Анотація до роботи:

Борисов О.О. Мовні засоби вираження емоційного концепту СТРАХ: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі сучасної англомовної художньої прози). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Донецький національний університет, Донецьк, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню лінгвокогнітивних, семантичних, ономасіологічних, структурних та стилістичних особливостей номінативних одиниць, які вербалізують емоційний концепт (ЕК) СТРАХ у сучасній англійській мові. Виявлено та проаналізовано лексичні одиниці різної частиномовної належності сучасної англійської мови на позначення ЕК СТРАХ, встановлено принципи їхньої лексико-семантичної організації у складі номінативного простору ЕК. З’ясовано лінгвокогнітивне підґрунтя представлення ЕК СТРАХ засобами сучасної англійської мови. Відтворено якісно-референційну модель семантичної структури ЕК СТРАХ, фрагменти якої знаходять відображення у семантиці одиниць сучасної англійської мови. Встановлено асоціативний простір образної структури ЕК в англійській концептуальній картині світу. Визначено аксіологічну значущість ЕК СТРАХ шляхом аналізу засобів первинного та вторинного означування концепту.

У сучасній англійській мові емоційний концепт СТРАХ представлено масивним корпусом одиниць різних лексико-граматичних класів, які називають, описують або безпосередньо виражають вказаний ЕК. Різноманітні способи представлення концепту номінативними одиницями зумовили їхню диференціацію за структурними, семантичними, ономасіологічними, стилістичними та лінгвокогнітивними аспектами. Чисельність корпусу одиниць на позначення ЕК СТРАХ визначається тією психофізіологічною та соціокультурною значущістю, якою відзначається емоція страх у життєдіяльності спільноти. Як результат ЕК СТРАХ виступає одним з найважливіших, базових, культурно-значущих концептів англомовної картини світу, який фіксує знання про емоцію страх. Аналіз одиниць номінації свідчить про локалізацію ЕК у складі негативно забарвленої асоціативно-образної частини національної ККС, амбівалентний характер страху відбивається у виявлених позитивних ознаках периферії концепту.

У роботі представлено якісно-референційну модель семантичної структури ЕК СТРАХ. Виявлена структура відповідного емоційного досвіду формується шляхом співположення ядерно-периферійної конфігурації знань про прототипові та непрототипові поняттєві, образні та ціннісні ознаки виникнення, переживання й усунення страху та інформації про ряд подій, що корелюють з виділеними в структурі ЕК такими його референційними аспектами, як блоки ЗАГРОЗА, РЕАКЦІЯ та СТАТАЛЬНИЙ. Запропонована модель пояснює особливості формування семантики корпусу номінацій страху та системний характер їхнього розподілу, що виявляється у польовому представленні того фрагменту МКС, у межах якого вони існують. Ядро зазначеної ділянки системи сучасної англійської мови представляється ім’ям та ідентифікатором ЕК СТРАХ – лексемою fear, яка об’єднує в єдиний номінативний простір одиниці різної частиномовної належності з інгерентною семою ‘fear’. Між конституентами номінативного простору “страх” існують гіперо-гіпонімічні відносини як різновид синонімії – найпоширенішого типу зв’язку у його межах. Виділення основних домінант fear, anxiety, worry та fright синонімічних рядів субстантивного польового утворення виявило те, що в англійській ККС ЕК СТРАХ виступає архіконцептом відносно своїх складників – концептів ТРИВОГА (ANXIETY), ЗАНЕПОКОЄННЯ (WORRY) та ПЕРЕЛЯК (FRIGHT). Висока розвиненість синонімічних зв’язків у межах номінативного простору концепту СТРАХ свідчить про прагнення соціуму вербально відобразити значну кількість якісно та кількісно відмінних емоційних станів групи “страх” з надзвичайно розпливчастими, нестійкими межами між ними. У дослідженні було встановлено ядерну та периферійну стратифікацію фрагменту МКС на позначення страху, а також здійснено його тематичну парцеляцію, основу якої складають виявлені у роботі синонімічні ряди.

На вербальному рівні основна частина семантичної структури ЕК СТРАХ актуалізується нейтральними лексемами, клішованими словосполученнями, фразеологічними та пареміологічними одиницями, а також різноманітною лексикою, яка належить різним регістрам сучасної англійської мови. Основний масив стилістично маркованої лексики на позначення страху відбиває образну концептуалізацію емоції. Метонімія та метафора залучаються з метою інтерпретації сенсомоторних відчуттів індивіда, що переживає страх, виявляють особливості асоціативно-образної структури ЕК СТРАХ, визначаючи “втіленість” природи ЕК.

У сучасній англомовній художній прозі ЕК СТРАХ знаходить своє вираження у семантиці стилістично нейтральних та стилістично маркованих мовних засобів. Останні представлені графіко-фонетичними (тире, три крапки, тип, розмір шрифту, графони), морфологічними (вживання абстрактного імен емоцій групи “страх” у формі множини, з неозначеним артиклем, без артикля, використання підсилювальних прикметників, ступенів їх порівняння, прислівників, дієслів), лексико-стилістичними (історизми, сленгізми), лексико-синтаксичними (еліпсис, апозіопезис, паралелізм, повторення, полісиндетон, звертання, риторичне питання, модально-емоційне речення) та тропеїчними засобами актуалізації ЕК.

