Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Кардіологія


Сороківський Михайло Степанович. Надшлуночкові аритмії у хворих на гострий інфаркт міокарда: частота виникнення, предиктори, клінічний перебіг, госпітальний прогноз : дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2006. — 155арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 137-155.



Анотація до роботи:

Сороківський М.С. Надшлуночкові аритмії у хворих на гострий інфаркт міокарда: частота виникнення, предиктори, клінічний перебіг, госпітальний прогноз. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Національний науковий центр “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска” АМН України, Київ, 2006.

Мета дослідження полягала в обґрунтуванні методів оцінки ризику та ведення хворих на ГІМ, ускладнений надшлуночковими аритміями, на основі вивчення частоти їх виникнення, особливостей стану гемодинаміки, клінічного перебігу, ефективності засобів профілактики та лікування.

Визначено, що частота виникнення пароксизмальних НША у хворих на ГІМ становить 9,61% і є більшою від частоти виникнення стійких шлуночкових тахікардій та атріовентрикулярної блокади ІІ і ІІІ ступеня. Найчастіше серед пароксизмальних НША зустрічається пароксизмальна фібриляція передсердь. Доведено, що незалежними предикторами розвитку пароксизмальних НША є старший вік пацієнта, інфаркт міокарда з зубцем Q, більший діаметр лівого передсердя та нижча фракція викиду лівого шлуночка. У пацієнтів з ГІМ, ускладненим пароксизмальними НША, спостерігається частіший розвиток інших ускладнень гострого інфаркту міокарда та вища госпітальна летальність, порівняно з такими ж пацієнтами без пароксизмальних НША. З’ясовано, що використання тромболітичної терапії зменшує частоту виникнення пароксизмів НША, а застосування -адреноблокаторів та інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту в ранні терміни інфаркту міокарда дозволяє зменшити імовірність виникнення пароксизмів НША у хворих на ГІМ після п’ятого дня від початку захворювання.

Проведене дослідження дозволило обґрунтувати методи оцінки ризику та ведення хворих на гострий інфаркт міокарда, асоційованого з надшлуночковими аритміями, на основі вивчення частоти і термінів їх виникнення, особливостей стану гемодинаміки, клінічного перебігу, впливу медикаментозної терапії.

  1. Частота виникнення пароксизмальних надшлуночкових аритмій у хворих на ГІМ становить 9,61% і є більшою від частоти виникнення стійких шлуночкових тахікардій та атріовентрикулярної блокади ІІ і ІІІ ступеня. Серед пароксизмальних НША найбільш часто виникають пароксизми фібриляції передсердь (71,49%), значно рідше – пароксизми тріпотіння передсердь і суправентрикулярних тахікардій (відповідно 10,86% і 9,05%)(p<0,01). У 8,60% пацієнтів спостерігається поєднання різних пароксизмальних НША. Протягом перших 24 годин від розвитку ГІМ виникають 49,30% всіх пароксизмів НША, у 62,44% пацієнтів зареєстрований лише один пароксизм НША.

  2. Встановлено предиктори та фактори, асоційовані з розвитком пароксизмальних НША у хворих на ГІМ: демографічні (похилий вік, жіноча стать), анамнестичні (перенесений раніше інфаркт міокарда і/або хронічна серцева недостатність), клінічні (інфаркт міокарда з зубцем Q, наявність застійної серцевої недостатності, гостра лівошлуночкова недостатність клас ІІ-IV за Killip, систолічний артеріальний тиск нижче 130 мм рт. ст. на початку захворювання), лабораторні (рівень гемоглобіну менше 120 г/л, лейкоцитоз понад 8,0109/л, рівень АСТ понад 0,50 ммоль/лгод, рівень АЛТ понад 0,40 ммоль/лгод, рівень калію менше 4,0 ммоль/л), гемодинамічні (діаметр лівого передсердя понад 4,2 см, діаметр правого шлуночка понад 2,5 см, фракція викиду лівого шлуночка менше 50%). Факторами, що сприяють персистенції пароксизмів фібриляції передсердь, є: більші розмір лівого передсердя та товщина вільної стінки лівого шлуночка, а також продовження застосування дігоксину, призначеного до виникнення ГІМ.

3. Для пацієнтів з гострим інфарктом міокарда, ускладненим пароксизмальними НША, характерні більш виражені структурно-функціональні зміни міокарда шлуночків серця, порівняно з пацієнтами без НША. У таких хворих частіше зустрічаються шлуночкова і надшлуночкова екстрасистолія, у них нижчий показник співвідношення потужності низько- і високочастотних коливань тривалості інтервалу RR (LF/HF).

