Анотація до роботи:

Романова Т.А. Насіннєва продуктивність капусти білоголової пізньостиглої при використанні добрив в умовах лівобережного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.14 – насінництво. – Інститут овочівництва і баштанництва УААН, Харків, 2007.

Дисертаційна робота присвячена актуальним питанням сучасного насінництва овочевих рослин, а саме, удосконаленню елементів технології вирощування насіння капусти білоголової при збереженні сортових та морфологічних ознак. У результаті вивчено вплив доз, способів і строків внесення мінеральних, органічних та біодобрив під насінники на продуктивність, рівень врожайності, посівні та сортові якості насіння капусти білоголової. Знайдено метод збільшення виходу насіння з одиниці площі при збереженні його високої якості через застосування локального способу внесення мінеральних добрив, підживлення рослин в фазу утворення квітконосів та застосування біодобрива „Байкал ЕМ-1У”. Застосування запропонованих елементів технології дозволяє отримати підвищення врожайності в 1,6-2,0 рази (до 710-714 кг/га), високу якість насіння (сортова чистота – до 100 %, схожість – до 99 %), економію добрив до 50 % та оптимізацію поживного режиму ґрунту.

У дисертації на основі результатів досліджень 2001-2004 рр. наведені теоретичні й практичні підсумки, спрямовані на вирішення наукового завдання підвищення ефективності виробництва насіння капусти білоголової пізньостиглої, які базуються на використанні органічних, мінеральних і біодобрив. Вирішення цієї проблеми є актуальними для насінництва капусти білоголової, особливо на сучасному етапі розвитку сільського господарства України. На базі отриманих експериментальних даних та виробничої перевірки можна сформулювати такі загальні висновки:

1. Внесення добрив під насінники капусти білоголової пізньостиглої збільшує вміст рухомих поживних речовин у ґрунті відносно неудобреного (контрольного) варіанту. Найбільший їх вміст в орному шарі ґрунту відмічено при застосуванні дози N_90-60P₆₀K₄₅ навесні локально – азоту 297-311 мг/кг абсолютно сухого ґрунту, фосфору – 177-196 та калію 112-128 мг/кг абсолютно сухого ґрунту. Спостерігається сезонна динаміка нітратів, рухомого фосфору та обмінного калію в ґрунті протягом вегетації в сторону зменшення їх в процесі росту і розвитку рослин і затухання мікробіологічної діяльності.

2. Приживання рослин капусти білоголової пізньостиглої в контрольному варіанті (без добрив) у середньому за 2002-2004 рр. була високою і складала 94%. За внесення добрив приживання було також достатньо високою і досягало 97% у варіанті, де застосовували ЕМ-технологію при використанні нетрадиційного біодобрива „Байкал ЕМ-1У”.

3. Проходження етапів органогенезу насінними рослинами капусти білоголової прискорюється на 1-2 доби при використанні, як мінеральних, так і біодобрив порівняно з контролем.

4. Більш інтенсивне наростання біомаси насінних рослин капусти білоголової відбувалось при внесенні мінеральних добрив у дозі N₁₂₀Р₁₂₀К₉₀ восени врозкид під оранку, N₆₀Р₆₀К₄₅ весною локально під культивацію і цієї ж дози (N₆₀Р₆₀К₄₅) в підживлення в період утворення квітконосів, що виявилось у збільшенні висоти (до 102 см) і ширини (до 73 см) насінного куща, кількості та довжини пагонів першого (до 23 шт. та до 44 см) й другого (до 16 шт. та до 17 см) порядків, формування й виповненості стручків на пагонах різних порядків.

5. Архітектоніка насінного куща капусти білоголової незначною мірою змінювалась при використанні добрив – рослини утворювали більшу кількість кущів I-го (13-25%) і II-го (60-85%) типів. Насіння на таких рослинах дозріває більш рівномірно, дружно, завдяки тому, що формувались переважно на центральному пагоні та пагонах першого порядку, і тому мали високі посівні якості.

6. Винос та споживання поживних елементів насінниками капусти білоголової пізньостиглої підвищувався при використанні добрив, головним чином за рахунок збільшення урожайності насіння, та меншою мірою за рахунок збільшення відносного вмісту даних елементів у рослинах.

7. Найбільш високий коефіцієнт використання азоту, фосфору та калію із мінеральних добрив отримали при внесенні їх в дозі N₆₀Р₆₀К₄₅ навесні локально – 86,7%, 33,3% і 81,6% відповідно, тобто при локалізації добрив поживні елементи краще використовувались, що знайшло своє відображення в збільшенні врожайності насіння капусти білоголової пізньостиглої.

8. Урожайність насіння капусти білоголової значно збільшувалась при застосуванні добрив порівняно з варіантом без добрив (контроль). Цей факт пояснюється більшою кількістю стручків та їх виповненістю в удобрених варіантах. Найбільший приріст урожаю насіння було отримано за внесення N₁₂₀P₁₂₀K₉₀ восени врозкид (347 кг/га), а також в дозі N₆₀P₆₀K₄₅ локально навесні (346 кг/га) і цієї ж дози в підживлення у період утворення квітконосів (343 кг/га). Доцільним є застосування ЕМ-технології при відсутності традиційних мінеральних добрив (прибавка 222 кг/га). Окупність 1 кг NPK приростом урожаю була максимальною також на вказаних варіантах – 1,1 кг, 2,1 і 0,4 кг відповідно.

