Анотація до роботи:

Бикова А.Л. Нагромадження капіталу в системі розширеного відтворення в економіці України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія. Дніпропетровський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, Дніпропетровськ, 2006.

У дисертаційній роботі здійснено постановку та вирішення актуального завдання дослідження економічної природи нагромадження капіталу, його еволюції та ролі в розвитку нової якості продуктивних сил суспільства і забезпеченні його економічного та соціального розвитку.

На основі структурно-генетичного та функціонального аналізу визначено сутність економічної категорії „нагромадження капіталу”, спираючись на сучасну інституціональну теорію прав власності визначені організаційні форми нагромадження капіталу за сучасних умов.

Аналіз суспільного капіталу дозволив визначити форми нагромадження капіталу в інноваційній сфері. Доводиться, що нагромадження капіталу передбачає не лише нагромадження фізичного капіталу, але і нагромадження наукових знань, інформації та людського капіталу.

Активізація процесу нагромадження капіталу пов’язується з проведенням ефективної інвестиційної, інноваційної, амортизаційної та структурної політики.

Розглянуто особливості нагромаджувального процесу в сучасній економіці України, запропоновано рекомендації щодо його вдосконалення.

1. Сутність нагромадження капіталу, як економічної категорії, виявляється в збільшенні уречевленої праці, вартості, що на „поверхні” економічного життя проявляється в збільшенні засобів і предметів праці та предметів споживання. Це означає вдосконалення структури основного та обігового капіталу, результатом чого є збільшення ефективності відтворювальних процесів у суспільному виробництві.

2. Інноваційна сфера в сучасній економіці займає провідне місце і тому включена до І підрозділу суспільного виробництва. Нагромадження знань в інноваційній сфері відображає визнання суспільством їх визначальної ролі в розвитку суспільного виробництва, як основного фактора інноваційної діяльності. Знання матеріалізуються в основних засобах і через міжгалузеві зв’язки поширюється по всій господарській структурі.

3. Зміст нагромадження людського капіталу проявляється в кругообігу сутнісних сил, що являє собою послідовну зміну функціональних форм людського капіталу, а саме: відбір, нагромадження, розміщення та продуктивне використання сутнісних сил. Безпосередня реалізація людського капіталу відбувається в ході його нагромадження та використання, а відбір і розміщення сутнісних сил визначають обертання людського капіталу. Нагромадження людського капіталу забезпечує відтворення продуктивної життєдіяльності людини (у функціональному аспекті) і відтворення та вдосконалення соціально-економічних, організаційно-економічних, техніко-економічних відносин (у структурному аспекті).

4. Розвиток відносин власності призвів до відходу від принципу „один об’єкт-один власник” до багатосуб’єктивних відносин власності, де власники здійснюють або монопольне присвоєння своєї частки, або реалізують обмежено монопольне і немонопольне присвоєння і формування відносин „присвоєння – різний ступінь відчуження”, які поступово замінюються відносинами „присвоєння-запозичення.” На основі останніх з’являються такі форми нагромадження, як лізинг і венчурне фінансування. Венчурне фінансування здійснюється на основі венчурного капіталу, використовує механізм звичайного кредитування як форми нагромадження грошового капіталу й акціонерний механізм нагромадження капіталу. Це забезпечує надзвичайну ефективність венчурного фінансування в нагромадженні капіталу в інноваційній сфері суспільного виробництва.

5. Фінансування інвестицій полягає у нагромадженні необхідної величини фінансових ресурсів у вигляді заощаджень. Забезпечення необхідного співвідношення між заощадженнями та інвестиціями відбувається відповідно до „золотого правила нагромадження”. Однак згідно з еволюційною теорією для прискореного нагромадження капіталу в інноваційній сфері доцільно використовувати емісійний кредит. В українській економіці кредитні ресурси є найбільш поширеним інструментом нагромадження фінансових ресурсів для забезпечення кругообігу реального капіталу. Однак банківська система не повною мірою відповідає вимогам нагромадження, оскільки банкам бракує належної інфраструктури і відповідного рівня капіталізації активів.

6. Нагромадження капіталу насамперед має забезпечити формування оптимальних господарських пропорцій, що проявляється в досягненні збалансованості між окремими підрозділами, сферами та галузями економіки. Встановлення цих пропорцій передбачає зростання споживання, без якого неможливе ефективне використання капітальних ресурсів.

7. Амортизаційну модель, що використовується в Україні, не можна розглядати як чинник нагромадження капіталу. Основний капітал споживається швидше, ніж відшкодовується, зростання первісної вартості основних фондів відбувається уповільнено, а динаміка балансової вартості набула від’ємного характеру, зростає рівень зносу основних фондів. Цей процес слід розглядати як зворотній нагромадженню капіталу.

8. Вирішення проблеми забезпечення розширеного відтворення на новій технологічній основі прямо залежить від нагромадження капіталу в інноваційній сфері економіки, у тому числі в тій її частині, де відбувається „економіка знань”. Це потребує покращання інституціонального середовища в економіці, що сприятиме створенню внутрішніх джерел розвитку інноваційної сфери, зокрема, створенню попиту на її продукцію.

9. Для оптимізації організаційних форм нагромадження капіталу необхідно спростити умови формування інвестиційних фондів, зокрема банківськими структурами, формування інноваційних підприємств в складі об’єднань корпоративного сектору економіки та фінансування їх за принципами венчурного підприємництва.

Публікації автора:

1. Половникова С.Ю., Бикова А.Л. Проблема нагромадження капіталу у світовій економічній літературі // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Випуск 202: В 4 т. Том IV.– Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С. 866-873 (Особистий внесок автора – розглянуто проблему нагромадження капіталу в сучасній неокласичній теорії).

2. Бикова А.Л. Деякі аспекти розвитку форм нагромадження капіталу в інноваційній сфері // Вісник Академії митної служби України. – 2005. - № 2(26). – С. 43-47.

3. Половникова С.Ю., Бикова А.Л. Нагромадження капіталу як економічна категорія // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Випуск 203: В 4 т. Том I.– Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. –– С. 187-193 (Особистий внесок автора – розглянуто сутність економічної категорії нагромадження капіталу).

4. Бикова А.Л. Венчурне фінансування як форма нагромадження капіталу // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Випуск 204. В 5 т. Т. ІІ – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С. 511-517.

5. Бикова А.Л. Інновації та нагромадження капіталу // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень ‘2005”. Том 21. Економічна теорія. – Дніпропетровськ: Наука та освіта, 2005. – С. 4-7.

6. Бикова А.Л., Новікова К.І. Деякі аспекти розширеного відтворення в корпоративному секторі економіки України // Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта ‘2005”. Том 95. Економічна теорія. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 13-15 (Особистий внесок автора – визначено вплив процесів інтеграції в корпоративних структурах на процес нагромадження капіталу).

7. Бикова А.Л., Новікова К.І. Вплив зовнішньої торгівлі на процеси нагромадження капіталу в Україні // Матеріали науково-практичної конференції курсантів, студентів та молодих науковців „Актуальні проблеми економічної безпеки України в умовах її інтеграції до світового співтовариства”. – Дніпропетровськ: АМСУ, 2005. – С 70-71. (Особистий внесок автора – розглянуто вплив зовнішньої торгівлі на структуроутворюючі процеси в розширеному відтворені).

8. Бикова А.Л. Розвиток нових форм нагромадження капіталу в Україні // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Теория и практика экономики и предпринимательства”. – Алушта: Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, 2005. - С. 102-103.