Анотація до роботи:

Омельченко Оксана Данилівна. Мигдалеподібний комплекс лімбічної системи в організації моторного компонента рухової поведінкової реакції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.03 – нормальна фізіологія. – Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Вінниця, 2003.

Дисертацію присвячено вивченню ролі базолатерального відділу (базальних та латеральних ядер) мигдалеподібного комплексу (МК) в організації та контролі швидких автоматизованих рухів. В якості моделі використовувались стереотипні рухи передньої кінцівки щурів по діставанню корму з годівниці. В ході досліджень використовувались методи фотореєстрації, деструкції структур мозку, а також реєстрації імпульсної активності нейронів в умовах вільної поведінки тварин.

Встановлено, що руйнування базолатерального відділу МК призводить до порушень процесу їжодобування. При цьому мали місце зростання тривалості рухів, зменшення їх частоти, а також збільшення кількості рухів для успішного захоплення корму. Особливо значимо показники відрізнялись від фону в другій половині 10-хвилинного експерименту. Електролітичне руйнування базальних ядер МК призводило до наслідків, відмінних від результатів руйнування всього базолатерального відділу МК. Спостерігалось зростання частоти рухів при зменшенні їх тривалості, що свідчить про гальмівну функцію базальних ядер МК. Встановлено причетність базальних ядер амігдали до перебудови рухових програм. Аналіз імпульсної активності нейронів, зареєстрованої під час здійснення їжодобувних рухів, дає можливість розглядати МК як джерело мотиваційного збудження, необхідне для успішного здійснення всіх етапів організації рухів від започаткування до завершення процесу їжодобування, а також контролю успішності досягнутого результату.

1. В дисертаційній роботі розробляється проблема лімбіко-моторної взаємодії, яка на сьогодні залишається однією з найменш досліджених з усіх питань фізіології рухів. Відсутні дані щодо ролі базолатеральної амігдали в організації моторного компонента їжодобувних реакцій.

Проведені дослідження доводять причетність базолатерального відділу (базальних та латеральних ядер) мигдалеподібного комплексу до організації та реалізації швидких їжодобувних рухів передньої кінцівки у щурів.

2. Руйнування базолатерального відділу мигдалеподібного комплексу призводить до суттєвих змін в поведінці тварин, які ускладнюють процес їжодобування. Вони проявлялись у зниженні загального рівня активності тварин та погіршенні концентрації уваги, що призводило до великої кількості помилок (до 40 % у перші експериментальні дні) при здійсненні їжодобувного руху.

3. Роль базолатерального відділу мигдалеподібного комплексу у мотиваційному забезпеченні швидкого рухового компонента їжодобувної реакції вбачається в конкретних впливах: активуючому, тренуючому, стабілізуючому. Як однобічне, так і двобічне виключення базолатерального відділу амігдали призводить до істотних змін у тривалості, частоті та кількості спроб для досягнення корисного результату (захоплення їжі). Розлади глибші, а компенсаторні механізми менш досконалі при двобічному виключенні базолатерального відділу. Навіть 30-денного періоду недостатньо для повної компенсації параметрів рухів.

4. Зниження точності їжодобувних рухів супроводжувалось зміною їх фазової структури, що пов’язується з погіршенням контролю рухів та порушенням м’язового тонусу.

5. Наслідки часткового видалення базолатерального відділу, а саме його базальних ядер, полягали в зменшенні тривалості при зростанні частоти їжодобувних рухів без змін поведінки, які спостерігались після тотального руйнування базолатерального відділу мигдалеподібного комплексу. Відбувалось скорочення усіх фаз руху, що свідчить про зняття гальмівної функції цих ядер.

6. Базальні ядра мигдалеподібного комплексу приймають участь у реорганізації попередньо виробленої рухової програми.

7. Активація нейронів базолатерального відділу мигдалеподібного комплексу, яка випереджає на 0,8-1с початок руху, встановлена у більшості нейронів і розцінюється як відбиття мотиваційного збудження, яке ініціюює організацію програми руху.

