Анотація до роботи:

Черкас Н.В. Мовно-стилістичні засоби відображення біблійних мотивів у повоєнному американському романі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04. – германські мови. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2004.

Дисертацію присвячено дослідженню функціонування біблеїзмів, до яких зараховано лексичні, фразеологічні одиниці та цитати біблійного походження, що набувають алюзивного характеру у текстах повоєнних американських романів. Це вимагає особливої рецептивної активності адресата тексту і дає можливість віднести біблійну алюзію до психосемантичних феноменів. За обсягом дії у контексті художнього твору біблійні алюзії поділяються на домінантні, тобто ті, що визначають головну ідею художнього твору і діють у мегаконтексті, та локалізовані, тобто ті, що сприяють розгортанню головної теми твору на певних відрізках тексту і діють на рівні мікроконтексту. У художньому тексті біблійна алюзія представлена номінацією та цитацією. У повоєнному американському романі вона виявила нові інформативні та стилістично-прагматичні риси, які сприяють відображенню таких біблійних мотивів, як зрада, братовбивство, родинна помста і свідчать про її високий потенціал у прозі.

На основі проведеного дослідження мовностилістичних засобів відображення біблійних мотивів у тексті повоєнних американських романів можна констатувати, що найважливішими елементами є біблеїзми, до яких зараховано біблійні власні назви (а саме, топоніми та антропоніми), фразеологізми біблійного походження, біблійні цитати, тобто однолексемні та полілексемні одиниці, що мають прямий або опосередкований зв’язок із текстом Біблії.

Незалежно від структури та контекстуальних прирощень смислу всі біблеїзми в тексті набувають алюзивного характеру і сприяють створенню вертикального контексту, що вимагає особливої рецептивної активності адресата тексту.

Біблійна алюзія належить до психосемантичних феноменів і потребує глибоких фонових знань читача. Основною ознакою її денотата є приналежність до класу культурних знаків, пов’язаних із книгами Святого Письма. За репрезентантом у тексті художнього твору біблійні алюзії поділяються на номінативні та цитатні.

Оскільки реалізація асоціацій, що виникають унаслідок біблійної алюзії, здійснюється на рівні контексту, то біблійні алюзії можна поділити на ті, що діють у мегаконтексті і визначають домінантну тему художнього твору як замкненого цілого, тобто домінантні, і ті, що діють на рівні мікроконтексту та не визначають головної теми, а сприяють її розгортанню в тексті твору і відповідають традиційному поняттю алюзії, тобто є локалізованими.

Домінантні біблійні номінативні і цитатні алюзії розміщені у таких композиційно важливих місцях твору, як заголовок, початок чи кінець твору і сприяють переосмисленню змісту всього твору за рахунок конотативного прирощення смислу алюзії.

Домінантна біблійна алюзія, що міститься у заголовку художнього твору виконує проспективну, систематизуючу, конкретизуючу та генералізуючу функції. Якщо вона розміщена на початку твору, то виконує проспективну функцію, що сприяє декодуванню головної ідеї твору, а у кінці твору виконує підсумовуючу та конкретизуючу функції.

Локалізовані біблійні номінативні алюзії здебільшого виконують характерологічну функцію та можуть створювати підтекст, імпліцитно впливаючи на скерування оповіді. Локалізовані біблійні цитатні алюзії, що вводяться у текст художнього твору, як у незмінній, так і в модифікованій структурній формі, супроводжуються функцією експресивної оцінки автора щодо характеристики персонажів, емотивною функцією вираження почуття страху цих персонажів, нікчемності, напруги. Оскільки цитата за природою поліфункціональна, то біблійні цитати, що вводяться в мову автора і персонажів створюють двоплановість викладу інформації з метою виконання функцій створення підтексту, комічного ефекту, оцінки.

Біблійним фразеологізмам (номінативним, номінативно-комунікативним, комунікативним), крім алюзивності, притаманні емотивна, експресивно-оцінна функції, що зумовлено текстовою конотацією фразеологічного значення.

Модифікація біблійної цитати і біблійного фразеологізму веде до більшої адекватності виконання комунікативного завдання та прагматичної настанови автора.