4. Розвиток пароксизмальних надшлуночкових аритмій асоціюється з достовірно більшою частотою виникнення інших ускладнень ГІМ, порівняно з пацієнтами без НША (p<0,05). Зокрема, рецидиви ГІМ у пацієнтів з НША зареєстровані у 8,15% випадків, артеріальна гіпотензія – у 38,01%, гостра лівошлуночкова недостатність (клас II-IV за Killip) – у 31,67%, стійка шлуночкова тахікардія або фібриляція шлуночків – у 11,76%. У пацієнтів з ГІМ, ускладненим пароксизмальною/персистуючою фібриляцією передсердь, частіше спостерігаються рецидиви інфаркту, розвиток артеріальної гіпотензії та стійкі шлуночкові аритмії, порівняно з пацієнтами з ГІМ та постійною формою ФП.

5. У хворих на гострий інфаркт міокарда з пароксизмами НША летальний вихід захворювання під час госпітального спостереження спостерігається у 26,70% випадків, порівняно з 6,45% у пацієнтів з ГІМ без такого ускладнення (p<0,01). Предикторами летального виходу захворювання є гіпотензія, тахісистолія та вищий клас лівошлуночкової недостатності за класифікацією Killip на початку захворювання, а також нижчий рівень систолічного артеріального тиску при виникненні першого пароксизму надшлуночкової аритмії. Госпітальна летальність у хворих на ГІМ, ускладнений пароксизмальною/персистуючою ФП, є вищою, порівняно з пацієнтами з ГІМ і постійною фібриляцією передсердь. Найгіршим є виживання пацієнтів з поєднанням стійких надшлуночкових і шлуночкових тахікардій.

Публікації автора:

  1. Сороківський М.С., Жарінов О.Й., Черняга-Ройко У.П., Перепелиця М.В., Файник А.Ф., Черкавський В.Ю., Павлик С.С. Поширеність і предиктори формування надшлуночкових аритмій у хворих з гострим інфарктом міокарда // Український кардіологічний журнал – 2004. – № 2. – С. 58-62. (Автор особисто провів відбір хворих, їх клініко-функціональне обстеження, статистичну обробку матеріалів дослідження, підготував статтю до друку).

  2. Сороківський М.С., Жарінов О.Й., Тумак І, М., Черняга-Ройко У.П. Поширеність та клінічний перебіг фібриляції передсердь у хворих з гострим інфарктом міокарда // Український кардіологічний журнал – 2005. – № 2. – С. 19-24. (Автор особисто провів клініко-функціональне обстеження хворих, здійснив аналіз та інтерпретацію результатів, підготував статтю до друку).

  3. Сороківський М.С., Жарінов О.Й., Черняга-Ройко У.П., Файник А.Ф., Тумак І.М., Павлик С.С. Клінічний перебіг пароксизмальних надшлуночкових аритмій у хворих на гострий інфаркт міокарда // Серце і судини. – 2006. – №2. – С. 88-94. (Автор самостійно здійснив клінічне та функціональне обстеження хворих, проаналізував клінічний перебіг захворювання та результати лікування, оформив таблиці, підготував статтю до друку).

  4. Жарінов О.Й., Сороківський М.С., Черняга-Ройко У.П. Оцінка ризику та невідкладне лікування фібриляції передсердь у хворих на гострий інфаркт міокарда // Медицина неотложных состояний. – 2006. – №3 (4). – С.80-84. (Відбір хворих, їх клініко-функціональне обстеження, формування таблиць здійснені особисто автором).

  5. Жарінов О.Й., Сороківський М.С., Файник А.Ф., Павлик С.С. Миготлива аритмія у хворих з гострим інфарктом міокарда: патогенез, клінічний перебіг, лікування // Український кардіологічний журнал – 2003. – № 2. – С. 118-123 (Автор особисто провів пошук і аналіз літературних даних, сформував схеми і таблиці, підготував статтю до друку).

    1. Жарінов О.Й., Сороківський М.С., Черняга-Ройко У.П. Холтерівське моніторування електрокардіограми: еволюція клінічного застосування, діагностичні можливості, показання // Український кардіологічний журнал – 2004. – № 1. – С. 122-132. (Автор самостійно здійснив пошук і аналіз літературних джерел, оформив частину таблиць і рисунків, підібрав електрокардіограми, описав методику холтерівського моніторування ЕКГ при порушеннях серцевого ритму).

    Орищин Н.Д., Іванів Ю.А., Жарінов О.Й., Павлик С.С., Сороківський М.С. Оцінка діастолічного наповнення лівого шлуночка при фібриляції передсердь у хворих гострим інфарктом міокарда // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – 2005. – Випуск 13. – С. 319-321. (Відбір групи пацієнтів з пароксизмальними надшлуночковими аритміями, їх ехокардіографічне обстеження здійснені особисто автором).

    Жарінов О.Й., Черняга-Ройко У.П., Заремба Є. Ф., Сороківський М.С. Діагностичне значення оцінки варіабельності ритму серця у хворих з гострим інфарктом міокарда // Український кардіологічний журнал – 2003. – № 3. – С. 104-111. (Автор особисто підготував частину статті щодо впливу медикаментозних засобів на варіабельність серцевого ритму)

    Черняга-Ройко У.П., Жарінов О.Й., Сороківський М.С., Тумак І, М. Визначальні фактори та діагностичне значення показників варіабельності ритму серця у хворих на гострий інфаркт міокарда // Український кардіологічний журнал – 2005. – № 5. – С. 33-38. (Автор приймав участь в аналізі та інтерпретації отриманих результатів).

