У сучасній англійській мові емоційний концепт СТРАХ представлено масивним корпусом одиниць різних лексико-граматичних класів, які називають, описують або безпосередньо виражають вказаний ЕК. Різноманітні способи представлення концепту номінативними одиницями зумовили їхню диференціацію за структурними, семантичними, ономасіологічними, стилістичними та лінгвокогнітивними аспектами. Чисельність корпусу одиниць на позначення ЕК СТРАХ визначається тією психофізіологічною та соціокультурною значущістю, якою відзначається емоція страх у життєдіяльності спільноти. Як результат ЕК СТРАХ виступає одним з найважливіших, базових, культурно-значущих концептів англомовної картини світу, який фіксує знання про емоцію страх. Аналіз одиниць номінації свідчить про локалізацію ЕК у складі негативно забарвленої асоціативно-образної частини національної ККС, амбівалентний характер страху відбивається у виявлених позитивних ознаках периферії концепту. У роботі представлено якісно-референційну модель семантичної структури ЕК СТРАХ. Виявлена структура відповідного емоційного досвіду формується шляхом співположення ядерно-периферійної конфігурації знань про прототипові та непрототипові поняттєві, образні та ціннісні ознаки виникнення, переживання й усунення страху та інформації про ряд подій, що корелюють з виділеними в структурі ЕК такими його референційними аспектами, як блоки ЗАГРОЗА, РЕАКЦІЯ та СТАТАЛЬНИЙ. Запропонована модель пояснює особливості формування семантики корпусу номінацій страху та системний характер їхнього розподілу, що виявляється у польовому представленні того фрагменту МКС, у межах якого вони існують. Ядро зазначеної ділянки системи сучасної англійської мови представляється ім’ям та ідентифікатором ЕК СТРАХ – лексемою fear, яка об’єднує в єдиний номінативний простір одиниці різної частиномовної належності з інгерентною семою ‘fear’. Між конституентами номінативного простору “страх” існують гіперо-гіпонімічні відносини як різновид синонімії – найпоширенішого типу зв’язку у його межах. Виділення основних домінант fear, anxiety, worry та fright синонімічних рядів субстантивного польового утворення виявило те, що в англійській ККС ЕК СТРАХ виступає архіконцептом відносно своїх складників – концептів ТРИВОГА (ANXIETY), ЗАНЕПОКОЄННЯ (WORRY) та ПЕРЕЛЯК (FRIGHT). Висока розвиненість синонімічних зв’язків у межах номінативного простору концепту СТРАХ свідчить про прагнення соціуму вербально відобразити значну кількість якісно та кількісно відмінних емоційних станів групи “страх” з надзвичайно розпливчастими, нестійкими межами між ними. У дослідженні було встановлено ядерну та периферійну стратифікацію фрагменту МКС на позначення страху, а також здійснено його тематичну парцеляцію, основу якої складають виявлені у роботі синонімічні ряди. На вербальному рівні основна частина семантичної структури ЕК СТРАХ актуалізується нейтральними лексемами, клішованими словосполученнями, фразеологічними та пареміологічними одиницями, а також різноманітною лексикою, яка належить різним регістрам сучасної англійської мови. Основний масив стилістично маркованої лексики на позначення страху відбиває образну концептуалізацію емоції. Метонімія та метафора залучаються з метою інтерпретації сенсомоторних відчуттів індивіда, що переживає страх, виявляють особливості асоціативно-образної структури ЕК СТРАХ, визначаючи “втіленість” природи ЕК. У сучасній англомовній художній прозі ЕК СТРАХ знаходить своє вираження у семантиці стилістично нейтральних та стилістично маркованих мовних засобів. Останні представлені графіко-фонетичними (тире, три крапки, тип, розмір шрифту, графони), морфологічними (вживання абстрактного імен емоцій групи “страх” у формі множини, з неозначеним артиклем, без артикля, використання підсилювальних прикметників, ступенів їх порівняння, прислівників, дієслів), лексико-стилістичними (історизми, сленгізми), лексико-синтаксичними (еліпсис, апозіопезис, паралелізм, повторення, полісиндетон, звертання, риторичне питання, модально-емоційне речення) та тропеїчними засобами актуалізації ЕК. Під час аналізу сполучуваності англомовних репрезентантів емоції страх, було виявлено приховані компоненти семантичної структури одиниць, висвітлено зв’язки ЕК СТРАХ з концептами іншої онтологічної природи. Образне вираження страху у вигляді цілісної сутності з набором статичних та динамічних властивостей у певних просторово-часових координатах досягається шляхом порівняння страху з об’єктами живої природи (людьми, тваринами, рослинами), неживої природи (предметами, артефактами, природними об’єктами, речовинами, стихіями, природними феноменами) та фантастичних світів (ворожими істотами, примарами). Зважаючи на постійні зміни, що відбуваються у семантичній структурі мови, зокрема, у семантиці англомовних засобів позначення ЕК СТРАХ, виникає необхідність діахронічного дослідження зазначених номінацій. Перспективним також вбачається контрастивне дослідження репрезентації ЕК СТРАХ в англійській, українській та інших мовах світу з метою виявлення універсальних та відмічених національною специфікою його фрагментів. |