Наступна після початкової активації пауза в імпульсній активності нейронів тривалістю 40-60 мс, пов’язується з швидким компонентом руху і може свідчити про перемикання збудження в цей момент на моторні структури, безпосередньо причетні до виконання руху.

Відновлення активації нейронів базолатерального відділу слідом за початком руху може бути показником додаткового збудження, що забезпечуватиме ефективне завершення програми дії.

8. Отримані результати відносяться до фундаментальних, оскільки вони розкривають ряд питань лімбіко-моторної взаємодії. Сформовано уявлення про причетність базолатерального відділу амігдали до різних етапів організації автоматизованого руху. На підставі отриманих даних розширюється уявлення щодо центральної організації рухів.

Результати роботи можуть бути використані в навчальному процесі та лекційних курсах у вузах медико-біологічного профілю, а також у клінічній практиці для аналізу патогенезу порушень емоційно забарвлених форм поведінки.

Перелік робіт, опублікованих за матеріалами дисертації Омельченко О.Д. (Удод О.Д.) :

1. Латерализация пищедобывательных движений у крыс /Левчук О.В., Братусь Н.В., Власенко О.В., Йолтуховский М.В., Мороз В.М., Удод О.Д., Шинкаренко С.А. // Физиол. журнал. – 1991. – Т. 37, №1 – С. 100-102.

2. Роль базолатеральних ядер мигдалеподібного комплексу в організації швидких їжодобувних рухів /Мороз В.М., Братусь Н.В., Удод О.Д., Йолтухівський М.В., Власенко О.В. // Фізіол. журн. – 1994. – Т. 40, № 5-6. – С. 3-9.

3. До механізму організації рухових програм /Мороз В.М., Братусь Н.В., Йолтухівський М.В., Власенко О.В., Удод О.Д., Левчук О.В., Дацишин П.Т. // Вісник Вінницького державного медичного університету ім. М.І.Пирогова. – 1997, № 1. - С. 1-3.

4. Роль деяких надсегментарних структур головного мозку в програмуванні автоматизованих рухів /Мороз В.М., Братусь Н.В., Власенко О.В., Дацишин П.Т., Йолтухівський М.В., Мацюк О.В., Супрунов К.В., Удод О.Д. // Фізіол. журн. – 1998. – Т. 44, № 3. – С. 42-43.

5. Удод О.Д. Роль базолатеральних ядер мигдалеподібного комплексу в переробці рухових програм // Фізіол. журн. – 1998. – Т. 44, № 3. – С. 92-93.

6. Udod O.D. Role of the Amygdalar Complex in Programing of Fast Food-Procuring Movements in Rats // Neirofiziologiya/ Neurophysiology. – 1998. – Vol. 30, № 6. - P. 414-415.

7. Organization of a Program of Automatized Food-Procuring Movement in Rats / Moroz V.M., Bratus N.V., Vlasenko O.V., Datsyshin P.T., Yoltukhovskii M.V., Matsyuk A.V., Suprunov K.V., Udod O.D.// Neirofiziologiya/Neurophysiology. – 1998. – Vol. 30, № 6. - P. 350-352.

8. Организация инструментальных пищедобывательных движений у крыс / Мороз В.М., Братусь Н.В., Власенко О.В., Дацишин П.Т., Йолтуховский М.В., Удод О.Д. // Журн. высш. нерв. деят. – 1999. – Т. 49, вып. 2.- С. 301-312.

9. Удод О.Д. Вплив виключення базолатеральних ядер мигдалеподібного комплексу у щурів на фазову структуру швидких автоматизованих рухув у щурів // Вісник Вінницького медичного університету ім.М.І. Пирогова. - 2000. - Т. 4, № 1. - С. 49-51.

10. Омельченко О.Д. Імпульсна активність нейронів базолатерального відділу мигдалеподібного комплексу щурів під час здійснення їжодобувних рухів // Архив клинич. и эксперимент. медицины. – 2001. – Т. 10, №2. – С. 197.