Під час аналізу сполучуваності англомовних репрезентантів емоції страх, було виявлено приховані компоненти семантичної структури одиниць, висвітлено зв’язки ЕК СТРАХ з концептами іншої онтологічної природи. Образне вираження страху у вигляді цілісної сутності з набором статичних та динамічних властивостей у певних просторово-часових координатах досягається шляхом порівняння страху з об’єктами живої природи (людьми, тваринами, рослинами), неживої природи (предметами, артефактами, природними об’єктами, речовинами, стихіями, природними феноменами) та фантастичних світів (ворожими істотами, примарами).

Зважаючи на постійні зміни, що відбуваються у семантичній структурі мови, зокрема, у семантиці англомовних засобів позначення ЕК СТРАХ, виникає необхідність діахронічного дослідження зазначених номінацій. Перспективним також вбачається контрастивне дослідження репрезентації ЕК СТРАХ в англійській, українській та інших мовах світу з метою виявлення універсальних та відмічених національною специфікою його фрагментів.

Публікації автора:

1. Борисов О.О. Когнітивна метафора як засіб вираження концепту “FEAR” у сучасній англійській мові (на матеріалі оповідань С.Кінга) // Мова і культура. Наукове видання. – Серія Філологія. Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. – Вип. 6. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго. – 2003. – Т. ІІІ / 2. – Ч. 2. – С. 338-346.

2. Борисов О.О. Організація мовних засобів концепту СТРАХ у сучасній англійській мові // Наука і сучасність. Філологія: Зб. наук. пр. Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. – К.: Логос, 2004. – Т. 42. – С. 127-135.

3. Борисов О.О. Невербальні маркери вираження емоційного концепту “СТРАХ” (на матеріалі сучасної англомовної художньої прози) // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – Вип. 16. – Житомир: Редакційно-видавничий відділ ЖДУ імені Івана Франка, 2004. – С. 130-134.

4. Борисов О.О. Дієслівні лексичні одиниці сучасної англійської мови на позначення емоційного концепту “СТРАХ” (на матеріалі лексикографічних джерел) // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка: Вип. 17. – Житомир: Редакційно-видавничий відділ ЖДУ імені Івана Франка, 2004. – С. 91-95.

5. Борисов О.О. Функціонування концепту “FEAR” у сучасній англомовній картині світу // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія. – 2004. – Т. 7, №1. – С. 72-80.

6. Борисов О.О. Емоційний концепт СТРАХ як репрезентант емоційної концептосфери англомовного соціуму: аксіологічно-семантичні особливості // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. – Вип. 6. – К.: Видавничий центр КНЛУ, 2005. – С. 39-44.

7. Борисов О.О. Категоризація емоції страх традиційними словосполученнями сучасної англійської мови // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. Іноземна філологія. – Луганськ: Вид-во ЛНПУ імені Тараса Шевченка “Альма-матер”, 2005. – Ч. 1, №5. – С. 18-25.

8. Борисов О.О. Лексико-синтаксичні засоби вираження слоту ВЕРБАЛЬНИЙ СИМПТОМ емоційного концепту СТРАХ (на матеріалі творів сучасної англомовної художньої прози) // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – Вип. 22. – Житомир: Редакційно-видавничий відділ ЖДУ імені Івана Франка, 2005. – С. 100-103.

9. Борисов О.О. Фразеологічні засоби репрезентації емоційного концепту СТРАХ у сучасній англійській мові // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. – Вип. 14. – К.: Видавничий центр КНЛУ, 2005. – С. 28-33.

10. Борисов А.А. Фреймовое моделирование эмоционального концепта СТРАХ: опыт концептуально-семантического анализа (на материале англоязычных лексикографических источников) // Человек и языковое пространство: аспекты взаимодействия. – Нижний Новгород: НГЛУ им. Н.А.Добролюбова, 2004. – С. 179-188.

11. Борисов А.А. Реализация концепта “FEAR” паремиологическими средствами современного английского языка // Языковые категории: границы и свойства: Мат-лы докл. междунар. науч. конф. (Минск, 22-23 марта 2004 г.). – Минск: МГЛУ, 2004. – Ч. 2. – С. 108-111.

12. Борисов О.О. Особливості сленгової репрезентації ЕК СТРАХ (на матеріалі лексикографічних джерел сучасної англійської мови) // Мови у відкритому суспільстві: Матеріали V Регіональної науково-практичної конф. (Чернігів, 24-25 вересня 2004 р.). – Чернігів: Віст-сервіс, 2004. – С. 3-5.

13. Borisov O.O. Peculiarities of the Seme Fear Representation in Modern English Oxymorons // The 3-d TESOL-Ukraine Forum for Students “Goals for Ensuring Access to High Quality Teaching and Learning”. – Острог: Вид-во нац. ун-та “Острозька академія”, 2002. – С. 26-27.