Біблійна алюзія у повоєнному американському романі виявила нові інформативні, стилістично-прагматичні, текстотвірні характеристики, що сприяють відтворенню таких біблійних мотивів, як зрада, братовбивство, родинна помста. Це свідчить про її високий, невичерпний потенціал для художньої прози.

Подальшого комплексного дослідження вимагає функціонування біблеїзмів у жанрі малої прози в американській та англійській художній літературі, проведення контрастивного лінгвостилістичного аналізу використання алюзії в текстах різних жанрів.

Публікації автора:

1. Лексико-семантичні угруповання слів, що пов’язані з біблійними мотивами, у романах Ф. О’Коннор “Мудра кров” та “Несамовиті виходять переможцями”// Наукові записки Тернопільського університету ім. Володимира Гнатюка. – Мовознавство. – Тернопіль, 2000.– № 1(3). – С. 220 – 224.

2. Алюзія як мовно-стилістичний засіб відображення біблійних мотивів у романах Ф. О’Коннор “Мудра кров” і “Несамовиті виходять переможцями”// Вісник Львівського університету. – Серія: “Іноземні мови”. – Львів, 2001. – Вип. 9. – С. 71 – 75.

3. Стилістична функція біблійних алюзій у романі Дж.К. Оутс “Син ранку”// Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія: Проблеми сучасної зарубіжної літератури, проблеми сучасної лінгвістики. – Черкаси, 2001.– Вип. 5. – С. 81 – 84.

4. Стилістична функція біблійних алюзій у монолозі Пейтон (на матеріалі роману У. Стайрона “Лягай у темряву”)// Науковий часопис Волинського державного університету імені Л.Українки. – Серія: Філологічні студії. – Луцьк, 2001.– № 4. – С. 63 – 68.

5. Структурно-семантична класифікація фразеологічних одиниць біблійного походження у романі Дж. Хеллера “Бог знає”// Збірник наукових статей Київського державного лінгвістичного університету: Проблеми семантики слова, речення та тексту. – Київ, 2001. – Вип. 6. – С. 260 – 265.

6. Біблеїзми, що функціонують як алюзії на Святе Письмо у романі "Мойсей і десять заповідей" П. Ілтона та М. Робертса// Гуманітарний вісник ЧДТУ: Проблеми сучасної зарубіжної літератури, проблеми сучасної лінгвістики.– Серія: Іноземна філологія. – Черкаси, 2002. – № 6. – С. 224 – 225.

7. Стилістична функція біблеїзмів у романі У. Стайрона “Сповідь Нета Тернера”// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. – Мовознавство. – Тернопіль, 2002. – № 2 (8). – С. 105 – 109.

8. До питання метафоричності номінативних біблеїзмів// Гуманітарний вісник ЧДТУ. – Серія: Іноземна філологія. – Черкаси, 2003. – № 7. – С. 196 – 199.

9. До питання дослідження функціонування біблійних цитат у повоєнному американському романі// Гуманітарний вісник ЧДТУ. – Серія: Іноземна філологія.– Черкаси, 2004. – № 8. – С. 331 – 335.

10. Аллюзия как стилистический прием, отражающий библейские мотивы в романах Ф. О’Коннор “Мудрая кровь” и “Неистовые выходят победителями”// Материалы научной конференции: Актуальные проблемы сопоставительного языкознания и межкультурные коммуникации.– Уфа: Башкирский государственный университет, 1999. – Часть ІІ. – С. 173 – 177.

11. Стилістична функція біблійних алюзій у романі Дж. К. Оутс “Син ранку”// Тези всеукраїнської наукової філологічної конференції: Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики.– Черкаси: Черкаський інженерно-технологічний інститут, 2001. – С. 40 – 41.

12. Allusion as a Stylistic Device of Conveying Biblical Motifs in the Novels by F. O’Connor Wise Blood and The Violent Bear It Away// 5^th National TESOL Ukrainian Conference Papers: Language Teaching: Classroom, Lab and Beyond/ Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsubynsky, Lviv State University named after Ivan Franko. – Vinnytsia, Lviv, 2000. – P. 121 – 122.

13. До питання етимологічної класифікації фразеологічних біблеїзмів// Тези міжнародної науково-практичної конференції: Соціокультурні аспекти навчання іноземних мов. – Тернопіль: ТДПУ, 2004. – С. 92 – 93.