11. Омельченко О.Д. Роль лімбічних структур в організації програми їжодобувних рухів передньої кінцівки щурів // Фізіологічн. Журнал.- 2002. - Т. 48, №2. - С. 58.

12. Omel’chenko O.D. Automated Food-Procuring Movement-Related Neuronal Activity in the Basolateral Amygdala of the Rat // Neurophysiology. – 2003. – Vol. 35, №1. – P. 38-43.

13. Устройство для регистрации нейронной активности в хроническом эксперименте у крыс: А.с. 1068. Мин. Здрав. УССР/ Удод О.Д.; Заявлено 16.04.90; Опубл. 18.04.90.

14. Фоторегистратор баллистических пищедобывательных движений у крыс: А.с. 16 / Братусь Н.В., Власенко О.В., Йолтуховский М.В., Киров В.Н., Мороз В.М., Удод О.Д. Заявлено 01.02.90; Опубл.15.02.90.

15. Влияние выключений ядер таламуса, гипоталамуса и миндалины на пищедобывательные баллистические движения / Мороз В.М., Братусь Н.В., Власенко О.В., Дацишин П.Т., Йолтуховский М.В., Левчук О.В., Удод О.Д., Шинкаренко С.А. // Развитие физиологии в Укр ССР за 1986 – 1990 годы : Тез. докл. 13 съезда Укр. Физиол. об-ва им. И.П.Павлова. – Киев: Наукова думка, 1990. – Т. 2. – С. 32.

16. Вплив виключення базолатеральних ядер мигдалеподібного комплексу на руховий компонент їжодобувних реакцій у щурів / Мороз В.М., Братусь Н.В., Удод О.Д., Левчук О.В. // 14 з’їзд українського фізіологічного товариства ім. І.П. Павлова: Тези доп. – Київ, 1994. – С. 63-64.

17. Братусь Н.В., Удод О.Д. Роль базолатеральних ядер мигдалеподібного комплексу в організації автоматизованих рухів // Під ред. Проф. Мороза В.М. Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пирогова. Матеріали з наукової роботи співробітників університету. Вінниця, 1994. - С. 61-62.

18. Удод О.Д. Вплив виключення базолатеральних ядер мигдалеподібного комплексу на організацію автоматизованих рухів у щурів // У збірн. : “Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології” до 100 – річчя лікарні ім. О.І. Ющенка. – Вінниця, 1997. - С. 115–117.

19. Про значення деяких надсегментарних структур головного мозку в органiзацiї швидких автоматизованих рухiв / Мороз В.М., Йолтухiвський М.В., Власенко О.В., Удод О.Д., Братусь Н.В. // Актуальнi питання неврологiї, психiатрiї та наркологiї: Матерiали науково-практичної конференцiї, присвяченої 100 рiччю Вiнницької обласної психоневрологiчної лiкарнi iм.О.I.Ющенка, Вiнниця, 11-13 вересня 1997. - Вiнниця, 1997. - С. 82-84.

20. About organization of moving programme of automatic food-getting movement / Moroz V.M., Bratus N.V., Vlasenko O.V., Yoltuchivsky M.V., Datsishin P.T., Udod O.D. // XXXIII International Congress of Physiological sciences. Abstracts. - St. Petersburg, 1997.- P 077.08.

21. Удод О.Д. Значення мигдалеподібного комплексу в програмуванні швидких автоматизованих рухів у щурів // Четверта університетська конференція молодих учених та фахівців. Тези доп. Вінниця, 1998. - С. 48-49.

22. Удод О.Д. Вплив виключення базолатеральних ядер мигдалеподібного комплексу на фазову структуру автоматизованих їжодобувних рухів у щурів // П‘ята університетська науково-практична конференція молодих учених та фахівців. Тези доп. Вінниця, 1999. - С. 12.

23. Омельченко О.Д. Реакції нейронів базальних та латеральних ядер мигдалеподібного комплексу під час рухової реакції передньої кінцівки у щурів / Історія та сучасні досягнення фізіології в Україні. До 160-річчя Національного медичного університету. К.: Вид. Нац. Мед. Ун-ту., 2001. – С. 57-58.