогічних наук, професора В.Л. Скалкіна. – Одеса: Астропринт, 2005. – С. 59–62.

8. Лексическая гетерогенность текста как объект лингво-педагогического исследования // Збірник наукових праць III міжнародної науково-практичної конференції з питань методики викладання іноземної мови присвячена пам’яті доктора педагогічних наук, професора В.Л. Скалкіна. – Одеса: Астропринт, 2002. – С. 168–171.

9. Отражение особенностей межкультурной коммуникации в художественном диалоге // «Мова і культура». – Вип. 7. – Т. V. Міжкультурна комунікація. – К.: Видавничий дім Дмитра Бурого, 2004. – С. 105–111.

10. Роль и место этнически закрепленной лексики в концептуальной картине мира. // Сборник научных докладов ХІ Международной научной конференции по функциональной лингвистике. «Функциональное описание естественного языка и его единиц. – Ялта-Симферополь: Изд-во «Доля», 2004. – С. 359–361.

11. Фоно-графічні та семантичні аспекти введення іншомовної лексики у художній текст // «Мова і культура». – Вип. 8. – Т. V/I. Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії. – К.: Видавничий дім Дмитра Бурого, 2005. – С. 102–107.

12. Функционально-семантическое расслоение лексики одного языка в словаре носителя другого языка // Матеріали Міжнародної наукової конференції «Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес». – Чернівці: Рута, 2004. – С. 283–284.

13. Экспрессивное обращение в англоязычной прозе о Греции: гендерный аспект // Сборник научных докладов ХІІ Международной научной конференции по функциональной лингвистике. «Функциональное описание естественного языка и его единиц». – Ялта-Симферополь: Изд-во «Доля», 2005. – С. 348–350.

14. Языковая личность в чужом концептуально-языковом и этно-культурологическом пространстве // Збірник статей III міжнародної наукової конференції «Актуальні проблеми менталінгвістики». У 2-х частинах. – Черкаси: Брама. – 2003. – Ч. 2. – С. 235 –240.