Анотація до роботи:

Комар О.В. Населення степів Північного Причорномор’я VI – початку VIII ст. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.04 – археологія. – Інститут археології НАН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена комплексному аналізу етнокультурної та історичної ситуації у степовому Північному Причорномор’ї VI – початку VIII ст. На підставі розгляду писемних і археологічних джерел виділені чотири історичні періоди: булгарський (480-559 рр.), аварський (560-569 рр.), періоди Тюркських (570-631 рр.) та Хозарського (632-969 рр.) каганатів, у кожний з яких відбувалася зміна політичної домінанти та кочового населення у Північному Причорномор’ї. Зібране повне зведення археологічних пам’яток кочовиків VI – початку VIII ст. регіону, докладно проаналізовані особливості поховального обряду та речового набору пам’яток кожного з хронологічних етапів, визначені їх етнокультурна належність, витоки та історична доля населення. Обґрунтоване виділення перещепинської культури та її співвіднесення з культурою раннього Хозарського каганату.

Етнокультурна та історична ситуація у степовому Північному Причорномор’ї V-VIII ст. являє собою ланцюжок послідовної зміни кочових племен. Археологічні матеріали не підтверджують традиційні уявлення про зв’язки кочовиків даного регіону гунського й булгарського періодів, періодів Тюркських та Хозарського каганатів, фіксуючи зміни культур і населення на кожному з етапів. Низька кількість кочівницьких пам’яток VI – 1-ї пол. VII ст., найімовірніше, пов’язана з тривалою палеокліматичною кризою, яка вплинула і на низьку політичну активність кочовиків вказаного періоду.

Утворення у 632 р. Хозарського каганату не одразу відбилося на етнополітичній ситуації у Східній Європі. Лише після притоку нового тюркського населення після розгрому Західнотюркського каганату (656-659 рр.) хозари віднайшли ресурси для масштабної експансії, що й спричинила появу пам’яток перещепинської культури у другій пол. VII ст. одночасно у всьому степовому обширі від Північного Причорномор’я до Заволжя. Перещепинські пам’ятки уперше дозволяють окреслити матеріальну культуру Хозарського каганату його раннього етапу – етапу кочівницької імперії. Вже на ньому фіксується складна соціальна й етнічна структура хозарських племен, їх різносторонні й багаторівневі стосунки з осілим та залежним кочовим населенням, які так яскраво проявилися пізніше на етапі салтівської культури пізнього Хозарського каганату.

За темою дисертації опубліковані такі роботи:

1. Ранні хозари у Північному Причорномор’ї // Археологія. – 2000. - № 1. – С.130-142.

2. Монограми перещепинського комплексу // Східний Світ. – 2000. - № 1. – С.123-131.

3. “Кубрат” та “Велика Булгарія”: проблеми джерелознавчого аналізу // Сходознавство. – 2001. - № 13-14. – С.133-155.

4. Предсалтовские и раннесалтовский горизонты Восточной Европы // Vita Antiqua. – 1999. - № 2. – С.111-136.

5. Актуальные проблемы хронологии материальной культуры гуннского времени Восточной Европы // Степи Европы в эпоху средневековья. – Донецк, 2000. – Т.1. – С.19-53.

6. К вопросу о дате и этнокультурной принадлежности шиловских курганов // Степи Европы в эпоху средневековья. - Донецк, 2002. - Т.2. - С.11-45.

Матеріали конференцій та тези доповідей:

7. До інтерпретації Глодоського комплексу // Музейні читання. – К., 1999. – С.72-75.

8. Византийское влияние в поясных наборах хазарского круга // Культуры степей Евразии второй половины І тысячелетия н.э. (из истории костюма). – Самара, 2000. – С.73-75.

9. Поясні набори Фативизького та Харівського скарбів // Музейні читання. – К. – 2000. – С.153-156.

10. Происхождение поясных наборов раннесалтовского типа // Культуры Евразийских степей второй половины І тыс. н. э. (из истории костюма). – Самара, 2001. – Т. 2. - С.103-117.

11. До проблеми ідентифікації тюркських правителів з тексту Менандра (епізод 576 р.) // V сходознавчі читання А.Кримського. – К., 2001. – С.88-90.