    Черняга-Ройко У.П., Жарінов О.Й., Сороківський М.С., Тумак І, М. Прогностичне значення показників варіабельності ритму серця у хворих на гострий інфаркт міокарда // Український кардіологічний журнал – 2005. – № 6. – С. 25-32. (Автор особисто взяв участь в аналізі отриманих результатів та оформленні рисунків і таблиць).

    Черняга-Ройко У.П., Жарінов О.Й., Сороківський М.С., Тумак І.М. Динаміка показників варіабельності ритму серця та прогноз клінічного перебігу післяінфарктного періоду // Український кардіологічний журнал – 2006. – № 1. – С. (Автор особисто взяв участь в оформленні таблиць, аналізі та інтерпретації отриманих результатів, написанні розділу обговорення результатів дослідження).

    Сороківський М.С., Жарінов О.Й., Черняга-Ройко У.П., Перепелиця М.В., Черкавський В.Ю., Павлик С.С. Аритмічні ускладнення гострого інфаркту міокарда // Матеріали VII Національного конгресу кардіологів України. – 2004. – С.57. (Автор особисто здійснив клініко-функціональне обстеження хворих, статистичну обробку матеріалів дослідження, підготував тези до друку).

    Жарінов О.Й., Павлик С.С., Сороківський М.С., Файник А.Ф., Черняга-Ройко У.П. Пароксизмальні надшлуночкові аритмії при гострому інфаркті міокарда: поширеність та особливості клінічного перебігу // Матеріали пленуму правління асоціації кардіологів України: “Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування”. – 2005. – С.39. (Обстеження пацієнтів, статистична обробка матеріалів дослідження здійснені автором особисто).

    Перепелиця М.В., Сороківський М.С., Черняга-Ройко У.П., Черкавський В.Ю. Особливості перебігу гострого інфаркту міокарда, ускладненого пароксизмальними надшлуночковими аритміями // Матеріали пленуму правління асоціації кардіологів України: “Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування”. – 2005. – С.41. (Автор особисто здійснив обстеження пацієнтів, статистичну обробку матеріалів дослідження, підготував тези до друку).

    15. Сороківський М.С., Жарінов О.Й., Файник А.Ф., Перепелиця М.В., Рафалюк О.І., Черкавський В.Ю., Павлик С.С. Клінічний перебіг гострого інфаркту міокарда після тромболітичної терапії // Матеріали об’єднаного пленуму правлінь асоціацій кардіологів, серцево-судинних хірургів, нейрохірургів та невропатологів України “Первинна та вторинна профілактика серцево-судинних та мозкових порушень. Можливості інтервенційних втручань”. – 2006. – С.88-89 (Автор особисто здійснював набір групи хворих, провів аналіз та інтерпретацію отриманих результатів, підготував тези до друку)

    16. Сороківський М.С., Жарінов О.Й., Черняга-Ройко У.П., Орищин Н.Д. Клініко-гемодинамічні особливості хворих на гострий інфаркт міокарда, ускладнений пароксизмальними надшлуночковими аритміями // Матеріали об’єднаного пленуму правлінь асоціацій кардіологів, серцево-судинних хірургів, нейрохірургів та невропатологів України “Первинна та вторинна профілактика серцево-судинних та мозкових порушень. Можливості інтервенційних втручань”. – 2006. – С.89-90. (Клініко-функціональне обстеження хворих, статистична обробка матеріалів здійснені особисто автором)

    1. Жарінов О.Й., Заремба Є.Х., Павлик С.С., Сороківський М.С., Черняга-Ройко У.П. Визначальні фактори варіабельності серцевого ритму у хворих на гострий інфаркт міокарда // Матеріали пленуму правління асоціації кардіологів України: “Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування”. – 2005. – С.48-49. (Автор приймав участь в аналізі та інтерпретації отриманих результатів).

    2. Sorokivsky M.S., Zharinov O.Y., Chernyaha-Royko U.P., Faynyk A.F. Incidence and course of acute myocardial infarction complicated by paroxysmal supraventricular tachyarrhytmias // Abstracts of the 11th Congress of the International Society for Holter and Noninvasive Electrocardiology and the 32nd Congress of International Society of Electrocardiology. – 2005. – P.75. (Автор самостійно здійснив клініко-функціональне обстеження пацієнтів, статистичну обробку матеріалів дослідження, підготував тези до друку).

    3. Chernyaha-Royko U., Zharinov O., Sorokivsky M., Zaremba Y., Royko D. Determinants of heart rate variability in patients with acute myocardial infarction // Abstracts of the 11th Congress of the International Society for Holter and Noninvasive Electrocardiology and the 32nd Congress of International Society of Electrocardiology. – 2005. – P.23. (Автор особисто брав участь в аналізі та інтерпретації отриманих результатів).