На основі проведеного дослідження мовностилістичних засобів відображення біблійних мотивів у тексті повоєнних американських романів можна констатувати, що найважливішими елементами є біблеїзми, до яких зараховано біблійні власні назви (а саме, топоніми та антропоніми), фразеологізми біблійного походження, біблійні цитати, тобто однолексемні та полілексемні одиниці, що мають прямий або опосередкований зв’язок із текстом Біблії. Незалежно від структури та контекстуальних прирощень смислу всі біблеїзми в тексті набувають алюзивного характеру і сприяють створенню вертикального контексту, що вимагає особливої рецептивної активності адресата тексту. Біблійна алюзія належить до психосемантичних феноменів і потребує глибоких фонових знань читача. Основною ознакою її денотата є приналежність до класу культурних знаків, пов’язаних із книгами Святого Письма. За репрезентантом у тексті художнього твору біблійні алюзії поділяються на номінативні та цитатні. Оскільки реалізація асоціацій, що виникають унаслідок біблійної алюзії, здійснюється на рівні контексту, то біблійні алюзії можна поділити на ті, що діють у мегаконтексті і визначають домінантну тему художнього твору як замкненого цілого, тобто домінантні, і ті, що діють на рівні мікроконтексту та не визначають головної теми, а сприяють її розгортанню в тексті твору і відповідають традиційному поняттю алюзії, тобто є локалізованими. Домінантні біблійні номінативні і цитатні алюзії розміщені у таких композиційно важливих місцях твору, як заголовок, початок чи кінець твору і сприяють переосмисленню змісту всього твору за рахунок конотативного прирощення смислу алюзії. Домінантна біблійна алюзія, що міститься у заголовку художнього твору виконує проспективну, систематизуючу, конкретизуючу та генералізуючу функції. Якщо вона розміщена на початку твору, то виконує проспективну функцію, що сприяє декодуванню головної ідеї твору, а у кінці твору виконує підсумовуючу та конкретизуючу функції. Локалізовані біблійні номінативні алюзії здебільшого виконують характерологічну функцію та можуть створювати підтекст, імпліцитно впливаючи на скерування оповіді. Локалізовані біблійні цитатні алюзії, що вводяться у текст художнього твору, як у незмінній, так і в модифікованій структурній формі, супроводжуються функцією експресивної оцінки автора щодо характеристики персонажів, емотивною функцією вираження почуття страху цих персонажів, нікчемності, напруги. Оскільки цитата за природою поліфункціональна, то біблійні цитати, що вводяться в мову автора і персонажів створюють двоплановість викладу інформації з метою виконання функцій створення підтексту, комічного ефекту, оцінки. Біблійним фразеологізмам (номінативним, номінативно-комунікативним, комунікативним), крім алюзивності, притаманні емотивна, експресивно-оцінна функції, що зумовлено текстовою конотацією фразеологічного значення. Модифікація біблійної цитати і біблійного фразеологізму веде до більшої адекватності виконання комунікативного завдання та прагматичної настанови автора. Біблійна алюзія у повоєнному американському романі виявила нові інформативні, стилістично-прагматичні, текстотвірні характеристики, що сприяють відтворенню таких біблійних мотивів, як зрада, братовбивство, родинна помста. Це свідчить про її високий, невичерпний потенціал для художньої прози. Подальшого комплексного дослідження вимагає функціонування біблеїзмів у жанрі малої прози в американській та англійській художній літературі, проведення контрастивного лінгвостилістичного аналізу використання алюзії в текстах різних жанрів. |