Анотація до роботи:

Грібінєнко Ю.О. Музична полістилістика у світлі теорії інтертекстуальності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за фахом 17.00.03 – музичне мистецтво. Одеська державна музична академія ім. А.В. Нежданової – 2006.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі музичної полістилістики в її тісному взаємозв'язку з теорією інтертекстуальності. Мета роботи полягає у виявленні сутності і рівнів прояву феномена полістилістики в творчості сучасних композиторів. Концепція дисертації базується на текстологічних тенденціях сучасного гуманітарного знання, що яскраво проявляють себе у світлі теорій інтертекстульності та гіпертексту.

Автор пропонує нові аспекти вивчення музичної полістилістики як методу композиторської творчості, що відповідає наміру автора ввести свій задум у загальний стильовий контекст музики, і як знакового вираження множинності музичної свідомості. Підкреслюється принципова важливість використання композиторами різних способів текстових взаємодій і прийомів інтертекстуальності, що дозволяє виявити шляхи взаємопереходу «свого» – «чужого» у музиці.

У дослідженні пропонується та обґрунтовується типологія музичної полістилістики, аналізуються її авторські моделі; виявляються основні підходи, які склалися стосовно феномена інтертекстуальності в сучасному гуманітарному знанні, а також визначаються суміжні літературознавчі й музикознавчі позиції в сфері теорії інтертекстуальності; пропонується типологія інтертекстуальності з погляду на її текстологічні, естетичні (ціннісні) і композиційно-художні характеристики; особлива увага приділяється теорії гіпертексту як цілісному музичному хронотопу, що характеризує музику як симультанне метаісторичне явище.

Метод композиторської творчості в другій половині ХХ – на початку XXI сторіччя в значній мірі обумовлений інформаційною перенасиченістю музичної культури; теорія гіпертексту як особливого інформаційно-комунікативного феномена дозволяє адекватно інтерпретувати взаємодію, шляхи та особливості трансляції цілих інформаційних пластів, таким чином сприяючи розумінню складної культурної ситуації на межі сторіч.