Анотація до роботи:

Терницький В. М. Наднаціональні інституції Європейського Союзу в теоріях інтеграції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.04 – Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку. – Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Київ, 2006.

В дисертації вперше в українській політичній науці комплексно досліджена проблема ролі і місця наднаціональних інституцій Європейського Союзу в процесах політичної інтеграції. Узагальнено і систематизовано найбільш сталі положення та висновки, які існують у світовій науковій літературі, стосовно ролі національних інституцій Євросоюзу. Виокремлено чотири етапи теоретичного осмислення ролі і місця наднаціональних інституцій в інтеграційних процесах. Виділені особливості сучасних теоретичних підходів до ролі і місця наднаціональних інституцій ЄС в інтеграційних процесах. Доведено, що на сучасному етапі теоретичне осмислення наднаціональних інституцій спрямовано на дослідження диверсифікації відносин між наднаціональними, національними інституціями та субнаціональними органами влади. Особлива увага зосереджена на дослідженні помітних досягнень і проблем сучасних теоретичних концепцій наднаціональних інституцій.

Визначено три парадигми вивчення наднаціональних інституцій: наднаціональну, національну і синкретичну. Встановлено безпосередню залежність трансформації теоретичних концепцій інституцій ЄС від практичного досвіду інтеграційного процесу. Виокремлено елементи теорій інтеграції, які найбільш адекватно висвітлюють роль наднаціональних інституцій ЄС у процесах європейської інтеграції. Зроблено висновок, що наднаціональні інституції ЄС використовують можливості та суперечності між державами-членами для подальшого розширення своїх повноважень. Визначено основні тенденції розвитку наднаціональних інституцій Європейського Союзу.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях, збірниках наукових праць:

1. Терницький В. М. Статус асоційованого члена в ЄС у 90-х роках // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – № 13. – Ч. ІІ. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 1999. – С. 54-67.

2. Терницький В. М. Еволюція відносин Європейського Союзу з країнами Центральної та Східної Європи у 80-і та 90-і роки // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – № 14. – Ч. ІІ. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 1999. – С. 11-23.

3. Терницький В. М. Основні положення і проблеми неофункціоналістичної ідеї “переливу” (spillover) // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – № 27. – Ч. ІІІ. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2001. – С. 32-43.

4. Терницький В. М. Міжурядова конференція 2000 року і реформування Європейського Союзу // Міжнародні відносини. – № 20. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2001. – С. 63-66.

5. Терницький В. М. Теоретичні і практичні аспекти переговорів з країнами ЦСЄ стосовно розширення ЄС // Міжнародні відносини. – № 23. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2002. – С. 195-199.

6. Терницький В. М. Спільна сільськогосподарська політика і розширення Європейського Союзу // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – № 42. – Ч. ІІ. – Київ.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2003. – С. 158-166.

7. Ternytsky V. Supranational and Intergovernmental Levels of Promoting Security in the Black Sea Region // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – № 61. – Ч. І. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2006 – С. 39-42.