9. Максимальне підвищення продуктивності однієї насінної рослини капусти білоголової пізньостиглої (на 97-98%) за рахунок кращого використання поживних речовин та, відповідно, формування більшої кількості стручків з максимальним вмістом насінин спостерігали при внесенні оптимальної ресурсозберігаючої дози N₆₀Р₆₀К₄₅ локально, в основне внесення або в підживлення в період утворення квітконосів.

10. Посівні якості насіння (енергія проростання, схожість і маса 1000 насінин) протягом усіх років досліджень на дослідних варіантах були високими і відповідали вимогам діючого в Україні ДСТУ 2240-93. Насіння капусти білоголової пізньостиглої, отримане при використанні добрив, здатне формувати високий рівень урожайності (до 71,4 т/га) високоякісної товарної продукції (типовість рослин – до 100%).

11. Витрати енергії на вирощування 1 кг насіння значно зменшуються з 1395 МДж (без добрив) до 751-754 МДж при внесенні дози N₆₀Р₆₀К₄₅ локально або в період утворення квітконосів, умовно чистий прибуток збільшується на 44006-44396 тис.грн./га, рентабельність вирощування підвищується з 62 до 209%. Навіть з урахуванням 50%-ого напруження відбору маточників при застосуванні добрив прибуток збільшується до 48920-49310 грн./ га, рентабельність – до 112-114%. Застосування ЕМ-технології дозволяє отримати прибуток до 19800-33134 грн./га.

Публікації автора:

1. Романова Т. А. Урожайность семян капусты поздней в зависимости от доз, сроков и способов внесения удобрений в условиях Левобережья Украины // Овочівництво і баштанництво. – Харків, 2003. – Вип. 48. – С. 290-291.

2. Романова Т.А. Вплив добрив на врожайність і якість насіння капусти білоголової пізньостиглої в умовах лівобережного Лісостепу України // Селекція і насінництво. – Харків, 2004. – Вип. 88. – С. 187-191.

3. Романова Т.А. Урожайность и качество семян капусты позднеспелой в зависимости от удобрений в Левобережной Лесостепи Украины // Овочівництво і баштанництво. – Харків, 2004. – Вип. 49. – С. 38-41.

4. Романова Т.А., Гладких Р.П., Парамонова Т.В. Урожайность и качество семенников капусты белокочанной позднеспелой в зависимости от применения удобрения Байкал ЭМ-1У // Селекція і насінництво. – Харків, 2006. – Вип. 92. – С. 203-207.

5. Романова Т.А., Гладких Р.П., Парамонова Т.В., Урюпіна Л.М. Особливості формування врожаю та якості насіння капусти білоголової в залежності від застосування добрив // Вісник Черкаського інституту агропромислового виробництва. – Черкаси, – 2006. – Вип. 6. – С. 78-83.

6. Романова Т.А. Ефективність застосування добрив в насінництві капусти білоголової // Овочівництво і баштанництво. – Харків, 2006. – Вип. 52. – С. 119-125.

7. Гладких Р.П., Романова Т.А. Влияние микробиологических удобрений на продуктивность семенников капусты позднеспелой // Надежда планеты. – Харьков, 2004. – №5. – С. 3.

8. Удобрення капусти білоголової пізньостиглої на чорноземних ґрунтах при вирощуванні її на насінницькі цілі в Лісостеповій зоні. Методичні рекомендації // Парамонова Т.В., Гладкіх Р.П., Романова Т.А, Яровий Г.І., Урюпіна Л.М. – Харків: ІОБ УААН, 2006. – 12 с.

9. Романова Т.А., Гладких Р.П., Парамонова Т.В., Урюпіна Л.М. Продуктивность семенников капусты белокочанной позднеспелой в зависимости от применения удобрений // Сборник тезисов международной научно-практической конференции «Инновационные технологии в селекции и семеноводстве сельскохозяйственных культур», посвященный 125-летию со дня рождения С.И. Жегалова (7-9 августа 2006 г.) (Материалы конференции) – ВНИИССОК. – Москва, 2006. – Т. 2 – С. 241-243.

10. Романова Т.А., Парамонова Т.В., Гладких Р.П., Урюпина Л.М. Влияние удобрений на строение и урожай семенного куста капусты белокочанной // Збірник тез ІІІ-ої Міжнародної наукової конференції молодих вчених „Інноваційні напрямки наукової діяльності молодих вчених в галузі рослинництва” присвяченої 40 річниці утворення Ради молодих вчених в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва (20-22 червня 2006 р.). – Харків, 2006. – С. 184-185.

11. Романова Т.А., Урюпина Л.М. Выращивание семенников капусты белокочанной с применением элементов ресурсосберегающей технологии // Збірник тез наукових доповідей молодих учених до 60-річчя з дня заснування Інституту овочівництва і баштанництва УААН (18 січня 2007 р.). – Харків: ІОБ УААН, 2007. – С. 59-60.